Стадії розвитку діабетичної нефропатії (заC.T. Mogensen , 1983)
№
|
Стадії
|
Клініко-лабораторна характеристика
|
Терміни розвитку
|
І
|
гіперфункції
нирок
|
Збільшена ШКФ (понад 140 мл/хв.).
Збільшення ниркового кровоточу.
Гіпертрофія нирок.
Нормо альбумінурія
(менше ніж 30 мг на добу)
|
Розвиток можливий від дебюту діабету
|
ІІ
|
стадія до
клінічних
структурних
змін
|
Стовщення базальної мембрани
капілярів клубочків. Розширення
иезангія.Збільшення ШКФ.Нормоальбумінурія.
|
Через 2-5 років від початку цукрового діабету
|
ІІІ
|
початкова
нефропатія
|
Мікро альбумін урія (від 30
до 300 мг на добу).ШКФ
нормальна або висока.
Нестійке підвищення АТ.
|
Через 5-15 років
від початку
цукрового діабету
|
ІV
|
виражена
нефропатія
|
Протеїнурія (понад 500 мг
на добу). ШКФ нормальна
або помірно знижена. Артеріальна гіпертензія.
|
Через 10-25 років
від початку
цукрового діабету
|
V
|
уремічна
|
Зниження ШКФ (менше
ніж 10 мл/хв.).
Артеріальна гіпертензія.
Симптоми інтоксикації.
|
Понад 20 років від початку цукрового діабету або 5-7 років від появи протеінурії
|
Клінічна класифікація діабетичної нейропатії:
І. Субклінічна стадія:
А. Порушені електроді агностичні тести: зниження провідності нервового імпульсу по чутливих і рухових периферичних волокнах; зниження амплітуди нервово-мязових індукованих потенціалів
Б.Порушені тести на чутливість: вібраційну, тактильну, теплову та холодову
В.Порушені функціональні тести автономної (вегетативної) нервової системи: порушення функції синусового вузла та ритму серцевої діяльності, зміни потовиділення і зіничного рефлексу
Поділіться з Вашими друзьями: | 
