Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Збірник тестових завдань для студентів 4 курсу медичного факультету з «Основ діагностики, лікування та профілактики основних хвороб ендокринної системи» Львів 2014р


Тема 2. Цукровий діабет тип 1, сучасні методи терапії



Сторінка3/16
Дата конвертації18.08.2021
Розмір1.37 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема 2. Цукровий діабет тип 1, сучасні методи терапії.
1. Хворий на цукровий діабет 1 типу отримує 20 ОД інсуліну середньої тривалості дії зранку та 12 ОД цього ж інсуліну ввечері; скаржиться на сухість у роті, спрагу на протязі дня. Глікемія натще – 6.1 ммоль/л, добова глюкозурія — 36 г/л. Хворий дотримується дієти. Яке лікування слід призначити?

  1. Збільшити дозу інсуліну вранці.

  2. Зменшити дозу інсуліну вранці.

  3. Збільшити дозу інсуліну ввечері.

  4. Зменшити дозу інсуліну ввечері.

  5. Комбінувати інсулін з пероральними цукрознижуючими препаратами.

2. Хворий на цукровий діабет отримує інсулін Фармасулін Н 30/70 28 ОД перед сніданком та 24 ОД перед вечерею. Глікемічний профіль 6.0- 12,5 –10,1-8,4-8,0-5,4 ммоль/л. Проведіть корекцію цукрознижуючої терапії.



  1. Перевести на інші препарати інсуліну.

  2. Зменшити кількість вуглеводів.

  3. Комбінувати інсулінотерапію з похідними сульфонал сечовини.

  4. Збільшити дозу Фармасуліну Н 30/70 перед сніданком на 32 ОД.

  5. Змінити дозу Фармасуліну Н 30/70 перед сніданком на 24 ОД, перед вечерею на 28 ОД.

3. Хворий 30 років, протягом 10 років хворіє цукровим діабетом, приймає інсулін у дозі 66 ОД на добу. В анамнезі часті гіпоглікемічні коми, зниження зору, біль у нижніх кінцівках. На очному дні визначаються м?які ексудати, венозні петлі, неовасуляризація диску зорового нерва, розповсюджені пре- та вітроретинальні крововиливи, фіброзні шварти. На реовазограмі — зниження амплітуди пульсу. Глікемія натще— 13,2 ммоль/л. Встановіть вірний діагноз?



  1. Цукровий діабет 1 типу, середньої важкості, у стані компенсації. Діабетична препроліферативна ретинопатія. Ангіопатія судин нижніх кінцівок.

  2. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації. Діабетична проліферативна ретинопатія. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок.

  3. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані субкомпенсації. Діабетична непроліферативна ретинопатія. Генералізована діабетична ангіопатія.

  4. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок.

  5. Жоден з вище перерахованих.

4. Хворий Б. отримує 110 ОД інсуліну на добу протягом 3 років. До цього лікувався цукрознижуючими з групи похідних сульфонал сечовини. У зв?язку з надмірним апетитом за останні 3 місяці прибавив у масі тіла 6 кг. Прогресують судинні ускладнення. Цукор крові натще 13 ммоль/л, у добовій сечі глюкозурія 3 %. Часті нічні гіпоглікемії. Вкажіть найбільш відповідний діагноз:



  1. Цукровий діабет 2 типу, вторинноінсулінозалежний, середньої важкості, у стані декомпенсації.

  2. Цукровий діабет 2 типу, тяжка форма, у стадії декомпенсації.

  3. Цукровий діабет 2 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації.

  4. Цукровий діабет 2 типу, вторинноінсулінозалежний, тяжка форма, у стані декомпенсації. Синдром Сомоджі.

  5. Жоден з вище перерахованих.

5. Дівчинці 12 років вперше встановлено діагноз: цукровий діабет 1 типу та розпочато інсулінотерапію. Наприкінці 2-го дня з'явились скарги на порушення зору. З чим пов?язаний даний стан та які рекомендації надати хворій?

А. Діабетична макулопатія. Необхідно досягнути компенсації основного захворювання.

В. Діабетична початкова ретинопатія. Необхідна консультація окуліста.

С. Вторинна катаракта. Необхідна консультація окуліста.

D. Інсулінова пресбіопія. Порушення зору мине самостійно.

E. Жоден з вище перерахованих.
6. Хворий на цукровий діабет 2 типу, середньої важкості, з нормальною масою тіла протягом останнього року застосовував усі групи пероральних цукрознижуючих препаратів та їх комбінації. В даний час застосовує манініл та метформін у максимальних дозах, проте компенсацію цукрового діабету досягнути не може. Проведіть корекцію терапії.


  1. Обмеження калорійності дієти.

  2. Інсулінотерапія.

  3. Фітотерапія.

  4. Комбінація манілілу, метформіну та діабетону MR.

  5. Всі вище перераховані відповіді невірні.

7. Хворий з надмірною масою тіла отримує 80 ОД інсуліну на добу. Протягом останнього часу помітив, що набирає масу тіла. Діабет у стані декомпенсації. Проведіть корекцію терапії:



  1. Збільшити дозу інсуліну.

  2. Збільшити калорійність дієти.

  3. Зменшити дозу інсуліну.

  4. Зменшити фізичні навантаження.

  5. Додати до вказаної дози інсуліну гліклазид.

8. Хворий на цукровий діабет застосовує інсулінотерапію: Фармасулін Н 6 ОД та Фармасулін HNP 12 ОД двічі на день, вранці та ввечері. Йому запропоновано Фармасулін Н 30/70 18 ОД двічі на день. Чи можлива подібна заміна?



  1. Можлива.

  2. Ні, не можлива.

  3. Можлива лише після адаптації в умовах спеціалізованого стаціонару.

  4. Хворого, адаптованого до одних препаратів, не потрібно переводити на інші.

  5. Можлива, але дозу препарату потрібно зменшити на 15 %.

9. Чи можна змішувати в одному шприці інсуліни Актрапід НМ та Протафан НМ?



  1. Не можливо.

  2. Інсуліни короткої та тривалої дії вводяться окремо.

  3. Можливо.

  4. Не можливо, бо втрачається активність Актрапіду НМ.

  5. Не можливо, бо втрачається активність Протафану НМ.

10. Хворий лікується інсуліном Фармасулін Н 30/70 у дозі 15 ОД зранку та 15 ОД ввечері. Йому змінюють препарат на комбінацію Фармасулін Н та Фармасулін НNP. Чи зміниться добова доза інсуліну?



  1. Ні, залишається аналогічною.

  2. Зменшується вечірня доза препарату.

  3. Зменшується вечірня доза, але збільшується ранішня.

  4. Зменшується загальна доза інсуліну на 15 %.

  5. Загальна доза інсуліну, як правило, зростає.

11. Хворий лікується інсуліном Протафан НМ в дозі 36 ОД зранку. Просить перевести його на режим інтенсивної інсулінотерапії. Яка метода введення інсуліну відповідає цьому режиму?



  1. Вводити інсулін Протафан НМ двічі на день.

  2. Вранці і ввечері вводити інсулін Протафан НМ, а в обід інсулін короткої дії.

  3. Комбінувати інсулін Протафан НМ з інсуліном короткої дії двічі на день.

  4. Вводити інсулін Протафан НМ двічі на день та інсулін короткої дії перед кожним прийомом їжі.

  5. Зменшити ранішню дозу інсуліну Протафан, а ввечері вводити інсулін короткої дії.

12. Які переваги/недоліки режиму інтенсивної інсулінотерапії перед традиційним?



  1. Можна не дотримуватись дієтичного режиму.

  2. Можна не обмежувати легкозасвоювані вуглеводи.

  3. Поліпшується контроль діабету, зростає ризик тяжких гіпоглікемій.

  4. Погіршується контроль діабету, знижується ризик тяжких гіпоглікемій.

  5. Поліпшується контроль діабету, знижується ризик тяжких гіпоглікемій.

13. На консультацію звернувся хворий, котрий не дотримується усталеної схеми введення інсуліну, а самостійно регулює дозування інсуліну за відчуттям спраги. Чи вірна подібна методика самоконтролю?



  1. Звичайно вірна.

  2. Самопочуття — найкращий метод оцінки компенсації.

  3. Об'єктивний метод самоконтролю — визначення вмісту фруктозаміну.

  4. Титрування інсуліну повинно здійснюватись за показниками глікемічного профілю.

  5. Довільна схема інсулінотерапії запобігає розвитку інсулінорезистентності.

14. У вагітної в сечі виявлено кетонурію “++”, глікемічний профіль: 4,47—5,62—6,48 ммоль/л. Встановлено діагноз «Діабет вагітних» й призначено інсулін Фармасулін HNP 6—8 ОД вранці. Чи доцільна подібна схема інсулінотерапії?



  1. Недоцільна, корисніше призначити даний інсулін в двох ін'єкціях.

  2. Недоцільна, варто призначити інсулін «Ленте».

  3. До вказаної дози додати 4—6 ОД інсуліну короткої дії перед обідом.

  4. Призначення інсуліну сумнівне.

  5. Краще призначити інсулін короткої дії зранку.

15. У дівчинки, батьки якої хворі на цукровий діабет, виникли нудота, блювання, слабкість та запах ацетону з рота. Аби не допустити діабетичної коми у дитини, батько ввів їй 8 ОД інсуліну Протафан НМ. Наскільки вірні дії батька?



  1. Безсумнівно вірні.

  2. У дівчинки спадкова схильність до діабету й введення Протафану попередить його розвиток.

  3. Краще застосувати пероральні цукрознижуючі препарати.

  4. Причина блювання та запаху ацетону може бути не пов'язаною з діабетом.

  5. Краще ввести інсулін короткої дії.

16. У хворої на цукровий діабет з ожирінням при обстеженні виявлено протеїнурію 0,132 г/л, глікемію 16,32 ммоль/л, лікується манінілом у дозі 20 мг на добу. Чи варто наполягати на необхідності інсулінотерапії?



  1. Ні, оскільки існує ризик подальшого збільшення маси тіла.

  2. Ні, необхідно перевести її на глюренорм.

  3. Ні, необхідно застосувати комбінацію мінінілу з діабетоном МR

  4. Так, неохідно наполягати на інсулінотерапії.

  5. Ні, необхідно призначити метформін.

17. З метою попередити втрату активності інсуліну хворий зберігає флакон, що використовує в холодильнику. Яку з рекомендацій Ви дасте хворому?



  1. Перед введенням інсуліну вийняти його з холодильника, аби він нагрівся 15 хвилин за кімнатної температури.

  2. Після взяття інсуліну з холодильника зігріти його в долонях.

  3. Підігріти інсулін до температури тіла.

  4. Використовувати не підігрітий препарат інсуліну.

  5. Пляшечку з інсуліном, котрий використовується, зберігати при кімнатній температурі.

18. Хворий користується флаконом з інсуліном не більше тижня від початку використання, після чого бере новий. Чи вірні його дії?



  1. Ні, розпочатим флаконом інсуліну можна користуватись впродовж місяця.

  2. Ні, допускається використання інсуліну з флакону 2 тижні.

  3. Ні, допускається використання інсуліну 10 днів.

  4. Ні, допускається використання інсуліну протягом 3 тижнів.

  5. Так, оскільки через тиждень інсулін у флаконі повністю втрачає активність.

19. Батьки з сином, хворим на ЦД, приїхали відпочивати до Криму. Необхідний запас інсуліну зберігають у багажнику автомобіля. Через 3 дні відпочинку у хлопчика виникли симптоми декомпенсації діабету. Чим може бути зумовлена декомпенсація?



  1. Акліматизацією.

  2. Інсоляцією.

  3. Морськими купаннями.

  4. Вживанням південних фруктів.

  5. Втратою активності інсуліну від перегрівання.

20. Хворий на цукровий діабет 1 типу застосовує інтенсивний режим інсулінотерапії, за допомогою інсулінів Гларгін (Лантус) та Глулізин (Епайдра). Інсулін Епайдра титрує відносно кількості спожитих хлібних одиниць з корекцією щодо фізичного навантаження. Максимально виключає продукти з високим глікемічним індексом. Незважаючи на даний режим, контроль цукрового діабету залишається незадовільним, часто виникають гіпоглікемії, особливо вночі. Що Ви порекомендуєте хворому?

А. Продовжити застосовувати попередній режим.

В. Застосовувати комбінацію Детеміру (Левемір) та Аспарту (Новорапід).

С. Встановити інсулінову помпу.

D. Застосовувати комбінацію Протафану НМ та Актрапіду НМ

E. Застосовувати лише Глулізин (Епайдра).
21. Одним з ускладнень інсулінотерапії є ліподистрофії. Який метод профілактики даного ускладення Ви оберете?


  1. Змінити препарат інсуліну.

  2. Щоденно міняти місця ін?єкцій, не змінюючи виду інсуліну.

  3. Вводити інсулін разом з новокаїном.

  4. Вводити інсулін разом із свинячим інсуліном.

  5. Обколювати місце ліподистрофій свинячим інсуліном.

22. Хворий на цукровий діабет 2 типу страждає карбункульозом. Чи може бути показом до інсулінотерапії?



  1. Може.

  2. Не може.

  3. ЦД 2 типу повинен лікуватись лише пероральними цукрознижуючими засобами.

  4. За ЦД 2 типу інсулінотерапія посилює ожиріння.

  5. За ЦД 2 типу інсулінотерапія посилює можливість розвитку гіпоглікемій.

23. У вагітної, котра раніше не хворіла діабетом, глікемія 7,73 ммоль/л, кетонурія. За дієтичного режиму глікемія зменшилась до 7,0 ммоль/л, утримується кетонурія. Який режим подальшої терапії потрібно обрати?



  1. З дієти абсолютно виключити жири.

  2. Збільшити частку легкозасвоюваних вуглеводів.

  3. Добавити манініл.

  4. Необхідна інсулінотерапія.

  5. Скомбінувати інсулін з глюренормом.

24. У хворої на цукровий діабет 2 типу стрімко прогресує периферійна полінейропатія. Який режим терапії варто порадити хворій?



  1. Комбінувати кілька препаратів різних груп.

  2. Комбінувати глібенкламід з бігуанідами.

  3. Комбінувати пероральні цукрознижуючі з фітотерапією.

  4. Стан хворої є показом до інсулінотерапії.

  5. Разом з цукрознижуючими препаратами призначити вітамінопрепарати групи В.

25. Хворому на цукровий діабет 1 типу заплановано оперативне втручання з приводу хронічного калькульозного холециститу. Пацієнт дотримується інтенсифікованого режиму інсулінотерапії (комбінація Протафан НМ та Актрапід НМ), дозу Актрапіду НМ титрує залежно від спожитих ХО. Чи потрібна корекція інсулінотерапії на час оперативного лікування?



  1. Ні, пацієнт повинен дотримуватись даного режиму.

  2. Дві ін'єкції інсуліну проміжної дії.

  3. Інсулін короткої дії в 4-х ін’єкціях.

  4. Одну ін'єкцію інсуліну проміжної дії.

  5. На час операції перевести на пероральні цукрознижуючі препарати.

26. Хворому діабетом, що компенсований двома ін'єкціями інсуліну Протафан НМ та ін'єкцією інсуліну Актрапід НМ перед обідом, призначена операція. Чи потрібно йому міняти режим інсулінотерапії?



  1. Так, потрібно починаючи з етапу передопераційної підготовки.

  2. Ні, не потрібно.

  3. Так, потрібно під час операції.

  4. Так, потрібно на післяопераційному етапі.

  5. Так, потрібно перейти на пероральні цукрознижуючі препарати.

27. У хворого, який раніше лікувався глімепіридом, після призначення інсуліну виникли набряки. Яка можлива причина їх?



  1. «Ребаут-синдром» після глімепіриду.

  2. Інсуліновий набряк.

  3. Ниркова патологія.

  4. Серцево-судинна патологія.

  5. Реакція на шлях введення препарату.

28. Яку терапію необхідно запропонувати хворому з цукровим діабетом 1 типу та інсуліновим набряком?



  1. Інсулін вводити через день.

  2. Почергово щоденно змінювати препарат інсуліну.

  3. Комбінувати декілька препаратів інсуліну.

  4. Не вводити інсуліну зовсім.

  5. Не змінювати препарат, набряк пройде самостійно.

29. Для визначення адекватної дози інсуліну найкраще скористатись таким обстеженням:



  1. Визначення глікемічного профілю.

  2. Визначення добової глюкозурії.

  3. Визначення глікозильованого гемоглобіну.

  4. Визначення глікемії натще серце.

  5. Визначення глюкозурії в ранішній сечі.

30. Для розрахунку дози інсуліну хворому необхідно мати дані про:



  1. Вміст в крові цукру.

  2. Вміст цукру в крові та сечі, масу тіла та вік пацієнта.

  3. Вміст цукру в крові, вік та тривалість захворювання пацієнта.

  1. Вміст цукру в сечі, вік та тривалість захворювання пацієнта.

  2. Вік та тривалість захворювання пацієнта.

31. Декомпенсованому цукровому діабету 1 типу притаманні такі клінічні ознаки:



  1. Прибавка маси тіла.

  2. Епізоди підвищення артеріального тиску.

  3. Колаптоїдні стани.

  4. Втрата маси тіла.

  5. Судомний синдром.

32. Яке співвідношення інгредієнтів у добовому раціон хворого на цукровий діабет згідно рекомендацій ВООЗ вважається фізіологічним?



  1. 20 % жирів, 30 % білків та 50 % вуглеводів.

  2. 30 % жирів, 20 % білків та 50 % вуглеводів.

  3. 15 % жирів, 25 % білків та 60% вуглеводів.

  4. Менш як 10 % насичених жирів.

  5. Менш як 12 г солі на день.

33. Які водно-електролітні зміни не виникають при декомпенсації цукрового діабету ?



  1. Внутрішньоклітинна дегідратація.

  2. Зменшення вмісту бікарбонату натрію в плазмі.

  3. Стабільний вміст натрію та хлору.

  4. Гіперкаліємія.

  5. Гіперосмолярність плазми крові.

34. В дитини 7 років, яка хворіє на цукровий діабет І типу протягом 4 днів з’явилася слабість, відсутність апетиту, нудота, в сечі визначаються сліди ацетону. Яка найбільш вирогідна причина цього стану ?



  1. Харчове отруєння.

  2. Гіперглікемія.

  3. Гостре респіраторне захворювання.

  4. Кетоацидоз.

  5. Зміни водно-електроліного балансу.

35 Після 1,5-годинного заняття на уроці фізкультури у 15-и річного школяра, що хворіє на цукровий діабет 1 типу з’явилися ознаки гіпоглікемії. Який із симптомів не характерний для вказаного стану ?



  1. Поява тремтіння рук.

  2. Пітливість.

  3. Почуття голоду.

  4. Сухість в роті.

  5. Запаморочення.

36. Які біохімічні та метаболічні зміни не свідчать на користь розвитку в даний момент гіпоглікемічних проявів у хворої на цукровий діабет 1 типу?



  1. Збільшення осмолярності плазми крові.

  2. Відсутність вмісту цукру у сечі.

  3. Зниження вмісту цукру у крові нижче норми.

  4. Збільшується вміст катехоламінів у крові.

  5. Пригнічується глікогеноліз.

37. Яка орієнтовна добова потреба інсуліну у пубертатному періоді хворого на цукровий діабет 1 типу за відсутності кетозу?



  1. 0,3 – 0,5 Од/кг.

  2. 0,6 - 0,8 Од/кг.

  1. C .0,8 – 1,0 Од/кг.

  1. 1,0- 2,0 Од/кг.

  2. Більше 2,0 Од/кг.

38. Хворий Н. 23 років вперше захворів на цукровий діабет І типу. Який метод цукрознижуючої терапії не буде включено у схему лікування ?



  1. Дієта.

  2. Інсулінотерапія.

  3. Пероральні цукрознижуючі засоби.

  4. Фітотерапія.

  5. Режим фізичних навантажень.

39. Після перенесеного ГРВІ у дівчинки раптово з’явилася спрага, стало частим сечовиділення. Цукор крові натще серце 13,2 ммоль/л, добова глюкозурія – 23 г/л, ацетон відсутній, глікований гемоглобін – 9%. Який метод лікування слід вибрати ?



  1. Дієтотерапія.

  2. Бігуаніди.

  3. Інсулінотерапія.

  4. Похідні сульфонілсечовини.

  5. Тіазолідиндіони.

40. Хвора на цукровий діабет 1 типу хворіє протягом останніх 7 років, отримує 108 ОД інсуліну Мікстард 30 НМ на добу. Протягом останніх 3 місяців маса тіла збільшилася на 10 кг (маса тіла 70 кг). Цукор крові натще серце 14 ммоль/л, в добовій сечі – 3 %. Діагностована генералізована мікроангіопатія. При збільшенні дози інсуліну показники вмісту цукру в крові суттєво не змінюються. Встановіть вірний діагноз.



  1. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані компенсації, алергія на інсулін.

  2. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані декомпенсації, інсулінорезистентність.

  3. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані субкомпенсації, феномен Сомоджі.

  4. ЦД 2 типу середньої важкості, феномен Зуброде.

  5. ЦД 2 типу середньої важкості, у стані декомпенсації.

41. У хворої 40 років, що страждає на цукровий діабет 1 типу тяжкої форми виникла декомпенсація захворювання, яка супроводжувалася кетоацидотичним станом. Лікування порушень метаболізму проводилася шляхом д/в введення дрібних доз інсуліну короткої дії та ізотонічного розчину хлориду натрію. Через годину у хворої з’явився біль голови, пітливість, перебої в роботі серця. Цукор крові – 2,8 ммоль/л, вміст натрію - 140 ммоль/л. Що зумовило виникнення цього стану ?



  1. Інфекційне захворювання.

  2. Гіпокаліємія.

  3. Кетоациточна інтоксикація.

  4. Наслідок небажаних реакцій організму на інсулінотерапію.

  5. Гіпоглікемія.

42. Після фолікулярної ангіни у 36 літнього хворого на цукровий діабет І типу середньої важкості в стані компенсації погіршився загальний стан: з’явилась спрага, стало значно частішим сечовиділення, зник апетит, появилася нудота. Глікемія – 18.0 ммоль/л, в сечі знайдено ацетон. Які мають бути особливості дієтичного режиму даному випадку?



  1. Виключити жирну іжу, збагатити дієту лекозасвоюваними вуглеводами.

  2. Обмежити їжу збагачену на лекозасвоювані вуглеводи, збагатити білками

  3. Обмежити їжу збагачену жирами та білками.

  4. Збагатити їжу тваринними жирами та білками.

  5. Обмежити їжу збагачену на лекозасвоювані вуглеводи та білки.

43. Хвора на цукровий діабет 1 типу 42 років приймає зранку інсулін короткої та проміжної, а перед вечерею тільки проміжної тривалості дії. Щоденно, близько 11.00 з’являється біль голови, головокружіння, пітливість. Глікемія зранку натщесерце в межах 5,5 – 6,0 ммоль/л, в сечі цукор та ацетон відсутні. Проведіть корекцію цукрознижуючої терапії.



  1. Зменшити вранці інсулін короткої дії.

  2. Зменшити вранці інсулін короткої та проміжної тривалості дії.

  3. Зменшити вечірню дозу інсуліну.

  4. Зменшити вечірню і ранішню дози інсуліну проміжної тривалості дії.

Е. Зменшити вранці інсулін короткої і збільшити дозу інсуліну проміжної тривалості дії увечері.
44. У пацієнта 41 року, який хворіє на цукровий діабет 1 типу протягом 12 років, після вживання алкоголю з’явилася різка слабкість, пітливість, серцебиття, психомоторне збудження. Яка причина погіршення загального стану хворого?

  1. Алкогольна інтоксикація.

  2. Абстинентний синдром.

  3. Гіпоглікемічний стан.

  4. Гіперглікемія.

  5. Симпато-адреналовий криз.

45. Хворий 43 років, хворіє на цукровий діабет 1 типу протягом 7 років. Приймав інсулін Хумодар К25 в двох ін’єкціях зранку 12 ОД, ввечері 8 ОД. Протягом останнього року добова потреба інсуліну необхідного для компенсації збільшилася до 82 ОД. Як розцінити такий стан і яка подальша тактика лікування ?



    1. Синдром хронічного передозування інсуліну. Перевести на похідні сульфонілсечовини.

    2. Алергічна реакція на цей вид інсуліну. Перевести на інший пролонгований інсулін.

    3. Інсулінорезистентність. До лікування додати Н1 гістаміноблокатори.

    4. Інсулінорезистентність. Перевести на інсулін короткої дії та до лікування додати глюкокортикоїди.

    5. Лікування не змінювати. У дієті обмежити легкозасвоювані вуглеводи.

46. Хворий, який отримує 20 ОД інсуліну проміжної тривалості дії зранку та 12 ОД цього ж інсуліну ввечері, скаржиться на сухість у роті, спрагу протягом дня. Глікемія натще серце – 5.6 ммоль/л, глюкозурія — 36 г/л, ніктурія відсутня. Хворий дотримується дієти. Яке лікування слід призначити?



  1. Збільшити дозу інсуліну вранці.

  2. Зменшити дозу інсуліну вранці.

  3. Збільшити дозу інсуліну ввечері.

  4. Зменшити дозу інсуліну ввечері.

  5. Комбінувати інсулін з цукрознижуючими таблетками.

47. Хворий на цукровий діабет 1 типу застосовує інтенсивний режим інсулінотерапії, за допомогою інсулінів Гларгін (Лантус) та Глулізин (Епайдра). Інсулін Епайдра титрує відносно кількості спожитих хлібних одиниць з корекцією щодо фізичного навантаження. Максимально виключає продукти з високим глікемічним індексом. Незважаючи на даний режим, контроль цукрового діабету залишається незадовільним, часто виникають гіпоглікемії, особливо вночі. Що Ви порекомендуєте хворому?



  1. Продовжити застосовувати попередній режим.

  2. Застосовувати комбінацію Детеміру (Левемір) та Аспарту (Новорапід).

  3. Встановити інсулінову помпу.

  1. Застосовувати комбінацію Протафану НМ та Актрапіду НМ

  2. Застосовувати лише Глулізин (Епайдра).

48. Який із показників найбільш адекватно характеризує стан компенсації цукрового діабету 1 типу?



  1. Рівень глікемії.

  2. Вміст глісованого гемоглобіну.

  3. Вмісті імунореактивного інсуліну в сироватці крові.

  4. Глюкозурія

  5. Концентрація С–пептиду

49. Яка адекватна доза харчових волокон має бути у добовому раціоні хворого на цукровий діабет?



  1. 15-20 г/добу.

  2. 20-25 г/добу.

  3. 25-30 г/добу.

  4. 30-35 г/добу.

  5. 30-40 г/добу.

50. Яка основна патофізіологічна відмінність цукрового діабет у 1 типу?



  1. Високий рівень С-пептиду.

  2. Абсолютний дефіцит інсуліну.

  3. Відносний дефіцит інсуліну.

  4. Патологія інсулінових рецепторів.

  5. Стійкість до кетоацидозу.

51. Як розрахувати початкову орієнтовну добову дозу інсуліну за уперше діагностованого цукрового діабету?



  1. Залежно від рівня глікованого гемоглобіну.

  2. 1 ОД на 0,5 г глюкози сечі.

  3. 0,5-0,6 ОД на 1 кгмаси тіла хворого.

  4. Залежно від результатівГТТ.

  5. 4 ОД на 1 ммоль глюкози у крові.

52. У хворої на цукровий діабет, яка отримує інсулін у дозі 8 ОД інсуліну Актрапід НМ і 24 ОД інсуліну Протафан НМ вранці та 16 ОД Протафан НМ перед вечерею, в останні дні з'явилась підвищена пітливість та відчуття голоду о першій годині ночі. Яку корекцію інсуліну слід провести?



  1. Збільшити дозу інсуліну вранці.

  2. Зменшити дозу інсуліну вранці.

  3. Збільшити дозу інсуліну ввечері.

  4. Зменшити дозу інсуліну ввечері.

  5. Збільшити калорійність їжі ввечері.

53. Синдром Моріака характеризується усіма ознаками, окрім:



  1. Значного схуднення.

  2. Розвитку ожиріння.

  3. Гепатомегалії

  4. Появи рожевих стрій.

  5. Затримки статевого розвитку.

54. У патогенезі цукрового діабету 1 типу провідне місце належить:



  1. Генетичному дефекту противірусного імунітету.

  2. Генетичному дефекту Т-лімфоцитів.

  3. Аутоімунній деструкції β – клітин підшлункової залози.

  4. Гіперінсулінемії.

  5. Контрінсулярним гормонам.

55. Яка дієта показана для хворих на цукровий діабет, ускладнений діабетичною нефропатією, стадія макроальбумінурії?



  1. Дієта №15.

  2. Дієта №9.

  3. Дієта №9 із обмеженням вмісту білка і солі.

  4. Дієта №9 із збільшенням вмісту білка.

  5. Дієта №9 із обмеженням вмісту жирів.

56. Який рівень глікованого гемоглобіну свідчить про добру компенсацію цукрового діабету 1 типу?



  1. До 6,5%

  2. До 7,5%

  3. 8%

  4. 9%

  5. 10%

57. Який перерахунок 1 хлібної одиниці (ХО) на кількість вуглеводів



  1. 1ХО =1 г вуглеводів.

  2. 1ХО =8-10 г вуглеводів.

  3. 1ХО =10 г вуглеводів.

  4. 1ХО =15 г вуглеводів.

  5. 1ХО =100 г вуглеводів.

57. Які показники необхідно визначити з метою диференційної діагностики цукрового діабету 1 та 2 типу?



  1. Рівень глікемії, глюкозурії.

  2. Глюкозотолерантний тест.

  3. Стимуляційний тест з метоклопрамідом.

  4. Визначення індексу НОМА.

  5. Рівень інсуліну, С-пептиду.

58. Хворий на цукровий діабет 1 типу отримує зранку 16 ОД інсуліну Акрапід НМ та 20 ОД Протафану НМ, 6 ОД Актрапіду НМ та 10 ОД Протафану НМ ввечері. 2-3 рази на тиждень у хворого зיявляються симптоми гіпоглікемії через 2 години після сніданку. Ваша тактика?



  1. Збільшити дозу ранішнього Актрапіду НМ.

  2. Зменшити дозу ранішнього Актрапіду НМ.

  3. Зменшити дозу ранішнього Протафану НМ.

  4. Збільшити дозу ранішнього Протафану НМ.

  5. Зменшити дозу вечірнього Протафану НМ.

59. Який з перерахованих нижче препаратів інсуліну не відноситься до монокомпонентних людських інсулінів?



  1. Актрапід НМ.

  2. Монодар.

  3. Хумодар Р.

  4. Фармасулін Н.

  5. Генсулін Р.

60. У якому співвідношенні слід призначати інсуліни короткої та проміжної тривалості дії зранку при дворазовому введенні інсуліну на добу?



  1. 1/2 інсуліну короткої, 1/2 інсуліну проміжної тривалості дії.

  2. 1/5 інсуліну короткої, 4/5 інсуліну проміжної тривалості дії.

  3. 2/3 інсуліну короткої, 1/3 інсуліну проміжної тривалості дії.

  4. 1/3 інсуліну короткої, 2/3 інсуліну проміжної тривалості дії.

  5. 4/5 інсуліну короткої, 1/5 інсуліну проміжної тривалості дії.

61. Який з нижче перечислених препаратів інсуліну немає піку дії і застосовується лише для базисної інсулінотерапії?



  1. Детемір (Левемір).

  2. Хумодар Р.

  3. Фармасулін HNP.

  4. Мікстард 30 НМ.

  5. Лантус (Гларгін).

62. Який з симптомів є нехарактерним для цукрового діабету 1 типу?



  1. Поліфагія.

  2. Полідипсія.

  3. Схильність до лактацидозу.

  4. Схуднення.

  5. Схильність до кетозу.

63. Як розподіляється добова доза інсуліну при переведенні хворого на дворазовий режим введення?



  1. 1/2 зранку, 1/2 ввечері.

  2. 1/3 зранку, 2/3 ввечері.

  3. 2/3 зранку, 1/3 ввечері.

  4. 1/4 зранку, 3/4 ввечері.

  5. 3/4 зранку, 1/4 ввечері.

64. Для інсулінів проміжної тривалості дії є правильними всі твердження, окрім:



  1. Вводяться 2 рази денно.

  2. Комбінуються з інсулінами короткої дії.

  3. Комбінуються з інсулінами ультракороткої дії.

  4. Комбінуються з інсулінами тривалої дії.

  5. Комбінуються з пероральними цукрознижуючими засобами.

65. Яке твердження з поданих нижче є правильним щодо патогенезу цукрового діабету 1 типу?



  1. Головна ланка патогенезу – аутоімунна деструкція β – клітин підшлункової залози.

  2. У більшості хворих первинним порушенням є інсулінорезистентність.

  3. Знижується чутливість рецепторів до інсуліну.

  4. Стрес, що призводить до викиду контрінсулярних гормонів.

  5. Порушення дієти, переїдання, і як наслідок цього ожиріння.

66. Які з наведених нижче тверджень доводять генетичну схильність до цукрового діабету 1 типу?



  1. Ризик захворіти на цукровий діабет складає 50%, якщо хворий батько та 35%, якщо хвора мати.

  2. Наявність антигенів HLA В8, 15; DR3, 4; гаплотипів DQA1*0301, *501; DQB1*0302, 0201.

  3. Конкордантність у однояйцевих близнюків складає 80%.

  4. Схильність на цукровий діабет визначається такими факторами як неправильне харчування, стреси, малорухомий спосіб життя.

  5. Ризик розвитку на цукровий діабет у близьких родичів складає 50%.

67. Який з нижче перерахованих методів лікування не застосовується за цукрового діабету 1 типу?



  1. Дієтотерапія.

  2. Інсулінотерапія.

  3. Адекватні фізичні навантаження.

  4. Інтенсифікована інсулінотерапія.

  5. Пероральні цукрознижуючі засоби.

68. Як розраховується доза інсуліну у перерахунку на хлібні одиниці (ХО)?



  1. 1 ХО зранку =2 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 1 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1,5 ОД інсуліну.

  2. 1 ХО зранку =1 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 1 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1 ОД інсуліну.

  3. 1 ХО зранку =2 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =2 ОД інсуліну.

  4. 1 ХО зранку =1 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =3 ОД інсуліну.

  5. 1 ХО зранку =3 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1 ОД інсуліну.

69. Для інсулінів тривалої дії правильним є всі твердження, окрім:



  1. Комбінуються з інсуліном короткої дії.

  2. Використовуються 1-2 рази денно.

  3. Комбінуються з пероральними цукрознижуючими засобами.

  4. Використовуються при лікуванні діабетичної коми.

  5. Комбінуються з інсуліном ультракороткої дії.

70. Який з нижче поданих результатів тесту толерантності до глюкози свідчить про наявність у хворого цукрового діабету?



  1. 4,6-6,7-4,5 ммоль/л.

  2. 5,6-7,8-6,5 ммоль/л.

  3. 5,8-13,9-11,0 ммоль/л.

  4. 6,2-14,3-12,3 ммоль/л.

  5. 6,0-14,7-10,9 ммоль/л.

71. Який з нижче поданих побічних ефектів не спостерігається при передозуванні інсуліну:



  1. Підвищення артеріального тиску.

  2. Посилення сухожилкових рефлексів.

  3. Посилене потіння.

  4. Затьмарена свідомість.

  5. Дихання Куссмауля.

72. Особливостями препаратів інсуліну ультракороткої дії є всі,окрім:



  1. Можливість більш вільного способу життя.

  2. Розширення дієти.

  3. Введення перед прийомом їжі.

  4. Більш адекватний контроль за рівнем глікозильованого гемоглобіну.

  5. Введення за 30 хв перед прийомом їжі.

73. Як розраховується доза інсуліну у перерахунку на хлібні одиниці (ХО)?



  1. 1 ХО зранку =1 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =3 ОД інсуліну.

  2. 1 ХО зранку =1 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 1 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1 ОД інсуліну.

  3. 1 ХО зранку =2 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =2 ОД інсуліну.

  4. 1 ХО зранку =2 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 1 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1,5 ОД інсуліну.

  5. 1 ХО зранку =3 ОД інсуліну, 1 ХО в обід = 2 ОД інсуліну, 1 ХО ввечері =1 ОД інсуліну.

75. Який з нижче поданих результатів свідчить про порушення тесту толерантності до глюкози?



  1. 4,6-6,7-4,5 ммоль/л

  2. 5,6-7,8-7,9 ммоль/л

  3. 4,6-4,6-4,5 ммоль/л

  4. 6,2-10,7-9,5 ммоль/л

  5. 5,6-6,7-4,5 ммоль/л

76. Які показники глікемії через 2 години після навантаження глюкозою в капілярній крові свідчать про наявність у хворого цукрового діабету?



  1. ≥8,0 ммоль/л

  2. ≥ 8,5 ммоль/л

  3. ≥9,5 ммоль/л

  4. ≥10,0 ммоль/л

E. ≥11,1 ммоль/л
77. Який з перечислених препаратів інсуліну використувується за діабетичного кетоацидозу?

  1. Хумулін НNP.

  2. Мікстард 30 НМ.

  3. Фармасулін Н 30/70.

  4. Лантус (Гларгін).

  5. Актрапід НМ.

78. Скільки грамів глюкози потрібно дорослій людині нормостенічної конституції для проведення тесту толерантності до глюкози?



  1. 55 г.

  2. 60 г.

  3. 70 г.

  4. 75 г.

  5. 100 г.

79. Яке з положень не є характерним для цукрового діабету 1 типу?



  1. Висока осмолярність плазми.

  2. Рівень інсуліну та С пептиду знижений.

  3. Знижена чутливість рецепторів до інсуліну.

  4. Визначення діабет-асоційованих антитіл ICA, GADА, IAA, IA-2.

  5. Високий ризик розвитку кетоацидозу.

80. Яка з нижче перерахованих ознак є нехарактерною для цукрового діабету 1 типу?



  1. Молодий вік.

  2. Знижена маса тіла.

  3. Високий рівень інсуліну та С пептиду.

  4. Високий ризик розвитку кетоацидозу.

  5. Достатня кількість інсулінових рецепторів.

81. Яка з нижче перерахованих ланок патогенезу нехарактерна для цукрового діабету 1 типу?



  1. Наявність антигенів HLA (DR3, 4; В8, 15).

  2. Вірусна інфекція.

  3. Розвиток інсуліту.

  4. Деструкція бета клітин.

  5. Підвищення продукції глікогену печінкою.

82. Який з нижче поданих результатів тесту толерантності до глюкози вважається нормальним?



  1. 4,6-7,2-4,5 ммоль/л.

  2. 5,6-7,8-7,7 ммоль/л.

  3. 4,6-4,6-3,2 ммоль/л.

  4. 6,2-10,7-9,5 ммоль/л.

  5. 5,6-6,7-4,5 ммоль/л.

83. Цукровий діабет внаслідок хвороб екзокринної частини підшлункової залози виникає при всіх наступних захворюваннях, окрім:



  1. Фіброз підшлункової залози.

  2. Аутоімунна деструкція β-клітин підшлункової залози.

  3. Гемохроматоз.

  4. Панкреатектомія.

  5. Гострий панкреатит.

84. Показами до інсулінотерапії за цукрового діабету є всі перераховані нижче стани, окрім:



  1. Кетоацидотична кома.

  2. Хірургічні втручання.

  3. MODY-діабет.

  4. Вагітність.

  5. Лактація.

85. Які показники глікемії натще в капілярній крові свідчать про наявність у хворого цукрового діабету?



  1. ≥5,0 ммоль/л.

  2. ≥ 6,0 ммоль/л.

  3. ≥6,1 ммоль/л.

  4. ≥7,0 ммоль/л.

  5. ≥8,7 ммоль/л.

86. Який з перерахованих нижче препаратів інсуліну належить до проміжної тривалості дії?



  1. Актрапід НМ.

  2. Протафан НМ.

  3. Фармасулін Н.

  4. Мікстард 30 НМ.

  5. Новорапід (Аспарт).

87. Які продукти мають глікемічний індекс 90-100% ?



  1. Печиво, рис, бісквіт, житній хліб.

  2. Хліб з висівками, банани, вівсяні пластівці.

  3. Йогурти, макаронні вироби, морозиво.

  4. Картопляне пюре, печена картопля, солодкі напої.

  5. Овочі, горіхи, цукрозамінники.

88. Який з нижче перерахованих інсулінів відноситься до інсулінів ультракороткої дії?



  1. Новорапід (Аспарт).

  2. Актрапід НМ.

  3. Протафан НМ.

  4. Фармасулін Н 30/70.

  5. Лантус (Гларгін).

89. Ключовими ланками патогенезу цукрового діабету 1 типу є всі, окрім:



  1. Генетична схильність: наявність антигенів HLA.

  2. Інсулінорезистентність.

  3. Наявність аутоантитіл до антигенів бета-клітин.

  4. Зниження секреції інсуліну внаслідок інсуліту.

  5. Наявність тригерних факторів (вірусна інфекція, стрес, інтоксикації).

90. Комплексне лікування цукрового діабету 1 типу включає все нижче перераховане, окрім:



  1. Дієта.

  2. Дозовані фізичні навантаження.

  3. Навчання хворого, самоконтроль.

  4. Інсулінотерапія.

  5. Пероральні цукрознижуючі засоби.

91. Який симптом є нехарактерним для цукрового діабету 1 типу?



  1. Збільшення маси тіла.

  2. Спрага.

  3. Поліфагія.

  4. Зниження імунітету.

  5. Поява парадіабетичних ознак: парадонтоз, фурункульоз.

92. Яка орієнтовна добова доза інсуліну для дорослої людини з масою тіла 60 кг при ініціації інсулінотерапії?



  1. 20-24 ОД.

  2. 30-36 ОД.

  3. 40-46 ОД.

  4. 50-56 ОД.

  5. 56-62 ОД.

93. Абсолютними показами до призначення інсулінотерапії за цукрового діабету є всі нижче описані стани, окрім:



  1. Неефективність дієти та пероральних цукрознижуючих препаратів.

  2. Діабетичний кетоацидоз, кома.

  3. Оперативне втручання.

  4. Тяжкі інфекційні захворювання.

  5. Гепатопатія з жировим гепатозом.

94. Який з перерахованих нижче інсулінів не відноситься до інсулінів короткої дії?



  1. Лантус (Гларгін.)

  2. Актрапід НМ.

  3. Фармасулін Н.

  4. Хумулін R.

  5. Хумодар Р.

95. Оцініть результати тесту толерантності до глюкози: 5,7 – 9,8 – 10,9 ммоль/л?



  1. Порушення толерантності до глюкози.

  2. Цукровий діабет.

  3. Порушення глікемії натще.

  4. Плоска глікемічна крива.

  5. Фізіологічна норма.

96. Який з перерахованих нижче препаратів не застосовується для лікування цукрового діабету 1 типу?



  1. Глулізин.

  2. Хумодар Р.

  3. Хумулін 30/70.

  4. Генсулін Н.

  5. Глімепірид.

97. Дівчинка 12 років хворіє на цукровий діабет 1 типу. Протягом двох років застосовує інсулінотерапію: Фармасулін Н 6 ОД та Фармасулін HNP 12 ОД перед сніданком, Фармасулін Н 4 ОД перед обідом, Фармасулін Н 4 ОД та Фармасулін HNP 6 ОД перед вечерею. Глікемічний профіль: 5,5 – 11,6 – 6,3 – 7,1 – 7,0 – 5,8 ммоль/л. Проведіть корекцію інсулінотерапії.

А. Збільшити дозу ранішнього Фармасулін Н.

В. Збільшити дозу ранішнього Фармасулін HNP .

С. Зменшити дозу ранішнього Фармасулін HNP.

D Збільшити дозу вечірнього Фармасулін HNP.

E. Збільшити дозу вечірнього Фармасулін Н.
98. З чим пов’язаний розвиток інсулінової пресбіопії?

А. З порушенням рефракції та змінами фізичних властивостей кришталика.

В. З утворенням твердих ексудатів.

С. З розвитком алергічної реакції до інсуліну.

D. З утворенням м’яких ексудатів.

E. З помутнінням кришталика.


99. За якого стану можливе введення інсуліну короткої дії після прийому їжі?

А. Діабетична нефропатія.

В. Діабетичний гастропарез.

С. Виразкова хвороба шлунка.

D. Генералізований атеросклероз.

E. Діабетична кардіоміопатія.


100. Чи передбачає використання інсулінової помпи додаткове самостійне введення інсуліну?

А. Так, тільки [ультра] короткої тривалості дії.

В. Так, тільки проміжної тривалості дії.

С. Ні, забезпечується автономне введення.

D. Так, тільки тривалої безпікової дії.

E. Так, тільки “мікс” інсуліни.


101. Перевагами аналогів інсуліну є всі нижче перераховані, окрім:

А. Зменшують кількість перепадів (піків) глікемії.

В. Зменшують кількість гіпоглікемій.

С. Суттєво покращують глікемічний контроль.

D. Мають низьку собівартість.

E. Знижують рівень глікозильованого гемоглобіну.


102. Який метод глікемічного контролю є найбільш достовірним щодо моніторингу рівня глікемії?

А. Визначення глікемії в умовах стаціонарного відділення.

В. Визначення глікемії за допомогою глюкометра.

С. Визначення глікемії за допомогою сенсора медтронік.

D. Визначення глікемії в умовах поліклініки.

E. Визначення глюкозурії.


103. Показами для проведення глюкозотолерантного тесту є всі нижче перераховані, окрім:

А. Наявність цукровогодіабету у родичів першої лінії.

В. Порушення глікемії натще.

С. Інфекційні захворювання.

D. Наявність в анамнезі мертвонародження.

E. Реактивні гіпоглікемії.


103. Який варіант цукрового діабету за своїм перебігом подібний до 2 типу, проте розвивається у молодих людей?

А. LADA-діабет.

В. MODY-діабет.

С. Рідкісні форми імуноопосередкованого цукрового діабету.

D. За синдрому Терешевського-Тернера.

E. За синдрому Клайнфельтера.


104. Оцініть результати тесту толерантності до глюкози: 5,7–9,8–7,9 ммоль/л?

А. Порушення глікемії натще.

В. Порушення толерантності до глюкози.

С. Цукровий діабет.

D. Фізіологічна норма.

E. Плоска глікемічна крива.


105. Пацієнтці, хворій на цукровий діабет 2 типу заплановано оперативне втручання. Чи це є показом до інсулінотерапії?

А. Так. безперечно.

В. Ні, необхідно скомбінувати препарати з двох груп пероральних цукрознижуючих препаратів..

С. Ні, необхідно додатково призначити фітотерапію.

D. Ні, пацієнтка повинна дотримуватись попередньої схеми цукрознижуючої терапії.

E. Ні, необхідно призначити гіпокалорійну дієту.


106. Яке з перерахованих нижче тверджень є невірним щодо якісного препарату інсуліну?

А. Препарат людського інсуліну.

В. Препарат свинячого інсуліну.

С. Монокомпонентний інсулін.

D. Не допускається змішування препаратів різної тривалості дії в одному шприці.

E. Препарат має нейтральний рН.


107. Перевагами режиму інтенсифікованої інсулінотерапії є всі наступні, окрім:

А. Відповідає ритму фізіологічної секреції інсуліну.

В. Забезпечує швидку компенсацію цукрового діабету.

С. Покращує якість життя хворого.

D. Попереджує розвиток хронічних ускладнень цукрового діабету.

E. Забезпечується використанням стабільних доз інсуліну.


108. Які показники необхідні для розрахунку енергетичної цінності добового раціону хворого на цукровий діабет?

А. Вік, стать, “ідеальна” маса тіла, професія.

В. Стать, “фактична” маса тіла, професія.

С. Вік, стать, “ідеальна” маса тіла, рівень глікемії.

D. Вік, стать, “фактична” маса тіла, рівень глюкозурії.

E. Стать, “ідеальна” маса тіла, глюкозурія, глікемія.


109. Перерахуйте тканини та органи-мішені для інсуліну?

А. Печінка, жирова та сполучна тканини.

В. Печінка, нервова, сполучна та мיязова тканини.

С. Печінка, мיязова та сполучна тканини.

D. Печінка, мיязова та жирова тканини.

E. Нервова, жирова, сполучна та мיязова тканини.


110. За якого рівня глюкози натще цукровий діабет безсумнівний?

  1. 5,55 ммоль/л.

  2. 3,33 ммоль/л.

  3. 4,44 ммоль/л.

  4. 5,96 ммоль/л.

  5. 7,77 ммоль/л.

111. Який з біологічних ефектів не властивий інсуліну?



    1. Стимуляція трансмембранного транспорту глюкози до клітин.

    2. Активація синтезу глікогену з глюкози.

    3. Стимуляція синтезу ліпідів.

    4. Стимуляція синтезу білка з амінокислот.

    5. Активація глюконеогенезу з білка.

112. Відносно біологічної дії глюкагону правильно все, окрім:



  1. Посилює глікогеноліз.

  2. Посилює ліполіз.

  3. Посилює глюконеогенез.

  4. Збільшує кетогенез.

  5. Посилює глікогенез.

113. При проведенні ГТТ отримано результати глікемії: натще – 5,8 ммоль/л, через 1 год. – 10,7 ммоль/л, через 2 год. – 8,0 ммоль/л. Проведіть оцінку отриманих результатів.



  1. Норма.

  2. Порушення толерантності до глюкози.

  3. Цукровий діабет.

  4. Тест сумнівний.

  5. Тест недостовірний.

114. Важкий перебіг ЦД характеризують усі симптоми, окрім:



  1. Коматозні стани в анамнезі.

  2. Компенсується інсуліном у дозі понад 60 ОД/добу.

  3. Наявні виражені ускладнення.

  4. Глюкозурія понад 100 г/д.

  5. Запаху сечовини при видиху.

115. Вкажіть критерії, що не характерні для компенсованого перебігу ЦД:



  1. Аглюкозурія.

  2. Кетонемія.

  3. Нормоглікемія.

  4. Hb А1с менше 7%.

  5. Холестерин у крові менше 4,5 ммоль/л.

116. Чоловік 52 років впродовж 18 років хворіє на цукровий діабет. Рік тому переніс цистит. Приймає манiнiл 0,005 3 рази на добу. Об'єктивно: зріст - 176 см, маса тіла 82 кг. Коливання глікемiї натще - 10,3-12,4 ммоль/л. Виявлена протеїнурiя - 0,033 г/л. З метою профілактики прогресування діабетичної нефропатiї найбільш доцільно:

A. Замінити манініл на інсулін.

B. Підвищити дозу манiнiлу.

C. Знизити добовий калораж їжі.

D. Доповнити терапію інсуліном.

E. Призначити антибактеріальну терапію.
117. Чоловік 35-ти років страждає цукровим діабетом 1 типу та хронічним холециститом. Одержує інсулін Інсуман базал 20 од вранці, 12 од ввечері. Після їжі з'явилися біль у правому підребер'ї, нудота, блювання, сонливість, посилилась полiурiя. При обстеженні рівень глікемії 15,6 ммоль/л, ацетон в сечі (+++). Як доцільно змінити терапію пацієнта з метою попередження розвитку критичного стану протягом ближчих годин?

A. Зміна режиму інсулінотерапії.

B. Застосування обезболюючих засобів.

C. Застосування жовчогінних засобів.

D. Застосування пероральних цукрознижуючих препаратів.

E. Зменшення вуглеводів у їжі.


118. Пацієнт, віком 58 років, хворіє цукровим діабетом 2 типу протягом 3-х років. Дотримувався дієти, регулярно приймав глібенкламід. Транспортований в ургентному порядку з клінікою гострого живота. Об’єктивно: надмірного живлення. Шкіра суха. В легенях везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, ЧСС 90 уд/хв., АТ - 130/70 мм рт.ст. Живіт “дошкоподібний”. Цукор крові 9,8 ммоль/л. Планується лапаротомія. Як доцільно продовжити лікування цукрового діабету?

A. Перевести пацієнта на інсулін короткої дії.

B. Продовжити прийом глібенкламіду.

C. Семілонг зранку, в обід та ввечері інсулін короткої дії.

D. Глюренорм по 1 таблетці 3 рази на день.

E. Манініл по 1 таблетці 3 рази в день.


119. Пацiєнт 13-ти рокiв захворiв гостро: з'явились спрага, поліурiя, слабкiсть. За 2 тижні схуд на 4 кг. Об'єктивно: загальний стан задовiльний, запаху ацетону немає. Рiвень глюкози в кровi натщесерце - 32 ммоль/л, в сечi – 3 %, ацетон +. Яка подальша лікувальна тактика?

A. Iнсулiн короткої дiї.

B. Iнсулiн пролонгованої дії.

C. Бiгуанiди.

D. Препарати сульфонiлсечовини.

E. Дiєта.


120. Хворий, 63 років, страждає на цукровий діабет 2 типу. Отримує глібенкламід у дозі 15 мг на добу та метформін 1000 мг на добу. Після фізичного навантаження відчув слабкість, запаморочення, задишку, незначний біль в ділянці серця. АТ 70/30 мм рт.ст. Пульс 110 уд/хв. За даними ЕКГ: куполоподібний підйом сегменту SТ, депресія сегменту SТ в реципрокній зоні, поява зубця QS. Хворого госпіталізовано до інфарктного відділення. Яка цукрознижуюча терапія необхідна хворому?

A. Перевести на інсулінотерапію.

B. Залишити попередню терапію.

C. Відмінити метформін.

D. Відмінити глібенкламід.

E. Відмінити метформін та глібенкламід, призначити гліклазид.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка