Матерівали контролю заключного етапу заняття

Хвора А., 18 р., доставлена у сопорозному стані до лікарні машиною швидкої допомоги. З анамнезу, що зібраний зі слів рідних, відомо, що хвора страждає на Адісонову хворобу. За декілька годин підвищилась температура тіла, з’явився біль у животі, знизився АТ до 70/50 мм.рт.ст. У додаткових дослідженнях калій крові – 7,2 ммоль/л, цукор крові – 3,0 ммоль/л. На ЕКГ виявляються високі загострені зубці Т, подовження інтервалу S–Т та розширення комплексу QRS.

1. Який діагноз у цьому випадку найбільш вірогідний?

2. Призначте схему лікування для цієї пацієнтки.

Хворий М., 34 років, звернувся із скаргами на різке збільшення у вазі, болі в хребті, головні болі, зниження потенції, болі в ділянці попереку, періодичну сухість в роті, загальну слабкість.

Об’єктивно: зріст 170 см, вага 124 кг. Відкладання жиру переважно на грудях, животі, стегнах. На плечах, животі, стегнах стрії синюшного кольору. Тони серця приглушені, АТ – 170/95 мм рт. ст. Статевий розвиток відповідає віку. Цукор крові натще – 7,6 ммоль/л. На КТ надниркових залоз несиметричне збільшення однієї надниркової залози. Ваш попередній діагноз?

1. Який ваш попередній діагноз?

2. Ваша лікувальна тактика у цьому випадку.
Задача 3.

Хвора В., 30 р., скаржиться на періодичне раптове підвищення АТ до 280/180 мм.рт.ст., що супроводжується пітливістю, тремтінням всього тіла, почуттям страху смерті. Приступи наступають з частотою 1-2 рази на місяць, перебіг злоякісний, резистентний до більшості гіпотензивних препаратів. Після гіпертонічного кризу спостерігається поліурія, різка слабість. У періодах між кризами АТ становить120/80 мм.рт.ст. З анамнезу відомо, що подібний перебіг гіпертензії був у рідної тітки хворої.

Який діагноз слід запідозрити?

Які додаткові дослідження слід провести для встановлення діагнозу?