Міністерство охорони здоров’я України Харківський національний медичний університет



Сторінка3/283
Дата конвертації19.02.2021
Розмір7.08 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   283
ІІІ період – з другої половини XIX століття до 50-х років XX століття. Ознаменований різким збільшенням інтенсивності та глибини біохімічних досліджень, обсягу одержуваної інформації, використанням досягнень біохімії в промисловості, медицині, сільському господарстві. До цього часу відносяться роботи одного з основоположників вітчизняної біохімії О. Я. Данилевського (1838–1923). На рубежі ХІХ і ХХ століть працював відомий німецький хімік-органік і біохімік Е. Фішер (1862–1919). Ним були сформульовані основні положення поліпептидного теорії білків, початок якої дали дослідження О. Я. Данилевського.

До цього часу відносяться роботи російського вченого К. А. Тімірязєва (1843–1920), засновника радянської біохімічної школи А. Н. Баха, німецького біохіміка О. Варбурга. У 1933 році Г. А. Кребс детально вивчив орнітиновий цикл утворення сечовини, а 1937 рік датується відкриттям ним же циклу трикарбонових кислот. У 1933 році Д. Кейлін (Англія) виділив цитохром с і відтворив процес перенесення електронів по дихальному ланцюгу в препаратах з серцевого м’яза. У 1938 році О. О. Браунштейн і М. Г. Кріцман вперше описали реакції трансамінування, які є ключовими в азотистому обміні.



IV період – з початку 50-х років XX ст. донині. Характеризується широким використанням у біохімічних дослідженнях фізичних, фізико-хімічних, математичних методів, активним і успішним вивченням основних біологічних процесів (біосинтез білків і нуклеїнових кислот) на молекулярному та надмолекулярному рівнях.

Основними відкриттями у біохімії цього періоду були такі:

1953 р. – Дж. Уотсон і Ф. Крік запропонували просторову модель молекули ДНК;

1953 р. – Ф. Сенгер установив амінокислотну послідовність білка інсуліну;

1961 р. – М. Ніренберг розшифрував генетичний код;

1966 р. – П. Мітчелл сформулював хеміосмотичну теорію спряження процесів дихання і окисного фосфорилювання;

1967 р. – А. Корнберг синтезував ДНК вірусу іn vitro.

2006 р. Е. Фаєра і К. Мелло було нагороджено Нобелівською премією з фізіолjгії та медицини за «відкриття РНК інтерференції – пригнічення експресії генів дволанцюгового РНК». У 2013 рщці наукову премію отримали Р. Шекман, Дж. Ротман і Т. Зюдхоф за відкриття механізмів везикулярного транспорту – головної транспортної системи в клітинах.



Основні проблеми, що нині вирішує біохімія, такі: зв’язок між будовою і біологічною функцією, шляхи перенесення інформації, просторовий і тимчасовий розподіл біомолекул у клітинах і в усьому організмі, проблема розшифрування механізмів еволюції як біохімічного процесу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   283


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка