Методичні вказівки для позааудиторної роботи студентів


“ Десмургія I. Основні типи пов’язок на голову, грудну клітку, живіт.”



Скачати 338.5 Kb.
Сторінка2/6
Дата конвертації27.01.2021
Розмір338.5 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6

Десмургія I. Основні типи пов’язок на голову, грудну клітку, живіт.”





№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.



4.

5.

6.



7.

8.

9.



10.

11.


12.

Накладання м’яких пов’язок.

Накласти пов’язку “шапка Гіппократа”.

Накласти пов’язку “чепчик”.

Накласти пов’язку на потилицю.

Накласти пов’язку на обидва ока.

Накласти пов’язку “вуздечка”.

Накласти “пращевидну” пов’язку.

Накласти пов’язку Дезо.

Накласти пов’язку Вельпо.

Накласти пов’язку на молочну залозу.

Накласти оклюзійну пов’язку при проникаючому пошкодженні грудної порожнини.

Накладання спіральної пов’язки на живіт (в комбінації з колосоподібною пов’язкою стегна).




Правила накладання бинтових пов’язок:

1) взяти бинт потрібної ширини залежно від частини тіла, яку слід бинтувати;

2) забезпечити зручне положення потерпілому і доступність частини, що бинтується з усіх сторін;

3) надати кінцівці функціонально вигідне положення;

4) при бинтуванні грудної клітки, живота, таза і верхньої третини стегна потерпілий має знаходитись в горизонтальному положенні;

5) бинт розбинтовують зліва направо, для того головку бинта беруть в праву руку, а початок в ліву;

6) бинтують, як правило, від периферії до центру;

7) розбинтовують бинт по поверхні не відриваючись від неї і рівномірно натягуючи;

8) при накладанні пов’язки кожен новий тур бинта закриває попередній на половину чи дві третини його ширини;

9) бинт не можна перекручувати;

10) пов’язка закінчується круговими турами; кінець бинта розривають поздовжньо, стрічки бинта зав’язують вузлом на стороні.

Виконувати в наступній послідовності:

1.Взяти в кожну руку по одній головці двоголового бинта і накласти один або два циркулярних тури навколо голови.
2.Довівши обидві головки бинта до потилиці, ліву головку підводять під праву і роблять перегин, права головка продовжує свій циркулярний хід навколо голови, а ліва після перегину через тім'я до лоба.
3.В ділянці чола обидві головки зустрічаються: права, що йде горизонтально, ліва ж головка знову повертається через тім'я до потилиці, де знову перехрещується з горизонтальним туром правої головки і т.д.
4.Поздовжні ходи, що повертаються поступово вкривають всю голову. Таким чином, однією частиною робляться передньозадні ходи, а іншою – циркулярні.
5.Пов'язку закріплюють круговими ходами обох головок навколо голови.

Виконувати в наступній послідовності:

1.Взяти відрізок бинта завдовжки 80 - 90 см.

2.Розташувати середину відрізка бинта на тім'яну ділянку голови; кінці бинта утримує пацієнт або помічник.


3.Взяти початок бинта в ліву руку, голівку бинта - в праву. Зробити закріплюючий тур навколо чола та потилиці.
4.Провести бинт по лобній поверхні до зав'язки.
5.Обігнути її у вигляді петлі і вести бинт на потилицю до протилежної сторони до іншої зав'язки.

6.Обернути бинт знову навколо зав'язки і вести по лобній частині голови вище закріплюючого туру.

7.Аналогічно вести бинт по потиличній частині голови.
8.Повторити циркулярні ходи навколо голови, прикриваючи попередній хід на 1/2 або 2/3 до повного покриття голови.

9.Закрити повністю повторними ходами бинта волосяну частину голови.

10.Обернути бинт навколо одного з кінців зав'язки і закріпити вузлом.

11.Зав'язати під підборіддям відрізок бинта, кінці якого утримував пацієнт.


Виконувати в наступній послідовності:

1.Зробити 2-3 закріплюючі тури навколо голови через лобні та потиличні горби.

2.На потилиці спуститися на шию, накласти тур навколо шиї.

3.Через задню поверхню шиї піднятися на голову.

4.Накласти тур навколо голови поверх попередніх турів.

5.Таким чином, накладають кілька вісімкоподібних турів бинта, перекриваючи попередній тур на 2/3.

6.Накласти 2-3 закріплюючі тури навколо голови.
Виконувати в наступній послідовності:

1.Зробити 2-3 закріплюючі тури через лобні та потиличні горби.


2.На потилиці спуститися на шию, пройти під правим вухом.
3.З-під вуха через щоку провести бинт вгору, закривши праве око.
4.Накласти тур навколо голови, дійти до лобних горбів.
5.Зверху вниз через щоку провести бинт у напрямку до мочки лівого вуха, закривши ліве око.
6. Провести бинт під лівим вухом, дійти до потиличної ділянки.
7. Повторити 1-2 рази пункти 3-7. При цьому кожний наступний тур на очах повинен закривати попередній на 2/3, піднімаючись догори.
8.Накласти 2 закріплюючі тури навколо голови.
Виконувати в наступній послідовності:

1.Перший тур - закріплюючий циркулярний навколо голови через лобні та потиличні горби.


2.Вести бинт через потилицю вниз по шиї на підборіддя.
3.Далі провести вгору через підборіддя до тім’я.
4.Направити бинт до підборіддя і знову до тім’я, таким чином зробити 3-4 колових турів.
5.Далі провести бинт через підборіддя на потилицю і навколо голови.
6. Закріплюючий тур навколо голови.
1. Бинт довжиною 1 м розрізають вздовж з обох кінців, залишаючи нерозрізаною ділянку 12-15 см;

2.Нерозрізану ділянку бинта кладуть на уражену ділянку обличчя;

3.Кінці бинта перехрещують в області скул;

4.Верхні кінці бинта ідуть під вушними раковинами, нижні – над ними;

кінці бинта зв’язують між собою на потилиці.
1. У пахвову западину кладуть ватну подушечку(валик).

2. Передпліччя згинають в ліктьовому суглобі під прямим кутом.

3. Руку перекладають на грудну клітку.

4. Закріплюючий тур завжди проводять до хворої руки навколо тулуба, щільно притискаючи ним плече до грудної клітки.

5. Далі бинт ведуть через пахвову западину здорової сторони по передній поверхні грудей косо на надпліччя хворої сторони.

6. Звідти бинт опускають вниз по задній поверхні хворого плеча під лікоть.

7. Огинають ліктьовий суглоб і, підтримуючи передпліччя, направляють бинт косо вгору в пахвову западину здорової сторони.

8. Потім - косо вгору по задній поверхні грудної клітки до надпліччя пошкодженої сторони.

9. Проводять бинт по передній поверхні хворого плеча під лікоть і огинають передпліччя.

10. Направляють бинт на задню поверхню грудної клітки в пахвову западину здорової сторони.

11. Тури бинта повторюють аж до повної фіксації плеча.
1.Передпліччя згинають в ліктьовому суглобі під гострим кутом і укладають так, щоб лікоть знаходився в ділянці епігастрію, а кисть на надпліччі здорової сторони.

2. У пахвову западину вставляють ватно-марлевий валик.

3. Пов'язка починається декількома круговими ходами навколо грудей і руки.

4. Із здорової пахвової западини бинт ведуть через спину в косому напрямку на надпліччя хворої сторони.

5. Звідси хід бинта опускається через ключицю вертикально вниз, перетинає плече над ліктьовим суглобом і, огинаючи лікоть знизу, переходить в горизонтальний тур.

6. Далі бинт повторює напрям усіх раніше накладених ходів зі зміщенням горизонтальних оборотів вгору, а вертикальних – до середини на 1/3 ширини бинта.

7. Наклавши необхідну кількість турів, кінцівку міцно фіксують до грудної клітки.
1.Молочну залозу відводять вгору і утримують в цьому положенні до завершення накладання пов'язки.

2. Бинт фіксують циркулярними турами під залозою.

3. Наступний тур проводять під залозою косо вгору через надпліччя здорової сторони.

4. Далі косо вниз в пахвову западину і під хворою залозою переходять в циркулярний тур.

5. Наступний тур знову косий, але дещо вищий за попередній, що призводить до підняття залози.

6. При необхідності здавлення молочної залози тури бинта продовжують накладати до тих пір, поки уся залоза не буде закрита пов'язкою.


1. Шкіру навколо рани обробляють антисептиком.

2. Стерильною стороною прогумованої оболонки ІПП щільно закривають рану грудної стінки.

3. Кладуть обидві подушечки пакету стороною, до якої не торкалися руками, на прогумовану оболонку.

4. При наскрізному пораненні прогумовану оболонку розривають на дві частини і ними заздалегідь закривають рани грудної клітки, після чого одну подушечку кладуть на вхідний отвір, а іншу пересувають по бинту і поміщають на вихідний отвір.

5. Марлеві подушечки зміцнюють ходами бинта.

6. Після закінчення бинт закріплюють шпилькою або шляхом зав'язання зав’язок.


1. Пов’язка починається з фіксуючого туру у верхній частині живота.

2. 1-5 тури пов’язки ідуть в низхідному напрямку до клубової ділянки.

3. 6-ий тур зі спини переходить на внутрішню поверхню стегна в паховій ділянці.

4. 7-ий тур проходить у верхній частині стегна.

5. 8-ий тур повертається на передню поверхню живота де і закінчується пов’язка фіксуючим туром.


Накладаючи пов’язку слід слідкувати за станом хворого.

Пов’язка накладається при пораненні тім'яної частини голови, запальних хірургічних захворюваннях в ділянці волосистої частини голови.


Пов'язка “чепчик” накладається при пораненні голови або при нагнійних процесах в області склепіння черепа - тім'яна ділянка.

Пов’язка накладається при пораненнях та гнійних запальних захворюваннях потиличної ділянки та шиї.

Пов’язка накладається при травмах і захворюваннях очей, повік, брів.

Пов’язка накладається при ушкодженнях обличчя, підборіддя та волосистої частини голови.

Накладається при пошкодженні носа, губ, підборіддя.


Застосовується для фіксації верхньої кінцівки при переломах і вивихах плеча.

Застосовується для фіксації верхньої кінцівки при переломі ключиці.

Показана при операціях, пораненнях, опіках, запальних захворюваннях молочної залози з метою фіксації перев'язувального матеріалу, а також для підтримки і здавлення самої залози.

Вказівка. Пов’язка на праву молочну залозу виконується зліва на право, на ліву – справа на ліво.
Застосовується при відкритому пневмотораксі.

Вказівка. При відсутності про резинової оболонки ІПП для накладання оклюзійної повязки можна використати також клейонку, целофан, лейкопластир.

Надто туге бинтування спричиняє посилення болю в ділянці рани і утруднює дихання хворого

Алгоритми до теми №7

Переломи та вивихи. Закриті ушкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки”.




Завдання

Послідовність виконання

Примітки

1

Оволодіти методикою обстеження хворих із різними травмами і оцінити їх стан.

Виконувати в такій послідовності:

1.Знайомство з хворим, вивчення його скарг.

2.Встановити причину травми.

3.Загальний стан.

4.Огляд шкіри і слизових.

5.Вимірювання А/Т, пульсу і його характеристика.

6.Характер дихання, стан органів черевної порожнини, неврологічний статус.

7.Обстеження місця захворювання при різних травмах.



Динаміка,

стану, врахувати вік хворого, стать.



2

Надати першу медичну допомогу при травмах м’яких тканин.

Послідовність:

1.Холод до 2-х годин.

2.Введення знеболюючих препаратів.

3.При необхідності іммобілізація місця травми м’якими пов’язками.



Враховувати стан кровообігу травмованої ділянки.

3.

Надати першу медичну допомогу хворому з відкритим пневмотораксом

Хід виконання:

1.Накласти на рану грудної клітки оклюзійну пов’язку використовуючи ІПП.(або використовувати стерильний перев’язочний матеріал і герметизувати підручними засобами)



Оцінити величину проникаючого поранення грудної клітки.

4.

Провести профілактичні заходи

щодо запобігання розвитку травматичного шоку, пневмотораксу, внутрішньої кровотечі.



Хід виконання:

1.Надати хворому лежаче положення і спокій.

2.Введення анальгетичних засобів.

3.Введення протишокових кровозамінників.

4.При підозрі на внутрішню кровотечу-гемостатичні засоби і транспортування хворого у найближчий стаціонар.


Введення лікарських засобів після призначення лікаря.

5.

Надати першу медичну допомогу при переломах кісток та вивихах.

Хід виконання:

1.Введення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків.

2.Накладання пов’язок і шин для транспортування хворих.


Слідкувати за загальним станом.



6.

Провести транспортну іммобілізацію при переломах та вивихах.

Хід виконання:

1.При травмах(переломах та вивихах) верхньої і нижньої кінцівок накладається шина Крамера (моделювання провести відповідно до згинів на здоровій кінцівці) з фіксацією у суглобах спіральною бинтовою пов’язкою.

2.При забоях плеча і передпліччя можна накласти пов’язку Дезо або Вельпо.

3.При переломах стегнової кістки накладається шина Дітерікса (спочатку фіксується підстопник восьмиподібною пов’язкою до стопи; прикладається до внутрішньої поверхні кінцівки коротша частина шини із заведенням за скобу потім довша частина до зовнішньої поверхні кінцівки і тулуба до підпахвинної ямки так щоб дистальний кінець пройшов через зовнішню скобу на відстань 10-15 см; фіксація шини до тулуба і до самої кінцівки; шнуром прикріпленим до підстопника і паличкою-закруткою виконують витягування.



Шини накладаються після введення анальгетиків.

Слідкувати, щоб не було здавлення судинно-нервових пучків.



7.

Провести транспортування травматологічних хворих з переломами тазу, стегнової кістки, ребер,

хребта.


Хід виконання:

Хворих з переломами хребта, кісток тазу та стегнової кістки транспортують у лежачому положенні на животі або на спині і на щиті.(з переломом кісток тазу хворому надається положення „жабки“- нижні кінцівки зігнуті в колінних і кульшових суглобах)




Транспортується з обережністю

8.

Підібрати інструменти для плевральної пункції, скелетного витягання і лапароцентезу.

Хід виконання:

1.Для скелетного витягання приготовляють стерильні спиці, механічний або електричний дриль, дугу ЦІТО, гвинтовий ключ, шина Белера, шнур і відповідний вантаж.

2.Для плевральної пункції підбираються такі інструменти: антисептик для обробки шкіри,20 мл шприц, анестетик(0.5% розчин новокаїну,1% розчин лідокаїну), скальпель, голкотримач, голки і нитки.

3.Для лапароцентезу підбираються такі інструменти:

антисептик для обробки шкіри,20 мл шприц, анестетик (0.5% розчин новокаїну,1% розчин лідокаїну), скальпель, троакар, стерильна поліхлорвінілова трубочка, голкотримач, голки і нитки.


Виконується з дотриманням правил асептики та антисептики.

9

Накласти пращоподібну пов’язку.
А) Пращоподібна пов’язка на ніс.


Послідовність дій :

1. Від бинта відривають смугу завдовжки від 75 см до 1 м.

2. Кінці цієї смуги розрізають для отримання чотирьох зав'язок і нерозрізаної середини завдовжки близько 15 см.

3. Рану на носі закривають стерильною серветкою.

4. Поверх серветки упоперек накладають середню частину пращі.

5. Зав'язки перехрещують в області вилиць. Верхню опускають, проводять під вухами і зав'язують вузлом на шиї. Нижні зав'язки піднімають вгору і зав'язують на потилиці.




Пращоподібні пов’язки роблять з довгої смуги марлі, бинта чи тканини, обидва кінці якої надрізають уздовж на однакову відстань. Середню (нерозрізану) частину бинта накладають на уражену ділянку для фіксації матеріалу, а кінці після перехрещування з протилежного боку сегмента тіла попарно зв’язують. Таку пов’язку використовують для фіксації перев’язочного матеріалу на частинах тіла, що виступають (ніс, підборіддя тощо).




Б) Пращоподібна пов’язка на потилицю.

Послідовність дій :

1. Приготування пращі для цієї пов'язки вимагає ширшого шматка бинта, не менше 20 см, і завдовжки близько 1 м.

2. Кінці бинта після перехрещування зав'язують на лобі і під підборіддям.








В) Пращоподібна пов’язка на тім’я.


Послідовність дій :

1. Середину пращі, як і в інших пов'язках, накладають на перев'язувальний матеріал.

2. Закріплюють зав'язками після перехрещення на потилиці і під підборіддям. Ця пов'язка також вимагає широкого шматка бинта.








Г) Пращоподібна пов’язка на підборіддя.


Послідовність дій :

I . Для цієї пов'язки потрібний довший шматок бинта близько 1,2-1,5 м.

2. Довжина нерозрізаної середини, яка повинна накривати перев'язувальний матеріал на рані, також в межах 15-20 см.

3. Після накривання серединою пращі рани зав'язки перехрещують так, щоб нижні зав'язки піднялися вертикально вгору попереду вух на тім'я, де їх зв'язують вузлом.

4. Верхні зав’язки ведуть горизонтально вздовж напрямку нижньої щелепи на потилицю, перехрещують і направляють на лоб, де зав’язують між собою.




10

Накласти пов’язку Дезо.


Послідовність дій :

1. У пахвову западину кладуть ватну подушечку(валик).

2. Передпліччя згинають в ліктьовому суглобі під прямим кутом.

3. Руку перекладають на грудну клітку.

4. Закріплюючий тур завжди проводять до хворої руки навколо тулуба, щільно притискаючи ним плече до грудної клітки.

5. Далі бинт ведуть через пахвову западину здорової сторони по передній поверхні грудей косо на надпліччя хворої сторони.

6. Звідти бинт опускають вниз по задній поверхні хворого плеча під лікоть.

7. Огинають ліктьовий суглоб і, підтримуючи передпліччя, направляють бинт косо вгору в пахвову западину здорової сторони.

8. Потім - косо вгору по задній поверхні грудної клітки до надпліччя пошкодженої сторони.

9. Проводять бинт по передній поверхні хворого плеча під лікоть і огинають передпліччя.

10. Направляють бинт на задню поверхню грудної клітки в пахвову западину здорової сторони.

11. Тури бинта повторюють аж до повної фіксації плеча



Застосовується для фіксації верхньої кінцівки при переломах і вивихах плеча.

11

Накласти пов’язку Вельпо.


Послідовність дій :

1. Передпліччя згинають в ліктьовому суглобі під гострим кутом і укладають так, щоб лікоть знаходився в ділянці епігастрію, а кисть на надпліччі здорової сторони.

2. У пахвову западину вставляють ватно-марлевий валик.

3. Пов'язка починається декількома круговими ходами навколо грудей і руки.

4. Із здорової пахвової западини бинт ведуть через спину в косому напрямку на надпліччя хворої сторони.

5. Звідси хід бинта опускається через ключицю вертикально вниз, перетинає плече над ліктьовим суглобом і, огинаючи лікоть знизу, переходить в горизонтальний тур.

6. Далі бинт повторює напрям усіх раніше накладених ходів зі зміщенням горизонтальних оборотів вгору, а вертикальних – до середини на 1/3 ширини бинта.

7. Наклавши необхідну кількість турів, кінцівку міцно фіксують до грудної клітки.



Застосовується для фіксації верхньої кінцівки при переломі ключиці.


12

Накласти пов’язку на молочну залозу.


Послідовність дій :

1. Молочну залозу відводять вгору і утримують в цьому положенні до завершення накладання пов'язки.

2. Бинт фіксують циркулярними турами під залозою.

3. Наступний тур проводять під залозою косо вгору через надпліччя здорової сторони.

4. Далі косо вниз в пахвову западину і під хворою залозою переходять в циркулярний тур.

5. Наступний тур знову косий, але дещо вищий за попередній, що призводить до підняття залози.

6. При необхідності здавлення молочної залози тури бинта продовжують накладати до тих пір, поки уся залоза не буде закрита пов'язкою.


Показана при операціях, пораненнях, опіках, запальних захворюваннях молочної залози з метою фіксації перев'язувального матеріалу, а також для підтримки і здавлення самої залози.

Вказівка. Пов’язка на праву молочну залозу виконується зліва на право, на ліву – справа на ліво.



13

Накласти оклюзійну пов’язку при проникаючому пошкодженні грудної порожнини.

Послідовність дій :

1. Шкіру навколо рани обробляють антисептиком.

2. Стерильною стороною прогумованої оболонки ІПП щільно закривають рану грудної стінки.

3. Кладуть обидві подушечки пакету стороною, до якої не торкалися руками, на прогумовану оболонку.

4. При наскрізному пораненні прогумовану оболонку розривають на дві частини і ними заздалегідь закривають рани грудної клітки, після чого одну подушечку кладуть на вхідний отвір, а іншу пересувають по бинту і поміщають на вихідний отвір.

5. Марлеві подушечки зміцнюють ходами бинта.

6. Після закінчення бинт закріплюють шпилькою або шляхом зав'язання зав’язок.


Застосовується при відкритому пневмотораксі.

Вказівка. При відсутності про резинової оболонки ІПП для накладання оклюзійної повязки можна використати також клейонку, целофан, лейкопластир.




14

Висхідна колоскова пов’язка на плечовий суглоб.


Висхідна колосовидна пов'язка на ділянку плечового суглоба.

Послідовність дій :

1. Закріплюючий тур проводять навколо верхньої третини плеча.

2. Потім бинт ведуть по зовнішній поверхні пошкодженого плеча ззаду через пахвову западину на плече.

3. Далі по спині через здорову пахвову западину його направляють на передню поверхню грудної клітки.

4. Потім бинт перекладають на плече і, перехрещуючи раніше накладений тур, роблять петлю навколо плечової кістки з внутрішньої сторони.

5. Знову після перехрещення в області плечового суглоба бинт лягає на попередній тур(2-й), закриваючи його на 2/3 ширини, і повністю повторює його хід, йдучи в пахвову западину по здоровій стороні.

6. Повторюють ходи бинта, поки не закриють увесь суглоб. Закріплюють кінець бинта шпилькою.


Використовується для фіксації плечового суглоба. Розрізняють два різновиди названої пов'язки: висхідну і низхідну.


15

Низхідна колосовидна пов'язка на плечовий суглоб.

Послідовність дій :

1. Фіксуючий тур роблять навколо грудної клітки на рівні пахвинних ямок.

2. Бинт проводиться з пахвової западини здорового плеча навкіс по передній поверхні грудної клітки на передню поверхню перев'язуваного плечового суглоба.

3. Огинає його, проходить через пахвову ямку вперед і вгору на спину і простягається в пахвову западину протилежного плеча. Таким чином формуються восьмиподібні низхідні витки з перехрещенням на передній поверхні перев'язуваного плечового суглоба.

4. Пов'язку закінчують закріплюючим туром у верхній третині плеча.





16

Оцінити важкість потерпілого при переломі кісток таза та надати першу допомогу при необхідності.


Важкість стану потерпілого оцінити згідно наступних критеріїв:

  • зміна форми таза

  • неможливість самостійно сісти, встати, підняти ногу

  • різка болючість при стисканні таза

  • обширні підшкірні крововиливи в промежину, пах, місці перелому

  • витікання крові з піхви, заднього проходу

  • сильні болі у животі і напруження мязів живота

  • затримка сечі при наявності позивів до сечопуску

Можливі два основні варіанти перелому кісток таза: без порушення цілісності тазавого кільця та з порушенням цілісності тазового кільця.

Перша допомога буде полягати у:



  1. знеболення будь-яким анальгетиком

  2. обробка країв рани і накладання асептичної повязки

  3. укласти потерпілого на щит у лежачому положенні на спині

  4. ноги потерпілого повинні бути у напівзігнутому положенні, злегка розведені, під коліна поставити валик з одягу висотою 20-30 см

  5. тепло укрити потерпілого

  6. при наявності спраги давати пити малими ковтками любу рідину, окрім алкоголю

  7. забезпечити дбайливе транспортування до найближчої лікувальної установи.

Вказівка: перекладання потерпілого на щит проводиться у 4-6 рук синхронними рухами:один утримує плечовий пояс, друий – таз, третій – ноги.

Не можна давати потерпілому пити при наявності болю у живиті, що може бути пов’язано з розривом внутрішніх органів.




17

Оцінити важкість потерпілого та при необхідності надати першу допомогу при травматичному шоці


Ступінь важкості та фазу травматичного шоку оцінити по:

  • наявність свідомості,

  • частоті серцевих скорочень,

  • артеріальному тиску,

  • наявність задишки,

  • температура та вологість шкірних покривів,

  • блідість слизових оболонок,

  • наявність сечопуску (олігурія, анурія).

Перша допомога при травматичному шоці:



  1. зупинка зовнішньої кровотечі (за допомогою тиснучої пов”язки, тампонади рани, джгута і тд.)

  2. фіксувати голову при щонайменшій підозрі на травму шийного відділу хребта (комір Шанца, мішечки з піском, стандартні шини або підручні засоби)

  3. забезпечити можливість вільного дихання (видалити чужорідні тіла з верхніх дихальних шляхів, розстебнути одяг, надати потерпілому положення, що виключає попадання у дихальні шляхи вмісту шлунку). При неефективному самостійному диханні або його відсутності приступити до штучної вентиляції легень методом “рот в рот” або “рот в ніс”

  4. закрити наявні рани асептичною повязкою

  5. при можливості використати ненаркотичні анальгетики, прикласти до рани холод

  6. виконати транспортну іммобілізацію при переломах або великих ушкодженнях тканин кінцівок, переломі кісток тазу, хребта. З цією метою використовуються стандартні шини або підручні засоби

  7. укутати потерпілого теплими речами

  8. дати пити часто, але невеликими порціями (не давати пити потерпілому при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини та потерпілим зі сплутаною свідомістю)

  9. забезпечити дбайливе транспортування до найближчої лікувальної установи.

Не давати пити потерпілому при підозрі на пошкодження органів черевної порожнини та потерпілим зі сплутаною свідомістю.


18

Оцінити стан важкості пацієнта при переломах хребта

Визначити у пацієнта локалізацію та характер перелому, наявність пошкодження спинного мозку та кровотечі, характеристику болю.

 Адекватне знеболення хворого на місці пригоди. Транспортна імобілізація – комірець Шанца, транспортують хворого на жорсткому щиті.

19

Оцінити стан важкості пацієнта при переломах трубчастих кісток

Визначити у пацієнта локалізацію та характер перелому, наявність кровотечі (забарвлення шкіри і слизових оболонок, частоту пульсу, рівень артеріального тиску, шокового індексу, кількість еритроцитів в крові, рівень гематокриту), характеристику болю.

Адекватне знеболення хворого на місці пригоди.
Необхідно:

підшукати підручний засіб, що дозволить знерухомити ушкоджену кістку та сусідні суглоби;

при відкритому переломі – зупинити кровотечу та накласти асептичну пов’язку.


20

Оцінити стан важкості пацієнта при переломах ребер, відкритому пневмотораксі

Оцінити загальний стан пацієнта (пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, частоту дихання). Оглянути грудну клітку (симетричність, участь у акті дихання, виявити наявність болючості, припухлості, крововиливів, гематом). Використати пальпацію, перкусію, аускультацію органів грудної клітки.

Адекватне знеболення хворого на місці пригоди.
Невідкладна допомога при відкритому пневмотораксі – накласти циркулярну пов’язку на грудну клітку.

Алгоритми до теми №8





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка