Методичні вказівки для студентів при підготовці до практичного заняття



Скачати 230.5 Kb.
Сторінка19/30
Дата конвертації30.01.2021
Розмір230.5 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   30
Генітальний кандидоз

Найбільш часто збудниками сечостатевих мікозів є дріжджеподібні гриби, За відсутності патогенних чинників, що сприяють інфекції, при нормальному І функціонуванні імунної, гормональної систем вони займають свою "екологіч­ну нішу" серед нормальної флори статевих органів і не спричиняють патологічних змін. Пусковими моментами є порушення біоценозу через застосування антибіотиків, кортикостероїдів, ендокринні захворювання та ін.



Класифікація. Виділяють три клінічні форми сечостатевого кандидозу:

- неускладнений кандидоз без патологічного фону (виникає під впливом екзогенних факторів);

- неускладнений кандидоз, обумовлений ендогенними причинами;

- ускладнений висхідний урогенітальний кандидоз на тлі значного зниження захисних сил організму.

Клініка. Неускладнений кандидоз без патологічного фону характе­ризується м'яким перебігом з низькою інтенсивністю клінічних проявів (вульвовагініт), виникає у зв'язку з впливом екзогенних факторів. Може лікуватись препаратами місцевої дії. Бажане лікування статевого партнера.

Неускладнений кандидоз, обумовлений ендогенними причинами, часто супроводжується сечостатевою інфекцією (хламідіоз, гонорея), ендокринною патологією (цукровий діабет), імунодефіцитом. Може мати стійкий, хроніч­ний перебіг з рецидивами, які супроводжуються вираженими клінічними проявами (вульвовагініт, уретрит). Місцеве лікування викликає тимчасове поліпшення, лікування без усунення патологічного тла неможливе. Обов'яз­кове лікування статевого партнера.

Ускладнений висхідний урогенітальний кандидоз на тлі значного імуноде­фіциту характеризується персистенцією і хронічним перебігом з тимчасовим поліпшенням. Вимагає обов'язкового застосування системних антимікотичних засобів та імуномодуляторів. Обов'язкове лікування статевого партнера.

Перелік уніфікованих методів діагностики (рекомендованих інструкціями МООЗ).

І. Клініко-діагностичні дослідження.

1.1. Виявлення дріжджеподібних грибів у досліджуваному матеріалі при вивченні нативного препарату.

1.2. Виявлення дріжджеподібних грибів у досліджуваному матеріалі, забарвленому 1% водним розчином метиленового синього, фуксину, генціанового фіолетового.

2. Культуральне дослідження.

2.1. Виділення та ідентифікація дріжджеподібних грибів у культурі.

2. Виявлення у культурі колоній грибів з метою отримання спор. Лікування. При виборі методу лікування треба враховувати клінічну

форму урогенітального кандидозу. Наводяться методики, рекомендовані

Інститутом дерматології та венерології АМН України.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   30


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка