Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу "цивільний захист"



Сторінка3/3
Дата конвертації05.05.2016
Розмір1.13 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3

Учбова група_________________________________________


Прізвище та ініціали студента ________________________________

Варіант № _________________________________________________

Надлишковий ________________________________________кПа




Елемент об’єкту та його стисла

характеристика



Ступень руйнування при Ріф , кПа
0 10 20 30 40 50

Межа стійкості, кПа

елементів

об'єкта

Будинок

.........................


Технологічне

устаткування


Комунально

енергетичні

мережі










Висновок:


1.

2.

Пропозиція:



підпис студента


Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності і комунікацій


п/п



Найменування будинків, споруд комунікацій, обладнання, техніки

Ступінь руйнування кгс/см2

сильне

середнє

слабке

1

2

3

4

5

1. Промислові і цивільні будинки

1

Промислові будинки з важким металевим і залізобетоннім каркасом

0,4 – 0,5

0,3 – 0,4

0,2 – 0,3

2

Те саме, з крановим обладнанням вантажопідйомністю 60 – 100 т.

0,5 – 0,6

0,4 – 0,5

0,2 – 0,4

6

7



Споруди гідроелектростанцій

2,0 – 3,0

1,5 – 2,0

0,25– 0,35

Теплоелектростанції відкритого типу

0,6 – 0,7

0,4 – 0,6

0,3 – 0,4

8

Складські цегляні будинки

0,3 – 0,4

0,2 – 0,3

0,1 – 0,2

14

15



16

Дерев'яні будинки

0,12 – 0,2

0,08– 0,12

0,06 – ,08

Руйнування звичайного скління

0,02 –0,03

0,01– 0,02

0,005– 0,08

Руйнування армованого скління

0,05– 0,02

0,02-0,015

0,015– 0,01

2. Промислові споруди і обладнання

1

Навантажувальні естакади, зовнішнє облаштування і повітроводи доменних печей

0,8 – 1,0

0,7 – 0,8

0,4 – 0,7

2

Технологічні трубопроводи і допоміжні споруди промислових об’єктів

0,6 – 0,7

0,4 – 0,6

0,3 – 0,4




3

Галереї енергетичних комунікацій на металевих або залізобетонних естакадах

0,2 – 0,25

0,15 – 0,2

0,1 – 0,15

4

Залізобетонні естакади з прольотом до 20 м

1,2 – 1,5

1,2 – 1,1

1,1 – 1,0

13

14


Сховища ПММ напівзаглибленого типу

Заглиблені і обваловані резервуари ПММ

Наземні резервуари для збереження нафти і готової продукції


0,6 – 1,0

1,5 – 2,0



0,4 – 0,6

1,0 – 1,5

0,6 – 0,8


0,2 – 0,4

0,8 – 1,0



15

16

Водонапірні башти

0,4 – 0,6

0,2 – 0,4

0,1 – 0,2

3. Мережі комунального господарства

1

Підземні сталеві трубопроводи на зварюванні

15 - 20

10 - 15

6 - 10

2

Підземні чавунні на розтрубах, азбестоцементі на муфтах

10 - 20

6 - 10

2 - 6

5


Оглядові колодязі і запори на системах комунального господарства

6 - 10

4 - 6

2 - 4

4. Електричні мережі

1

Кабельні підземні лінії

10 - 15

7 - 10

5 - 7

2

Повітряні лінії високої напруги

0,8 – 1,2

0,5 – 0,7

0,3 – 0,5

4


Силові лінії електрифікованих залізних доріг

0,7 – 1,2

0,5 – 0,7

0,3 – 0,5

5. Засоби зв’язку

1

Автомобільні радіостанції

0,45 – 0,55

0,2 – 0,3

0,15 – 0,2

2

Телефонно-телеграфна апаратура



0,6 – 0,9



5


Наземні кабельні лінії зв’язку



0,45 – 0,55



6. Мости, греблі, пристані

1

Металеві мости прольотом до 45 м

2 – 5

1 – 2

0, 5 – 1

2

Металеві мости прольотом до 45 – 100 м

1, 5 – 2

0,8 – 1,2

0,4 – 0,8

10


Пірси, моли, хвилеломи і набережні стінки ряженої конструкції з наповненням камінням



4



7. Аеродроми, шосейні та залізничні дороги


1

Наземні споруди аеропортів

0,35 – 0,45

0,25 – 0,35

0, 15 – 0,25

2

ВПП з бетонним покриттям

15 – 20

4 – 15

3 – 4

6


Залізобетонні труби в насипах доріг

4 – 5

3 – 4

1 – 2


8. Засоби транспорту, інженерні машини

1

Рухомий залізничний склад і енергопоїзди

0,7 – 0,9

0,4 – 0,7

0,2 – 0,4

2

Тепловози і електровози

1 – 1,5

0,7 – 1

0,5 – 0,7






9. Захисні споруди і підвальні приміщення

1

2

3



4

5

6



Сховища II класу

Сховища III класу

Сховища IV класу

Протирадіаційні укриття

Підвали в одноповерхових будинках

Підвали в багатоповерхових будинках



6,8– 10,5

4,5– 7


2,2– 3,5

0,9– 1,4


0,7– 1

0,8– 1,1


4,6 – 6,8

3,1 – 4,4

1,6 – 2,2

0,6 – 0,9

0,4 – 0,7

0,6 – 0,8



2,1 – 4,6

1,4 – 3,1

0,7 – 1,6

0,3 – 0,5

0,2 – 0,4

0,35 – 0,6




II. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.
У світі використовується у промисловості, сільському господарстві і для побутових цілей близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. із яких виробляється у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильно діючих отруйних речовин (СДОР) – найбільш токсичних для людей.

Сильно діючі отруйні речовини – це таки речовини, або сполуки, які при певній кількості, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин і рослин, і викликають у них ураження різного ступеня важкості.

Об'єкти , на яких використовуються СДОР , є потенційними джерелами техногенної небезпеки – це хімічно небезпечні об’єкти (ХНО).



Хімічно небезпечні об’єкти – об’єкти господарювання, при аваріях або зруйнуванні яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням людей і навколишнього середовища СДОР.

У господарстві України функціонує більш 1500 хімічно небезпечних об’єктів, в зоні розміщення яких проживає близько 22 млн. осіб. На кожному ХНО знаходиться в середньому 3 – 15 ти добовий запас СДОР, що може зберігатися в ємностях під великим тиском (до 100атм.), в ізотермічних сховищах, або в закритих ємностях під атмосферним тиском і температурі навколишнього середовища.

Аварія на ХНО створює значну небезпеку як для виробничого персоналу, так і для населення. Величина цієї небезпеки тим більша, чим вище ступень токсичної СДОР.

Для кількісної характеристики токсичних властивостей СДОР при їх дії через органи дихання людини застосовується таке поняття, як токсична доза.

Визначаються чотири токсодози (гранично допустима, середня порогова, середня вивідна і смертельна).

У зв'язку з тим, що токсична доза є добутком концентрації парів на експозицію (час дії парів на організм), основним параметром, за яким практично оцінюють ступінь зараження приземного шару атмосфери СДОР, є концентрація їх парів у повітрі.

При оцінці хімічної обстановки використовують наступні основні поняття:

Зона зараження СДОР – це територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров’я і життя людей.

Глибина зараження – максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.

Глибина розповсюдження - максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР.

Зона розповсюдження - площа хімічного зараження повітря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру.

Тривалість хімічного зараження – це час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека ураження людей.

Первинна хмара СДОР – це пароподібна частина СДОР, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1 – 2хв.) в атмосферу частини СДОР з ємності при ії руйнуванні.

Вторинна хмара СДОР – це хмара, що виникає внаслідок випарування речовини з підстильної поверхні.

Еквівалентна кількість СДОР – така кількість хлору, масштаби зараження якою (при інверсії) еквівалентні масштабам зараження кількістю СДОР, що перейшло в первинну (вторинну) хмару.

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) розуміють ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на життєдіяльність населення і проведення аварійно – рятувальних та відновлювальних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає вирішення таких завдань:


  • визначення напрямку осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного обладнання чи ємностей для зберігання СДОР, за метеоданими;

  • визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

  • визначення прогнозування глибини зони ураження СДОР;

  • визначення площі ураження СДОР;

  • визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта і тривалості дії ураження СДОР;

  • визначення можливих уражень людей, що знаходяться в осередку зараження;

  • порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Прогнозування розподіляється на довгострокове і оперативне.

Довгострокове прогнозування здійснюють заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів запобігання аваріям.

Вихідні дані:



  • вид СДОР і його кількість;

  • кількість СДОР у кожній місткості;

  • метеорологічні дані;

  • ступень заповнення ємностей.

Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій. Для цього використовують наступні дані:

  • загальна кількість СДОР на момент аварії;

  • характер розливу("вільно" або "в піддон");

  • висота обвалування ємностей;

  • реальні метеоумови.

Примітки: 1. Розлив "вільно" приймається при висоті шару СДОР не вище 0,05м. Розлив "в піддон" приймається: - при індивідуальному піддоні h = H x 0, 2, де Н – висота піддону;

  • при груповому піддоні

де – кількість викинутих СДОР;

F - площа розливу у піддоні;

d - щільність СДОР т/м3

При завчасному прогнозуванні масштабів ураження на випадок виробничих аварій в ролі вихідних даних рекомендується брати:

- викид СДОР (Q) – кількість СДОР в максимальній за об’ємом одиничній ємності (технологічній, складській, транспортній і т.д.); для сейсмічних районів загальний запас СДОР;

- метеоумови: швидкість вітру V ср = 1м/сек ,

- температура повітря - 20 0 С,

- ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія;


  • ступень заповнення ємностей 70 % від паспортного об’єму.




  1. Прогнозування глибини зони зараження.

Визначення еквівалентної кількості СДОР ( екв.) у первинній хмарі, тонн:

Qекв.1= К1. К3. К5. К7. Q0 (1)

де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР, (табл.П2) для стиснених газів (К1=1);

К3 – коефіцієнт рівний відношенню порогу токсичної дози хлору до порогу токсичної дози іншої СДОР (табл.П2);

К5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря за табл. П3:

для інверсії – 1,

для конвекції – 0,08,

для ізотермії – 0,23.

К7 – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря (приймається за табл.П2, для стиснених газів К7=1);

Q0 – кількість викинутої при аварії СДОР, тонн;

При аваріях на сховищах стиснутого газу,

(2)

де d – щільність СДОР, т/м3;



- об'єм ємності, м3;

При аваріях на газопроводі:



,

де n – кількість СДОР в природному газі, %;

d – щільність СДОР, т/м3;

Wr - об'єм секції газопроводу між автоматичними відсічками, м3.


Визначення еквівалентної кількості СДОР (Qекв2) у вторинній хмарі, тонн:

(4)

де К2 – коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (табл.П2);

К4 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (за табл. П3);

К6 – коефіцієнт, що залежить від часу N, який пройшов після аварії.

Примітки: 1. К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування СДОР (Т)

при N6 = N0,8

при K6 = N0,8

приT<1 год. К6 приймається для 1 години.



Визначення глибини зони зараження при аварії на ХНО

Максимальне значення глибини зони зараження первинною (Г1) чи вторинною (Г2) хмарами СДОР за табл. . Повна глибина зараження (Г, км) визначається :



(5)

де найбільший, а – найменший із розмірів Г1 і Г2.

Отримане значення порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гn, що визначається за формулою:

(6)

де t – час від початку аварії, год.;

V – швидкість переносу фронту зараженого повітря при даній швидкості вітру і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год.

За кінцеву величину приймається найменше із двох порівнюваних значень.

При руйнуванні ХНО рекомендовано проводити визначення глибини зони зараження з розрахунку сумарного викиду запасів СДОР на об'єкті і за наступними метеоумовами інверсія, швидкість вітру 1 м/сек.. Тоді Qс визначається формулою:

, (7)

де коефіцієнти розраховують, як для вторинної хмари зараженого повітря. За отриманою c з табл.П2 знаходимо значення глибини зони ураження (Г), порівнюємо його з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас (Гn), яке розраховують за формулою (6). За кінцеву величину приймають найменше з двох порівнювальних значень.



Визначення площі зони зараження СДОР

Площу зони зараження (Sз) для первинної (вторинної) хмари СДОР визначають:



(8)

Г – глибина зони можливого зараження, км;

φ – кутові розміри зони можливого зараження залежно від швидкості вітру, площу фактичного зараження Sф (км2) розраховують за формулою:

, (9)

де К8 – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості атмосфери і дорівнює: при інверсії – 0,081, при ізотермі – 0,133, при конвенції – 0,235;

Nt – час після аварії, год.

Визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкта

Час підходу хмари зараженого повітря визначається за формулою:



(10)

де х – відстань від джерела зараження об'єкта, км;

V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год. (табл. 2).

Визначення тривалості дії фактора зараження проводиться за формулою:

де h – товщина шару СДОР, м;

d – щільність СДОР, т/м3;

К2, К4, К7 – коефіцієнти з попередніх розрахунків.

Порядок нанесення зон зараження на карту (схему)

Зона можливого зараження хмарою СДОР на карту (схему) наноситься у вигляді кола (півкола, сектора) з радіусом, що дорівнює глибині зони зараження (Г), а кутовий розмір залежить від швидкості приземного вітру.


Приклад 1.2. На хімічному підприємстві сталась аварія на технологічному трубопроводі з рідким хлором під тиском внаслідок аварії виникло джерело зараження СДОР.

Кількість витоку рідини не встановлено.

Відомо, що у технологічній системі було 40т (Q0 ) хлору. Потрібно визначити глибину можливого зараження хлором на 1 годину після аварії та довго тривалість дії джерела зараження.

Метеоумови (МУ): V вітру – 5м/с, t повітря – 00 С, ізометрія.

Розлив "Вільно".

Рішення:

1. Оскільки об’єм виливу невідомий, приймаємо його максимальну кількість у системі - Q0 = 40т.

2.Qєкв1 = 0,18 =1т

3.Т= =0,64 - 38 хвилин

4. Qєкв2 = (1 - 0,18 ) =11,8т

5.Г1 = 1,68 км

6. Г2 =5,53 + =6км

7. Г6 + 0,5 1,68 = 6,84 км

8. Гп = 129 =29 км.
Висновок: Приймаємо Г=6,84 км; довготривалість ≈ 40 хв.

Приклад 2.2. Оцінити небезпеку можливого джерела хімічного враження на 1 годину після аварії на ХНО, який знаходиться у південній частині міста.

На об'єкті у газгольдері ємністю 2000 м3 зберігається аміак. t повітря +400 C , межа об'єкту у північній частині - 200м від місця аварії, далі 300м санітарно – захисна зона, за якою розташовані будинки мешканців.

Тиск у газгольдері – атмосферний.
Рішення: 1. Згідно методики приймаємо:

МУ: "інверсія", V вітру – 1м/с, напрям – 1800



  1. Q0 = 0,0008 2000 = 1,6 т

  2. Qєкв1 = 1 0,04 1 1 1,6 =0,06 т

  3. Г1 = 0,85 = 0,93км

  4. Гп = 15 =5 км.

  5. Приймаємо Г = 0,93 км

  6. 0,93 км – 0,2 км – 0,3 км = 0,43 км


Висновок: хмара зараженого повітря після 1 години може завдати шкоду робітникам та службовцям ХНО, а також мешканцям міста, які мешкають на відстані 0,43 км від санітарно – захисної зони ХНО.

Приклад 3.2. Оцінити на якій відстані через 4 години після аварії буде зберігатись небезпека ураження населення у зоні хімічного зараження, якщо станеться руйнування ізотермічного сховища аміаку ємністю 30 000т за метеоумови :

t повітря +200 C,

розлив в піддон Н=3,5м.

Рішення: 1. Приймаємо :МУ – інверсія, V вітру – 1 м/с; Q0 – 30 000 т

2. Qєкв1 = 0,01 0,04 1 1 30000 = 12 т

3. Т = =19,06 ≈ 48 годин

4. Qєкв2 = (1 – 0, 01) 0,025 0, 04 1140,8 1 = 40т

5. Г1 = 19,20 + = 21,3 км

6. Г2 = 38,13 + = 45,4 км

7. Гп = 45,4 + 0,5 21,3 =56,05 км.
8. Гп = 4 5 = 20 км

Висновок: Небезпека зберігається на відстані 20 км протягом 48 годин.

Приклад 4.2. На аміако – проводі Тол' яті - Одеса відбулася аварія з викидом аміаку. Масу викиду не встановлено. Потрібно визначити глибину можливого зараження за 2 години після аварії. Викид "вільно" t повітря - 200 С.

ішення: 1. Приймаємо Q0 – 500 т (маса аміаку у трубопроводі проміж автоматичними вимикачами)

метеоумови: "інверсія", Vвітру – 1 м/с;

2. Qєкв1 = 0, 18 0,04 1 1 5000 = 3,6 т

3. Т = =1,36 ≈ 82 в

4. Qєкв2 = (1 – 0, 018) 0,025 0, 04 11 1, 74 1 = 15,8 т

5. Г1 = 9,18 + 1,6 = 10,2км

6. Г2 = 19,2 + 5,8 = 25,2 км

7. Г = 25,2 + 0,510,2 = 30,3 км

8. Гп = 2 5 = 10 км

Висновок: глибина зараження за 2 години після аварії досягне 10 км, довго -тривалість небезпеки – 82 хвилини..
Індивідуальні семестрові завдання для оцінки хімічної обстановки при аварії на ХНО.
Вивчення методики та послідовності оцінки хімічної обстановки (дивись розділ2) і розв’язання прикладу згідно отриманому варіанту завдання.

Приклад 2.1. Оцінити хімічну обстановку на території об’єкту господарської діяльності внаслідок руйнування ємності у якої знаходилось

Q0 _____ т СДОР, відстань об'єкта від місця аварії R _____ км, характер розливу "вільно" метеоумов: ступень вертикальної стійкості повітря (СВСП) _____ , швидкість вітру V_________м/с, температура повітря та ґрунту t_________0 C. Люди протигазами не забезпечені і знаходяться у будинках.

(Вихідні дані дивись у табл.. 2.1.)



Дані для оцінки ХО при аварії на ХНО і транспорті

Табл.. 2.1.



варіанту


СДОР

Маса СДОР, Qт

СВСП

Швидкість вітру, м/с

t 0 С, повітря

Відстань R, км

1.

хлор

30

ізотермія

3

00 С

5

20.


Фосген.

100

інверсія

1

200 С

6

Вказівки: користуючись прикладами розділу "Оцінка ХО" визначити еквівалентну масу первинної та вторинної хмари СДОР, розрахувати глибини зон зараження та повну глибину зараження (г, км);

визначити площі можливого зараження та час підходу зараженого повітря до об’єкту; визначити тривалість дії фактора зараження та можливі втрати.

Зробить висновки та розробить пропозиції щодо підвищення стійкості роботи об’єкту, за наведеним далі зразками і даними.

Скласти звіт. Форма звіту у додатку 2.



3. Оформлення звіту
Звіт за індивідуальним семестровим завданням оформлюють на окремих паперах (учнівських зошитах).

На першій сторінці наводять зміст звіту, в якому повинно бути включно: завдання, вихідні дані і питання щодо оцінки стійкості роботи об’єкта та його елементів до дії уражаючих факторів Н.С.

Результати оцінки стійкості об’єкта та його елементів виконують у вигляді таблиці, висновок та пропозиції щодо підвищення стійкості об’єкта.


Розрахункові таблиці
Таблиця .1 Глибина розповсюдження СДОР, км



V/ вітру,

м/с


Еквівалентна кількість СДОР, т

0,01

0,05

0,1

0,5

1

3

5

10

20

30

50

70

100

300

500

1000

1

0.38

0,85

1,25

3.13

4,75

9,18

12,53

19,20

29,56

38,13

52,67

65,23

81,91

166

231

363

3

0.22

0,48

0,68

1.53

2,17

3,99

5,34

7,96

11,94

15,18

20,59

25,21

31,30

61,47

84,50

130

5

0.17

0,38

0,53

1,19

1,68

2,91

3,75

5,53

8,19

10,33

13,88

16,89

20,82

40,11

54,67

83,60

7

0.14

0,32

0,45

1,00

1,42

2,46

3,17

4,49

6,48

8,14

10,87

13,17

16,17

30,73

41,63

63,16

9

0.12

0,28

0,40

0,88

1.25

2,17

2,80

3,96

5,60

6,86

9,12

11,03

13,50

25,39

34,24

51,60

12

0.11

0,24

0,34

0,76

1,08

1.88

2,42

3,43

4,85

5,94

7,67

9,07

11,06

20,58

27,61

41,30

15

0.10

0,22

0,31

0,69

0,97

1,68

2,17

3,07

4,34

5,31

6,86

8,11

9,70

17,60

23,50

34,98

Примітка :

1. При швидкості вітру > 15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с;

2. При швидкості вітру 1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/с;

Нижній поріг для розрахунків відповідає = 0,01 т

- по хлору = 0,05 т (50 кг); по аміаку = 1,39 т
Таблиця .2 Характеристика СДОР та допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зараження


пп


Найменування СДОР

Щільність СДОР , т/м3

Температура кипіння, 0С

Гранично

допустима

токсодоза

мг.хв/л

Значення допоміжних коефіцієнтів

газ

рідина

К1


К2


К3



К7

для

400С



для

200С



для

00С



для

200С



для

400С






2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14






2

Хлор

0,0032

1,553

-34,1

0,6

0,18

0,052

1,0


















Примітка : 1. У графах 10 – 14 у чисельнику значення К7 для первинної, у знаменнику – для вторинної хмари

2. Значення К1 для ізотермічного зберігання аміаку наведено для розливу в піддон


Таблиця II. 3 Значення коефіцієнту К4 залежно від швидкості вітру

Швид-кість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

15

К4

1

1,38

1,67

2.0

2,34

2,67

3,0

3,34

3,67

4,0

5.68

Значення К5

інверсія: К5 = 1 ізотермія: К5 = 0,23 конвекція: К5 = 0,08



Значення К6 залежно від часу минулого після аварії

Час після аварії, N

1

2

3

4

К6

1

1,74

2,41

3,03

Примітка : при N > 4 години К6 = N0,8

Таблиця 2. Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари

зараженого повітря від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Швидкість переносу, км/год



Інверсія

5

10

16

21

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Ізотермія

6

12

18

24

29

35

41

47

53

59

67

71

76

82

88

Конвекція

7

14

21

28

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Таблиця 3. Кутові розміри зони можливого зараження СДОР

залежно, від швидкості вітру

V м/с

0,5

0,6 - 1

1,1 - 2

> 2

ϕ0

360

180

90

45

Таблиця 4. Можливі втрати робітників, службовців і населення від СДОР у вогнищі зараження, %

Умови знаходження людей

Забезпеченість людей протигазами, %

0

20

40

60

80

100

На відкритій місцевості

90 -100

75

58

40

25

10

У найпростіших укриттях, будинках

50

40

30

22

14

4

Примітка. Приблизна структура втрат людей у вогнищі зараження (%): легкого ступеня – 25, середнього і тяжкого ступеня – 40, із смертельним кінцем - 35

Звіт до індивідуального семестрового завдання
Тема: "Оцінка ХО при аваріях на ХНО і транспорті"


Учбова група_________________________________________

ПІБ студента _______________________________________________

Варіант № _________________________________________________

Результат оцінки ХО




Джерело

зараження



Тип СДОР

Маса Qт СДОР


Г км

S за

кмр2



Час початку

зараження

година


Тривалість

зараження

година


Втрати %























Висновки: 1.


2.
3.
Пропозиція: 1.
2.
3.
підпис студента дата

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


  1. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник – Львів.: Афіша, 2001. – 329с.

  2. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. – М., 1991.

  3. Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. К., - 2001.

  4. Обухов С.О. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях" № 394 Харків – ХНАМГ – 2006.


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з курсу "Цивільний захист" (для студентів денної форми навчання спеціальностей: 6.050100 – економіка будівельних підприємств, економіка підприємств міського господарства, облік і аудит; 6.092100 – промислове та цивільне будівництво, міське будівництво і господарство, охорона праці в будівництві, технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель; 6.070900 – геоінформаційні системи і технології).

Укладачі: Станіслав Олексійович Обухов,

Юрій Маркович Пивненко.

Вiдповдальний за випуск:В.Д.Губенко.

Редактор: З.М. Москаленко

Коректор:З.I.Зайцева

План 2007, поз. 172-М

____________________________________________________________________

Підп. до друку 19.02.07. Формат 60х84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі. Умовн.- друк. арк..1,7 Обл.. – вид. арк..2,3

Замовл. № Тираж 200 прим.

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул.. Революції,12

____________________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМ

61002, Харків, вул.Революції,12








Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка