Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Методичні розробки для практичних занять з дисципліни Ендокринологія для студентів 4 курсу медичного факультету Львів 2014р


Класифікація гіпопаратиреозу за етіологією (І.І. Дєдов та



Сторінка48/103
Дата конвертації06.02.2021
Розмір1.36 Mb.
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   103
Класифікація гіпопаратиреозу за етіологією (І.І. Дєдов та

співавт., 2007).

1. Післяопераційний гіпопаратиреоз.

2. Ідіопатичний (автоімунний) гіпопаратиреоз:

  • ізольований;

  • у рамках автоімунного поліендокринного синдрому 1 типу (кандидоз шкіри та слизових, гіпопаратиреоз, первинний гіпокортицизм).

3. Внаслідок опромінення, системних інфільтративних захворювань.

4. Аплазія прищитоподібних залоз і тимуса (синдром Di George).


Диференціальна діагностика гіпопаратиреозу.

Транзиторний

післяопераційний

гіпопаратиреоз


Розвивається після операцій на ЩЗ унаслідок порушення кровопостачання приЩЗ. Зазвичай триває до 4 тижнів, на цей час призначають препарати кальцію та вітаміну D. Якщо гіпокальціємія в поєднанні з ↓ паратгормоном утримуються понад 12 тижнів, це свідчить про стійкий п/о гіпопаратиреоз.

Хвороби, які перебігають із судомним синдромом

  • епілепсія;

  • органічні ураження ЦНС;

  • гіпоглікемія;

  • істерія;

  • спазмофілія;

  • правець.

Гіпокальціємія іншого походження

  • тяжка соматична патологія;

  • гострий панкреатит;

  • ниркова недостатність;

  • посилена втрата кальцію (дефіцит вітаміну D, рахіт, остеомаляція);

  • тяжкий дефіцит магнію;

  • певні ЛЗ (фосфати, цисплатин, кальцитонін);

  • багаторазові гемотрансфузії.

7.3. Матеріали контролю заключного етапу заняття



Задачі (α=3)
1. Дівчинка 14 років, скаржиться на порушення сну, зниження маси тіла, серцебиття, тремтіння рук, швидку втому. Відзначено збільшення ЩЗ II ст., екзофтальм. Які зміни лабораторних параметрів найбільш характерні для цього захворювання?

  1. Підвищення рівнів fТ3 і fТ4.

  2. Зниження рівня fТ4.

  3. Підвищення рівня ТТГ.

  4. Ізольоване зниження рівня fТ3.

  5. Підвищення рівня тиреоглобуліну.

2. Хвора, 28 років, скаржиться на дратівливість, втрату ваги, підвищений апетит, погано переносить спеку. Об'єктивно: тремор рук, шкіра волога, ЩЗ дифузно збільшена, безболісна, м'яка, не зв'язана з прилеглими тканинами. Аналіз крові: ↑ рівні fТ3, fТ4, ↓ TSH. Який найбільш ймовірний діагноз?



  1. Автоімунний тиреоїдит з гіпотиреозом.

  2. Рак ЩЗ.

  3. Аденома ЩЗ.

  4. Дифузний токсичний зоб.

  5. Спорадичний еутиреоїдний зоб.

3. Хвора 34 років приймає мерказоліл у добовій дозі 30 мг з приводу дифузного токсичного зоба ІІ ст., тиреотоксикозу середньої важкості. Через 2 місяці після початку лікування відзначене збільшення ЩЗ до ІІІ ст. Запропонуйте корекцію лікувальної тактики.



  1. Додати Л-тироксин.

  2. Додати глюкокортикоїди.

  3. Радіойодтерапія.

  4. Оперативне лікування.

  5. Відмінити мерказоліл.

4. Хвора 58 років скаржиться на судоми кінцівок. Три тижні тому була прооперована з приводу карциноми ЩЗ. Об’єктивно: температура 36,5 ºС, ЧДР – 18/хв., пульс – 72/хв., АТ – 140/80 мм. рт. ст. Симптоми Хвостека та Труссо позитивні. Рівні тиреоїдних гормонів та кальцію у крові знижені. Які зрушення гомеостазу привели до появи цього післяопераційного ускладнення?



  1. Зниження рівня кальцитоніну.

  2. Зниження рівня тиротропіну.

  3. Підвищення рівня тиротропіну.

  4. Зниження рівня паратгормону.

  5. Зниження рівня тиреоїдних гормонів.

5. У хворої 48 років, що страждає на нирково-кам’яну хворобу протягом 10 років, виявлено коралоподібний камінь лівої нирки та дрібні камінці правої нирки. Лабораторно: кальцій крові 2,9 ммоль/л, фосфор 0,8 ммоль/л; глюкоза, сечовина та креатинін в нормі. Який попередній діагноз?



  1. Первинний гіперпаратиреоз.

  2. Вторинний гіперпаратиреоз.

  3. Автоімунний гіпопаратиреоз.

  4. Мієломна хвороба.

  5. Хронічна хвороба нирок.

6. Хворий 37 років доставлений у реанімаційне відділення. Зі слів родичів, упродовж року (за винятком останніх двох місяців) приймав мерказоліл. Загальний стан дуже тяжкий: різке психомоторне збудження; шкіра гаряча, волога, гіперемована, температура тіла 39,40 С, дихання поверхневе. Пульс 180 уд/хв., миготлива аритмія, АТ 100/40 мм. рт. ст., глюкоза 8,6 ммоль /л, сліди ацетону в сечі. Який попередній діагноз?

А. Гіперосмолярна кома

В. Тиреотоксичний криз

С. Гострий психоз

D. Гіперлактацидемічна кома

Е. Кетоацидотична кома.
7. Хвора з дифузним токсичним зобом, отримує медикаментозну терапію. За останні три дні стан погіршився: з'явились болі в горлі, стоматит, гіпертермія. Який із препаратів міг спричинити ускладнення?

А. Кокарбоксилаза

В. Мерказоліл

С. Верапаміл

D. Аспаркам

E. Корвалол.


8. Хвора Б., 56 р., скаржиться на слабість, м’язові болі, парестезії в ділянці обличчя, нижніх кінцівок, тонічні та клонічні судоми, утруднене дихання. Недавно перенесла тиреоїдектомію. Об'єктивно: свідомість затьмарена, шкіра суха, ціанотична, у верхніх кінцівках судоми м'язів за типом «руки акушера», порушений акт ковтання, задишка. Тони серця глухі, ритмічні, АТ – 115/55, пульс – 56 уд/хв. Позитивні симптоми Хвостека, Труссо. Глікемія 5,6 ммоль/л. Яка Ваша тактика?

  1. Введення 4,5 % розчину хлориду калію 10-15 мл.

  2. Введення 100 мг преднізолону.

  3. Введення 0,5% розчину строфантину 1-2 мл.

  4. Введення 10% розчину хлориду кальцію 10-20 мл.

  5. Введення 40% розчину глюкози 40-60 мл.

9. Хвора С., 68 років, скаржиться на слабість м’язів та набряки нижніх кінцівок, емоційну лабільність, посилене потіння, перебої серцевої діяльності, задишку при легкому навантаженні. Хворіє 2 роки, лікування в дільничного терапевта (нітратами, серцевими глікозидами, діуретиками) малоефективне. Об’єктивно: гомілки пастозні, пульс близько 112 уд/хв., миготлива аритмія, АТ 150/60 мм рт. ст., очні симптоми відсутні. ЩЗ збільшена за рахунок чітко окресленого вузлового утворення діаметром 2 см у лівій частці, туго-еластичного, рухомого, помітного при нормальному положенні голови. УЗД: ліва частка містить гіпоехогенне утворення 2,3х1,8 см, чітко відмежоване, кровоплин у ньому підсилений. Сцинтиграфія з 99Тс-пертехнетатом: «гаряча зона» в проекції вузла. Лабораторні параметри: ТТГ – 0,005 мМО/л (N: 0,3–4,0), fТ4 – 26,6 пмоль/л (N: 10–23).



  • Сформулюйте діагноз (нозологія, клініко-патогенетична форма, важкість, стадія).

  • Визначте лікувальну тактику.



Тема 7:

Хронічна недостатність надниркових залоз (хвороба Аддісона). Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика,лікування. Гостра недостатність кори надниркових залоз. Гормонально-активні пухлини надниркових залоз.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   103


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка