Міністерство охорони здоров’я України Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова Кафедра медицини катастроф та військової медицини



Сторінка24/26
Дата конвертації14.08.2021
Розмір2.86 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26
Лікування. Основним пріоритетом в лікуванні є декомпресія грудної клітки з метою усунення напруженого пневмотораксу. Декомпресія має бути проведена, коли виявлено 3 ознаки:


  • наростання дихальної недостатності чи поява утруднення при вентиляції маскою з дихальним мішком типу АМБУ;

  • однобічне зменшення чи відсутність дихальних шумів;

  • декомпенсований шок (АТсисг. < 90 мм рт. ст.).

Враховуючи умови і досвід того, хто надає допомогу, є кілька рекомендацій щодо проведення декомпресії. Якщо постраждалий має відкритий пневмоторакс і накладену оклюзійну пов'язку, вона має бути відкрита на кілька секунд з метою декомпресії плевральної порожнини через рану. І цей захід треба повторювати під час транспортування при наростанні ознак напруження. Якщо ж рани немає або її відкривання не дає ефекту і ознаки напруження наростають, повинна бути проведена голкова декомпресія плевральної порожнини. Введення голки в плевральну порожнину на боці ураження дозволяє вивільнити повітря, що накопичилося там під тиском. Негайне покращення оксигенації і полегшення вентиляції стають заходами, що рятують життя. Якщо у заінтубованого постраждалого виникають ознаки напруженого пневмотораксу, то перш за все варто оцінити положення ендотрахеальної трубки. Її зісковзування в один з головних бронхів (частіше правий), може спричинити приглушення дихальних шумів і візуальне відставання однієї половини грудної клітки в екскурсії.

Голкова декомпресія проводиться в II чи III міжребір'ї по середньоключичній лінії з боку ураженої половини грудної клітки по верхньому краю нижчерозташованого ребра. Це місце вибране по причині зручності доступу на постраждалому, який під час транспортування може розміщуватися на спінальному щиті з шийним коміром і з руками вздовж тіла (що робить проблемним доступ до середиьопахвової лінії). Катетер, що поставлений по середньоключичній лінії, має менше шансів до зміщення.

Легеня на боці ураження колабована і зміщена в протилежний від ураження бік, тому малоймовірно, що буде пошкоджена під час процедури. Голка з катетером вводиться до тих пір, поки повітря не почне виходити з голки. Тоді голка виймається, а катетер, що лишився, фіксується пластирем до передньої грудної стінки для запобігання дислокації. Неправильне вколювання (місце чи глибина) може пошкодити легеню, серце і крупні судини. Декомпресія проводиться декомпресійною голкою або ж голкою для в/в ін'єкцій великого просвіту (14 G) і довжиною щонайменше 8 см. Інколи маніпуляція неефективна, особливо коли використовується коротка голка або кінчик катетера перекривається м'якими тканинами.


Пункція плевральної порожнини

ПОКАЗАННЯ:

  • напружений пневмоторакс.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:


УСКЛАДНЕННЯ:

  • кровотеча внаслідок пошкодження міжреберної артерії;

  • пошкодження серця;

  • пошкодження легені.

НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ:

  • катетер для пункції, розміром не менше 14 G;

  • антисептик;

  • лейкопластир;

  • марлеві серветки;

  • шприц 20 мл.

Крок 1. Приготувати всі необхідні матеріали.

Крок 2 (мал. 1). Визначити анатомічні орієнтири на передній поверхні грудної клітки - друге міжрєбір'я по середньо-ключичній лінії.

Крок 3. Обробити місце пункції антисептиком.

Крок 4. Приєднати катетер до шприца з фізіологічним розчином 10 мл.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка