М.І. Пирогова Процик О.І., лікар-ординатор торакального хірургічного відділення вокл ім



Скачати 158.5 Kb.
Сторінка3/10
Дата конвертації24.01.2021
Розмір158.5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Етіологія і патогенез. Основними причинами виникнення діафрагмальних гриж служать аномалії ембріонального розвитку, травматичні пошкодження перегородки та вікові інволюційні зміни. До сприяючих факторів відносять підвищення внутрішньо-шлункового та внутрішньочеревного тиску, гіперстенічну будову тіла, конституційну слабкість сполучної тканини.

Спільними патогенетичними моментами для усіх видів діафрагмальних гриж, що визначають їх клінічну семіотику і перебіг, є: 1) стискання і перегин переміщених органів черевної порожнини; 2) компресія ними легені і зміщення середостіння; 3) порушення чи припинення функції власне діафрагми.

При різних видах гриж СОД порушення названих співвідношень відбуваються у певних напрямах. Так, ковзні (аксіальні) грижі (становлять до 90% від усіх ГСОД) характеризуються переміщенням вгору стравоходу і шлунка по осі стравоходу та поступовим розтягненням мембрани Лаймера-Бертеллі. Зміщення в середостіння абдомінального сегмента стравоходу з розташуванням кардії на рівні діафрагми (стравохідна грижа) як початкова стадія захворювання інколи вважається перехідним станом між нормою і патологією, досить часто виявляється в осіб похилого віку і набуває клінічного значення лише за присутності рефлюкс-езофагіту. При кардіальній грижі кардія бере участь у формуванні грижового мішка, вона розташовується вище рівня діафрагми, кут Гіса стає тупим. Як наслідок, руйнується антирефлюксний апарат кардії (неспроможність клапана Губарєва, відсутність зовнішньої пресії на кардію з боку газового міхура шлунка та власне діафрагми), і саме шлунково-стравохідний рефлюкс зумовлює виникнення основних клінічних проявів хвороби. Частіше така грижа буває нефіксованою, її величина залежить від положення тіла. Кардіо-фундальна грижа супроводжується пролабуванням в грудну клітку крім абдомінального сегмента стравоходу і кардії ще й дна шлунка та частою фіксованістю. Спільною рисою ковзних гриж є відсутність умов для защемлення внаслідок можливості випорожнення вмісту органу, що формує грижу в оральному напрямі по стравоходу, а також – відтоку крові з кардії по стравохідних венах.

Для параезофагеальних гриж характерне зміщення догори дна шлунка (частіше) чи - казуїстично рідко – антрального відділу, кишкової петлі, пасма великого чепця поруч зі стравоходом. Вміст грижі з усіх боків вкритий очеревиною. Залишення кардії in situ та збереження антирефлюксних механізмів визначає відсутність клінічних проявів шлунково-стравохідного рефлюксу. Натомість головним ускладненням параезофагеальної грижі є її защемлення, оскільки випорожнення органу, що перебуває в грижі, а також – відтоку крові від нього можливе лише в бік черевної порожнини.

При змішаних грижах СОД кардія перебуває вище діафрагми, хоча зберігається гострий кут Гіса.

Гігантські грижі СОД здебільшого характеризуються нижньо-верхнім перекрутом шлунка. При субтотальній шлунковій грижі частина антрального відділу зберігає внутрішньочеревне розташування, а при тотальній – весь шлунок переміщується в грудну порожнину. Основним проявом таких гриж є тривалий застій вмісту в просвіті шлунка.

Вроджений короткий стравохід („грудний шлунок”) є вадою розвитку, що характеризується незавершеним опусканням шлунка в черевну порожнину. Характерним є відсутність грижового мішка та сегментарна васкуляризація інтраторакальної частини шлунка з міжреберних артерій.

Велике значення у формуванні симптоматики гриж СОД має, окрім порушення анатомо-фізіологічних стравохідно-кардіо-діафрагмальних співвідношень також подразнення блукаючих нервів при їх розтягненні.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка