Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Методичні розробки для практичних занять з дисципліни Ендокринологія для студентів 4 курсу медичного факультету Львів 2014р



Сторінка64/103
Дата конвертації06.02.2021
Розмір1.36 Mb.
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   103
Диференціальний діагноз проводиться з гіпертонічною хворобою, для якої характерні менше ви­ражені вегетативні зрушення, ефективність звичайної гіпотензивної терапії, від'ємні лабораторні тести.

Гіпоталамічні вегетативно-судинні кризи — вказують на черепно-мозкову трав­му, інфекцію (грип, ангіна, інтоксикація). Вони частіше виникають у жінок. Добова екскреція катехоламінів значно менша, як при феохромоцитомі.

Симптоматичні гіпертензії ниркового генезу — кризи майже не виникають, ха­рактерні патологічні зміни в сечі, ознаки порушення функції нирок, від'ємні фармако­логічні проби.

Дифузний токсичний зоб — систолічна гіпертензія, відсутність кризів з підвищенням артеріального тиску, підвищене захоплення J131, характерні клінічні симптоми — зоб, витрішкуватість очей.



Лікування - хірургічне. При важких кризах негайно довенно вводять 1 мл 1% тропафену (α-адреноблокатор) або 2-4 мл фентоламіну. Введення препарату повторю­ють кожні 5 хв до зниження АТ. При пониженні АТ його вводять дом'язево кожні 4 години з переходом на пероральний прийом фентоламіну по 0,025 кожні 4-6 годин. При стійкій нормалізації артеріального тиску адреноблокатори відміняють. При феохромо­цитомі протипоказаний прийом периферійних симпатиколітиків (ісмелін, ізобарин).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   60   61   62   63   64   65   66   67   ...   103


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка