Методичні рекомендації до практичного заняття з дисципліни «Соціальна медицина. Громадське здоров`я»


IX. Вихідні та довідкові дані для виконання



Сторінка19/19
Дата конвертації06.04.2021
Розмір0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
IX. Вихідні та довідкові дані для виконання

індивідуальних практичних завдань.

Табл. № 1. Орієнтовна шкала оцінки показників

природного руху населення (ПРН).

Оцінка рівню показника ПРН


Показник на 1000 населення

На 1000 новонароджених

народжуваності

смертності

малюкової

смертності


Високий

більше 25

більше 15

більше 50

Середній

15 - 25

9 - 15

30 - 50

Низький

до 15

до 9

до 30

Табл. № 2. Рівні показників природного руху

населення (ПРН) в Україні за 2017 – 2019 рр.



Показники


Рівні за рік (%о)

2017

2018

2019

Народжуваності

8,6

8,0

6,8

Смертності

13,5

13,9

12,7

Природного

приросту


-4,9

-5,9

-5,9

Малюкової

смертності



15,0

14,7

14,2

Табл. № 3. Демографічні показники в Україні

за попередні два роки (на 1000 населення).



Варіант

Народжуваність

Смертність

N - 2

N - 1

N - 2

N - 1

1

9,6

9,5

15,1

15,0

2

8,8

8,3

17,1

17,0

3

9,6

9,3

17.6

17,6

4

11,0

10,8

12,1

11,8

5

13,2

13,0

12,0

12,6

6

7,2

7,0

17,3

17,2

7

7,6

7,4

15,9

15,7

8

8,4

8,1

17,5

17,6

9

9,3

9,0

15,3

15,1

10

11,5

11,1

13,9

14,0

Табл.№4. Дані природного руху населення в поточному (N) році (абс. числа).

Д Демографічні дані


Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Середньорічна чисельність населення

1 328000

1 719000

1 199000

2 729000

1 186000

2 736000

3 034000

1 378000

2 547000

1 167000

З них жінок фертильного віку (%)

25

28

23

21

20

22

24

26

25

30

Народилося живими в даному році

11 925

18 255

11 141

28 941

14 245

19 252

22 452

9 600

22 520

10 671

Померло в даному році

19 732

23 969

20 737

39 361

15 420

47 067

47 473

27 509

38 472

13 199

Число померлих за причинами

Захворювання системи кровообігу

9 420

14 095

10 430

14 245

9 037

18 413

22 542

11 135

19 410

8 110

Новоутворення

2 230

3 334

2 470

5 867

1 612

4 569

4 308

2 797

5 680

2 264

Травми та отруєння

1 400

2 062

1 553

3 493

1 909

2 763

5 280

2 150

3 642

1 470

Захворювання органів дихання

1 140

1 581

1 261

2 292

1 019

2 900

1 850

1 295

2 165

840

Інші класи хвороб в сумі

5 542

2 897

5 023

13 464

1 843

18 422

13 493

10 132

7 575

515


X. Завдання для самостійної практичної роботи.

Завдання № 1.

Ознайомитися з гл. IV, V і VI даних методичних рекомендацій і законспектувати їх зміст в тезисному варіанті в зошит для протоколів.

Завдання № 2.

За даними з назначених викладачем варіантів табл. № 4:

а) розрахувати демографічні показники загальної народжуваності (1), фертильності (3), загальної смертності (8) і структури смертності за деякими причинами (11);

б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи вказівки гл. 6.3 і дані табл. № 1, № 2 і № 3;

в) отримані показники зобразити графічно (стовпчикова і секторна діаграми);

г) сформулювати висновки.

Завдання № 3.



Вирішити одну з ситуаційних задач.

Задача № 1.

В місті Т. мешкає 100 000 осіб, в тому числі у віці до 15 років – 24 000, від 15 до 49 років – 50 000, 50 років і старше – 26 000 осіб. На протязі року народилося живими 1300 дітей. Померло за рік 1150 осіб.

1.Визначити тип вікової структури населення міста Т.

2.Розрахувати загальні показники народжуваності і смертності. Оцінити їх.

3.Визначити динаміку природного руху населення.

Задача № 2.

Вичислити і оцінити показники народжуваності і фертильності в місті Н., якщо його населення 300 000 осіб, з них жінок фертильного віку 25%, народилося 6000 дітей протягом року.



Задача № 3.

Оцінити показник природного руху населення в області, якщо її населення складає 500 000 осіб, народилось протягом року 5000 живих дітей, а померло – 6210 осіб.



Задача № 4.

Сумарний коефіцієнт народжуваності в районі складає 1,7.

1.Яка інформація потрібна для розрахунку цього показника?

2.Як ви оцінюєте даний показник?

3.Яким повинен бути сумарний показник народжуваності:

а) для простого відтворення;

б) для розширеного відтворення?

Задача № 5.

Відомо, що чисельність населення міста М. складає 100 000 осіб. Загальна кількість осіб працездатного віку 70 000, решта – діти та особи пенсійного віку. Кількість жінок у віці 15 – 49 років – 35 000. Кількість тих, що народилися живими і мертвими на протязі року – 1300, з них мертвонароджених – 60 дітей. Необхідно розрахувати:

а) коефіцієнт демографічного навантаження;

б)загальний показник народжуваності;

в) коефіцієнт плодовитості.

Задача № 6.

Природний рух населення в районі Д. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа, умовні):




2017 р.

2018 р.

2019 р.

Середньорічна чисельність населення

84 210

85 340

86 470


У тому числі жінок 15 – 49 років

22 210

21 970

21 800


Народилося живими дітей

1410

1380

1280

Померло всього

940

920

970

1.Розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.



Задача № 7.

Природний рух населення в районі А. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа, умовні):




2017 р.

2018 р.

2019 р.

Середньорічна чисельність населення

81 120

80 910

81 050


В тому числі жінок 15 – 49 років

21 910

21630

20 620


Народилося живими дітей

1140

1105

1076

Померло всього

924

916

954

1.розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.



Задача № 8.

Природний рух населення в районі Б. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа., умовні):




2017 р.

2018 р.

2019 р.

Середньорічна чисельність населення

91 800

92 790

99 980


В тому числі жінок 15 – 49 років

26 100

26 150

26 490


З них знаходяться в шлюбі

17 900

17 950

18 185

Народилося живими дітей

1978

1970

2080

Померло всього

680

699

710

1.Розрахувати загальні і спеціальні демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.



Задача № 9.

У місті Р. мешкає 300 000 жителів. З них осіб старше 60 років – 10 200, а старше 80 років – 2150. Населення у віці до 15 років складає 75 000 осіб, від 15 до 49 років – 162 000 осіб, а решта – старше 50 років.

1.Визначити тип вікової структури населення.

2.Зобразити отриманий результат графічно.

3.Розрахувати коефіцієнт довголіття в місті Р.

Задача № 10.

У місті С., де мешкає 120 000 жителів, з яких 26% жінок у віці 15 – 49 років, народилося протягом року 1260 живих дітей. Кількість жінок фертильного віку, які знаходяться в шлюбі, складає 25 584 особи. В період вагітності померла одна жінка, і після пологів – одна родильниця.

1.Розрахувати показних загальної народжуваності, фертильності і шлюбної плодовитості.

2.Розрахувати показник материнської смертності.

Методика вивчення та оцінка показників малюкової смертності.

І. Актуальність теми.

Одним з найважливіших критеріїв, що визначають стан здоров’я населення, є малюкова смертність – це смертність дітей на першому році життя (0 – 12 місяців).

В міжнародній статистиці виділення цього критерію як окремого показника пов’язане з тим, що рівень її в цьому віці надзвичайно високий, а причини зовсім не співпадають з причинами загальної смертності.

Перший рік життя дитини є важливим перехідним періодом від біологічної до соціально-біологічної форми її розвитку, характеризується припиненням функціонування системи «мати-плід» і початком функціонування системи «мати-дитина», коли біологічний зв’язок (грудне харчування) поступово переходить на якісно нову сходинку – соціально-біологічну (виховання). Обидва види цього зв’язку соціально детерміновані, і умовно їх можна вважати початковим моментом формування рівню здоров’я підростаючого покоління і населення в цілому.

В той же час малюкова смертність є одним з найбільш чутливих індикаторів рівню соціально-економічного розвитку суспільства і санітарного стану населення певної території і віддзеркалює, за думкою багатьох авторів, розподіл в суспільстві соціальних і матеріальних благ, рівень і доступність медичної допомоги.

Вище зазначене робить малюкову смертність найважливішою соціально-медичною проблемою, і потребує як оперативного вживання заходів, так і розробки довгострокових програм, що неможливо без детального її вивчення. Аналіз таких даних необхідний для управління системою охорони материнства та дитинства, для створення програм профілактичного профілю керівниками всіх рівнів, загальних і спеціалізованих медичних закладів та їх підрозділів.



ІІІ. Матеріали для позааудиторної підготовки.

Контроль базисного (вхідного) рівню знань та вмінь.

Контрольні питання.

  1. Малюкова смертність. Визначення. Її вплив на показники здоров’я населення регіону і роль в оцінці рівню соціального розвитку країни.

  2. Окремі групи показників малюкової смертності, їх часові критерії.

  3. Порядок реєстрації малюкової смертності.

  4. Поняття «живонародження» і «мертвонародження».

  5. Перинатальна смертність, її структура і методика розрахунку.

  6. Неонатальна смертність, її структура і методика розрахунку.

  7. Основні методики розрахунку показників рівню та структури малюкової смертності.

  8. Типи малюкової смертності А, В, С та критерії їх оцінки.

  9. Провідні причини малюкової і перинатальної смертності в ранговому порядку в Україні.

  10. Особливості рівню показників і динаміки малюкової смертності в Україні в залежності від ступеню доношеності, статі, періодів першого року життя, часу року і місця проживання (міська та сільська місцевості).

  11. Основні групи факторів, що впливають на формування рівнів малюкової смертності (біологічні, екологічні, медико-організаційні, спосіб життя).

  12. Методика експертної оцінки малюкової смертності.


IV.Графологічна структура теми.
Малюкова смертність

(від 0 до 1 року)





Вікові періоди малюкової смертності

Перинатальна смертність

Неонатальна смертність

Постнеонатальна смертність





Мертвонародженість



Антенатальна смерть

Інтранатальна смерть

Рання неонатальна смерть (постнатальна)

Пізня неонатальна смерть



Вікові критерії малюкової смертності

З 22 тижня вагітності до початку пологів

Під час пологів

В перші сім діб (168 годин) життя

Після семи повних діб (з 169 години)життя до 28 діб

З 29 дня життя до повних 12 місяців (1 року)



Групи показників для аналізу рівня МС

Малюковіа смертність за рік

Малюкова смертність за календарними місяцями

Малюкова смертність за періодами 1 року життя

Структура малюкової смертності за причинами

Структура малюкової смертності за статтю



Джерела інформації

Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ф.№ 106-2/о

Лікарське свідоцтво про смерть ф.№ 106/о



Групи чинників, що впливають на рівень малюкової смертності

Спосіб життя

Біологічні

Екологічні

Медико-організаційні


V.Зміст теми практичного заняття.

Малюкова смертність ( далі МС) – показник частоти смерті дітей першого року життя, яку виділяють особливо у зв’язку з її соціальним значенням. Рівень малюкової смертності в значній мірі відображає вплив соціальних умов життя на здоров’я населення. Недарма експерти ВООЗ у своїх оцінках соціально-економічного добробуту певної країни, разом з частиною внутрішнього валового продукту (ВВП) в розрахунку на душу населення і загальними витратами на охорону здоров’я від ВВП, використовують показник рівню малюкової смертності в даній країні. Крім того, малюкова смертність розглядається як оперативний і доволі інформативний статистичний критерій оцінки санітарного добробуту населення, рівню і якості медичної допомоги в цілому, у тому числі акушерської та педіатричної служби. Щоб найбільш повно і об’єктивно оцінити причини малюкової смертності і роль працівників акушерської та педіатричної служб, розраховують як загальний коефіцієнт малюкової смертності за рік (Кмс), так і спеціальні показники (коефіцієнти), поділяючи їх з урахуванням моменту настання смерті, за місяцями календарного року, за причинами смерті і за статевим признаком, методика розрахунку яких представлена нижче.

За періодами першого року життя новонародженої дитини виділяють: неонатальний (до 28 повних діб життя) і постнеонатальний (з 29-го дня до 12 повних місяців життя або до 1 року). Неонатальний період у свою чергу поділяється на: ранній неонатальний (до 7 повних діб життя або 168 годин) та пізній неонатальний (з 8-го дня до 28 повних діб життя).



Основні термінологічні поняття теми.

Перинатальний період – період, що починається з 22 повного тижня вагітності і завершується після 7 повних діб життя новонародженого (168 годин після народження).

Неонатальний період – період з моменту народження дитини до завершення повних 28 діб після народження.

Ранній неонатальний період – від моменту народження дитини до закінчення 7 поіних діб його життя (168 годин).

Пізній неонатальний період – після повних 7 діб життя дитини (з 169 години) до закінчення 28 діб після народження.

Постнеонатальний період – період після 28 повних діб життя (з 29 дня) до 12 місяців життя дитини.

Антенатальна смерть – загибель плоду, яка сталася в період після 22 тижня вагітності до початку пологів.

Інтранатальна смерть – загибель плоду, що сталася у першому чи другому періоді пологів.

Мертвонародженість – статистичний показник, який містить антенатальну та інтранатальну смерть.

Рання неонатальна (постнатальна) смерть – смерть дитини, що народилася живою, на протязі перших повних 7 діб життя.

Перинатальна смертність – статистичний показник, який містить антенатальну, інтранатальну і ранню неонатальну (постнатальну) смертність.

Цей показник в значній мірі характеризує діяльність пологових будинків і педіатричної служби.

Розрізняють три періоди перинатальної смертності:


  • антенатальний (в середньому 38 – 39% в структурі перинатальної смертності);

  • інтранатальний (в середньому 46 – 47% в структурі перинатальної смертності);

  • постнатальний, або ранній неонатальний (в середньому 14 – 15% в структурі перинатальної смертності).

Пізня неонатальна смерть – смерть дитини, що народилася живою, яка сталася в період після 7 діб (з 169 години) до закінчення 28 діб життя.

Рівень і структура малюкової смертності залежать від низки причин як екзогенного (спосіб життя, екологічні та кліматичні умови, соціально-економічний рівень), так і ендогенного (материнський фактор, спадковість та ін.) характеру. Відзначаються деякі сезонні коливання рівню та структури МС. Так, в останній час сполохи МС в літній період від шлунково-кишкових захворювань як в містах, так і в сільській місцевості, майже зникли. В той же час з’явилася тенденція збільшення МС в зимне-весняний період (в містах на 10 – 18%, в сільській місцевості на 20 – 25%), що зумовлено, як правило, збільшенням захворюваності і смертності в цей період від респіраторних вірусних захворювань. Великий вплив на рівень МС здійснює фактор доношеності: недоношені діти помирають у 15 – 20 разів частіше, ніж доношені, вони складають 60 – 70% від кількості померлих на першому році життя. Недоношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася в період від 22 до 37 повного тижню вагітності. Доношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася в період з 37 повного до закінчення 42 тижню вагітності. Переношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася після 42 повного тижню вагітності. Терміни доношеності в значній мірі впливають на ступінь зрілості новонародженого, що у свою чергу відображається на рівні МС. Зрілий новонароджений – новонароджений, що має зріст 47 см і більше і (або) масу 2500 г і більше. Незрілий новонароджений – новонароджений, що має зріст менше 47 см і (або) масу менше 2500 г. При цьому маса тіла може бути низькою – менше 2500 г(до 2499 г), дуже низькою – менше 1500 г (до 1499 г)і надзвичайно низькою – менше 1000г (500,0 – 999,0 г).

В Україні, як і в інших розвинутих країнах, чітко виявляється залежність рівню МС від віку дитини. Найбільша смертність на першому році життя припадає на неонатальний період (до 40% від кількості всіх померлих), а на першому місяці – на ранній неонатальний період (до 70% від всіх померлих на першому місяці), а в перший тиждень – на перший день життя (до 37% від кількості померлих на першому тижні).

Малюкова смертність в залежності від кількості дітей, померлих на першому місяці життя (неонатальний період), поділяється на типи:

«А» - більше 50% дітей помирають на першому місяці життя;

«В» - від 30 до 49%;

«С» - до 30%.

Дані багатьох країн свідчать, що чим нижче показник МС, тим сильніше впливає на нього рівень неонатальної смертності. Серед причин малюкової смертності в ранговому порядку:



  1. патологічні стани, що виникли у перинатальному періоді (до 50 – 60% від кількості всіх причин смертності);

  2. вроджені аномалії та вади розвитку;

  3. нещасні випадки, отруєння, травми;

  4. захворювання органів дихання та інфекції.

Серед причин перинатальної смертності необхідно відзначити в ранговому порядку:

  1. синдром дихальних розладів (СДР);

  2. вроджені вади розвитку, гемолітична хвороба новонароджених;

  3. внутрішньоутробне інфікування плоду;

  4. пологові травми;

  5. пневмопатії.

Реєстрація випадків смерті дітей до першого року життя здійснюється органами РАГСу на підставі «Лікарського свідоцтва про смерть», форма № 106/о та «Лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, форма № 106-2/о. Крім того, всі випадки перинатальної смерті на підставі форми № 106-2/о реєструються в лікувально-профілактичних установах, де сталася ця смерть (пологові будинки та дитячі лікувальні заклади). При чому в записах про час смерті дитини , якщо вона сталася на протязі нульової доби життя, тривалість життя вказується в повних хвилинах і годинах. У випадках смерті дитини в наступні 27 діб життя вік дитини вказується в добах.

Малюкова смертність спеціально аналізується та вивчається лікарями дитячих поліклінік, лікарень, територіальних управлінь охорони здоров’я, а рання неонатальна, перинатальна і материнська смертність – лікарями пологових будинків. При цьому використовується метод експертної оцінки, який містить в собі аналіз випадків смерті дітей до першого року життя за віковими критеріями, за статевими ознаками, за рівнем зрілості новонародженого або плоду, а також, як за одним з основних критеріїв, - за причинами смерті.



VI. Методичні вказівки до виконання практичного завдання.

1.Методика розрахунку показників малюкової смертності.



п/п

Показник

Методика обчислення

1.

Показник малюкової смертності за рік

(ВООЗ)


Число померлих дітей Число померлих дітей

у віці до 1 року з у віці до 1 року з



покоління поточного року х 1000+ покоління минулого року х 1000

Число дітей, що народилися Число дітей, що народилися

живими у поточному році живими у минулому році


2.

Показник малюкової

смертності за місяць



Число дітей, що померли у віці до 1 року за даний місяць х 1000

Середньомісячне число народжених живими за останні 13 місяців

(число народжених за даний місяць + число народжених за 12

попередніх місяців) : 13



3.

Рання неонатальна смертність

Число дітей, що померли у віці 0 – 7 днів (168 годин) життя х 1000

Число народжених живими у поточному році



4.

Неонатальна смертність

Число дітей, що померли у віці 0 - 28 повних днів життя х 1000

Число народжених живими у поточному році



5.

Постнеонатальна смертність

Число дітей, що померли у віці

від 29-го дня до 12 повних місяців життя х 1000

(Число тих, що народилися живими у поточному році) мінус

(Число померлих на першому місяці життя)


6.

Перинатальна смертність



Число мертвонароджених + Число померлих

дітей у віці 0 – 7 днів (168 годин) життя х 1000

Число дітей, що народилися живими і

Мертвими в поточному році


7.

Показник мертвонародженості

Число мертвонароджених х1000

Число дітей, що народилися живими і мертвими

в поточному році


8.

Рівень малюкової смертності за причинами

Число дітей, що померли у віці до 1 року

від конкретної хвороби (класу хвороб) х 1000

Число дітей, що народилися живими

у поточному році


9.

Структура малюкової смертності за причинами

Число дітей, що померли у віці до 1 року

від конкретної хвороби (класу хвороб) х 100%

Число всіх померлих дітей на першому

році життя


2.Методика (алгоритм) аналізу показників малюкової смертності.

2.1. Оцінити показники за рівнем.

2.2. Оцінити динаміку за останні три роки.

2.3. Порівняти з середньостатистичними показниками і даними по Україні.

2.4. Зобразити графічно отримані результати.

2.5. Зробити висновки.



VII. Вихідні та довідкові дані для виконання індивідуальних практичних завдань.

Табл.1 Дані про народження і смерті дітей у віці до 1 року

за звітний (N) період (абс. числа).

Демографічні дані

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Народилося живими

В минулому році

12370

18870

11500

29600

15100

19580

23100

9850

22800

11150


В поточному році

12925

19260

12250

30950

16250

21350

24550

10720

23620

11900


Померло дітей у віці до 1-го року

Всього

165

215

181

357

203

282

300

142

360

137

З поколін-ня минулого року

58

70

69

62

80

97

110

59

123

49


З покоління поточного року

107

145

112

295

123

185

190

83

237

88


Померло у віці до 1 міс.

106

130

82

108

81

154

173

72

174

81

Померло в перші 7 діб життя

90

118

76

92

78

141

166

69

160

78

Табл. 2. Показники малюкової смертності і регіонах України

за попередні 2 роки (%о)

Регіон

Смертність

Питома вага (%) неонатальної смертності в малюковій смертності

(N-2)


малюкова

неонатальна

N-2

N-1

N-2

N-1




1

14,3

14,1

7,8

7,4

53,4

2

12,3

12,1

7,6

7,3

61,4

3

15,3

15,1

8,1

8,0

52,5

4

16,5

16,2

6,9

6,6

42,4

5

14,3

14,1

6,6

6,5

45.5

6

14,6

14,3

8,6

8,4

58,6

7

14,0

13,6

8,1

7,8

58,5

8

14,0

13,6

8,0

7,9

61,0

9

17,0

16,9

7,7

7,5

49,1

10

13,3

13,0

8,4

8,2

65,3

Табл.3. Середньостатистичні та оцінювані рівні деяких показників малюкової смертності.

Малюкова смертність (%0)

Тип (% неонатальної смертності в структурі малюкової смертності)

Більше 50 – висока.

30 – 50 – середня.

До 30 – низька.


Більше 50% - «А».

30 – 49% - «В».

До 30% - «С».


Рання неонатальна 4 – 7%о.

Неонатальна смертність 8 - 10%о.




Постнеонатальна смертність – 7 - 20%о.

Перинатальна смертність – 11 - 14%о.




Ситуаційні задачі.

Задача № 1.

Визначте найбільш сприятливу ситуацію в двох областях, якщо відомо, що показник малюкової смертності в області М. – 12,4%о, Н. – 12,3%о, а неонатальна смертність відповідно складає 8,2%о і 10,4%о.



Задача № 2.

Визначте, в яких районах області найбільш сприятлива ситуація, якщо відомо, що питома вага неонатальної смертності в структурі малюкової смертності складає (у %):



  1. 28; 2) 36; 3) 45; 4) 68.



Задача № 3.

В якій з двох областей найбільш сприятлива ситуація, якщо малюкова смертність в області А. – 12,8%0, Б. – 13,2%0. Також відомо, що від станів, які виникли в перинатальному періоді, померло відповідно 28,2% і 48,2%, а від захворювань органів дихання 21,4% і 10,1% від загальної кількості померлих у віці до 1 року.



Задача № 4.

До програми вивчення малюкової смертності внесені питання: вік і стать дитини, вік матері. Які ще питання можна включити до програми вивчення?



Задача №5.

Визначте порядкові номера за значимістю питомої ваги у % причин малюкової смертності в Україні за останні три роки:



  • інфекційні та паразитарні хвороби;

  • хвороби органів дихання;

  • травми та отруєння;

  • вроджені аномалії;

  • хвороби органів травлення;

  • перинатальна патологія;

  • інші хвороби.

Задача № 6.

В місті Н. мешкає 150 000 осіб. У поточному році народилося 2100 нових мешканців. В той же час у цьому році померло 30 дітей у віці до 1 року.

1.Який демографічний показник модна розрахувати, використовуючи ці дані?

2.Яка додаткова інформація Вам потрібна для розрахунку інших демографічних показників?



Задача № 7.

В місті К., де мешкає 250 тис. жителів, у поточному році народилося живими 2800 дітей, померло у віці до 1 року всього 35 дітей, з них 12, які народилися у минулому році. Всього у минулому році народилося 2200 дітей, з них 30 – мертвонароджені.

1.Які показники можна отримати з представленої інформації?

2.Наведіть алгоритм розрахунку.



Задача № 8.

В області Л. народилося живими в поточному році 12 980 дітей, а померло у віці до 1 року – 104 дитини. Із загальної кількості померлих 32 народилися у минулому році. Всього у минулому році народилося 12150 дітей.

1.Який показник можна розрахувати, користуючись цими даними?

2.Наведіть алгоритм розрахунку за різними методами.



Задача № 9.

В районі обслуговування об’єднаного пологового будинку і дитячої поліклініки на протязі року народилося живими 890 дітей і мертвонародженими – четверо дітей. В перші сім діб життя померло ще чотири дитини. Виходячи з наведених даних, які демографічні показники можна розрахувати? Наведіть алгоритм розрахунку.



Задача № 10.

В області Х. на протязі року народилося 26 000 дітей. В період вагітності померла одна жінка, під час пологів одне породілля і на 20-й день після пологів ще одна жінка. Крім того, в області зареєстровано 14 випадків мертвонародження. Як в даному випадку розрахувати показник материнської смертності?



VIII. Завдання для самостійної практичної роботи.

Завдання № 1.

Ознайомитися з гл. IV, V i VI даних методичних рекомендацій і законспектувати в тезисному варіанті їх зміст в зошит для протоколів.



Завдання № 2.

На підставі даних із запропонованих викладачем варіантів табл..1 гл.7:

а) розрахувати показники:

- малюкової смертності за формулою ВООЗ;

- ранньої неонатальної смертності;

- неонатальної смертності;

- відсоток дітей, що померли в неонатальному періоді;

б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи дані гл.VII, табл.. 2 і 3;

в) сформулювати висновки.

Завдання № 3.

Розв’язати одну з ситуаційних задач (за варіантами).



ІХ. Список літератури.

Основна:

1. Соціальна медицина та органiзацiя охорони здоровя. Пiдручник за ред. Ю. В. Вороненка i В. Ф. Москаленка. Тернопiль, ,,Укркнига”, 2000 р., стор.95-133.

2. Посiбник iз соціальної медицини та організації охорони здоров’я за ред. проф. Ю. В. Вороненка. Київ, ,,Здоров’я” , 2002 р., стор. 94-102.

3. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Практикум . За ред. Ю.В. Вороненка та В. В . Рудень. Львів, ,,Новий світ – 2000”, 2004р., стор.118-157.

4. Е. А. Лукьянова. Медицинская статистика. М.: Мефиз; 2002 г., - 255 стр.
Додаткова:

1. Програмні тестові питання з соціальної медицини та охорони здоров’я. За ред. Ю. В. Вороненка. К., 1997р., стор. 52-68.

2. В. М. Зайцев. Прикладная медицинская статистика. Учебное пособие. 2е изд. – СПб: ,,Фолиант”, 2006 г., 432 стр.

3.Применение методов статистического анализа для изучения общественного здоровья и здравоохранения. Под ред. В. З. Кучеренко. М: ГЭОТАР – Медиа, 2006 г, 192 стр.

4. А. Н. Герасимов. Медицинская статистика. – Учебное пособие. М: МИА, 2007 г.,480 стр.

5.Наказ МОЗ України від 08.08.2006 р. №545 ,,Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народженя і смерті”.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка