№
|
Завдання
|
Послідовність виконання
|
Зауваження
щодо самоконтролю
|
1
|
Здійснити транспортну іммобілізацію підручними засобами.
|
Необхідно:
1.Підшукати будь-який підручний засіб, що дозволить знерухомити ушкоджений сегмент та сусідні суглоби.
2.При відкритому переломі зупинити кровотечу та накласти асептичну пов’язку.
|
Іммобілізацію слід проводити дуже обережно, щоб не травмувати тканини і не спровокувати явища шоку.
|
2
|
Накласти шину Крамера при переломі кісток передпліччя.
|
Хід виконання:
1.Провести моделювання шини на здоровій кінцівці.
2.Прикласти шину до зовнішньої поверхні ушкодженої кінцівки у вигідному для пацієнта положенні.
3.Зафіксувати ушкоджений сегмент та суміжні суглоби за допомогою бинта.
|
Найбільш часто шину Крамера використовують для іммобілізації верхніх кінцівок.
|
3.
|
Продемонструвати накладання шини Дітеріхса при переломі кісток гомілки.
|
Виконувати в наступній послідовності:
1.Провести моделювання шини на здоровій кінцівці.
2.Прифіксувати спочатку один з елементів шини до стопи, а після – встановити дві бранші до підпахвинної ділянки та паху.
3.За допомогою закрутки виконати витяг нижньої кінцівки.
4.Здійснити фіксацію шини еластичним бинтом на нижній кінцівці та за допомогою пояса до талії.
|
Шину, що складається з трьох обов’язкових елементів необхідно накладати в строгій послідовності.
|
4.
|
Провести транспортну
іммобілізацію при переломах та вивихах.
|
Хід виконання:
1.При травмах (переломах та вивихах) верхньої і нижньої кінцівок накладається шина Крамера (моделювання провести відповідно до згинів на здоровій кінцівці) з фіксацією у суглобах спіральною бинтовою пов’язкою.
2.При забоях плеча і передпліччя можна накласти пов’язку Дезо або Вельпо.
3.При переломах стегнової кістки накладається шина Дітеріхса.
|
Шини накладаються після введення анальгетиків.
|
5.
|
Провести транспортування травматологічних хворих з переломами тазу, стегнової кістки, ребер,
хребта.
|
Хід виконання:
1. Хворих з переломами хребта, кісток тазу та стегнової кістки транспортують у лежачому положенні на животі або на спині і на щиті (з переломом кісток тазу хворому надається положення „жабки“ - нижні кінцівки зігнуті в колінних і кульшових суглобах)
|
Транспортується з обережністю.
|
6.
|
Накладання гіпсової лонгети.
|
Хід виконання:
1. Попередньо розмотують гіпсовий бинт на гіпсувальному столику на довжину необхідної лонгети. Бинт складають у 5-6 шарів.
2. Приготовану лонгету занурюють у миску з теплою водою і чекають закінчення виділення бульбашок повітря.
3. Лонгету витягують з води від-жимають, розправляють.
4. Шкіру кінцівки змащують ва-зеліном.
5. Кінцівці надають середнє фізі-ологічне положення.
6. Гіпсову лонгету накладають на кінцівку і старанно моделюють, циркулярно покривають м’яким бинтом.
|
Після накладання лонгети протягом 2 діб спостерігають за станом кінцівки. У разі виникнення ціанозу, охолодження або набряку, появи болю лонгету скидають.
|
№
|
Завдання
|
Послідовність виконання
|
Примітки
|
1
|
Провести обстеження та оцінити стан хворого із нагнійними процесами
|
Виконувати в такій послідовності:
1.Одягнути рукавички, обробити руки антисептиком.
2.Виміряти хворому АТ,Ps,t* тіла.
3.Провести оцінку показників АТ, Ps,t* тіла у порівнянні з показниками норми.
4.Обстежити стан шкіри та видимих слизових.
5.Оцінити поширеність процесу при наявності припухлості, інфільтрації, гіперемії, локальної болючості, місцевого підвищення t*.
|
Динаміка,
стану, врахувати вік хворого, стать.
|
2
|
Визначити вид гострого гнійного процесу шкіри і підшкірної жирової клітковини.
|
Оцінити наступні дані:
1.Які структури шкіри, підшкірної жирової клітковини уражені?
2.Чи залучені у процес оточуючі тканини?
3.Чи наявний некроз шкіри та підшкірної клітковини?
4.Чи залучені у процес лімфатичні судини?
5.Яка частина тіла уражена?
6.Розлите чи обмежене запалення(наявність капсули)?
|
Враховувати стан кровообігу ураженої ділянки.
|
3.
|
Встановити вид нагнійного процесу пальців та кисті.
|
Оцінити наступні дані:
1.Яка фаланга чи фаланги уражені?
2.Чи порушилась функція кисті?
3.Наявність гіперемій, набряку, інфільтрації, локальної болючості, підвищення локальної t*?
4.Оцінити стан АТ, Ps,t* тіла.
|
|
4.
|
Описати основні клінічні ознаки гнійних захворювань м’яких тканин і кисті.
|
Оцінити наступні дані:
1.Гіперемія
2.Набряк.
3.Локальна болючість.
4.Місцеве підвищення t*.
5.Інфільтрація
6.Порушення функції пальця, кисті.
|
|
5.
|
Вибрати консервативний метод лікування в залежності від стадії.
|
Консервативному методу лікування підлягає інфільтративна стадія:
1.Теплі ванночки з розчину солі, горілки, 5% р-ну кислоти
2.УВЧ
3.Антибіотикотерапія.
4.Сульфаніламідні препарати.
|
Слідкувати за загальним станом.
|
6.
|
Провести санітарно-гігієнічні міроприємства після огляду хворих з гнійними захворюваннями.
|
Провести замочування інструментів, утилізацію перев’язочного матеріалу:
1.Одягнути разові нестерильні рукавички.
2.Приготувати посуд із дезінфікантом для поміщення в нього перев’язочного матеріалу.
3.Після перев’язки матеріал беруть корнцангом чи затискачем.
4.Матеріал замочується 10% розчині хлорного вапна або 5% розчині лізолу на 2 год.
Інструменти:
1.Замочування в 6% р-ні перекису водню протягом 1 год.
2.Промивання під проточною водою.
3.Миття в одному з миючих розчинів.
4.Промивання під проточною водою, висушування, постановка проб.
|
|
7.
|
Підготовити хворого до оперативного лікування.
|
Хід виконання:
1.Прослідкувати за прийняттям душа чи ванни.
2.Поголити місце майбутньої операції за пів години до операції.
3.Обробити ділянку операції антисептиком.
4.При наявності зубних протезів вийняти їх.
|
|
8.
|
Проводити перев’язки в залежності від стадії запалення.
|
Хід виконання
(при наявності гнійної рани):
1.Зняти пов’язку.
2.Провести обробку рани 3% р-ну перекису водню.
3.Замінити резинову полоску.
4.Накласти пов’язку з розчином бетадину.
5.При наявності рани у фазі дегідратації – використати пов’язку із бетадиновою мазю.
|
Виконується з дотриманням правил асептики та антисептики.
|
