Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу


ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ індивідуальнОЇ роботИ студента



Сторінка9/133
Дата конвертації11.01.2022
Розмір3.48 Mb.
#21600
ТипМетодичні вказівки
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   133
Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматол
Теми випускових робіт (1)
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ ДЛЯ індивідуальнОЇ роботИ студента


п/п

Тема




1.

Сучасні методики ізоляції робочого поля у стоматології.

2.

Застосування вінірів (ламінатів) у терапевтичній стоматології.

3.


Застосування вкладок у терапевтичній стоматології.

4.

Інфільтраційний метод лікування початкового карієсу. Особливості застосування препарату Icon (DMG).

5.


Застосування лазерних технологій у лікуванні карієсу.

6.

Лікування карієсу методом озонотерапії.

7.

Хіміко-механічні методи лікування карієсу.

8.

Особливості застосування карієс-маркерів.

9.

Протокол лікування карієсу з застосуванням дентального мікроскопа.

10.

Препарати для непрямого покриття пульпи. Особливості використання їхніх різних лікарських форм.

11.

Алгоритм остаточної обробки композитних пломб і реставрацій. Матеріали та системи для полірування.



Практичне заняття № 1
Тема: Структура та обладнання стоматологічної клініки. Етика та деонтологія в стоматології. Техніка безпеки.
Мета заняття: ознайомитись з структурою та обладнанням стоматологічної поліклініки. Навчитись правилам етики і деонтології. Знати вимоги щодо дотримання техніки безпеки.

Коротка характеристика теми
Організація стоматологічного кабінету передбачає створення у ньому умов праці для лікаря-стоматолога і допоміжного персоналу – медичної сестри та санітарки. На одне робоче місце повинно виділятись просторе приміщення з добрим природним освітленням, площею не менше 14 м2, а на кожне додаткове крісло площа збільшується не менш ніж на 10 м2. При цьому кількість додаткових крісел не може перевищувати двох, тобто, кабінет розрахований на 3 крісла, повинен мати площу не менше 34 м2. Висота стоматологічного кабінету – не менш, ніж 3 метри, щоб забезпечити як мінімум 12 м3 повітря на одну людину, а глибина розміщення крісел при однобічному природному освітленні не повинна перевищувати 6 м.

Стіни і підлога стоматологічного кабінету фарбується у світлі тони з коефіцієнтом відбивання світла не нижче 40. Бажано використовувати нейтральні світло-сірі барви, що не заважають розрізняти відтінки кольору зубів, пломбувальних матеріалів, тканин пародонта, слизової оболонки порожнини рота і шкірних покривів. Двері і вікна в кабінеті фарбують олійною фарбою у білий колір.

Важливим є питання освітлення кабінету, яке повинно бути оптимальної інтенсивності, щоб не викликати втоми очей у персоналу. Виконанню напруженої роботи лікаря-стоматолога допомагає раціональне природне освітлення кабінету, показниками якого є світловий коефіцієнт (СК), коефіцієнт природної освітленості (КПР) і кут падіння світлових променів на робоче місце. Нормативні значення цих показників такі: СК – 1/4-1/5; КПР не менше 1,5%, кут падіння не менше 280.

Кабінет повинен мати загальне штучне освітлення, що забезпечується люмінесцентними лампами чи лампами розжарювання. Для загального люмінесцентного освітлення слід використовувати лампи з спектром випромінювання, що не змінює сприймання кольорів. Рівень освітленості кабінету при використанні люмінесцентних ламп повинен складати не менше 500 люкс. Освітленість операційного поля не повинна перевищувати рівень загального більш як у 10 разів і бути в межах 2000-5000 люкс, щоб не викликати втоми очей лікаря при частому переведенні погляду на предмети з різним ступенем освітленості.

Для пацієнта створюються умови для зручного розміщення і надання йому положення, необхідного для виконання стоматологом лікарських маніпуляцій.

Для роботи лікаря, що проводить прийом хворих у клініці терапевтичної стоматології, кабінет забезпечується таким обладнанням:

Крісло стоматологічне;

Стілець для лікаря;

Стоматологічна установка з тримачами наконечників і пістолетом "вода-повітря", світильником, плювальницею, слиновідсмоктувачем, пилососом, діатермокоагулятором, електроодонтодіагностичним приладом;

Столик біля крісла лікаря;

Канцелярський стіл для ведення лікарем обліково-звітної документації;

Умивальник для миття рук;

Умивальник для миття інструментарію;

Витяжна шафа із стерилізатором;

Стерильний стіл;

Шафа для зберігання медикаментів, інструментарію, матеріалів для перев’язок та пломбування;

Стіл діагностичної та лікувальної апаратури.

Одна половина кабінету повинна знаходитись у розпорядженні лікаря – на певній відстані від столиків з медикаментами та стерильним інструментарієм приймають пацієнтів.

Стоматологічний кабінет забезпечується припливно-витяжною вентиляцією.

Для кварцування кабінету у перерві між змінами чи після завершення робочого часу необхідна кварцева лампа.

Лікування зубів та виконання більшості стоматологічних маніпуляцій неможливі без використання стоматологічної установки, яка додатково може бути обладнана електродіагностичними приладами, діатермокоагулятором, слиновідсмоктувачем, пилососом, ультразвуковим апаратом для зняття зубних відкладень, фотополімеризатором, дентальним рентгенівським апаратам, інтраоральною камерою.

За допомогою бормашини проводиться препарування каріозних порожнин і зубів. Бормашини бувають електричні, пневматичні, турбінні, стоячі, висячі, комбіновані, стаціонарні, портативні. Вони повинні забезпечувати певну швидкість і механічне зусилля під час обертання бора для препарування твердих тканин зубів: низькооборотні – від 1000 до 10000-30000 обертів за хв і високооборотні (турбінні) – 300000-500000 обертів за хв. Стоматологічні крісла призначені для зручного розміщення хворого у необхідному для стоматолога положенні під час проведення стоматологічних маніпуляцій. Зміна положення крісла відбувається за допомогою електрогідравлічного приводу. Світильник забезпечує інтенсивність освітлення порожнини рота близько 10000 люкс. Сучасні конструкції світильників створюють вузький спрямований пучок „холодного” світла, яке не подразнює очей пацієнта. Для закріплення обертових робочих інструментів використовують стоматологічні наконечники: прямиз автоматичним затискачем та кутоподібний.

У стоматологічному кабінеті монтують також: дентальний рентгенологічний апарат, радіовізіограф, комп’ютер. Для роботи з пломбувальними матеріалами світлового затвердіння в стоматологічному кабінеті необхідно мати фотополімеризатор – джерело світла з довжиною хвилі 400-500 нм. Існує 4 типи ламп: галогенові, плазмові, лазерні, світлодіодні. Галогенова полімерна лампа складається з джерела випромінювання, рефлектора, світлофільтра, світловоду, таймера та системи охолодження.

Основними інструментами для препарування є стоматологічні бори. Розрізняють бори для звичайних та турбінних, а також для прямого та кутового наконечників. Бори виготовляють з різними розмірами робочої частини і, залежно від діаметра, позначають номерами від №1 (0,85 мм) до №13 (3,1 мм). Матеріал для борів – різні спеціальні тверді сплави, склад яких залежить від швидкості обертання – з алмазним покриттям робочої частини, покриті карбід вольфрамом і сталеві твердосплавні.

Для обстеження порожнини рота і виконання основних лікувальних маніпуляцій найчастіше використовуються стоматологічні дзеркало, пінцет і зонд, стоматологічний екскаватор, гладилка, металевий шпатель, штопфер.

Інструменти, якими стоматолог працює в порожнині рота хворого, повинні бути стерильними. Для їхньої стерилізації застосовують спеціальні методики, що включають кілька етапів: дезінфекцію, передстерилізаційне очищення і власне стерилізацію.

Очищення стоматологічного інструментарію може проводитись за допомогою спеціальних ультразвукових апаратів, методом сухожарової стерилізації при температурі 150-2000С у сухоповітряних шафах. Стоматологічний кабінет повинен бути устаткований такими шафами для стерилізації.

Для збереження інструментів необхідно забезпечити правильний і кваліфікований догляд за ними.

Основні етапи обробки стоматологічного інструментарію наступні:


  • знезараження (дезінфекція);

  • передстерилізаційна обробка;

  • стерилізація;

Дезінфекція спрямована на знешкодження патогенних мікроорганізмів на виробах медичного призначення. Метою дезінфекції є запобігання інфікування медичного персоналу під час проведення наступних етапів обробки інструментарію. Дезінфікуючі засоби повинні мати бактерицидну, фунгіцидну, туберкулоцидну властивості та інтактивовувати віруси.

Для дезінфекції інструментарію використовують:



  • хімічний метод;

  • фізичний метод;

  • паровий метод;

  • повітряний метод;

  • кип’ятіння.

Передстерилізаційне очищення проводиться після кожного пацієнта з метою видалення білкових, жирових, механічних забруднень та залишків медикаментів. Для очищення інструментів використовують як ручний, так і механізований способи (ультразвукові апарати). Контроль якості передстерилізаційного очищення проводять з використанням фенол-фталеїнової проби – на наявність залишків мийного засобу, азопіринової або амідопіриноновї проби – на наявність „прихованої” крові. При позитивній реакції весь інструментарій потрібно повторно обробити одним із способів.

Для стерилізації в стоматології застосовують:



  • фізичний (паровий, повітряний) метод;

  • хімічний метод.

Парова стерилізація проводиться в автоклаві водяною насиченою парою під тиском 0,11-0,2 МПа при температурі 120-1320С протягом 20-45 хв. Для повітряного методу стерилізації використовують сухе горяче повітря при температурі 1800С протягом 60 хв. в сухожаровій шафі. Хімічний метод стерилізації широко застосовують для стерилізації виробів із полімерних матеріалів, спеціального скла, гуми, металу. Хімічна стерилізація повинна проводитись при повному зануренні виробів у розчин.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   133




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка