у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням кримсько­татарською мовою

• 
  "Кримськотатарська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (уклада­чі: Алієва Л.А., Яяєва A.M., Берберова P.A., Зіятдінова Д.М.)
  

• 
  "Кримськотатарська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (упоряд­ник Алідінова М.І., - Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2005)
  

гальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатар­ською мовою. 10-11. /Упор. Алідінов. М.І.;

• 
  "Молдовська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: Кьося В.В., Фе-теску Л.І.)
  

• 
  "Молдовська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (упорядники: Кьося В.В., Фетєску Л.І.,- Чернівці: Букрек, 2005)
  

• 
  "Молдовська мова" для 10-11 класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням молдовською мовою. Рівень стандарту. / Упор. Кьося В.В., Фетєску Л.І.
  

• 
  "Польська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Іль-чук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.)
  

• 
  "Польська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (упорядник: Іванова М.С.­Чернівці: Букрек, 2005);
  

• 
  "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закла­дів з навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озе­
  

• 
  "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця I.A., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А. - Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013);
  
• 
  "Російська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. -Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013)
  

При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової ти­пових навчальних планів необхідно користуватися навчальною про­грамою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. (див. на сайті МОН України).

"Російська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням російською мовою (автори Озерова Н.Г., Михай­ловська Г.О., Давидюк Л.В. и др. - Чернівці: Букрек, 2005);

• 
  "Російська мова" для 5-12 классів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (Баландіна Н.Ф., Дегтярьо-ва К.В., Лебеденко С.А.. - Чернівці: Букрек, 2005);
  

Також російська мова у 7-9, 10-11 класах може вивчатися як курс за вибором і факультативно:

• 
  Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням
  

• Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

• 
  "Румунська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (автори: Остафій O.P., Го-ворнян Л.С., Бику А.М., Бурла O.K., Попа М.К., Сланіна З.І.);
  

• 
  "Румунська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (автори: Маноїл Є.М., Мі-хай Д.М.-Чернівці: Букрек, 2005);
  

• 
  "Угорська мова" для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (автори: Браун Є. Л., Бар-дош Н. С, Зикань X. І., Кейс М. Ю., Пердук І. Е., Харченко С. Й.);
  

• 
  "Угорська мова" для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних за­кладів з навчанням угорською мовою ( за ред. Ковтюка І.Я. - Чернів­ці: Букрек, 2005);
  

Шкільний курс літератури займає особливе місце в навчально-ви­ховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів як одне з най-багатших джерел духовних, морально-естетичних, етичних і культур­но—історичних цінностей. Засобом художнього слова формується громадянин, розвиваються його комунікативні здібності. Зміст літе­ратурної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-есте­тичну своєрідність та значущість в історії української і світової куль­тури, встановлює зв'язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літе­ратури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтер­претувати художні твори в різних аспектах.

Як зазначено у Державному стандарті базової і повної загаль­ної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392, складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультур­на і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного по­тенціалу та естетичної цінності творів української, світової літерату­ри, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературоз­навчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпре­тації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової лі­тератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-сти­льових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з осно­вними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття осо­бливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурно­

му контексті, висвітлення зв'язків літератури з філософією, міфоло­гією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, вихо­вання їх загальної культури, поваги до національних і світових тради­цій, толерантного ставлення до представників різних культур, вірос­повідань, рас і національностей.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв'язків між українською, світовою літературою і літературами національних мен­шин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літе­ратурах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залучен­ню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуван­ню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси "Література» вивчаються пара­лельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв'язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчос­ті майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв'язки літератури з іншими видами мис­тецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчен­ня літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованого курсу "Література» (рідна та світова) в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами націо­нальних меншин здійснюватиметься за наступними навчальними програмами:

у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою

5-6 класи

"Література" (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори: Ісає­

ва О. О., Клименко Ж.В., Корнієнко O.A., Мельник А.О., Храброва В.Є., Мухін В.А., Данілова І.Н.- Київ: Видавничий дім "Освіта", 2013); 7-9 класи

"Література" (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою ( автори: Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Чернівці: Букрек, 2005);

"Література" (кримськотатарська та світова) для 5-9 класів за­гальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатар­ською мовою (автори: Темені Ш. А., Аблаєва Ф. М., Асанова Ф. М., Веліуллаєва А. В., Кокієва А., Муртазаєва ГЕ., Харченко С. Й.).

"Література" (кримськотатарська та зарубіжна) для 5-12 класів (ав­тор: Акімова С.М., - Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2005); 10-11 класи

"Література" (молдовська та світова) для 5-9 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (автори: Силантьєва В.І., Фетеску Л.І., Кьося В.В.).

"Література" (молдовська та зарубіжна)"для 5-12 класів (автори: Силантьєва В.І., Кьося В.В., Фетєску Л. І. - Чернівці: Букрек, 2005);

"Література" (польська та світова) для 5-9 класів загальноосвіт­ніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (автори: Ле­бедь Р.К., Ліра Л.А., Гандз Л.А.);

"Література" (польська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (автори: Лебедь Р.К., Біленька-Свистович Л.В. - Чернівці: Букрек, 2005.

профільний рівень - "Література" (польська та світова) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (автор Лебедь Р.К.- Львів: Світ, 2010);

"Література" (румунська та світова) для 5-9 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (автори: Остафій O.P., Говорнян Л.С., Андрухович О.Г., Герман Д.С, Колесни­кова Д.О., Ротару Л.М., Сувейко Н.О.).

"Література" (румунська та зарубіжна) для 5-12 класів (автори: Маноїл СМ. Пушкарьова Л.С, Дирда PB., Букрек, 2005); 10-11 класи

профільний рівень - "Література" (румунська та світова) для 10­11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румун­ською мовою (автори Мануїл Є.М., Дирда P.M. - Чернівці: Букрек, 2010);

"Література" (угорська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх на­вчальних закладів з навчанням угорською мовою (автори Браун Є. Л., Бардош Н. С, Зикань X. І., Кейс М. Ю., Пердук І. Е., Харченко С. Й.);

"Література (угорська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (за ред. Ковтюка І.Я. - Чернівці: Букрек, 2005);

Підручники для 6 класу з інтегрованого курсу «Література» - це осо­бливий тип підручника - підручники-хрестоматїї, у яких твори красного письменства відображають загальнолюдські ідеали, загальнолюдські цін­ності, сприяють вихованню в учнів добра, гуманізму, любові до природи. Закріпленню знань і практичному їх застосуванню сприяють різноманітні і варіативні завдання на знання прочитаного тексту, його розуміння, твор­чі завдання спонукають учнів до творчого мислення, реалізації літератур­них здібностей; широкий міжлітературний і міжкультурний контекст.

1. 
   «Інтегрований курс «Література» (кримськотатарська та світо­ва)» для ЗНЗ з навчанням кримськотатарською мовою (автор Велі-луєва А.). - Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2014).
   
2. 
   «Інтегрований курс «Література» (молдовська та світова)» для ЗНЗ з навчанням молдовською мовою (автори Фєтєску Л. І., Кьо-ся В. В.). - Львів: Астропринт, 2014).
   
3. 
   «Інтегрований курс «Література» (польська та світова)» для ЗНЗ з навчанням польською мовою (автор Лебедь Р. К.), - Львів: Світ).
   
4. 
   «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Бондарева О. С, Ільїн-ська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.). - Київ: Грамота, 2014 (за кошти держбюджета).
   

1. 
   «Інтегрований курс «Література» (російська та світова)» для ЗНЗ з навчанням російською мовою (автори Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.), ТОВ «Сиция», 2014).
   
2. 
   «Інтегрований курс «Література» (румунська та світова)» для ЗНЗ з навчанням румунською мовою (автори Говорнян Л. С, Колес­никова Д. О.), - Львів: Світ, 2014).
   
3. 
   «Інтегрований курс «Література» (угорська та світова)» для ЗНЗ з навчанням угорською мовою (автор Дебрецені О. О.), - Львів: Світ, 2014).
   

Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного і світового письменни­цтва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоцій­ного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських ціннос­тей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас та культур.

Шкільна літературна освіта передбачає врахування міжпредмет-них зв'язків, формування цілісної системи знань та уявлень про літе­ратуру як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних цінностей, роз­виток особистості учня як суб'єкта активної читацької діяльності, а також формування духовного світу громадянина України.

У 2014-2015 навчальному році вивчення світової літератури у 5 та 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здійснюва­тиметься за новою програмою, затвердженою Міністерством:

Світова література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх на­вчальних закладів. К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

У 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів навчання здій­снюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством:

Зарубіжна література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Ірпінь: Перун, 2005.

У програмі для 5-9 класів 2012 р. реалізовано нову структуру літе­ратурної освіти, що затверджена новим Державним стандартом базо­вої і повної загальної середньої освіти. Курс світової літератури в за­гальноосвітній школі поділено на три етапи: 5-7 класи - прилучення до читання, 8-9 класи - системне читання, 10-11 класи - творчо-кри­тичне читання. Вивчення світової літератури в 5 - 7 класах побудо­вано на поєднанні проблемно-тематичного і жанрового принципів; у 8-9 класах - історико-літературного і жанрово-родового принципів;

у 10-11 класах - історико-літературного і мультикультурного прин­ципів. Така структура дає можливість вивчати твори світової літе­ратури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого - до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника - до поглиблення знань про них). Нова структура літературної освіти реалізує прин­цип перспективності в навчанні, дає учням можливість повертатися до того чи іншого письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує у школярів повагу до книжки, потребу йти поряд з улюбле­ними творами й митцями протягом подальшого життя.

Згідно з чинною структурою літературної освіти у 5-9 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту і форми, їх взаємозв'язок.

Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений від­повідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі реко­мендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також ре­зультатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій.

Програма є основою для календарно-тематичного та поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах розділу, розподіляє години на вивчен­ня художніх творів і види навчальної діяльності, планує види роботи, що спрямовані на опанування змісту матеріалу та формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних рубрик програми. Це дасть учителю можливість вільно і творчо підійти до реалізації програми в кожному класі, врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, кон­кретні умови викладання (наявність художніх текстів; використання інформаційно-комунікаційних технологій; рівень володіння учнями іноземними мовами, знання української мови і літератури, історії та інших предметів; підготовка до контрольного оцінювання тощо).

Програма містить обов'язковий і варіативний компоненти (відпо­відно 80 %:20 %). У кожному класі запропоновано теми й твори для обов'язкового текстуального вивчення, зокрема поетичні твори для вивчення напам'ять. Варіативний компонент забезпечується можли­вістю вибору (вчителем і учнями) творів у межах обов'язкових тем, а також для уроків вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення, позакласного читання і для уроків із резервного часу. Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми) вимагає від учителя відповідного планування уроків, творчості, врахування читацьких інтересів моло­ді, розуміння запитів і уподобань своїх вихованців, сприяння форму­

ванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків у сучасний період.

Літературна освіта в основній школі спрямована на розвиток сформованих у початковій школі і формування нових компетентнос-тей та компетенцій.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної се­редньої освіти програма зі світової літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей (уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, інформаційно-комунікацій­ної, соціальної, громадянської, загальнокультурної), а також спрямована на формування літературної компетентності, яка передбачає:

• 
  розуміння учнями літератури як невід'ємної частини національ­ної і світової художньої культури;
  
• 
  усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гума­ністичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;
  
• 
  знання літературних творів, обов'язкових для вивчення, ключо­вих етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних по­зицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарб­ницю світової культури;
  
• 
  оволодіння основними літературознавчими поняттями й засто­сування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
  
• 
  формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;
  
• 
  уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
  
• 
  уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури (класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівню­вати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).
  

Для досягнення мети вивчення шкільного курсу «Світова літера­тура» необхідно вирішувати такі основні завдання:

• 
  формувати в учнів уявлення про художню літературу як мисте­цтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
  
• 
  виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, тендерну релігійну, інди­відуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й ак­тивно обстоювати власну думку, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
  

тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літератур­ному, культурному та історичному контекстах;

• 
  давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
  
• 
  навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюд­ську значущість літературних творів, зокрема шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
  
• 
  розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
  
• 
  формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здат­ність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;
  
• 
  виховувати повагу до книги як універсального носія інформації;
  
• 
  відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.
  

Можливі види контрольних робіт:

• 
  тест;
  
• 
  відповіді на запитання;
  
• 
  контрольний літературний диктант;
  
• 
  анкета головного героя;
  
• 
  комбінована контрольна робота тощо;
  
• 
  письмові контрольні твори.
  

• 
  складання оповідання (казки) за прислів'ям;
  
• 
  добір прислів'їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
  
• 
  введення власних описів в інтер'єр, портрет, пейзаж у вже іс­нуючому творі;
  
• 
  усний переказ оповідання, епізоду твору;
  
• 
  твір-характеристика персонажа;
  
• 
  написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
  
• 
  написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
  
• 
  твір-опис за картиною;
  

• 
  складання тез літературно-критичної статті (параграфа підруч­ника);
  
• 
  підготовка проекту (з можливим використанням мультимедій­них технологій) - індивідуального чи колективного - з метою пред­ставлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань пись­менника тощо;
  
• 
  складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
  
• 
  написання реферату;
  
• 
  ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
  
• 
  написання листа авторові улюбленої книжки;
  
• 
  інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка тво­ру) тощо.
  

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі зі світової літератури для 5-6 класів закла­дено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в ук­раїнських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо - за умови достатньої підготовлено­сті учнів і вчителя).

У програмі для 6 класу подано такий розподіл годин: 58 годин на вивчення творів, 4 - на розвиток мовлення, 4 - для позакласного чи­тання та 4 - як резерв для використання на розсуд вчителя, який має змогу за потреби вносити деякі корективи (години можуть викорис­товуватися на засвоєння недостатньо вивченого або забутого матеріа­лу, проведення консультацій, індивідуальних занять з учнями).

Новий розділ «Сучасна література зростання і взаємини зі сві­том» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх­нього особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг тво­рів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме фор­муванню поваги до книжки).

Вивчення світової літератури у 6 класі загальноосвітніх навчаль­них закладів у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Коб­зар О. І. Світова література. Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Грамота, 2014.

Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 6 класу загаль­ноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза, 2014.

Представлені підручники відповідають вимогам програми зі сві­тової літератури для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику О. М. Ніколенко та інших реалізовано такі змістові лінії: емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культуро­логічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів.

У виданні подано найкращі класичні, а також зроблено нові пере­клади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та інозем­них мов, що вивчаються з 1 класу.

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення ху­дожніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації постійно збільшується, це стосу­ється й інформації щодо художньої літератури. З огляду на це головне завдання підручника зі світової літератури - дати базові знання, осно­вну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх учитися, тобто пра­цювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книжку, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здо­бутки різних країн, що сприяє розширенню світогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і по­ширюється за допомогою інших супровідних видань для учнів і вчи­телів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника.

Дидактичний матеріал у підручнику Є. В. Волощук структурова-ний за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника - художній текст (або тексти) - вияскравлення контек­сту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори по­дані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта презентується у рубриці «Літературний навігатор», яка містить стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостій­ного опрацювання.

Для ефективної реалізації змістових ліній літературної осві­ти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань та завдань, серед яких є такі, що роз­раховані на роботу в парах та групах.

Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і врахову­ють як поточну до найближчої тематичної.

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховува­ти: наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). Учитель обов'язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об'єктивної оцінки, кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

Порядок проведення уроків виразного читання, кількість, призна­чення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в ме­тодичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.