Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики внутрішньої медицини для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів


ОЦІНКА ВІКУ ЗА ЗОВНІШНІМ ВИГЛЯДОМ



Скачати 50.21 Kb.
Сторінка7/10
Дата конвертації09.06.2021
Розмір50.21 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ОЦІНКА ВІКУ ЗА ЗОВНІШНІМ ВИГЛЯДОМ

Потім оцінюють відповідність зовнішнього вигляду паспортному віку хворого. При деяких захворюваннях (мітральний стеноз) хворі виглядають молодше, зате, при кахексії, атеросклерозі, тривалих виснажливих захворюваннях, вони виглядають старше свого віку.


ХОДА Й ПОСТАВА

Постава – манера тримати тіло в певному положенні при різних фізичних станах організму. Постава оцінюється візуально в процесі спілкування із хворим, тобто непомітно для самого хворого лікар під час дослідження спостерігає й оцінює особливості його ходи й рухів, положення тулуба, голови й кінцівок у момент ходьби, положення стоячи й сидячи.

Пряма постава, швидка й певна хода вказують на те, що здоров'я хворого постраждало несуттєво. При деяких захворюваннях відзначається специфічна хода й постава. Постава свідчить про загальний фізичний і психічний тонус організму, активність кровообігу, дихання, є одним з ознак самопочуття й настрою пацієнта. Зокрема, пряма постава, яка супроводжується чіткими, певними рухами, свідчить про задовільний стан організму. Незручність, сутулість у поставі часто є ознакою хворобливого стану хребта, визначеного кіфозом, остеоартрозом, сколіозом, остеохондрозом, спондилоартрозом (хвороба Бехтєрева). Як патологічну, виділяють так звану “горду” поставу, яка зовні проявляється відхиленою назад головою й випинанням уперед живота. Така постава може виникнути при асциті, скривленні хребта вперед (лордозі), вагітності. У хворих зі значним фізичним нездужанням або при деяких глибоких психічних розладах з'являється млява, нечітко сформована постава, яка проявляється опущеною головою, нахиленим уперед тулубом, звисанням рук, невпевненою ходою. Постава може змінитися при деяких захворюваннях периферичної нервової системи й опорно-рухового апарата – радикуліті, ішіасі, сирингомієлії, ревматоїдному артриті, остеоартрозі хребта.



Хода – сукупність особливостей пози й рухів при ходьбі.

Хода визначається одночасно з поставою. Особливості ходи можуть мати важливе діагностичне значення. У здорової дорослої людини хода чітка, певна, рівномірна. При деяких захворюваннях хода здобуває специфічні, іноді – патогномонічні для певної хвороби особливості. У зв'язку із чим виділяють наступні різновиди патологічної ходи, які мають певну семіологічну оцінку, і діагностичну значимість.



Атактична: хворий при ходьбі високо піднімає стопи, зайво згинаючи ноги в колінних і тазостегнових суглобах, і з шумом опускає стопи на підлогу; хода характерна для хворих поліневритом, сухоткою спинного мозку.

Спастична: хворі пересуваються дрібними кроками із труднощами згинаючи ноги в колінах і відриваючи стопи від підлоги, чіпляючись носками за підлогу; хода обумовлена підвищеним тонусом м'язів розгиначів гомілки й згиначів підошви в результаті поразки пірамідних шляхів при центральному нижньому парапарезі.

Паретична: характеризується повільними рухами з утрудненим підняттям і волочінням атонічних ніг; обумовлена периферичним нижнім парапарезом.

Мозочкова або «п'яна»: проявляється переважно однобічним відхиленням (погойдуванням) тулуба при ході; виникає при захворюваннях мозочка й при мен´єрівському синдромі.

«Качина»: спостерігається у випадку вродженого вивиху тазостегнових суглобів; характеризується повільними, дрібними кроками, часто кульгавістю.

«Півняча хода»: характеризується високим підняттям ніг, викиданням їх уперед і різким опусканням зі звуком ляпанцю об підлогу; обумовлена периферичним нижнім парапарезом або паралічем м'язів, розгинаючих стопу (відвисла стопа), і спостерігається при поразці малогомілкового нерва.

Лялькова хода” (подібно манекену, ляльці-іграшці) характеризується швидкими дрібними ковзними кроками без співдружніх рухів рук із застиглими положеннями тулуба й голови, обумовлена поразкою екстрапірамідальних шляхів і загальною м'язовою ригідністю при паркінсонізмі, церебральному атеросклерозі.



«Танцююча хода»: хворі переступають із ноги на ногу, злегка підстрибуючи (пританцьовують), наче на пружинах пересуваються вперед з поворотами й нахилами тулуба й голови по сторонах й іншими зайвими рухами; обумовлена поразкою екстрапірамідної системи у вигляді гіперкінетично-гіпотонічного синдрому при малій хореї, гепатоцеребральній дистрофії, енцефаліті й інших нейроінфекціях, інтоксикаціях, післяпологовій травмі, атеросклерозі.

Можуть спостерігатися й інші зміни ходи, які мають значне прогностичне значення. Своєрідна зміна ходи може відбутися в старечому віці (сенільна хода). Вона характеризується появою дрібних, іноді неритмічних кроків (у результаті підвищення тонусу м'язів нижніх кінцівок). Змінюється хода й при деяких захворюваннях опорно-рухового апарата. У результаті інтенсивного болю в суглобах хода часто утруднена. Кульгаюча хода може спостерігатися при різкому зниженні кровообігу в гомілках і стопах при облітеруючому ендартеріїті (перемежована кульгавість). Занадто повільна хода з нерухливим або несильно зігнутим тулубом з'являється при сильному болі в попереку в результаті спондилоартриту, при cпондилоартрозі.


СТАТУРА

Поняття про статуру складається з даних відносно зросту, маси тіла, форми тіла, ступеню розвитку й тонусу мускулатури, будови кістяка, пропорційності співвідношення окремих частин тіла.



Вимір зросту проводиться за допомогою зростоміра в сантиметрах. Середній зріст чоловіка у віці 25-30 років коливається в межах 168-175 см, а жінок у тому ж віці — 157-165 см. Зріст вище 190 см вважається гігантським, нижче 120 см — карликовим.

Масу тіла вимірюють за допомогою медичних ваг у кілограмах. Більш точно ступінь надмірності або недостатності маси тіла стосовно зросту визначається розрахунками індексу маси тіла (ІМТ), який обчислюється шляхом розподілу показника маси тіла (у кг) на показник росту (у м), зведений у квадрат. На підставі цього показника робоча група експертів ВООЗ (1997) розробили класифікацію надлишкової маси тіла й ожиріння в дорослих (таблиця 3).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка