Лфк при захворюваннях печінки Підготувала лікар-інтерн 2 року навчання зі спеціальності «Внутрішні хвороби»



Дата конвертації13.06.2020
Розмір1.75 Mb.

ЛФК при захворюваннях печінки

Підготувала лікар-інтерн 2 року навчання зі спеціальності «Внутрішні хвороби»

Оліфер Антоніна Володимирівна


Кафедра сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО

Зміст

Зміст

 1. Причини виникнення і способи лікування захворювань печінки

2. Лікувальна фізкультура як метод лікування захворювань печінки

3. Вплив лікувальної фізкультури при захворюваннях печінки і методика проведення занять

1. Причини виникнення і способи лікування захворювань печінки


Хронічна інтоксикація, джерелом якої є запальний процес у жовчних протоках, приводить до негативних змін у діяльності печінки, серця, шлунка, 12-палої кишки і підшлункової залози. Існує ряд етіопатогенетичних факторів, які сприяють виникненню і підтримці хронічного запального процесу у печінці і жовчних шляхах. До них, насамперед, відносяться порушення дієтичного режиму – рідкі прийоми їжі і сухе харчування.

Ці фактори можуть приводити до

застою жовчі в жовчному міхурі і печінці,

до порушення фізико-хімічних констант

жовчі («дисхолія»).

Важливу роль у розвитку захворювань

печінки відіграють також хронічні

вогнища інфекції: хронічний тонзиліт,

фарингіт, карієс зубів і т.д.

Крім сенсибілізуючого впливу

вони можуть бути джерелом

інфікування жовчі.


Велике значення у патогенезі хронічних захворювань печінки надається функціональним порушенням жовчних шляхів – жовчного міхура, проток, сфінктерів. Доведено, що загальна вегето-судинна лабільність сприяє розвитку дискінезії жовчних шляхів, яка найчастіше проявляється у гіпотонії жовчного міхура і гіпертонусі сфінктерного апарату.

Велике значення у патогенезі хронічних захворювань печінки надається функціональним порушенням жовчних шляхів – жовчного міхура, проток, сфінктерів. Доведено, що загальна вегето-судинна лабільність сприяє розвитку дискінезії жовчних шляхів, яка найчастіше проявляється у гіпотонії жовчного міхура і гіпертонусі сфінктерного апарату.

Відомо також, що алергійний

компонент підтримує, а

найчастіше і викликає

дискінезию жовчних шляхів.

Таким чином, в основі патогенезу

хронічних захворювань печінки

лежить виникнення дискінезії

жовчних шляхів.

Факторами, які сприяють її

виникненню, є:

порушення режиму харчування;

наявність хронічних вогнищ

інфекції;

вегето-судинна дисфункція;

алергійна перебудова організму.

Дисхолія знижує бактерицидні властивості жовчі, сприяє випаданню солей білірубінату кальцію і холестерину. Зменшення надходження жовчі в кишечник порушує процеси гідролізу харчових продуктів, сприяє зрушенню рН кишкового вмісту у кислу сторону, що у свою чергу це приводить до порушення кишкового біоценозу – розвивається дисбактеріоз, який підтримує запальний процес у жовчних шляхах, спричиняючи постійну мікробну інвазію.

Дисхолія знижує бактерицидні властивості жовчі, сприяє випаданню солей білірубінату кальцію і холестерину. Зменшення надходження жовчі в кишечник порушує процеси гідролізу харчових продуктів, сприяє зрушенню рН кишкового вмісту у кислу сторону, що у свою чергу це приводить до порушення кишкового біоценозу – розвивається дисбактеріоз, який підтримує запальний процес у жовчних шляхах, спричиняючи постійну мікробну інвазію.

В абсолютній більшості випадків захворювання печінки хаарактеризуються хронічним перебігом, клінічні прояви розвиваються повільно, поступово, досягаючи максимальної виразності. Основними клінічними проявами хронічних захворювань печінки є астенічний і диспептичний синдроми. Перший пов'язаний з хронічною інтоксикацією, другий – із запальними і дискінетичними змінами жовчних шляхів. Звичайними скаргами є підвищена стомлюваність, слабкість, головний біль, дратівливість, погіршення пам'яті, нудота, поганий апетит, болі в животі (найчастіше у правому підребер'ї), схильність до запорів. При клінічному огляді звертає на себе увагу блідість шкірних покривів, нерідко – знижене харчування. Виявляються позитивні симптоми Кера, Лепене, Ортнера, Мюссі, Мерфі та ін.

У 7-19% випадків захворювання печінки

У 7-19% випадків захворювання печінки

можуть мати «замаскований»,

атиповий перебіг. Найчастіше

спостерігаються ревматоїдна і

пієлонефритна «маски». У першому

варіанті переважають скарги на болі в області серця, іноді відзначаються артралгії. При пієлонефритній «масці» на фоні болю у животі з'являються патологічні аналізи сечі (невисока альбумінурія, помірна лейко- і гематурія). Своєчасне виявлення симптомів, дослідження дуоденального вмісту і призначення терапії допомагає виявити справжню причину функціональних вторинних змін, які звичайно зникають на фоні дієти і жовчогінної терапії.

У діагностиці захворювань печінки вирішальне значення мають клініко-анамнестичні дані. Уточненню діагнозу допомагає дуоденальное зондування, яке має на меті виявлення функціональних порушень системи жовчовиділення.

У діагностиці захворювань печінки вирішальне значення мають клініко-анамнестичні дані. Уточненню діагнозу допомагає дуоденальное зондування, яке має на меті виявлення функціональних порушень системи жовчовиділення.

Лікувальна тактика при захворюваннях печінки складається з дієтотерапії, антибактеріальної вітамінотерапії і призначення засобів, які нормалізують тонус вегетативної нервової системи. Дренувальна терапія є досить важливим засобом лікування, тому що вона забезпечує нормальний відтік жовчі з печінки, відновлює фізико-хімічні властивості жовчі, сприяючи поліпшенню процесів травлення, зменшує інтоксикацію, відновлює нормальний біоценоз кишкової флори. Цей вид терапії забезпечується призначенням жовчогінних засобів (алахол, холензим, холецид, оксафенамід, циквалон).

2. Лікувальна фізкультура як метод лікування захворювань печінки

Зазначені способи медикаментозного впливу, проведені найчастіше лише в стаціонарі, не забезпечують стійкого дренувального ефекту, тому лікувальна фізкультура, призначена ще у стаціонарі після стиханні гострої фази процесу (через 10-14 днів) і проведена потім в амбулаторних умовах, забезпечує, у комплексі із зазначеними вище засобами, найбільш оптимальні умови для нормальної моторики печінки, жовчного міхура і жовчних проток. Головна перевага лікувальної фізкультури перед засобами медикаментозного впливу полягає у глибокій фізіологічності цього методу терапії. Крім тонізуючої дії на центральну нервову систему, гімнастичні вправи підвищують газообмін у легенях, поліпшують

клітинний метоболізм, стимулюють

перистальтику кишечника за рахунок більш

повного випорожнення жовчного міхура.

Дослідженнями останніх років доведено,

що тривала гіпокінезія сприяє активізації

«ендогенного» стафілокока. Таким чином,

правильно і регулярно проведена лікувальна

фізкультура виявляється для людей, які

страждають захворюваннями печінки,

методом не тільки патогенетичної, але й

значною мірою етіотропної терапії.

Лікувальна фізкультура застосовується при всіх хронічних захворюваннях жовчних шляхів у дітей, які супроводжуються порушеннями загального обміну речовин, функції травлення, застійними явищами в печінці і порушеннями рухової функції жовчного міхура.

Лікувальна фізкультура застосовується при всіх хронічних захворюваннях жовчних шляхів у дітей, які супроводжуються порушеннями загального обміну речовин, функції травлення, застійними явищами в печінці і порушеннями рухової функції жовчного міхура.

Завданнями лікувальної фізичної культури при хворобах печінки і жовчних шляхів є:

  • поліпшення обміну речовин, оздоровлення і зміцнення організму;
  • зменшення застійних явищ у печінці і жовчному міхурі;
  • зняття спазматичних явищ;
  • збільшення рухливості діафрагми – головного регулятора внутрішньочеревного тиску;
  • поліпшення кровообігу печінки та інших органів черевної порожнини;
  • сприяння відтоку жовчі;
  • зміцнення черевного преса з метою утримання органів черевної порожнини в нормальному положенні, а також урегулювання дії шлунка і кишечника;
  • заповнення дефіциту м'язової активності (головного стимулятора функції внутрішніх органів), викликаного хворобою.

Заняття лікувальною фізичною культурою показані:

  • у період госпіталізацій при відсутності частих приступів і загострень, при цьому не є протипоказаним наявність субфебрильної температури тіла, наявність болю при пальпації в області жовчного міхура, невелике збільшення печінки, також легкі хворобливі відчуття в області печінки; незначна жовтяниця, яка іноді виникає у хворих у результаті затримки відтоку жовчі, тому що вправи для м'язів черевного преса і дихальні вправи сприяють поліпшенню жовчовиділення і швидкій ліквідації жовтяниці;
  • після виписки зі стаціонару – ЛФК не тільки показана, але й необхідна, оскільки в більшості випадків хворі виходять із лікарні із залишковими явищами захворювання, тому саме в цей період систематичні заняття ЛФК дозволяє значно зміцнити здоров'я хворого.
  • ЛФК повністю протипоказана під час гострого періоду хвороби при високій температурі тіла, швидкості осідання еритроцитів і сильних болях.

3. Вплив лікувальної фізкультури при захворюваннях печінки і методика проведення занять

Гімнастичні вправи ефективно впливають на організм, нормалізуючи або поліпшуючи нервово-трофічні процеси і обмін речовин. Правильно підібраний комплекс вправ дозволяє різнобічно впливати на різні групи м'язів, дихальну і кровоносну системи, на функціональну ефективність внутрішніх органів. Під впливом регулярного проведення фізичних вправ зміцнюється умовно-рефлекторна діяльність організму, поліпшуються обмінні процеси. Комплекси ЛФК застосовуються в певній послідовності. Навантаження підсилюється в міру збільшення тренованості.

Факторами, які впливають на приплив крові до печінки, є:

Факторами, які впливають на приплив крові до печінки, є:

  • внутрішньочеревний тиск;
  • активність травних процесів;
  • перистальтика кишечника.
  • На відтік крові з печінки впливають:

  • періодичне підвищення
  • внутрішньочеревного тиску;

  • положення й рух діафрагми;
  • дихальні екскурсії грудної клітки;
  • повноцінна функція правого серця;
  • положення тіла (лежачи).

Найкращий ефект лікувальної фізкультури при хворобах печінки, зокрема для відтоку жовчі, безсумнівно, досягається у вихідному положенні лежачи, при цьому з 4-х можливих положень кожне має свої особливості (лежачи на спині, животі, на правому боці, на лівому боці).

Найкращий ефект лікувальної фізкультури при хворобах печінки, зокрема для відтоку жовчі, безсумнівно, досягається у вихідному положенні лежачи, при цьому з 4-х можливих положень кожне має свої особливості (лежачи на спині, животі, на правому боці, на лівому боці).

Розташування біліарної системи у черевній порожнині визначає найкраще вихідне положення лежачи на лівому боці. При цьому забезпечується вільне переміщення жовчі в жовчному міхурі до його шийки. У той же час це положення різко обмежує застосування різноманітних вправ, необхідних для поліпшення діяльності інших функцій організму.

Вихідне положення лежачи на спині дозволяє значно розширити коло вправ для черевного преса, кінцівок і діафрагмального дихання, однак ефективність використання вправ у цьому вихідному положенні для відтоку жовчі дещо нижча, ніж у першому варіанті.

Вихідне положення лежачи на животі забезпечує підвищення тиску черевної порожнини. За рахунок утворення так званого пресорного тиску на жовчний міхур виникає додатковий вплив, який сприяє його випорожнюванню.

Вихідне положення лежачи на правому боці є несприятливим для відтоку жовчі, тому що її надходження в шийку жовчного міхура ускладнюється, однак у цьому положенні рекомендується застосовувати ряд вправ для діафрагмального дихання. У цьому вихідному положенні значно поліпшується екскурсія правого купола діафрагми, що приводить до збільшення кровообігу в печінці.

Вихідне положення лежачи на правому боці є несприятливим для відтоку жовчі, тому що її надходження в шийку жовчного міхура ускладнюється, однак у цьому положенні рекомендується застосовувати ряд вправ для діафрагмального дихання. У цьому вихідному положенні значно поліпшується екскурсія правого купола діафрагми, що приводить до збільшення кровообігу в печінці.

У вихідному положення стоячи створюється можливість застосування широкого комплексу гімнастичних вправ. Це положення менш сприятливе для відтоку жовчі, проте розширює область рухових, дихальних та ігрових вправ. Останнє особливо важливо при роботі з дітьми.

У комплекс повинні входити у певній послідовності гімнастичні вправи з різних вихідних положень, які впливають на різні відділи діяльності людського організму. При цьому особлива увага повинне бути приділене вправам специфічного характеру, необхідного саме для захворювань печінки. У питанні дозування немає загальних рекомендацій, воно повинне проводитися в кожному конкретному випадку індивідуально.

Велике значення у якості загальзміцнювального, підвищуючого життєвий тонус організму, зміцнюючого нервову систему і сприяючого одужанню мають допоміжні фізкультурні заходи. До них відносяться вправи з тривалим помірним фізичним навантаженням (прогулянка по рівній місцевості, екскурсії пішки, короткотривалий туризм). У певних умовах доцільно застосовувати плавання, катання на лижах і ковзанах, гру у волейбол, теніс. Гарний ефект дають заняття трудотерапією на свіжому повітрі – городні, садові роботи, очищення снігу та ін. Поряд з комплексом гімнастичних вправ важливе значення має масаж живота і кишечника.

Велике значення у якості загальзміцнювального, підвищуючого життєвий тонус організму, зміцнюючого нервову систему і сприяючого одужанню мають допоміжні фізкультурні заходи. До них відносяться вправи з тривалим помірним фізичним навантаженням (прогулянка по рівній місцевості, екскурсії пішки, короткотривалий туризм). У певних умовах доцільно застосовувати плавання, катання на лижах і ковзанах, гру у волейбол, теніс. Гарний ефект дають заняття трудотерапією на свіжому повітрі – городні, садові роботи, очищення снігу та ін. Поряд з комплексом гімнастичних вправ важливе значення має масаж живота і кишечника.

Регулярне застосування фізичних вправ має не тільки лікувальне, але й важливе профілактичне значення.

Перелік зразкових вправ включає, відповідно до положень тіла, наступні комплекси.

Перелік зразкових вправ включає, відповідно до положень тіла, наступні комплекси.

Лежачи на спині:

  • піднімання прямої ноги вперед;
  • почергове підтягування коліна до живота;
  • відведення ноги вбік;
  • піднімання вперед обох прямих ніг;
  • згинання обох ніг, підтягування колін до живота;
  • рухи ніг, які відтворюють рухи при їзді на велосипеді;
  • дихання животом (діафрагмальне).
  • Лежачи на боці:
  • піднімання ноги вбік;
  • відведення ноги назад – згинання вперед, підтягуючи коліно до живота;
  • зустрічні махові рухи рукою і ногою;

Сидячи на стільці:

Сидячи на стільці:

  • повороти тулуба в сторони;
  • нахили тулуба в сторони;
  • руки на поясі, відвести лікті назад – вдих, нахили вперед-видих;
  • почергове згинання і підтягування ноги до живота;
  • підтягування обох ніг до живота;
  • подих дихання животом
  • (діафрагмальне);

  • повне дихання.

Стоячи:

Стоячи:

  • ходьба з високим підніманням коліна;
  • стоячи біля опори махові рухи ногами
  • вперед, назад, у сторони;

  • дихання животом і повне дихання;
  • повороти тулуба в сторони з відведенням руки у ту ж сторону;
  • нахили тулуба вбік, вперед і прогинання
  • з різних вихідних положень для ніг, з

    додатковим рухом руками;

  • присідання;
  • повороти тулуба.

Комплекс вправ складається з урахуванням захворювання, індивідуальних особливостей хворого, принципів використання фізичних вправ у лікувальних цілях. Вправи спеціального характеру виконуються у поєднанні із загальнорозвиваючими і дихальними з різних вихідних положень. Необхідно пам'ятати, що позитивний ефект від лікувальної фізкультури досягається при систематичних і регулярних заняттях протягом тривалого часу під контролем фахівця.

Комплекс вправ складається з урахуванням захворювання, індивідуальних особливостей хворого, принципів використання фізичних вправ у лікувальних цілях. Вправи спеціального характеру виконуються у поєднанні із загальнорозвиваючими і дихальними з різних вихідних положень. Необхідно пам'ятати, що позитивний ефект від лікувальної фізкультури досягається при систематичних і регулярних заняттях протягом тривалого часу під контролем фахівця.

Дякую за увагу



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка