Методичні рекомендації для cамостійної підготовки студентів Навчальна дисципліна анатомія людини тема заняття Вступ до цнс. Анатомія спинного мозку (зовнішня будова) Курс 1-й


Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття



Сторінка3/3
Дата конвертації03.05.2021
Розмір0.53 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Pars centralis; Systema nervorum centrale

Центральна частина; Центральна нервова система

Central nervous system

Nomina generalia

Загальні терміни

General terms

Substantia grisea

Сіра речовина

Grey matter; Grey substance

Nucleus

Ядро

Nucleus

Nucleus nervi cranialis

Ядро черепного нерва

Nucleus of cranial nerve

Nucleus originis

Початкове ядро

Nucleus of origin

Nucleus terminationis

Кінцеве ядро

Terminal nucleus

Columna

Стовп

Column

Lamina

Пластинка

Lamina

Substantia alba

Біла речовина

White matter; White substance

Funiculus

Канатик

Funiculus

Tractus

Шлях

Tract

Fasciculus

Пучок

Fasciculus; Fascicle

Commissura

Спайка

Commissure

Lemniscus

Петля

Lemniscus

Fibra

Волокно

Fibre

Fibra associationis

Асоціативне волокно

Association fibre

Fibra commissuralis

Спайкове волокно

Commissural fibre

Fibra prqjectionis

Проекційне волокно

Projection fibre

Decussatio

Перехрестя

Decussation

Stria

Стрічка

Stria

Formatio reticularis

Сітчастий утвір

Reticular formation

Ependyma

Епендима

Ependyma

 

 

 

 

 

 

Medulla spinalis

Спинний мозок

Spinal cord

Morphologia externa

Зовнішня будова

External features

Intumescentia cervicalis

Шийне стовщення

Cervical enlargement

Intumescentia lumbosacralis

Попереково-крижове стовщення

Lumbosacral enlargement

Conus medullaris

Мозковий конус

Conus medullaris; Medullary cone

Filum terminale, pars spinalis

Кінцева нитка, спинномозкова частина

Filum temiinale, spinal part

Ventriculus terminalis

Кінцевий шлуночок

Terminal ventricle

Fissura mediana anterior

Передня серединна щілина

Anterior median fissure; Ventral median fissure

Sulcus medianus posterior

Задня серединна борозна

Posterior median sulcus; Dorsal median sulcus

Septum medianum posterius

Задня серединна перегородка

Posterior median septum; Dorsal median septum

Sulcus anterolateralis

Передньобічна борозна

Anterolateral sulcus; Ventrolateral sulcus

Sulcus posterolateralis

Задньобічна борозна

Posterolateral sulcus; Dorsolateral sulcus

Sulcus intermedius posterior

Задня проміжна борозна

Posterior intermediate sulcus; Dorsal intermediate sulcus

Funiculi medullae spinalis

Канатики спинного мозку

Funiculi of spinal cord

Pars cervicalis; Segmenta cervicalia [1-8]

Шийна частина; Шийні сегменти [1-8]

Cervical part; Cervical segments [1-8]

Pars thoracica; Segmenta thoracica [1-12]

Грудна частина; Грудні сегменти [1-12]

Thoracic part; Thoracic segments [1-12]

Pars lumbalis; Segmenta lumbalia [1-5]

Поперекова частина; Поперекові сегменти [1-5]

Lumbar part; Lumbar segments [1-5]

Pars sacralis; Segmenta sacralia [1-5]

Крижова частина; Крижові сегменти [1-5]

Sacral part; Sacral segments [1-5]

Pars coccygea; Segmenta coccygea [1-3]

Куприкова частина; Куприкові сегменти [1-3]

Coccygeal part; Coccygeal segments [1-3]



4.2. Питання для контроля початкового рівня знань студентів

1. Класифікація нервової системи за локалізацією та функціями.

2. З яких клітин складається нервова тканина, основні принципи будови цих клітин?

3. Чим нервові клітини відрізняються за загальними принципами будови та функції?

3. Класифікуйте нейрони за будовою, опишіть їх.

4. Класифікуйте нейрони за функцією, опишіть їх.

5. Класифікуйте нейрони за різновидом нейротрансмісера, що продукується.

6. Дайте визначення терміну «глія», класифікацію клітин глії.

7. Визначте значення клітин глії у забезпеченні функцій нервової тканини.

8. Що таке «рефлекс», «рефлекторна дуга»?

9. Основні етапи розвитку нервової системи в ембріональному періодні онтогенезу людини.

10. Основні етапи розвитку спинного мозку в ембріональному розвитку.

11. Вкажіть чим обумовлений розвиток у філогенезі трьох, а потім п’яти мозкових міхурів.

12. Що є головним наслідком філогенезу нервової системи?

13. Назвіть шари нервової трубки людини та їх похідні.

14. Дайте загальну характеристику будови нервової системи у безхребетних та хребетних.

15. Поясніть еволюційне значення появи спинного та головного мозку.

16. Назвіть основні відділи спинного мозку.

17. З чим межує краніально спинний мозок, назвіть орієнтири.

18. Скільки стовщень має спинний мозок? Назвіть їх.

19. Назвіть основні щілини спинного мозку .

20. Назвіть основні складові спинномозкого нерву.



Питання для контролю кінцевого рівня підготовки
1. Що таке «кінський хвіст» і чому він утворюється?

2. Охарактеризуйте вікові особливості будови спинного мозку людини.

3. Чим обумовлена сегментарна будова спинного мозку?

4. Що таке сегментарний і надсегментарний апарати?

5. Дайте поняття сегменти спинного мозку? Скільки їх?

6. Назвіть кількість сегментів в кожній частині.

7. Що є морфологічною основою рефлексу?

8. Охарактеризуйте просту рефлекторну дугу.

9. Опишіть будову та функціональне значення залнього корінця спинногомозкового нерву.

10. Опишіть будову та функціональне значення переднього корінця спинномозкового нерву.

11. Дайте поняття мозкового конусу.

12. Що таке кінцева нитка?

13. Дайте поняття чутливого вузла спинномозкового нерва.

14. Що таке стрвбур спинномозкового нерва?

15. Опишіть скелетотопію сегментів спинного мозку, що таке правило «Шипо»?

16. Опишіть рівні спинномозкових стовщень.

17. Перечисліть основні аномалії розвитку спинного мозку.

18. Види розщеплень хребта.


4.3. Перелік практичних навичок.

Спинний мозок

  • шийне стовщення

  • попереково-крижове стовщення

  • задня серединна борозна

  • задньобічна борозна

  • задня проміжна борозна

  • передня серединна щілина

  • мозковий конус

  • кінський хвіст



4.4. Зміст навчального матеріалу.
Нервова система (systema nervosum) є найбільш диференційованою в організмі людини. Основа властивість нервової системи – здатність сприймати подразнення, перетворювати їх в збудження та передавати нервовий імпульс до центрів, що виконують аналіз отриманої інформації і синтез відповідної реакції. Таким чином, основними функціями нервової системи є: забезпечення активного взаємозв'язку організму з довкіллям; інтегративно-координаційна регуляція функцій всіх органів і тканин; забезпечення цілісності, функціональної єдності та пристосування організму до мінливих умов середовища.

Класифікація нервової системи. За топографічним принципом нервову систему умовно поділяють на центральну та периферійну. Центральна нервова частина складається з головного та спинного мозку. Периферійна частин складається з решти нервових утворень, що розташовані поза межами головного та спинного мозку: чутливих черепно-спинномозкових вузлів; автономних або вегетативних вузлів; черепних нервів; спинномозкових нервів, їх розгалуджень та терміналей. Якщо братидо уваги поділ органів на системи органів вегетативних і анімальних, нервову систему поділяють на вегетативну і анімальну. В свою чергу вегетативну нервову систему поділяють на симпатичну та парасимпатичну частину.

Нейрон – це структурна одиниця нервової системи, її структурно-функціональною одиницею вважається рефлекторна дуга як ланцюгова сукупність нейронів.
За формою (в залежності від конфігурації відростків) розрізняють такі нейрони:

- біполярний нейрон;

- псевдоуніполярний нейрон;

- мультиполярний нейрон.


З функціональної точки зору існують:

- аферентні (чутливі, рецепторні, сенсорні) або протонейрони;

- асоціативні (проміжні, вставні) або дейтеронейрони (інтернейрони);

- еферентні (рухові, моторні, ефекторні) або мотонейрони.

Нейрони продукують, розповсюджують та передають нервовий імпульс. Рецептори (вузькоспеціалізовані нервові закінчення) перетворюють енергію фізичного або хімічного подразення в енергію нервового імпульсу. В залежності від подразника розрізняють: механорецептори, терморецептори, барорецептори, хеморецептори, дистанторецептори.
Залежно від місця виникнення подразнення виділяють такі види чутливості: екстероцептивна чутливість (поверхнева та дистантна), пропріоцептивна чутливість, інтероцептивна чутливість.
Аферентні нейрони містяться в чутливих вузлах черепних та спинномозкових нервів, а асоціативні та еферентні завжди в центральній нервовій системі. Еферентні вегетативні нейрони знаходяться у вегетативних вузлах. Згідно з нейронною теорією нервова клітина динамічно поляризована. Це означає, що нервовий імпульс передається тільки від дендрита до аксона і через тіло нейрона.
Нейроглія оточує нейроцити і виконує трофічну, опорну та захисну функції. Скупчення тіл нейроцитів формує сіру речовину (substantia grisea), а їх відростків - білу речовину (substantia alba). Дендрити аферентних нейронів закінчуються рецепторами - нервовими закінченнями, які сприймають подразнення.
За розміщенням розрізняють такі рецептори:

- екстероцептори (шкіри, слизових оболонок, органів чуттів);

- пропріоцептори (суглобів, фасцій, сухожилків, м'язів);

- інтероцептори (нутрощів, судин).


Аксони закінчуються синапсами або нервовими закінченнями - ефекторами. Ефектор реалізує нервовий імпульс у дію (скорочення м'яза, секреція залоз). Нервова система людини розвивається на третьому тижні ембріонального розвитку із нейроектодерми і проходить наступні стадії:

-нервової пластинки;

-нервової борозни;

-нервової трубки і гангліозної пластинки.


Похідними нервової трубки є спинний та головний мозок, а гангліозної пластинки - гангліозні валки і, в решті решт - нервові вузли. З краніального відділу нервової трубки розвивається головний мозок, а з тулубового - спинний мозок. У стінці нервової трубки розрізняють три шари:

- зовнішній (маргінальний, крайовий), з якого розвивається біла речовина;

- середній (мантійний, або плащовий), з нього формується сіра речовина;

- внутрішній (епендимний), який започатковує епендимне покриття всіх порожнин центральної нервової системи.


Розвиток і вікові особливості спинного мозку

Спочатку, на ранніх ступенях ембріонального розвитку людини, спинний мозок є дуже довгим і тягнеться по всій довжині хребтового каналу, розташовуючись і в первинному хвостовому відділі зародка. В подальшому задній кінець спинного мозку починає редукуватися і від нього залишається хвостове ниткоподібне закінчення – кінцева нитка (filum terminale).

Хребтовий стовп в онтогенезі росте швидше, ніж спинний мозок, внаслідок чого кінець останнього поступово зміщується краніально. “Сходження” спинного мозку відбувається за часом наступним чином: його кінець розміщений у зародка людини у віці 1-го місяця каудальніше хребтового стовпа; на початку 2-го місяця – на одному рівні з куприком; на 3-му місяці – на рівні заднього кінця крижів; на 4-му місяці – на рівні їх переднього кінця; до 5 місяців на рівні ІV або V поперекових хребців, а до 10 місяців досягає рівня III поперекового хребця. Завдяки такому “сходженню” спинного мозку нервові корінці, які відходять від нього, приймають косий напрямок. При цьому у 4–10-місячних плодів у 26 % випадків вздовж мозкового конуса і кінцевої нитки зустрічаються від 1 до 7 рудиментарних вузлів. На 3-му місяці розвитку розміри шийного стовщення більші, ніж поперековокрижового, але з 4-го місяця картина стає зворотною.

На початкових стадіях онтогенезу спинний мозок достатньо товстий, а його центральний канал широкий, але потім настає потоншення каналу. Канал зазнає поступової редукції, яка закінчується протягом першого року життя дитини і супроводжується змінами його вистелення. На різних рівнях спинного мозку канал може заростати, причому спостерігається його велика індивідуальна мінливість; повна прохідність на всьому його протязі зберігається у дорослої людини тільки в 7 % випадків.

Мієлінізація нервових волокон спинного мозку здійснюється повільно. Першими на 4-му місяці розвитку зародка людини мієлінізуються аферентні волокна бічних канатиків; потім на 6-му місяці мієлін визначається в еферентних волокнах бічних канатиків і в аферентних волокнах задніх канатиків. Мієлінізація пірамідних шляхів починається на останньому місяці внутрішньоутробного розвитку і триває протягом року після народження. Це свідчить про те, що процес мієлінізації нервових волокон поширюється спочатку на філогенетично старші структури (шляхи протопатичної чутливості й екстрапірамідні шляхи), а потім на молодші структури (шлях епікритичної чутливості та пірамідні шляхи). Від послідовності мієлінізації визначених нервових структур залежить послідовність формування їх функцій. Зокрема, цим пояснюється пізнє дозрівання пірамідної системи і поступовий характер виявлення її функції в перші два роки життя дитини. Структурне становлення спинномозкових шляхів пірамідної системи, яка відповідає за цілеспрямовані вольові рухи, інтенсивно продовжується протягом першого десятиріччя, що пов’язане з бурхливим розвитком нервових елементів кори великого мозку, де в цей час проходить не тільки мієлінізація нервових волокон, а й функціональна диференціація клітинних елементів та їх поступове визрівання.

Аномалії розвитку спинного мозку

Найбільш поширеними аномаліями розвитку спинного мозку і хребта є такі, що пов’язані з дизрафічним станом, який виникає внаслідок незамкнення нервової трубки. До них, зокрема, належить розщеплення хребта (spina bifida). Зазвичай це дефекти задніх відділів хребта у вигляді аплазії дуги хребця і остистих острівців. Подібні вади розвитку трапляються у одного з 3000 новонароджених і можуть поєднуватися з іншими вадами. Переднє розщеплення хребта (spina bifida anterior) трапляються надзвичайно рідко і являє собою дефект розвитку тіл хребців. Розщеплення хребта спостерігається в різних відділах хребта, але найчастіше буває в поперековому (60 %) і крижовому (23 %). Кількість уражених хребців доволі варіабельна. В ділянці дефекту спинний мозок звичайно деформований, лежить відкрито або розташований безпосередньо під м’якими тканинами (м’язами, шкірою), з якими часто зрощений. В залежності від ступеня недорозвинення хребта, спинного мозку і його оболон, а також покривних тканин розрізняють декілька форм таких вад.

Закрите розщеплення хребта (spina bifida occulta) являє собою розщеплення тільки дуги хребців, без грижоподібних випинань елементів спинного мозку та його оболон, і правильний розвиток м’яких тканин над ділянкою кісткового дефекту.

При відкритому розщепленні хребта (spina bifida aperta) крізь дефект хребтового каналу може випинати: грижа мозкових оболон, менінгоцеле; грижа мозку, мієлоцеле; грижа мозку з оболонами, менінгомієлоцеле.

При повному розщепленні хребта з дефектом мозкових оболон і м’яких покривів, яке одержало назву повний рахісхізис (rachischisis), грижоподібних випинань немає. Спинний мозок лежить в ділянці дефекту відкрито і має вигляд деформованої тонкої пластинки або жолоба. Відомі тотальні і субтотальні форми, що охоплюють майже всі хребці. Діти з такими вадами часто бувають нежиттєздатними.

При дизрафічному стані може мати місце також розщеплення спинного мозку, шистомієлія (schistomyelia) – розділення спинного мозку по довжині на дві частини кістковою, хрящовою або фіброзною перетинкою. Трапляється також дипломієлія – подвоєння спинного мозку в ділянці шийного або поперековокрижового стовщень. Іноді подвоюється весь спинний мозок і це парне утворення оточують спільні м’яка і тверда оболони.

Може мати місце також амієлія – повна відсутність спинного мозку зі збереженням твердої мозкової оболони і чутливих вузлів спинномозкових нервів. На місці спинного мозку іноді розміщується тонкий фіброзний тяж.

При водянці спинного мозку, гідромієлії центральний канал спинного мозку розширений, вистелений епендимою і заповнений спинномозковою рідиною.

Синдром Кліппеля – Фейля має місце при зрощенні першого шийного хребця з потиличною кісткою, що призводить до звуження і деформації потиличного отвору; іноді зрощені і деформовані всі шийні хребці. Розрізняють два типи цієї вади. При першому – кількість шийних хребців зменшена (не більше 4), тіла їх злиті в суцільну кісткову масу. Для другого типу характерний синостоз 2–3 розташованих поруч хребців (наприклад, І шийного хребця з потиличною кісткою, нижнього шийного хребця з верхнім грудним). Ці ізольовані і множинні синостози шийних хребців супроводжуються розумовою відсталістю, спинномозковими грижами шийного відділу, відходженням ребер від шийних хребців, синдромом Арнольда – Кіарі та деякими іншими вадами розвитку. Смерть хворого може настати раптово внаслідок вклинення довгастого мозку в вузький і деформований потиличний отвір.

Спинний мозок - це сплюснутий дорсовентрально циліндричний тяж, завдовжки 41-45 см, масою 34-38 гр. Краніально спинний мозок межує з довгастим мозком, для чого використовуються три орієнтири (великий отвір, перехрестя пірамід; перша пара корінців спинномозкових нервів). Каудально спинний мозок досягає рівня другого поперекового хребця розташовуючись в оточенні оболон у хребтовому каналі.

Спинний мозок має передню серединну щілину, а дорсально - задню серединну борозну. З кожного боку від них є по дві симетричні борозни (передньо та задньобічна), а в шийному відділі між кожною задньобічною і задньою серединною борознами - проміжна борозна. У спинному мозку розрізняють також:

- 2 стовщення: шийне і попереково-крижове (intumescentia cervicalis et lumbosacralis);

- 31 сегмент. Сегментом називається його ділянка з парою передніх і задніх корінців, що розвилися з одного невротому. З яких: 8 - шийних (segmenta cervicalia), 12 - грудних (segmenta thoracica), 5 - поперекових (segmenta lumbalia), 5 крижових (segmenta sacralia), 1- куприковий (coccygeum);

- 62 передніх і 62 задніх корінців і їх каудальне утворення - кінський хвіст (radices anteriores et posteriores, cauda equina);

- мозковий конус (conus medullaris);

- кінцеву нитку (filum terminale).

Спинномозковий нерв (nervus spinalis) з’єднується зі спинним мозком за допомогою заднього (чутливого) корінця, radix posterior (sensoria), i переднього (рухового) корінця, radix anterior (motoria).

Кожний задній корінець має потовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis). Цей вузол містить псевдоуніполярні нейрони, аксон яких у складі заднього корінця йде до спинного мозку, а дендрит іде на периферію, де й закінчується тим або іншим чутливим закінченням. Таким чином, задній корінець – це сукупність аксонів чутливих псевдоуніполярних нейронів. Передній корінець – це сукупність аксонів моторних мультиполярних клітин переднього стовпа та (на рівні С8–L2;S2–S4) аксонів вегетативних мультиполярних клітин проміжного стовпа спинного мозку.

Поблизу спинного мозку (здебільшого в міжхребцевих отворах), по обидва боки, його передні і задні корінці однакового рівня з’єднуються один з одним, утворюючи з кожного боку мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis). Коли стовбур досягає чутливого вузла спинномозкового нерва, його волокна поділяються на групи відповідно до своєї спеціалізації і в задньому корінці вже займають певне положення. Нервові волокна, які починаються від пропріорецепторів, мають найтовстішу мієлінову оболонку і розташовані в задньому корінці найбільш присередньо. В середній частині корінця містяться волокна, які йдуть від інкапсулованих рецепторів і забезпечують вібраційну, тактильну чутливість та відчуття тиску. Найбільш латерально виявляються безмієлінові волокна, які проводять больову та температурну чутливості.

Виділяють 31 пару спинномозкових нервів (як варіант може бути 32 чи 33 пари). Порожниною спинного мозку є центральний канал (canalis centralis). Центральний канал рострально сполучається з ІV шлуночком головного мозку, каудально в ділянці мозкового конуса утворює невелике розширення – кінцевий шлуночок (ventriculus terminalis). Центральний канал містить спинномозкову рідину; він оточений сірою речовиною (substantia grisea), назовні від якої розташована біла речовина (substantia alba).

Практичні завдання:
1. Відпрацювати різними кольорами схеми і малюнки відповідної теми в посібнику «Анатомія людини (контроль за самостійною підготовкою студентів до практичних занять)»

2. Відповісти на контрольні питання письмово.



3. Які структури позначені на малюнках?

4. Які анатомічні утвори позначені на малюнку?




5.Проаналізуйте анатомічні структури, візуалізовані сучасними методами дослідження,позначте :



6.Відповісти на тестові завдання.


Тестові завдання «КРОК-1» по темі «Вступ до ЦНС. Анатомія спинного мозку (зовнішня будова)».


1. У хворого виявлені симптоми ураження соматомотонейронів передніх рогів спинного мозку. Через яку борозну спинного мозку виходять аксони цих нейронів?

A. Sulcus anterolateralis.

B. Sulcus posterolateralis.

C. Sulcus medianus posterior.

D. Fissura mediana anterior.

E. Sulcus intermedius posterior.
2. Хворому проводять спинномозкову пункцію між 3-4 поперековими хребцями. З якою метою вибрано данне місце для маніпуляції?

A. Щоб не ушкодити ganglion sensorium n.spinalis.

B. Щоб не ушкодити filum terminale.

C. Щоб потрапити в canalis centralis.

D. Щоб не ушкодити intumescentia lumbosacralis.

E. Щоб потрапити в spatium subarachnoideum, не ушкодивши medulla spinalis.
3. Лікар у чоловіка, 40 років, зі скаргами на закреп (запор), копростаз, порушення сечовипускання виявив подразнення остеофітами передніх корінців спинномозкових нервів, які мають парасимпатичні волокна. Які спинномозкові нерви мають парасимпатичні волокна?

    1. C4-C8. В. Th8-Th12. С. S2-S4. D. L1-L3. E.Th1-V2.


4. Хворому встановлено діагноз – запалення середньої оболони спинного мозку. Яка оболона ушкоджена?

A. Pia mater spinalis.

B. Dura mater spinalis.

C. Aracnoidea spinalis.

D. Tunica serosa.

E. Tunica adventitia.
5. При дослідженні спинного мозку у плода встановлено, що спинний мозок займає всю довжину хребтового каналу. На якому місяці внутрішньоутробного розвитку можна спостерігати це явище?

А. На 3. В. На 6. С. На 8. D. Hа 9. Е. На 7.
6. В філогенезі центральна нервова система проходить 3 етапи розвитку. Для яких істот характерна вузлова нервова система?

A. Для людини.

B. Для птахів.

C. Для риб.

D. Для безхребетних.

Е. Для кишковопорожнинних.
7. Хворий, 56 років, госпіталізований в лікарню з переломом хребтового стовпа після дорожньо-транспортної пригоди. За допомогою рентгенологічного методу дослідження встановлено ушкодження шийного відділу спинного мозку на його границі зі довгастим мозком. Чому відповідає верхня границя medulla spinalis?

A. Місцю виходу корінців СI спинномозкових нервів.

B. Передньобічній борозні.

C. Верхньому краю щитоподібного хряща гортані.

D. Шийному потовщенню.

E. Трійчасто-лицевій лінії.
8. B лікарню доставлено чоловіка, 32 років, з травмою хребтового стовпа. На рентгенограмі виявлено перелом XI грудного хребця. Який сегмент спинного мозку може бути ушкоджений?

A. 11-й грудний.

B. 9-й грудний.

C. 10-й грудний.

D. 2-3 поперековий.

E. 12-й грудний.
9. Хвора П., після переохолодження, госпіталізована до лікарні зі скаргами на біль в потиличній ділянці та в задній ділянці шиї. Лікарем діагностовано запалення задніх корінців шийних спинномозкових нервів. Чим утворені задні корінці спинномозкових нервів?

A. Аксонами псевдоуніполярних чутливих нейронів.

B. Аксонами нейронів передніх рогів спинного мозку.

C. Дендритами нейронів грудного ядра.

D. Дендритами псевдоуніполярних чутливих нейронів.

Е. Аксонами нейронів власних ядер задніх рогів спинного мозку.

10. Хворий Л., 69 років, госпіталізований до неврологічного відділення лікарні зі скаргами на біль у поперековій ділянці тулуба. Після проведенного детального обстеження хворого лікар діагностував запалення передніх корінців спинномозкових нервів L4-L5. Відростками яких нейронів утворені передні корінці спинномозкових нервів?

А. Аксонами nucleus thoracicus.

B. Дендритами nuclei proprii.

C. Аксонами substantia gelatinosa.

D. Аксонами соматомотонейронів передніх рогів спинного мозку.

Е. Дендритами псевдоуніполярних нейронів, тіла яких лежать в ganglia sensoria n.spinalis.


ЛІТЕРАТУРА:
Інформаційні ресурси: Інформаційні ресурси

www.anatom.in.ua


1. Анатомія людини: підручник у 3 томах / А.С. Головацький, В.Г.Черкасов, М.Р.Сапін, А.І.Парахін, О.І.Ковальчук – Вид. 6-тє, доопрацьоване – Вінниця: Нова книга, 2019. – 1200 с. : іл.

2. Черкасов В.Г., Бобрик І.І.Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І.Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) Вінниця: Нова Книга, 2010. – 392 с. (навчальний посібник)

3. Черкасов В.Г., Хмара Т.В., Макар Б.Г., Проняев Д.В. Анатомія людини. Чернівці: Мед. університет. 2012. – 462 с. (підручник)

4. Анатомія людини. В.Г.Черкасов, С.Ю. Кравчук. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 640с. (навчально-методичний посібник)

6. Sobotta. Атлас анатомії людини. У двох томах. Переробка та редакція українськoго видання: В. Г. Черкасов, пер. О. І. Ковальчука. – Київ : Український медичний вісник, 2009.

7. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. – 399с.

8. Черкасов В.Г., Гумінський Ю.Й., Черкасов Е.В., Школьніков В.С. Історія анатомії (хронологія розвитку та видатні анатоми). Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2012. – 148 с. (навчально-методичний посібник).

9. Тестові завдання «Крок-1» - анатомія людини /Видання 4-е, доопрацьоване / За редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука. Навчальний посібник.

10. Навчально-методичний посібник. Контроль за самостійною підготовкою до практичних занять. Модуль 1 «Анатомія опорно-рухового апарата», Модуль 2 – Спланхнологія. Центральна нервова система. Органи чуття», Модуль 3 – «Серце. Анатомія серцево-судинної системи». [для студ. вищ. медичних (фармацевтичних) навч. закл. ІV рівня акредитації] / За редакцією В.Г.Черкасова, І.В.Дзевульської І.В., О.І.Ковальчука.

11. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Френк Неттер [пер. з англ. А.А. Цегельський]. – Львів: Наутілус, 2004 – 529 с.

12. Фредерік Мартіні Анатомічний атлас людини: Пер. з 8-го англ. вид [наук.ред.пер. В.Г.Черкасов],ВСВ«Медицина»,2011.–128с.(атлас).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка