Методичні вказівки до практичних занять з пропедевтики внутрішньої медицини для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів



Скачати 50.21 Kb.
Сторінка3/10
Дата конвертації09.06.2021
Розмір50.21 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
ЗАГАЛЬНИЙ СТАН ХВОРОГО

Загальний стан хворого відмічається як задовільний, середньої важкості, важкий, украй важкий. Однак чіткого розділу між ними не існує, але їх орієнтовне визначення відіграє важливу роль в оцінці клінічного перебігу хвороби, ефективності лікування, прогнозі захворювання. Критеріями оцінки стану хворого служать наступні показники: свідомість, положення, постава, хода, вираз обличчя, стан харчування, психічний статус.



Задовільний стан – хворий активний, вільно пересувається, пряма постава, впевнена хода, має бажання до спілкування, адекватна реакція на навколишніх і свій стан, свідомість ясна, вираз обличчя спокійний, осмислений, достатнього харчуванням, можуть проявлятися симптоми захворювання, але їх наявність не заважає хворому бути активним. Працездатність повністю збережена, показники життєвих функцій у межах фізіологічної норми. Спостерігається при видужанні, у період ремісії при тривалих хронічних захворюваннях.

Середньої важкості – у хворого обмежені рухи, більшу частину часу перебуває в ліжку, часто приймає вимушене положення, не прагне до спілкування, однак здатний обслуговувати себе, свідомість ясна, вираз обличчя спокійний, осмислений, може бути болісним, достатнього харчування, симптоми захворювання виражені значно, але безпосередньої загрози життю в цей час немає. Працездатність втрачена, здатність до самообслуговування збережена. Спостерігається в період загострення хронічних або гострих захворювань, при травмах, отруєнні й ін.

Важкий стан характеризується порушенням практично всіх показників: іноді порушується свідомість (потьмарена, ступор, сопор); змінюється вираз обличчя (страждання, страх, байдужність); хворі займають пасивне або вимушене положення; відзначається порушення харчування (схуднення або ожиріння); змінюється психіка (неадекватні реакції на навколишніх, медперсонал, родичів). Цей стан характерний для декомпенсованих хворих із захворюваннями серця, нирок, ендокринних залоз; онкологічних і інфекційних хворих, а також у період після операцій, травм, поранень.

Украй важкий стан характеризується ускладненим перебігом хвороби, який може привести до летального результату. Різким погіршенням функціональної діяльності життєво важливих органів і систем, пасивним положенням пацієнта, байдужним або страждальницьким виразом обличчя (обличчя Гіппократа), утрудненням або відсутністю контакту з навколишніми. Значними порушеннями дихання й кровообігу, важкими розладами в діяльності травної й сечовидільної систем. Свідомість може залишатися ясною, але частіше порушена у вигляді ступору, сопору або повністю відсутня (кома). Спостерігається при коматозних станах різної етіології, шоку, агонії.
СВІДОМІСТЬ

Стан свідомості. Розрізняють дві основні групи порушення свідомості: з перевагою процесів гальмування й з перевагою процесів збудження центральної нервової системи — галюцинації й марення. Групи порушення свідомості з перевагою процесів гальмування представлено в таблиці 1.
Таблиця 1


Свідомість –

вища, властива тільки людині форма відбиття дійсності, яка представляє сукупність психологічних процесів, що дозволяють орієнтуватися в навколишньому світі, часі, оцінці власної особистості, й забезпечують наступність, єдність і різноманіття поведінки




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка