Міністерство внутрішніх справ України Київський національний університет внутрішніх справ Кафедра криміналістики та судової медицини затверджую



Сторінка12/16
Дата конвертації26.01.2021
Розмір1.89 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Є) Розлади уваги.

Увага є формою організації психічних процесів, організуючим чинником активної поведінки людини, який дає можливість зосередитись на певному об’єкті, явищі, обставині. Селективність (вибірковість) уваги обумовлюється утворенням в кірковій речовині головного мозку джерела збудження – домінанти. Концентрація уваги пов’язана з посиленням збудження в домінанті, яке супроводжується пригніченням інших ділянок кори мозку. Відносна стійкість уваги залежить від здатності домінанти утримувати (зберігати) збудження.

Розрізняють активну та пасивну увагу. Пасивна увага є, власне, безумовним орієнтувальним рефлексом на подразники, що мають життєве значення. Основна потреба в самозбереженні змушує організм до орієнтації – уваги. Активна увага передбачає задум, концентрацію на свідомо поставленій меті, несе в собі елемент творчості. У цьому разі увага спрямовується на об’єкт шляхом свідомої організації психічної діяльності з урахуванням індивідуального та соціального досвіду, інтересів, професії. Людина навчається концентрувати увагу не обов’язково на подразниках високої інтенсивності, але й на слабких, якщо вони мають значення для її діяльності.



Увага – складна функція; в ній розрізняють низку якостей, а саме: об’єм, розподіл, перемикання, концентрація, стійкість.

Об’єм уваги – можливість охопити низку об’єктів одночасно. З цією характеристикою пов’язаний розподіл уваги, що полягає в здатності одночасно стежити за об’єктами різної природи. Уміння розподілити увагу є індивідуальним, може поліпшуватись шляхом тренування.

Велике значення для психічної активності має здатність перемкнути увагу з одного об’єкта на інший. У нормі це відбувається цілеспрямовано, зі збереженням концентрації та стійкості.



Концентрація та стійкість уваги надають можливості зосередитися на тривалий час у певному напрямку. Недостатня стійкість уваги призводить до відволікання, неуважності.

Спостерігаються такі форми порушення активності уваги.



Відволікання – надмірна рухливість уваги, перемикання її з одного об’єкта на інший. Характерне для маніакальної фази маніакально-депресивного психозу. Зворотне явище – загальмованість уваги – спостерігається в депресивну фазу цієї ж хвороби, при хронічному енцефаліті, інших органічних ураженнях головного мозку. Недостатня здатність до перемикання (загальмованість) пов’язана із в’язкістю мислення та схильністю до деталізації, притаманна також хворим на епілепсію.

Зменшення уваги та порушення її розподілу спостерігаються при ураженні судин мозку, особливо при церебральному атеросклерозі.

Виснаження уваги властиве астенізованим особам з тяжкими тривалими соматичними недугами, хворим на неврастенію, з органічним ураженням головного мозку.

Повне випадіння уваги називається апрозексія.

Своєрідне спотворення уваги спостерігається при шизофренії. Хворий зосереджується на патологічних переживаннях (галюцинації, маячні ідеї та ін.).

Розлади уваги, як і пам'яті часто мають суттєве значення в слідчій практиці, особливо в кваліфікації показань свідків і потерпілих, а також в цивільних і адміністративних справах і тому нерідко потребують високопрофесійних обстежень і висновків судово-психіатричних експертиз.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка