Міністерство охорони здоров’я україни харківський національний медичний університет


Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу



Скачати 65.18 Kb.
Сторінка13/13
Дата конвертації02.05.2021
Розмір65.18 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу

(для дисциплін, що завершуються ДЗ)

4-бальна шкала

120-бальна шкала




4-бальна шкала

120-бальна шкала

5

120

3.91-3,94

94

4.95-4,99

119

3.87-3,9

93

4.91-4,94

118

3.83- 3,86

92

4.87-4,9

117

3.79- 3,82

91

4.83-4,86

116

3.74-3,78

90

4.79-4,82

115

3.7- 3,73

89

4.75-4,78

114

3.66- 3,69

88

4.7-4,74

113

3.62- 3,65

87

4.66-4,69

112

3.58-3,61

86

4.62-4,65

111

3.54- 3,57

85

4.58-4,61

110

3.49- 3,53

84

4.54-4,57

109

3.45-3,48

83

4.5-4,53

108

3.41-3,44

82

4.45-4,49

107

3.37-3,4

81

4.41-4,44

106

3.33- 3,36

80

4.37-4,4

105

3.29-3,32

79

4.33-4,36

104

3.25-3,28

78

4.29-4,32

103

3.21-3,24

77

4.25- 4,28

102

3.18-3,2

76

4.2- 4,24

101

3.15- 3,17

75

4.16- 4,19

100

3.13- 3,14

74

4.12- 4,15

99

3.1- 3,12

73

4.08- 4,11

98

3.07- 3,09

72

4.04- 4,07

97

3.04-3,06

71

3.99-4,03

96

3.0-3,03

70

3.95- 3,98

95

Менше 3

Недостатньо


Проведення та оцінювання диференційованого заліку

Диференційований залік - це процес, протягом якого перевіряються отримані за курс (семестр):

- рівень теоретичних знань;

- розвиток творчого мислення;

- навички самостійної роботи;

- компетенції - вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх у вирішенні практичних завдань.

Диференційований залік проводиться викладачем групи на останньому практичному занятті

З урахуванням особливостей дисципліни диференційований залік проводиться у формі оцінювання засвоєння практичних навичок та теоретичних знань у день диференційованого заліку.

Кафедрою обрано другий підхід до оцінювання освоєння практичних навичок та теоретичних знань (табл. 5).

Таблиця 5



Оцінювання теоретичних знань, якщо практичні навички оцінюються за критеріями «виконав», «не виконав»

Кількість питань

«5»

«4»

«3»

Усна відповідь за білетами, які включають теоретичну частину дисципліни

За кожну відповідь студент одержує від 10 до 16 балів, що відповідає:

«5» - 20 балів;

«4» - 18-19балів;

«3» - 12-17 балів.



1

20

18

12

2

20

18

12

3

20

18

12

4

20

18

12




80

65

50


Оцінка з дисципліни

Оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне балів ПНД, які переводяться у 120-бальну шкалу ЕСТС (табл.1) з додаванням балів, одержаних безпосередньо на диференційованому заліку.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за вивчення дисципліни 200 балів, у тому числі максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність – 120 балів, а також максимальна кількість балів за результатами іспиту - 80 балів. Мінімальна кількість балів становить 120, у тому числі мінімальна поточна навчальна діяльність – 70 та за результатами іспиту – 50 балів.
Технологія оцінювання дисципліни.

Оцінювання результатів вивчення дисциплін проводиться безпосередньо під час диференційованого заліку. Оцінка з дисципліни визначається як сума балів за ПНД та диференційованого заліку і становить min – 120 до max – 200. Відповідність оцінок за 200 бальною шкалою, чотирибальною (національною) шкалою та шкалою ЄСТS наведена у таблиці 6.

Таблиця 6

Відповідність оцінок за 200 бальною шкалою,

чотирибальною (національною) шкалою та шкалою ЄСТS


Оцінка

за 200 бальною шкалою



Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за

чотирибальною (національною) шкалою

180–200

А

Відмінно

160–179

В

Добре

150–159

С

Добре

130–149

D

Задовільно

120–129

E

Задовільно

Менше 120

F, Fx

Незадовільно

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі підсумкові заняття та диференційований залік.

Студентам, що не виконали вимоги навчальних програм дисциплін виставляється оцінка FX, якщо вони були допущені до складання диференційованого заліку, але не склали його. Оцінка F виставляється студентам, які не допущені до складання диференційованого заліку.

Оцінки "FX" або "F" ("незадовільно") виставляються студентам, яким не зараховано вивчення дисципліни, формою контролю якої є залік.

Після завершення вивчення дисципліни відповідальний за організацію навчально-методичної роботи на кафедрі або викладач виставляють студенту відповідну оцінку за шкалами (Таблиця 6) у залікову книжку та заповнюють відомості успішності студентів з дисципліни за формами: У-5.03В – диференційований залік.
ПОЛІТИКА КУРСУ

Політика курсу полягає у дотриманні Етичного Кодексу, укладеного університетською спільнотою, в якому визначено основні моральні принципи (Кодекс корпоративної етики ХНМУ представлений на сайті http://knmu.edu.ua)


Відповідно до діючої «Інструкції з оцінювання навчальної діяльності при Європейській кредитно-трансферній системі організації навчального процесу» студенти мають отримати оцінку за кожною темою дисципліни. Якщо студент пропустив навчальне заняття він має його відпрацювати відповідно до «Положення про порядок відпрацювання студентами Харківського національного медичного університету навчальних занять». Відпрацювання проводяться щоденно черговому викладачу кафедри.

Під час вивчення дисципліни студент має виконувати завдання для самостійної роботи, які може здавати викладачеві поступово під час навчальних занять або ж, якщо це вбачається більш привабливим з якихось причин (пропуск занять через лікарняні, академічну мобільність тощо), здати всі завдання в цілому до складання диференційованого заліку.



При вивченні дисципліни важливе значення має також дотримання академічної доброчесності студентом.
Таблиця 2. Зведена інформація про викладачів


ПІБ викладача

Посада

Чи входить у групу забезпечення відповідної спеціальності?

Навчальні дисципліни, що їх викладає викладач на ОП (на основі таблиці 1)

Обґрунтування

Огнєв В.А.

завідувач кафедри громадського здоров'я та управління охороною здоров'я

ні







Сокол К.М.

Професор кафедри громадського здоров'я та управління охороною здоров'я

так

Соціальна медицина




Чухно І.А.

доцент кафедри громадського здоров’я та управління охороною здоров’я

так

Методологія наукової роботи





ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ


    1. Історія становлення і розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров'я як науки та предмету викладання, визначення, розділи, мета, завдання.

    2. Основні методи соціальної медицини та організації охорони здоров'я та їх застосування для вивчення здоров'я населення в діяльності органів і закладів охорони здоров'я.

    3. Сучасні цільові підходи для визначення поняття «здоров'я». Фізичне, соціальне та психічне благополуччя населення.

    4. Перелік показників рекомендованих експертами ВООЗ для оцінки суспільного здоров'я населення. Їх характеристика. Умовні показники індивідуального здоров'я, їх визначення.

    5. Класифікація факторів, що обумовлюють здоров'я, методика їх вивчення.

    6. Фактори ризику, визначення, класифікація. Методика їх вивчення. Основні рекомендації щодо збереження та зміцнення здоров'я населення.

    7. Класифікація факторів ризику по Робінсу, їх роль у збереженні та поліпшенні здоров'я населення. Основні заходи, спрямовані на збереження здоров'я населення.

    8. Перерахуйте основні екологічні, біологічні, медичні фактори ризику та фактори способу життя. Рекомендації щодо поліпшення здоров'я населення. Перерахуйте з дотриманням їх рангу.

    9. Індекс розвитку людського потенціалу (ООН). Критерії, що визначають даний індекс. Шкали оцінки та рівні індексу розвитку людського потенціалу в різних країнах світу.

    10. Медико-соціальна демографія: визначення, застосування демографічних даних у системі охорони здоров'я. Основні напрямки демографії, дати їм визначення.

    11. Методика вивчення природного руху населення, джерела інформації, показники.

    12. Предмет та зміст демографії, значення демографічних даних для практики охорони здоров'я.

    13. Основні та додаткові показники природного руху населення. Їх рівні в Україні. Основні облікові медичні документи для реєстрації природного руху населення.

    14. Перепис населення, як джерело інформації про чисельність населення. Історія проведення перепису населення. Вимоги та особливості організації перепису населення.

    15. Статистика населення, її основні характеристики. Перепис населення, характеристика, завдання, вимоги до перепису населення та особливості її проведення. Значення статистики населення для системи охорони здоров'я.

    16. Механічний рух населення, визначення, види, показники, їх кількісна характеристика. Типи вікової структури населення. Тип вікової структури в Україні. Значення інформації про механічний рух для системи охорони здоров'я.

    17. Розподіл населення на вікові групи на підставі економічного підходу і відтворення населення. Урбанізація, визначення, характеристика, значення для здоров'я населення. Значення даної інформації для системи охорони здоров'я.

    18. Показник демографічного навантаження. Визначення, методика розрахунку, його рівень і динаміка в Україні. Тенденції вікової структури населення України.

    19. Урбанізація населення, визначення. Розподіл населення за місцем проживання в різних континентах світу та в Україні. Структура населення залежно від статі в Україні. Значення даної інформації для системи охорони здоров'я.

    20. Загальна смертність, методика її розрахунку, провідні причини в різних регіонах, окремих країнах і Україні. Особливості смертності населення в залежності від статі, віку та місця проживання. Рівень і динаміка смертності в Україні.

    21. Народжуваність, її рівні в Україні. Фактори, що впливають на рівень народжуваності.

    22. Природний приріст (спад) населення. Методики обчислення природного приросту (спаду) на основі відносних і абсолютних даних. Рівень і динаміка природного приросту (спаду) в Україні. Особливості оцінки природного приросту.

    23. Види відтворення населення. Типи максимальної плодючості за рекомендацією ООН. Тип максимальної плодючості в Україні.

    24. Смертність. Методика обчислення загального і спеціальних показників. Особливості і причини смертності в різних групах населення. Динаміка цього показника в Україні.

    25. Показники дожиття населення до певного віку (ВООЗ). Перерахуйте рубіжний вік. Особливості смертності населення в Україні в залежності від віку. Основні облікові медичні документи для вивчення смертності населення.

    26. Середня очікувана тривалість майбутнього життя, визначення, методика розрахунку. Рівень і динаміка СОТЖ в різних країнах і в Україні.

    27. Поняття про захворюваності, її медико-соціальне значення. Методи вивчення захворюваності. Переваги та можливості різних методів.

    28. Види захворюваності населення, значення кожного виду для суспільства та охорони здоров'я. Перерахуйте одиниці спостереження і облікові медичні документи для кожного виду окремо.

    29. Види захворюваності, їх характеристика. Методи вивчення захворюваності. Джерела інформації для вивчення окремих видів захворюваності. Рівень і динаміка захворюваності в Україні.

    30. Загальна захворюваність, джерела вивчення, облікові документи, правила заповнення.

    31. Показники загальної захворюваності, її особливості серед міського і сільського населення.

    32. Поширеність і власна захворюваність населення, визначення. Структура та рівень загальної та первинної захворюваності населення на території України.

    33. Захворюваність населення: визначення, види, методи вивчення, документи обліків. Рівні та динаміка захворюваності в Україні. Основні фактори, що впливають на захворюваність. Медико-соціальне значення захворюваності для популяції.

    34. Міжнародна статистична класифікація хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям (МКБ-10), принципи її побудови. Її структура. Відмінності від МКБ-9. Історія її виникнення і становлення. Порядок її доповнення, зміни і твердження, як часто вона перевидається.

    35. Види інвалідності, їх характеристика. Основні причини інвалідності.

    36. Визначення та оцінка показників інвалідності.

    37. Дайте визначення поняттям: інвалідність, інвалід, обмеження життєдіяльності та її ступеня.

    38. Дайте визначення і охарактеризуйте інвалідність з дитинства та інвалідність до початку трудової діяльності. Вкажіть основні причини первинної інвалідності у дітей.

    39. Дайте визначення «Промоція здоров'я» зі вказівкою її основних стратегій і основних пріоритетів щодо зміцнення здоров'я населення відповідно до Оттавської хартії ВООЗ.

    40. Назвіть основні пріоритети щодо зміцнення здоров'я населення відповідно до Джакартський Декларацією ВООЗ.

    41. Промоція здоров'я. Профілактика захворювань. Види профілактики.

    42. Перерахуйте принципи пропаганди здорового способу життя і дайте їм характеристику.

    43. Вкажіть методи, форми та засоби пропаганди здорового способу життя, охарактеризуйте їх.

    44. Основні категорії, що визначають спосіб життя людини. Рівень життя, якість життя, спосіб і стиль життя, їх визначення, характеристика.

    45. Здоровий спосіб життя, його складові, дайте їм визначення.

    46. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Мета та історія її створення, завдання. Значення діяльності ВООЗ для країн світу та України.

    47. Системи охорони здоров'я в світі. Їх характеристика та історія.

    48. Основи законодавства України про охорону здоров'я (1992). Основні принципи охорони здоров'я України.

    49. Принципи, елементи побудови та особливості систем охорони здоров'я в світі. Фінансування та кадрові ресурси систем охорони здоров'я. Управління системою.

    50. Типи закладів охорони здоров'я, підвідомчих МОЗ України. Заклади охорони здоров'я, які надають лікувально-профілактичну допомогу.

    51. Основні принципи охорони здоров'я в Україні. Правові основи.

    52. Види медичної допомоги та установи, які її надають.

    53. Міська поліклініка, організація роботи, структура, завдання та основні розділи роботи.

    54. Стаціонарозамінні форми надання медичної допомоги населенню. Денний стаціонар, структура та організація роботи.

    55. Денні стаціонари, їх структура і завдання. Перерахуйте, хто підлягає лікуванню в умовах денного стаціонару.

    56. Стаціонар багатопрофільної лікарні, структура, завдання, організація роботи.

    57. Визначення поняття «первинна медична допомога» (ПМП). Основні принципи ПМП на засадах сімейної медицини. Центри первинної медико-санітарної допомоги.

    58. Організаційні моделі роботи сімейних лікарів. Їх характеристика. Наведіть приклади впровадження моделей роботи сімейного лікаря в різних країнах світу.

    59. Основні принципи сімейної медицини, рекомендовані рішенням Міжнародного симпозіуму з охорони здоров'я (1995 р.).

    60. Особливості медичного забезпечення сільського населення; умови і фактори, що впливають на надання медичної допомоги в сільській місцевості. Етапність надання медичної допомоги, їх установи.

    61. Роль центрів первинної медико-санітарної допомоги в медичному забезпеченні населення.

    62. Амбулаторія сімейної медицини, її структура.

    63. Сільська амбулаторія, структура, штати, її завдання. ФАП, організація його роботи, його завдання і штати.

    64. Соціально-економічні та медико-демографічні умови, що впливають на організацію медичної допомоги сільському населенню. Етапи організації медичної допомоги сільському населенню.

    65. Центральна районна лікарня, її управління, завдання, структура. Етапи організації медичної допомоги сільському населенню.

    66. Обласна консультативна поліклініка, її управління, структура і завдання.

    67. Обласна лікарня. Структура, обсяг і особливості надання поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню області.

    68. Охорона материнства та дитинства як галузь охорони здоров'я, її роль в охороні здоров'я жінок і дітей. Розділи охорони материнства і дитинства.

    69. Охорона материнства та дитинства. Значення соціально-економічних, соціально-психологічних, медико-соціальних заходів, спрямованих на поліпшення здоров'я жінок і дітей.

    70. Нормативно-правова база охорони материнства і дитинства.

    71. Організація медичної допомоги дітям. Особливості забезпечення спеціалізованої допомоги в умовах переходу до сімейної медицини.

    72. Етапи надання медичної допомоги жінкам і дітям.

    73. Щеплення в поліклініці. Порядок проведення щеплень.

    74. Групи здоров'я дітей, їх характеристика.

    75. Особливості здоров'я жінок. Репродуктивне здоров'я, динаміка його основних показників.

    76. Лікувально-профілактичні заклади з наданням акушерсько-гінекологічної допомоги, особливості їх формування в умовах міської та сільської місцевостей.

    77. Пологовий будинок з жіночою консультацією, як базова установа з надання акушерсько-гінекологічної допомоги, завдання, структура.

    78. Завдання та зміст роботи жіночої консультації, її структурні підрозділи. Функції різних медичних установ, що стосуються антенатальної охорони плоду.

    79. Лікарня швидкої медичної допомоги. Структура, штати, завдання та основні функції.

    80. Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

    81. Організація єдиної системи екстреної медичної допомоги (ЕМД), її установи. Організація швидкої медичної допомоги в сільській місцевості.

    82. Швидка та невідкладна медична допомога, завдання, особливості надання.

    83. Виїзна бригада швидкої медичної допомоги. Структура, штати, завдання і функції.

    84. Визначення загальнообов'язкового державного страхування, його види та фонди, джерела фінансування.

    85. Поняття «медичне страхування». Особливості реалізації обов'язкового і добровільного медичного страхування. Проблеми впровадження страхової медицини в Україні.

    86. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

    87. Причини тимчасової непрацездатності з приводу яких видається листок непрацездатності.

    88. Види і ступінь непрацездатності, визначення цих понять.

    89. Завдання медико-соціальної експертизи тимчасової втрати працездатності.

    90. Лікарсько-консультативна комісія; в яких установах створюється ВКК, її функції і склад.

    91. Організація експертизи стійкої втрати працездатності. Види інвалідності.

    92. Типи медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), їх склад і функції.

    93. Стандарти медичних технологій. Застосування клінічних протоколів.

    94. Медико-соціальне значення найбільш важливих хвороб.

    95. Хвороби системи кровообігу (ХСК), їх медико-соціальне значення. Система лікувально-профілактичних установ та заходи щодо забезпечення медичної допомоги з хворобами системи кровообігу.

    96. Злоякісні утворення (ЗУ), їх медико-соціальне значення. Система лікувально-профілактичних установ та заходи щодо забезпечення медичної допомоги з онкологічними захворюваннями.

    97. Травматизм, алкоголізм. Їх медико-соціальне значення. Система лікувально-профілактичних установ та заходи щодо забезпечення медичної допомоги при травмах і алкоголізмі.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка