Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 47.92 Kb.
Сторінка15/20
Дата конвертації20.08.2021
Розмір47.92 Kb.
#17622
ТипМетодичні вказівки
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20
1.Набута кишкова непрохднсть
Термічні пошкодження, Термічні пошкодження, Ревматологія ч1 укр, Ревматологія ч1 укр, Ревматологія ч1 укр, Транспортная иммобилизация, terapija nefrologija, Дополнение к презентации, 4 Politravma-u-ditej (2), 5 курс тема №5а Гнійно-запальні захворювання легень та плеври, Інфекція тести 2, 03251935 diferentsialnij diagnoz shumiv sertsya v2, 4 . Диференційна діагностика захворювань бронхолегеневої системи, СД тесты

Інвагінація


змішана форма кишкової непрохідності, що має ознаки як странгуляційної так і обтураційної непрохідності, і проявляється як упровадження одного відділу кишечнику в просвіт іншого, цей вид непрохідності складає до 90% усіх видів непрохідності у дітей раннього віку. Характерний вік – 3-9 місяців.. Розрізняють тонкокишечну, товстокишечну та ілеоцекальну інвагінацію.

Самі пускові чинники можна поділити на три групи.

У дітей до 1 року:

1. Функціональні чинники: аліментарні (порушення режиму харчування).

2. Запальні захворювання шлунково кишкового тракту .

3. Механічні фактори: дивертикул Меккеля, пухлини кишечника, вади розвитку кишечника

У дітей після 1 року навпаки.

Якщо ураховувати фонові чинники, їх минущість у дітей до року, стає зрозумілою важливість принципово консервативного підходу до лікування. Внаслідок дії наведенних чинників виникає стійкий спазм кишечника , який під дією перистальтики просувається в каудальному напрямку. Інвагінат просувається вздовж кишки. Його просування супроводжується утягненням усередину брижі та її подальшому защемленні. Порушується венозний кровобіг, виникають стаз, набряк, а потім – діапедез та кровотеча, набряк кишкової стінки, запальні зміни в ній, відкладення фібрину між зовнішнім і внутрішнім циліндрами, їх склеювання. Інвагінат мігрує за ходом кишечника, внаслідок чого може випасти крізь пряму кишку. Циркуляторні порушення призводять до некрозу кишки, перш за все у зоні найбільшого защемлення. Таким чином, як писав Мондор «…захворювання летить галопом і нам, клініцистам не слід рухатися за ним черепашачою ходою…»

Основні клінічні ознаки – нападоподібне занепокоєння, рефлекторна блювота з'їденою їжею, кров'янистий кал (“малинове желе”). При пальпації визначається інвагінат, діагностичну цінність представляє ректальне дослідження. Допоміжним методом дослідження є пневмоколографія. Діаностичний тиск 30-40 мм.рт.ст., не більше 60. Лікування інвагінації визначається терміном захворювання, видом інвагінації та загальним станом хворого. В умовах спеціалізованого дитячого стаціонару консервативне лікування проводиться в перші 24 години від початку захворювання, методом вибору є дозована інсуфляція повітря в товсту кишку. Терапевтичний тиск 80-120 мм.рт.ст. В рідких випадках метою діагностики (у дітей старшого віку) та оцінки стану інвагінату проводиться лапароскопія. Оперативне лікування включає інтраопераційну дезінвагінацію та різні види резекції кишечника.


Скачати 47.92 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20




База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка