IX. Вихідні та довідкові дані для виконання

Табл. № 1. Орієнтовна шкала оцінки показників

природного руху населення (ПРН).

Оцінка рівню показника ПРН	Показник на 1000 населення		На 1000 новонароджених
	народжуваності	смертності	малюкової смертності
Високий	більше 25	більше 15	більше 50
Середній	15 - 25	9 - 15	30 - 50
Низький	до 15	до 9	до 30

Табл. № 2. Рівні показників природного руху

населення (ПРН) в Україні за 2017 – 2019 рр.

за попередні два роки (на 1000 населення).

Завдання № 1.

Ознайомитися з гл. IV, V і VI даних методичних рекомендацій і законспектувати їх зміст в тезисному варіанті в зошит для протоколів.

Завдання № 2.

За даними з назначених викладачем варіантів табл. № 4:

а) розрахувати демографічні показники загальної народжуваності (1), фертильності (3), загальної смертності (8) і структури смертності за деякими причинами (11);

б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи вказівки гл. 6.3 і дані табл. № 1, № 2 і № 3;

в) отримані показники зобразити графічно (стовпчикова і секторна діаграми);

г) сформулювати висновки.

Завдання № 3.

В місті Т. мешкає 100 000 осіб, в тому числі у віці до 15 років – 24 000, від 15 до 49 років – 50 000, 50 років і старше – 26 000 осіб. На протязі року народилося живими 1300 дітей. Померло за рік 1150 осіб.

1.Визначити тип вікової структури населення міста Т.

2.Розрахувати загальні показники народжуваності і смертності. Оцінити їх.

3.Визначити динаміку природного руху населення.

Задача № 2.

Вичислити і оцінити показники народжуваності і фертильності в місті Н., якщо його населення 300 000 осіб, з них жінок фертильного віку 25%, народилося 6000 дітей протягом року.

Оцінити показник природного руху населення в області, якщо її населення складає 500 000 осіб, народилось протягом року 5000 живих дітей, а померло – 6210 осіб.

Сумарний коефіцієнт народжуваності в районі складає 1,7.

1.Яка інформація потрібна для розрахунку цього показника?

2.Як ви оцінюєте даний показник?

3.Яким повинен бути сумарний показник народжуваності:

а) для простого відтворення;

б) для розширеного відтворення?

Задача № 5.

Відомо, що чисельність населення міста М. складає 100 000 осіб. Загальна кількість осіб працездатного віку 70 000, решта – діти та особи пенсійного віку. Кількість жінок у віці 15 – 49 років – 35 000. Кількість тих, що народилися живими і мертвими на протязі року – 1300, з них мертвонароджених – 60 дітей. Необхідно розрахувати:

а) коефіцієнт демографічного навантаження;

б)загальний показник народжуваності;

в) коефіцієнт плодовитості.

Задача № 6.

Природний рух населення в районі Д. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа, умовні):

	2017 р.	2018 р.	2019 р.
Середньорічна чисельність населення	84 210	85 340	86 470
У тому числі жінок 15 – 49 років	22 210	21 970	21 800
Народилося живими дітей	1410	1380	1280
Померло всього	940	920	970

1.Розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.

Природний рух населення в районі А. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа, умовні):

	2017 р.	2018 р.	2019 р.
Середньорічна чисельність населення	81 120	80 910	81 050
В тому числі жінок 15 – 49 років	21 910	21630	20 620
Народилося живими дітей	1140	1105	1076
Померло всього	924	916	954

1.розрахувати загальні і спеціальний демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.

Природний рух населення в районі Б. на протязі останніх трьох років склав

(абс. числа., умовні):

	2017 р.	2018 р.	2019 р.
Середньорічна чисельність населення	91 800	92 790	99 980
В тому числі жінок 15 – 49 років	26 100	26 150	26 490
З них знаходяться в шлюбі	17 900	17 950	18 185
Народилося живими дітей	1978	1970	2080
Померло всього	680	699	710

1.Розрахувати загальні і спеціальні демографічні показники, дати їм оцінку і визначити тенденцію.

2.Зобразити графічно отримані результати.

У місті Р. мешкає 300 000 жителів. З них осіб старше 60 років – 10 200, а старше 80 років – 2150. Населення у віці до 15 років складає 75 000 осіб, від 15 до 49 років – 162 000 осіб, а решта – старше 50 років.

1.Визначити тип вікової структури населення.

2.Зобразити отриманий результат графічно.

3.Розрахувати коефіцієнт довголіття в місті Р.

Задача № 10.

У місті С., де мешкає 120 000 жителів, з яких 26% жінок у віці 15 – 49 років, народилося протягом року 1260 живих дітей. Кількість жінок фертильного віку, які знаходяться в шлюбі, складає 25 584 особи. В період вагітності померла одна жінка, і після пологів – одна родильниця.

1.Розрахувати показних загальної народжуваності, фертильності і шлюбної плодовитості.

2.Розрахувати показник материнської смертності.

Методика вивчення та оцінка показників малюкової смертності.

І. Актуальність теми.

Одним з найважливіших критеріїв, що визначають стан здоров’я населення, є малюкова смертність – це смертність дітей на першому році життя (0 – 12 місяців).

В міжнародній статистиці виділення цього критерію як окремого показника пов’язане з тим, що рівень її в цьому віці надзвичайно високий, а причини зовсім не співпадають з причинами загальної смертності.

Перший рік життя дитини є важливим перехідним періодом від біологічної до соціально-біологічної форми її розвитку, характеризується припиненням функціонування системи «мати-плід» і початком функціонування системи «мати-дитина», коли біологічний зв’язок (грудне харчування) поступово переходить на якісно нову сходинку – соціально-біологічну (виховання). Обидва види цього зв’язку соціально детерміновані, і умовно їх можна вважати початковим моментом формування рівню здоров’я підростаючого покоління і населення в цілому.

В той же час малюкова смертність є одним з найбільш чутливих індикаторів рівню соціально-економічного розвитку суспільства і санітарного стану населення певної території і віддзеркалює, за думкою багатьох авторів, розподіл в суспільстві соціальних і матеріальних благ, рівень і доступність медичної допомоги.

Вище зазначене робить малюкову смертність найважливішою соціально-медичною проблемою, і потребує як оперативного вживання заходів, так і розробки довгострокових програм, що неможливо без детального її вивчення. Аналіз таких даних необхідний для управління системою охорони материнства та дитинства, для створення програм профілактичного профілю керівниками всіх рівнів, загальних і спеціалізованих медичних закладів та їх підрозділів.

1. 
   Малюкова смертність. Визначення. Її вплив на показники здоров’я населення регіону і роль в оцінці рівню соціального розвитку країни.
   
2. 
   Окремі групи показників малюкової смертності, їх часові критерії.
   
3. 
   Порядок реєстрації малюкової смертності.
   
4. 
   Поняття «живонародження» і «мертвонародження».
   
5. 
   Перинатальна смертність, її структура і методика розрахунку.
   
6. 
   Неонатальна смертність, її структура і методика розрахунку.
   
7. 
   Основні методики розрахунку показників рівню та структури малюкової смертності.
   
8. 
   Типи малюкової смертності А, В, С та критерії їх оцінки.
   
9. 
   Провідні причини малюкової і перинатальної смертності в ранговому порядку в Україні.
   
10. 
    Особливості рівню показників і динаміки малюкової смертності в Україні в залежності від ступеню доношеності, статі, періодів першого року життя, часу року і місця проживання (міська та сільська місцевості).
    
11. 
    Основні групи факторів, що впливають на формування рівнів малюкової смертності (біологічні, екологічні, медико-організаційні, спосіб життя).
    
12. 
    Методика експертної оцінки малюкової смертності.
    

За періодами першого року життя новонародженої дитини виділяють: неонатальний (до 28 повних діб життя) і постнеонатальний (з 29-го дня до 12 повних місяців життя або до 1 року). Неонатальний період у свою чергу поділяється на: ранній неонатальний (до 7 повних діб життя або 168 годин) та пізній неонатальний (з 8-го дня до 28 повних діб життя).

Цей показник в значній мірі характеризує діяльність пологових будинків і педіатричної служби.

Розрізняють три періоди перинатальної смертності:

• 
  антенатальний (в середньому 38 – 39% в структурі перинатальної смертності);
  
• 
  інтранатальний (в середньому 46 – 47% в структурі перинатальної смертності);
  
• 
  постнатальний, або ранній неонатальний (в середньому 14 – 15% в структурі перинатальної смертності).
  

Рівень і структура малюкової смертності залежать від низки причин як екзогенного (спосіб життя, екологічні та кліматичні умови, соціально-економічний рівень), так і ендогенного (материнський фактор, спадковість та ін.) характеру. Відзначаються деякі сезонні коливання рівню та структури МС. Так, в останній час сполохи МС в літній період від шлунково-кишкових захворювань як в містах, так і в сільській місцевості, майже зникли. В той же час з’явилася тенденція збільшення МС в зимне-весняний період (в містах на 10 – 18%, в сільській місцевості на 20 – 25%), що зумовлено, як правило, збільшенням захворюваності і смертності в цей період від респіраторних вірусних захворювань. Великий вплив на рівень МС здійснює фактор доношеності: недоношені діти помирають у 15 – 20 разів частіше, ніж доношені, вони складають 60 – 70% від кількості померлих на першому році життя. Недоношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася в період від 22 до 37 повного тижню вагітності. Доношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася в період з 37 повного до закінчення 42 тижню вагітності. Переношений новонароджений – живонароджена дитина, що народилася після 42 повного тижню вагітності. Терміни доношеності в значній мірі впливають на ступінь зрілості новонародженого, що у свою чергу відображається на рівні МС. Зрілий новонароджений – новонароджений, що має зріст 47 см і більше і (або) масу 2500 г і більше. Незрілий новонароджений – новонароджений, що має зріст менше 47 см і (або) масу менше 2500 г. При цьому маса тіла може бути низькою – менше 2500 г(до 2499 г), дуже низькою – менше 1500 г (до 1499 г)і надзвичайно низькою – менше 1000г (500,0 – 999,0 г).

В Україні, як і в інших розвинутих країнах, чітко виявляється залежність рівню МС від віку дитини. Найбільша смертність на першому році життя припадає на неонатальний період (до 40% від кількості всіх померлих), а на першому місяці – на ранній неонатальний період (до 70% від всіх померлих на першому місяці), а в перший тиждень – на перший день життя (до 37% від кількості померлих на першому тижні).

Малюкова смертність в залежності від кількості дітей, померлих на першому місяці життя (неонатальний період), поділяється на типи:

«А» - більше 50% дітей помирають на першому місяці життя;

«В» - від 30 до 49%;

«С» - до 30%.

Дані багатьох країн свідчать, що чим нижче показник МС, тим сильніше впливає на нього рівень неонатальної смертності. Серед причин малюкової смертності в ранговому порядку:

1. 
   патологічні стани, що виникли у перинатальному періоді (до 50 – 60% від кількості всіх причин смертності);
   
2. 
   вроджені аномалії та вади розвитку;
   
3. 
   нещасні випадки, отруєння, травми;
   
4. 
   захворювання органів дихання та інфекції.
   

1. 
   синдром дихальних розладів (СДР);
   
2. 
   вроджені вади розвитку, гемолітична хвороба новонароджених;
   
3. 
   внутрішньоутробне інфікування плоду;
   
4. 
   пологові травми;
   
5. 
   пневмопатії.
   

Малюкова смертність спеціально аналізується та вивчається лікарями дитячих поліклінік, лікарень, територіальних управлінь охорони здоров’я, а рання неонатальна, перинатальна і материнська смертність – лікарями пологових будинків. При цьому використовується метод експертної оцінки, який містить в собі аналіз випадків смерті дітей до першого року життя за віковими критеріями, за статевими ознаками, за рівнем зрілості новонародженого або плоду, а також, як за одним з основних критеріїв, - за причинами смерті.

2.1. Оцінити показники за рівнем.

2.2. Оцінити динаміку за останні три роки.

2.3. Порівняти з середньостатистичними показниками і даними по Україні.

2.4. Зобразити графічно отримані результати.

2.5. Зробити висновки.

Визначте найбільш сприятливу ситуацію в двох областях, якщо відомо, що показник малюкової смертності в області М. – 12,4%о, Н. – 12,3%о, а неонатальна смертність відповідно складає 8,2%о і 10,4%о.

Визначте, в яких районах області найбільш сприятлива ситуація, якщо відомо, що питома вага неонатальної смертності в структурі малюкової смертності складає (у %):

1. 
   28; 2) 36; 3) 45; 4) 68.
   

В якій з двох областей найбільш сприятлива ситуація, якщо малюкова смертність в області А. – 12,8%0, Б. – 13,2%0. Також відомо, що від станів, які виникли в перинатальному періоді, померло відповідно 28,2% і 48,2%, а від захворювань органів дихання 21,4% і 10,1% від загальної кількості померлих у віці до 1 року.

До програми вивчення малюкової смертності внесені питання: вік і стать дитини, вік матері. Які ще питання можна включити до програми вивчення?

Визначте порядкові номера за значимістю питомої ваги у % причин малюкової смертності в Україні за останні три роки:

• 
  інфекційні та паразитарні хвороби;
  
• 
  хвороби органів дихання;
  
• 
  травми та отруєння;
  
• 
  вроджені аномалії;
  
• 
  хвороби органів травлення;
  
• 
  перинатальна патологія;
  
• 
  інші хвороби.
  

В місті Н. мешкає 150 000 осіб. У поточному році народилося 2100 нових мешканців. В той же час у цьому році померло 30 дітей у віці до 1 року.

1.Який демографічний показник модна розрахувати, використовуючи ці дані?

2.Яка додаткова інформація Вам потрібна для розрахунку інших демографічних показників?

В місті К., де мешкає 250 тис. жителів, у поточному році народилося живими 2800 дітей, померло у віці до 1 року всього 35 дітей, з них 12, які народилися у минулому році. Всього у минулому році народилося 2200 дітей, з них 30 – мертвонароджені.

1.Які показники можна отримати з представленої інформації?

2.Наведіть алгоритм розрахунку.

В області Л. народилося живими в поточному році 12 980 дітей, а померло у віці до 1 року – 104 дитини. Із загальної кількості померлих 32 народилися у минулому році. Всього у минулому році народилося 12150 дітей.

1.Який показник можна розрахувати, користуючись цими даними?

2.Наведіть алгоритм розрахунку за різними методами.

В районі обслуговування об’єднаного пологового будинку і дитячої поліклініки на протязі року народилося живими 890 дітей і мертвонародженими – четверо дітей. В перші сім діб життя померло ще чотири дитини. Виходячи з наведених даних, які демографічні показники можна розрахувати? Наведіть алгоритм розрахунку.

В області Х. на протязі року народилося 26 000 дітей. В період вагітності померла одна жінка, під час пологів одне породілля і на 20-й день після пологів ще одна жінка. Крім того, в області зареєстровано 14 випадків мертвонародження. Як в даному випадку розрахувати показник материнської смертності?

Ознайомитися з гл. IV, V i VI даних методичних рекомендацій і законспектувати в тезисному варіанті їх зміст в зошит для протоколів.

На підставі даних із запропонованих викладачем варіантів табл..1 гл.7:

а) розрахувати показники:

- малюкової смертності за формулою ВООЗ;

- ранньої неонатальної смертності;

- неонатальної смертності;

- відсоток дітей, що померли в неонатальному періоді;

б) дати оцінку отриманих показників, використовуючи дані гл.VII, табл.. 2 і 3;

в) сформулювати висновки.

Завдання № 3.

Розв’язати одну з ситуаційних задач (за варіантами).

1. Соціальна медицина та органiзацiя охорони здоров^’я. Пiдручник за ред. Ю. В. Вороненка i В. Ф. Москаленка. Тернопiль, ,,Укркнига”, 2000 р., стор.95-133.

2. Посiбник iз соціальної медицини та організації охорони здоров’я за ред. проф. Ю. В. Вороненка. Київ, ,,Здоров’я” , 2002 р., стор. 94-102.

3. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Практикум . За ред. Ю.В. Вороненка та В. В . Рудень. Львів, ,,Новий світ – 2000”, 2004р., стор.118-157.

4. Е. А. Лукьянова. Медицинская статистика. М.: Мефиз; 2002 г., - 255 стр.
Додаткова:

1. Програмні тестові питання з соціальної медицини та охорони здоров’я. За ред. Ю. В. Вороненка. К., 1997р., стор. 52-68.

2. В. М. Зайцев. Прикладная медицинская статистика. Учебное пособие. 2^е изд. – СПб: ,,Фолиант”, 2006 г., 432 стр.

3.Применение методов статистического анализа для изучения общественного здоровья и здравоохранения. Под ред. В. З. Кучеренко. М: ГЭОТАР – Медиа, 2006 г, 192 стр.

4. А. Н. Герасимов. Медицинская статистика. – Учебное пособие. М: МИА, 2007 г.,480 стр.

5.Наказ МОЗ України від 08.08.2006 р. №545 ,,Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народженя і смерті”.