Майстер-клас
«Режисерська гра як метод розвитку уяви дітей»
Дата проведення: 17.12.2014р.
Мета:
-
розширити і уточнити знання про режисерську гру як метод розвитку уяви дітей;
-
формувати уявлення про створення розвивального середовища у вигляді маркерів простору для організації режисерських ігор;
-
вправляти у виготовленні макетів для режисерських ігор.
Вправа «Передай іграшку та назви режисерську гру свого дитинства»
Мета:
-
пригадати приємні події з дитинства;
-
підняти емоційний настрій у групі.
Час: 7 хвилин.
Обладнання:
-
м’яка іграшка;
-
аудіопрогравач і аудіозапис мелодії для супроводу гри.
Педагог-майстер пропонує учасникам стати кружка й пригадати свою найулюбленішу гру. Під музичний супровід учасники майстер-класу передають іграшку одне одному по колу. Коли музика закінчується, той, у кого іграшка, називає улюблену режисерську гру свого дитинства.
Запитання для обговорення:
-
Як Ви вважаєте, з якою метою проводилася гра?
Вправа «Поняття «гра»
Мета:
-
сформулювати узагальнене визначення поняття «гра».
Час: 10 хвилин.
Обладнання:
-
ватман із написом слова «ГРА»;
-
фломастери;
-
папір.
Педагог-майстер пропонує учасникам по черзі назвати слова, які асоціюються у них зі словом «гра», на кожну букву цього слова:
Г —
Р —
А —
Педагог-майстер зачитує всі слова й підбиває підсумок.
Огляд фотовиставки «Макети режисерських ігор»
Аналізування представлених зразків макетів простору для режисерських ігор
Мета:
-
обгрунтувати необхідність створення розвивального середовища у вигляді маркерів простору для організації режисерських ігор у групі дошкільного навчального закладу.
Час: 15 хвилин.
Обладнання:
Міні-лекція
Педагог-майстер: Більшість психологів стверджує, що режисерська гра дитини асоціативна, тобто залежить від тих іграшок, які потрапляють у її поле зору. Саме тому педагогічна підтримка цієї гри здебільшого опосередкована створенням необхідного ігрового середовища.
Психологи відзначають, що сьогодні в дитячих садках діти, особливо старші дошкільники, мало граються. Проблема в тому, що часто в дошкільних навчальних закладах педагоги, орієнтуючись на запити батьків, основну увагу приділяють розумовому розвитку дітей, підготовці їх до систематичного навчання в школі й забувають про можливості ігрової діяльності. Але загальновідомо, що в грі, як у провідній діяльності дошкільника, відбувається всебічний розвиток дитини, й будь-яку ігрову ситуацію, навіть ту, яка виникла спонтанно, можна використати і для виховання, і для навчання дитини. А індивідуальний підхід, особистісно орієнтовану взаємодію гра забезпечує якнайкраще, і особливо — гра режисерська.
Для розвитку самостійної режисерської гри (вміння дошкільників створювати сюжет, бути його постановником і виконавцем ролей за сюжетом) особливе значення має створення спеціальних умов:
-
організація відповідного предметно-ігрового середовища;
-
спілкування дорослого з дитиною.
На думку доктора психологічних наук Олени Кравцової, для розвитку режисерської гри необхідним є «маркер простору уявного світу». Тобто предметно-ігрове середовище групи має містити спеціальний ігровий простір для дитини з урахуванням таких вимог:
-
місце для гри повинно бути невеликим, щоб його можна було охопити поглядом;
-
потрібно, щоб дитина мала змогу подивитися на місце гри зверху, підійти до нього з різних боків.
Професійний досвід дає змогу зробити висновок, що «маркером», який слугує стимулом і опорою для розгортання дитиною режисерської гри з дрібними іграшками, може бути макет, тобто зменшений предметний зразок простору і об’єктів уявного світу. Для дошкільного навчального закладу найбільше підходить універсальний макет.
Універсальні макети умовно можна поділити на два типи:
-
макети-моделі, які є зменшеними цілісними об’єктами;
-
макети-карти, які відображають певну територію й спрямовують дошкільника на розгортання сюжетних подій, що відбуваються на цій території та навколо об’єктів — складових її оформлення.
Створювати індивідуальний простір для режисерської гри можна за допомогою різноманітних ширм, пластикових і паперових загорож тощо. Але практика показала, що найкращим місцем для індивідуальної гри є різні за розміром коробки, виготовлені з картону, пластику, дерева. У таких коробках можна влаштовувати дитячі кімнати, гаражі, зоопарки, морські рифи, будівельні майданчики тощо. Зверніть увагу, що в коробку не варто складати багато предметів одночасно. Атрибути необхідно вводити поступово, тоді гра буде довготривалою, а макет не перетвориться на ящик з іграшками.
Тематику для створення універсальних макетів підказують побутові сюжети, вірші, оповідання, враження від спостережень, екскурсій тощо. Ці макети спонукатимуть дитину до розгортання гри навколо означеного сюжету: поїздка, вмивання чи годування ляльки, приготування їжі, лікування, змагання тощо.
Зауважимо, що для хлопчиків і дівчаток режисерські ігри варто організовувати окремо, тоді вони сприятимуть гендерному вихованню дошкільників. Сюжет хлоп’ячих ігор може розгортатися навколо чоловічих професій (водій, будівельник, автослюсар), а дівчачих — навколо жіночих (перукар, кухар, вихователь, лікар). Найкраще ж створювати умови для розгортання гри згідно з бажаннями дітей.
Отже, для режисерської гри треба створити такі умови:
-
організувати для дитини спеціальний індивідуальний простір;
-
забезпечити час і місце для гри в житті дитини — розподілити програмовий матеріал в групі на тиждень, скласти сітку занять, надання в групі місця для розгортання режисерської гри та зберігання ігрового матеріалу для неї.
Передбачається, що в режисерських іграх діти мають самі вигадувати сюжет, реалізовувати свої задуми, створювати ігрові ситуації з готовими іграшками. Однак так відбувається не завжди. Іноді вихователь може виступати в ролі ненав’язливого помічника й непомітно впливати на дитячі ігри через створення предметно-ігрового середовища. Так, матеріали, малюнки, посібники, що використовувалися на заняттях, можна передати дітям у вільне користування. До них з метою виникнення нових асоціацій можна додати незнайомі дітям предмети й іграшки, що мають стати ключовими й сприяти збагаченню змісту гри новими подіями.
Організувати дитячу гру можна шляхом введення умовної ігрової ситуації. Скажімо, вихователь починає гратися сам: саджає іграшку-«глядача», бере в руки іграшковий мікрофон і проголошує, що вистава починається. Хтось із дітей обов’язково зацікавиться й підійде. Можна повністю передати ініціативу дитині, а можна попроситися в гру й залишитися гратися з дитиною. Слід пам’ятати, що в режисерській грі беруть участь не всі діти, а лише одна.
Огляд фотовиставки й обговорення в групі
Педагог-майстер запрошує учасників до огляду фотовиставки, в ході якого надає необхідні коментарі. Після огляду він надає учасникам майстер-класу змогу висловити свої думки та пропозиції щодо організації фотовиставки.
Вправа «Виготовлення макетів для режисерських ігор»
Мета:
-
вправляти у виготовленні макетів для режисерських ігор.
Час: 20 хвилин.
Обладнання:
-
аудіопрогравач і аудіозапис мелодії для супроводу роботи;
-
п’ять столів, на яких розміщено —
-
коробки;
-
приладдя для художньої творчості;
-
дитячі малюнки, ілюстративні матеріали;
-
іграшки.
Педагог-майстер пропонує учасникам розділитися на п’ять підгруп за бажанням і розміститися за столами. Під спокійну мелодію учасники виготовляють макет для режисерської гри відповідної тематики.
Після закінчення роботи кожна підгрупа учасників обирає представника, який презентує макет і розповідає про режисерські ігри, до яких може спонукати дітей виготовлений макет.
Вправа «Побажання по колу»
Мета:
-
підняти емоційний настрій у групі;
-
підбити підсумки майстер-класу.
Час: 5 хвилин.
Обладнання:
-
аудіопрогравач і аудіозапис для супроводу роботи.
Усі учасники стають кружка. Педагог-майстер дякує їм за роботу й пропонує висловити одне одному по колу побажання на майбутнє.
Поділіться з Вашими друзьями: |