Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Збірник тестових завдань для студентів 4 курсу медичного факультету з «Основ діагностики, лікування та профілактики основних хвороб ендокринної системи» Львів 2014р


Тема 6: Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика та лікування. Захворювання прищитоподібних залоз. Гіперпаратиреоз, гіпопаратиреоз. Клініка, діагностика, лікування



Сторінка15/16
Дата конвертації18.08.2021
Розмір1.37 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
Тема 6: Тиреотоксикоз. Клінічні форми. Діагностика та лікування. Захворювання прищитоподібних залоз. Гіперпаратиреоз, гіпопаратиреоз. Клініка, діагностика, лікування.


  1. Жінка 34 років скаржиться на слабкість, зниження ваги на 12 кг за півроку, пітливість, серцебиття, дратівливість. Щитовидна залоза збільшена до IІІ ст, еластична. На фоні дифузного збільшення в правій частці візуалізується вузол. Шийні лiмфатичні вузли не збільшені. Яка лікувальна тактика найбільш обгрунтована?

A. Операція після антитиреоїдної терапiї

B. Призначення радіоактивного йоду

C. Негайне хірургічне втручання

D. Консервативна антитиреоїдна терапiя

E. Негайна телегаматерапія
2. Дитина 7 років, евакуйована на 2 добу з території, що була забруднена радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС. Який критичний орган отримає максимальну дозу опромінення?

A. Щитовидна залоза

B. Кістковий мозок

C. Статеві органи

D. Печінка

E. Нирки


3. Молода жінка втратила за 3 місяці 8 кг ваги. Скаржиться на серцебиття, потовщення шиї, відчуття “комка” при ковтанні, дратливість, тремтіння пальців рук, випинання очей, субфебрильну температуру. Найбільш вірогідний попередній діагноз?

A. Тиреотоксикоз

B. Істерія.

C. Пухлина мозоку.

D. Рак гортані

E. Ревматизм.


4. Родичі, жінки 78 років, звернулись до дільничного терапевта у зв’язку з її різким схудненням на фоні доброго апетиту. Скарги на м’язову слабкість ніг. Об’єктивно: хвора збуджена, зниженого відживлення. Серцеві тони звучні, миготлива аритмія. АТ 150/70 мм рт.ст. Живіт м’який, безболісний. Печінка збільшена на 3 см. Крупний тремор пальців витягнутих рук. При пальпації щитоподібної залози - в правій долі вузол 1,5 см в діаметрі. Встановіть попередній діагноз.

A. Токсична аденома щитоподібної залози

B. Серцева недостатність

C. Адреналовий криз

D. Рак шлунку

E. Хвороба Паркінсон

5. Жінка 32 років, хворіє 3 місяці. Скарги на значну пітливість, серцебиття схуднення. апетит збережений. Об`єктивно: вага 55 кг, зріст 165 см. АТ 140/60 мм. рт. ст., позитивний симптом Марі. Щитовидна залоза збільшена рівномірно, конфігурація шиї змінена. Ваш діагноз?

A. Дифузно-токсичний зоб

B. Підгострий тиреоїдит

C. Аутоімунний тиреоїдит

D. Рак щитовидноі залози

E. Лімфогрануломатоз

6. Хворий 36-ти років, скаржиться на серцебиття, пітливість, схуднення за останні 3 місяці на 5-6 кг. Апетит збережений. Об`єктивно: шкіра волога, тепла, пульс 140 за хв., ритмічний, АТ 130/60 мм.рт.ст. Щитовидна залоза збільшена рівномірно, симптоми Грефе, Кохера негативні. Яке потрібно виконати дослідження, щоб встановити діагноз?

A. Антитіла до рецепторів ТТГ

B. ЕКГ

C. Аналіз сечі

D. Цукор крові

E. Загальний аналіз крові


7. Хворий 36-ти років, скаржиться на серцебиття, пітливість, схуднення за останні 3 місяці на 5-6 кг. Апетит збережений. Об`єктивно: шкіра волога, тепла, пульс 140 за хв., ритмічний, АТ 130/60 мм.рт.ст. Щитовидна залоза збільшена рівномірно, симптоми Грефе, Кохера негативні. Яке потрібно виконати дослідження, щоб встановити діагноз?

A. Антитіла до рецепторів ТТГ

B. ЕКГ

C. Аналіз сечі

D. Цукор крові

E. Загальний аналіз крові


8. У хворої, 34 років, відмічається задишка, серцебиття, пітливість, стомлюваність, тремор, кінцівок, безсоння. За останній місяць схудла на 10 кг. На ЕКГ – миготлива аритмія, тахісистолічна форма (ЧСС – 105 у хвилину). Який механізм ушкодження серця в даному випадку?

A. Токсична дія на міокард надлишку тиреоїдних гормонів.

B. Запальне пошкодження міокарда.

C. Постміокардитичний кардіосклероз.

D. Атеросклеротичний кардіосклероз.

E. Пухлинний процес (міксома) у лівому передсерді.

Хвору М., 36 років, декілька місяців тому почали турбувати постійне серцебиття, задишка, перебої. Об’єктивно: тремор витягнутих рук, шкіра тепла, волога. З боку серця – миготлива аритмія, тони звучні, вислуховується систолічний шум в роботі серця, АТ 150/60 мм рт.ст. Печінка збільшена, тістоподібний набряк гомілок. Щитовидна залоза збільшена до ІІ ст. еластичної консистенції, рухома, неболюча. Яка патологія серця у даному випадку?

A. Тиреотоксична міокардіодистрофія

B. Мітральна вада серця

C. Бактеріальний ендокардит

D. Кардіофіброз

E. Дилятаціяна кардіоміопатія


9. Хвора 35 років, скаржиться на дратівливість, безсоння, пітливість. Об'єктивно: щитовидна залоза дифузно збільшена. Для визначення функції щитовидної залози хворій перорально введено 74 кБк -I131. При радіометрії в щитовидної залозі через 4 години накопичилося 60% введеного препарату. Яка патологія щитовидної залози відповідає отриманому результату дослідження?

A. Гіпертиреоз

B. Еутиреоїдний зоб

C. Гіпотиреоз

D. Вузловий зоб

E. Кіста щитовидної залози

10. У хлопчика 15 р., останні 3 місяці спостерiгаються приступи судом жувальних м'язiв, рук з переважанням тонусу згиначiв. Судоми болючi, симетричнi. При обстеженнi позитивнi симптоми Хвостека, Труссо. Кальцій у крові 1.8 ммоль/л. У хворого найбільш вірогідно?

A. Гiпопаратиреоз

B. Епiлепсiя

C. Гiперпаратиреоз

D. Правець

E. Спазмофiлiя


11. У хворого 26 років, з післяопераційним гіпотиреозом, який отримував тироксин 100 мкг 2 рази/день, з’явились тахікардія, пітливість, роздратованість, порушення сну. Визначте тактику подальшого лікування.

A. Зменшити дозу тироксину.

B. Збільшити дозу тироксину.

C. Призначити бета-адреноблокатори.

D. Додати до лікування мерказоліл.

Е. Додати новопасид


12. Хвора, 47 років, протягом 4 років зверталась до різних спеціалістів зі скаргами на слабкість у кінцівках, постійний біль у гомілкових м'язах та спини. На рентгенограмі кісток виявлено остеопороз, кисти, патологічні переломи. Рівень кальцію в крові підвищений. Який з наведених діагнозів найбільш ймовірний?

A. Первинний гіперпаратиреоз

B. Мієломна хвороба

C. Остеобластома

D. Постменопаузальний остеопороз

E. Вторинний гіперпаратиреоз


13. У пацієнта, 56 років, з дифузним токсичним зобом розвинулась миготлива аритмія з ЧСС 110 уд/хв, АТ - 165/90 мм рт.ст. Яке лікування необхідно призначити одночасно з тиреостатиками?

A. Анаприлін

B. Радіоактивний йод

C. Новокаїнамід

D. Верапаміл

E. Корінфар


14. Хвора, 25 років, 3 роки тому прооперована з приводу дифузно-токсичного зобу. Скарги на серцебиття, дратівливість, незначну слабкість .Об`єктивно: зріст 165см, маса тіла 62 кг, пульс 100 за хв., шкіра волога, бліда, права частка щитовидної залози болюча, збільшена, рухома, ліва-не пальпується, позитивний симптом Марі. Ваш діагноз?

A. Рецидив дифузно-токсичного зобу

B. Аутоімуний тиреоїдит

C. Аденома щитовидної залози

D. Гіпопаратиреоз

E. Гіперпаратиреоз


15. Жінці, 47 років, зроблена резекція щитовидної залози з приводу вузлового еутиреоїдного зоба. Призначення якого лікування найбільш імовірно допоможе запобігти рецидиву вузлового зоба?

A. Тиреоїдних гормонів

B. Мерказолiлу

C. Тиреотропiну

D. Антиструміну

E. Радіоактивного йоду


16. Хворий, 54 роки, скаржиться на втомлюваність, збільшення щитовидної залози, слабкість, набряки на обличчі. Хворіє протягом 3 років 17. Об`єктивно: зріст 160 см, маса тіла 94 кг, обличчя пастозне, шкіра суха, волосся рідке, пульс 60 за хв., АТ 100/60 мм.рт.ст. Щитовидна залоза збільшена, щільна, рухома, не болюча. Основний обмін-14%. Призначте терапію?
A. Тироксин

B. Гіпотіазид

C. Преднізолон

D. Мерказоліл

E. Адреналін
18. Хвора, 16 років, оперована 12 років тому з приводу дифузного токсичного зобу III-IV ступеня. На даний момент у хворої виник рецидив тиреотоксикозу. Хворій запропоновано оперативне втручання, але перед цим треба з'ясувати, де знаходиться функціонуюча тканина залози. Який саме метод дослідження потрібно використати?

A. Сцинтіографія

B. Рентгенологічне дослідження стравоходу

C. Рентгенологічне дослідження шиї

D. Пункційна аспіраційна біопсія залози

E. Ультразвукове дослідження залози


20. У хворого 56-ти років з дифузним токсичним зобом спостерігається миготлива аритмія з ЧСС- 110 уд/хв, артеріальна гіпертензія, АТ- 165/90 мм рт.ст. Яке лікування одночасно з мерказолілом слід рекомендувати у цьому випадку?

A. Радіоактивний йод

B. Корінфар

C. Анаприлін

D. Новокаїнамід

E. Верапаміл


21. Літня жінка потрапила до лікарні у тяжкому стані. Об'єктивно: АТ - 90/60 мм рт.ст., пульс – 56 уд/хв, ЧДР - 12/хв. Температура тіла - 35,8°C. Шкіра бліда, холодна, дуже суха. Волосся рідке, тонке, на голові - ділянки алопеції. Тони серця глухі, шуми не вислуховуються. Живіт збільшений, перистальтика не вислуховується. Набряки на гомілках і навколо очей. Глікемія - 3,2 ммоль/л. Яка найбільш вірогідна патологія у хворої?
A. Гіпотиреоїдна кома

B. Адісонічна криза

C. Гіпоглікемічна кома

D. Гіперкальціємічна криза

E. Лактатацидоз
22. Хвора, 47 років, протягом 4-х років зверталась до різних спеціалістів зі скаргами на слабкість у кінцівках, постійний біль у гомілкових м'язах та спини. На рентгенограмі кісток виявлено остеопороз, кісти, патологічні переломи. Рівень кальцію в крові підвищений. Який з наведених діагнозів найбільш ймовірний?
A. Первинний гіперпаратиреоз

B. Мієломна хвороба

C. Остеобластома

D. Постменопаузальний остеопороз

E. Вторинний гіперпаратиреоз
23. У хворої на цукровий діабет та дифузний токсичний зоб в стані медикаментозного еутиреозу компенсації цукрового діабету не досягнуто. Визначіть подальші дії у зв’язку з необхідністю хірургічного лікування зоба:

Негайно прооперувати, що дасть можливість компенсації цукрового діабету внаслідок контрінсулярної дії тироксину.



  1. Постійно збільшувати дозу мерказолілу, що сприятиме компенсації цукрового діабету.

  2. Досягнення стану компенсації цукрового діабету не є суттєвим, головне досягнути еутиреозу.

  3. Досягти компенсації цукрового діабету до хірургічного втручання.

  4. За наявності показів до хірургічного лікування токсичного зоба показники глікемії не є суттєвими.

24 У юнака 19-ти років виявлено вузловий зоб. Клінічні ознаки зміни функції щитовидної залози відсутні. Пункційна біопсія виявила наявність папiлярної аденокарциноми. Які дані найвірогідніше присутні в анамнезі хворого?

A. Вплив радіоактивних iзотопів йоду

B. Проживання у місцевості з дефіцитом йоду

C. Несприятливий родинний анамнез

D. Наявність аутоiмунного тиреоїдиту

E. Наявність базедової хвороби


  1. У комплексному лікуванні тиреотоксичного кризу призначають наступні препарати, крім:

А. Анаприліну

В. Розчину Люголя

С. Адреналіну

D. Кордіаміну

E. 40% р-ну глюкози.


  1. Хвора Л., 42 роки. Прооперована з приводу дифузного токсичного зоба ІІІ ст.. Через місяць після операції у хворої з'явилися судомні скорочення м'язів кінцівок. Об’єктивно: Пульс 76 уд/хв.., АТ 136/80, симптоми Хвостека, Труссо позитивні. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Післяопераційний гіпотиреоз

В. Рецидив зоба

С. Вегето-судинна дистонія

D. Післяопераційний гіпопаратиреоз

E. Жоден із вказаних.


  1. Хвора О., 42 роки, скаржиться на емоційну лабільність, тахікардію під час хвилювання, гіпергідроз долонь. Щитоподібна залоза збільшена до ІВ ст., помірно ущільнена та неоднорідна, поверхня дольчаста. УЗД: ехогеність залози знижена, структура неоднорідна. ТТГ – 2,1 мМО/л, вільний Т4 – 13,6 пмоль/л. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Первинний гіпотиреоз

В. Вторинний гіпотиреоз

С. Первинний гіпертиреоз

D. Вторинний гіпертиреоз

E. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан.


  1. До лікаря звернувся чоловік 62 років зі скаргами на перебої в діяльності серця. Об'єктивно: АТ 160/80 мм рт.ст., пульс 92 уд/хв., аритмічний. Щитоподібна залоза ІА ст., еластичної консистенції, гладка, не болюча. Яке з лабораторних досліджень є доцільним для підтвердження діагнозу?

А. Визначення вмісту антитіл до ТГ та ТПО

Б. Визначення вмісту тироксину в плазмі крові

С. Визначення вмісту тиреоглобуліну

Д. Визначення вмісту ТТГ, Т3 і Т4 в плазмі крові

Е. Визначення вмісту кальцитоніну у плазмі крові.


  1. У жінки 50 років виявлено вузловий зоб. На сцинтиграмі – „гаряча зона” в проекції вузла. Рівні Т3 і Т4 підвищені. Ваш діагноз?

А. Дифузний токсичний зоб

В. Рак щитоподібної залози

С. Автоімунний тиреоїдит

D. Токсична аденома щитоподібної залози

E. Підгострий тиреоїдит.


  1. Призначте лікування дифузного еутиреоїдного зоба ІВ ст. у вагітної:

  1. Мерказоліл 15 мг щоденно.

  2. Тіамазол 5 мг щоденно.

  3. Тиреотом-форте 1,5 таблетки щоденно.

  4. Йодид калію 200 мкг щоденно.

  5. Розчин за Люголем 3 краплі після сніданку.




  1. Хвора Р., 44 років. Скаржиться на слабкість, періодичні болі в ділянці серця, серцебиття, дратівливість. Хворіє 3 роки. Лікувалась без ефекту у кардіолога та невропатолога. Об'єктивно: ріст 166 см. Маса тіла 70 кг. Шкіра звичайного кольору, волога. Щитовидна залоза дифузно збільшена до III ступеня, пружноеластичної консистенції, підковоподібної форми, з гладкою поверхнею, рухлива. Пульс 96 на хвилину, АТ 140/70 мм рт. ст. Тони серця звучні, систолічний шум над верхівкою. Додаткові дані: загальний аналіз крові та сечі без патології. Рівні тиреоїдних гормонів помірно підвищені. Сонограма: рівномірно знижена ехогенність. Поставте попередній діагноз:

  1. Дифузний токсичний зоб III ст., перебіг хвороби легкий.

  2. Автоімунний тиреоїдит.

  3. Рак щитовидної залози.

  4. Зоб Ріделя.

  5. Дифузний еутиреоїдний зоб III ступеня.




  1. У хворого скарги на дратівливість, пітливість, тремор рук, серцебиття, зниження маси тіла при збереженому апетиті. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ступеня, еластична, не болюча. Вказана симптоматика найбільше відповідає:

А. Дифузному токсичному зобу

В. Неврастенії

С. Автоімунному тиреоїдиту

D. Гіпотиреозу

E. Гіпопаратиреозу.


  1. Хвора Н., 68 років. Скаржиться на дратівливість, серцебиття, безсоння, схуднення на 8 кг упродовж місяця. Об’єктивно: щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст., не болюча; екзофтальм, блиск очей, тремор пальців рук. Результати лабораторних досліджень. Загальний Т4 - 200 нмоль/л, Т3 - 4 нмоль/л, ТТГ - 0,1 мМО/л. Який попередній діагноз?

А. Гіпопаратиреоз

В. Неврастенія

С. Автоімунний тиреоїдит

D. Гіпотиреоз

E. Дифузний токсичний зоб.


  1. У хворого діагностовано тиреотоксикоз. Пульс 116 за 1 хв, миготлива аритмія. Дефіцит пульсу складає 30 за 1 хв. Який із наведених антиаритмічних препаратів протипоказаний?

А. Пропранолол

В. Лідокаїн

С. Аміодарон

D. Верапаміл

Е. Аймалін.


  1. Хвора М., 33 роки. Скаржиться на дратівливість, серцебиття, пітливість, загальну слабкість, задишку. Втратила у вазі 7 кг. Об’єктивно: зріст 168 см, маса тіла 58 кг. Шкіра волога. Щитоподібна залоза збільшена за рахунок усіх відділів. Спостерігається блиск очей, легкий двобічний екзофтальм, тремор пальців рук. Пульс 120 за 1 хв., АТ 150/60 мм рт. ст. Який попередній діагноз?

А. Токсична аденома щитоподібної залози.

В. Дифузний токсичний зоб

С. Хронічний фіброзний тиреоїдит

D. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан

E. Неврастенія.


  1. При якому захворюванні щитоподібної залози найчастіше виникають підстави для черезшкірної тонкоголкової біопсії?

А. Дифузному токсичному зобі.

В. Вузловому нетоксичному зобі.

С. Тиреотоксичній аденомі.

D. Автоімунному тиреоїдиті.

E. Підгострому тиреоїдиті.


  1. Хвора С., 45 років. Хворіє на дифузний токсичний зоб 5 років. Який з призначених лікарських засобів чинить антитиреоїдний вплив?

А. Преднізолон

B. Мерказоліл

C. В-вітамінний комплекс

D. Фітоседативний комплекс

E. Анаприлін.


  1. Який з нижче перерахованих препаратів може викликати гіпокальціємію

  1. Фуросемід

  2. Памідронат

  3. Дігоксин

  4. Кальцитріол

  5. Вітамін Д3.




  1. На прийомі в ендокринолога хвора К., 55 р. Скаржиться на оніміння кінцівок, відчуття поколювання і посмикування м’язів, дратівливість і часті депресії. Яку хворобу можна запідозрити у паціентки?

  1. Епілепсію

  2. Гіпотиреоз

  3. Спазмофілію

  4. Гіпопаратиреоз

  5. Гіперпаратиреоз.




  1. Хвора з дифузним токсичним зобом, отримує медикаментозну терапію. За останні три дні стан погіршився: з'явились болі в горлі, ангіна, гіпертермія. Який із наведених препаратів міг спричинити ускладнення?

А. Кокарбоксилаза

В. Мерказоліл

С. Верапаміл

D. Аспаркам

E. Корвалол.


  1. Хвора скаржиться на дратівливість, серцебиття, слабість, тремор кінцівок, порушення засипання. Пульс 116 уд/хв., АТ 160/60 мл рт. ст. Втрата маси тіла до 20%. Рівень загального Т4 - 180 нмол/л, Т3-4 нмоль/л. Щитоподібна залоза побільшена до ІІІ ст. за рахунок усіх відділів, еластична, не болюча. Ваш попередній діагноз.

А. Токсична аденома щитоподібної залози

В. Дифузний токсичний зоб, тяжка форма

С. Хронічний фіброзний тиреоїдит

D. Дифузний токсичний зоб, легка форма

E. Дифузний токсичний зоб, середньотяжка форма.


  1. Який з перелічених гормональних параметрів прийнято вважати найбільш чутливим тестом оцінки функціональних порушень щитоподібної залози?

А. ТТГ

В. Загальний Т4

С. Вільний Т4

D. Загальний або вільний Т3

E. Визначення одночасно Т4 і Т3.


  1. У хворої М., 35 років, спостерігаються серцебиття, задишка, підвищена пітливість, схуднення, гіпертензія, зниження маси тіла до 30%. Пульс 130 уд/хв., АТ 170/70 мм рт. ст. Рівень загального Т4 - 220нмол/л, Т3 - 7 нмоль/л. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст., не болюча, еластична. При яке захворювання можна думати?

А. Автоімунний тиреоїдит

В. Дифузний токсичний зоб, легка форма

С. Дифузний токсичний зоб, середньо-тяжка форма

D. Дифузний токсичний зоб, тяжка форма

E. Токсичну аденому щитоподібної залози.


  1. Жінка 25 років, емоційно лабільна, при огляді – тремор пальців рук, шкіра волога, тепла, верхівковий поштовх посилений, миготлива аритмія. Температура 37,20 С, пульс 96 уд/хв., АТ 170/70 мм рт. ст. Щитоподібна залоза ІІІ ст. В основі порушення функції серцево-судинної системи у хворої лежать наступні патогенетичні механізми, крім:

А. .Зміни тонусу вегетативної нервової системи

В. Збільшення чутливості рецепторів до катехоламінів

С. Посилення катаболізму білкових субстратів

D. Впливу тиреостимулюючих антитіл

Е. Впливу надміру тиреоїдних гормонів на міокард.


  1. У жінки 25 років у післяпологовому періоді з’явились нудота, блювота, психомоторне збудження, гіпертермія до 39,20 С, тахіаритмія, підвищення АТ до 180/80 мм рт. ст. З анамнезу відомо, що хвора тривалий час лікувалася мерказолілом. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Неврастенія

В. Тиреотоксичний криз

С. Гіпертонічний криз

D. Гострий запальний процесс

E. Еклампсія.


  1. В реанімаційне відділення поступив хворий у якого раптово з’явились гострий біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, спрага, поліурія. Хворий блідий, збуджений. Шкіра бліда. Пульс 100 уд/хв. АТ 90/50 мм. рт. ст. М’язова слабкість. На УЗД місяць тому виявили утвір діаметром 1,5 см, котрий щільно прилягає до лівого верхнього полюса щитовидної залози. Ваш діагноз?

  1. Гіпокальціємічний криз

  2. Гіперкальціємічний криз

  3. Гостра надниркова недостатність

  4. Гострий панкреатит

  5. Тиреотоксичний криз.




  1. Хвора оперована з приводу дифузного токсичного зоба. Перед операцією пульс 96 уд/хв., АТ 125/70 мм рт. ст. На другий день стан різко погіршав: хвора збуджена, свідомість потьмарена, серцебиття, виражена пітливість, блювота. Пульс 166 уд/хв., миготлива аритмія. АТ 80/40 мм рт.ст. Температура 390 С. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Післяопераційний сепсис

В. Гостра дихальна недостатність

С. Тиреотоксичний криз

D. Гіпопаратиреоз

E. Гостра серцево-судинна недостатність.


  1. Хворий Р., 32 р., поступив зі скаргами на схуднення, виражену слабкість, серцебиття, тремор кінцівок, пітливість. Об’єктивно: щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст, за рахунок усіх відділів, еластична, не болюча, АТ 180/60 мм рт. ст., пульс 120 уд/хв. Двобічна офтальмопатія ІІІ-ІV ст. Попередній діагноз:

А. Токсична аденома щитоподібної залози

В. Хронічний фіброзний тиреоїдит

С. Підгострий тиреоїдит, тиреотоксична стадія

D. Дифузний токсичний зоб

E. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан.


  1. Дівчина 8 років, звернулася до лікаря зі скаргами на підвищену пітливість, серцебиття, схуднення, випереджання зросту у порівняні з однолітками. Виникнення хвороби пов'язує із надмірним навантаженням під час занять спортом. Пульс – 120 уд/хв., АТ 140/60 мм рт. ст. Тремор рук. Щитоподібна залоза збільшена до І В ст., еластична. Який вірогідний діагноз?

А. Гігантизм

В. Дифузний токсичний зоб

С. Фізична перевтома

D. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан

E. Тиреотоксична аденома.


  1. Хвора Д, 24 роки звернулася до лікаря зі скаргами на збільшення об’єму шиї, тремор рук, серцебиття та підвищену збудливість, які виникли після надмірної інсоляції. Щитоподібна залоза ІІ ст, еластична, аускультативно над нею вислуховується грубий систолічний шум. Вкажіть найбільш ймовірний діагноз.

А. Токсична аденома щитоподібної залози

В. Хронічний фіброзний тиреоїдит

С. Підгострий тиреоїдит

D. Дифузний токсичний зоб

E. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан.


  1. Хворий Н., 50 років, скаржиться на біль голови, сльозотечу, відчуття піску в очах, витрішкуватість, іноді – диплопію. Захворів раптово після перенесеного грипу. Лікувався в окуліста, однак без ефекту. Об’єктивно: шкіра волога, пульс 92 уд/хв., АТ 140/75 мм рт. ст. Виражений двобічний екзофтальм, кон’юнктивіт, рухи очних яблук обмежені. Щитоподібна залоза дифузно збільшена І В ст., гладка не болюча. Ознаки якої патології домінують у клінічній картині?

А. Тиреотоксикозу

В. Йододедефіцитного стану

С. Підгострого тиреоїдиту

D. Автоімунного тиреоїдиту

E. Автоімунної (тиреотоксичної) офтальмопатії.


  1. Хвора С., 52 роки, скаржиться на підвищену дратівливість, емоційну лабільність, посилене потіння, серцебиття, тремор пальців рук та всього тіла. Об’єктивно: пульс 110 уд/хв., аритмічний, АТ 150/60 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІВ ст. за рахунок еластичного, чітко окресленого вузла діаметром 2 см у лівій частці. Встановіть попередній діагноз.

А. Дифузний токсичний зоб

В. Ендемічний вузловий зоб

С. Тиреотоксична аденома

D. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан

E. Підгострий тиреоїдит, тиреотоксична стадія.


  1. У відділення інтенсивної терапії поступила хвора з судомами верхніх і нижніх кінцівок, „рука акушера”, „кінська стопа”. При огляді шкіра бліда, волога, пульс 80 уд/хв, АТ 150/100 мм. Рт. ст. Відомо, що три тижні назад хвора перенесла тиреоїдектомію. Ваш попередній діагноз?

  1. Гіпоглікемічна кома

  2. Епілепсія

  3. Гіпокальціємічний криз

  4. Правець

  5. Гостре отруєння стрихніном.




  1. Яка найчастіша причина вторинного гіперпаратиреозу?

  1. Аденома прищитовидної залози

  2. Гіперплазія всіх прищитовидних залоз

  3. Недостатність вітаміну С

  4. Хронічна ниркова недостатність

  5. Аденома щитоподібної залози.




  1. Хвора оперована з приводу дифузного токсичного зоба. Перед операцією пульс 96 уд/хв., АТ 125/70 мм рт. ст. На другий день стан різко погіршав: хвора збуджена, свідомість потьмарена, серцебиття, виражена пітливість, блювота. Пульс 166 уд/хв., миготлива аритмія. АТ 80/40 мм рт.ст. Температура 390 С. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Післяопераційний сепсис

В. Гостра дихальна недостатність

С. Тиреотоксичний криз

D. Гіпопаратиреоз

E. Гостра серцево-судинна недостатність.


  1. Клінічними ознаками тривалого гіпопаратиреозу є наступні, крім:

  1. Сухості шкіри.

  2. Порідіння волосся.

  3. Депресії.

  4. Стенокардії.

  5. Болів у кістках.




  1. Хворий С., 35 років, хворіє на дифузний токсичний зоб. При цьому захворюванні трапляються такі симптоми, крім:

А. Краузе

В. Розенбаха

С. Бера

D. Грефе

E. Мебіуса.


  1. У жінки 36 років виявлено дифузний токсичний зоб. Для клінічної картини цього захворювання характерні наступні симптоми, крім.

А. Тахікардії

В. Гіпертермії

С. Підвищеної збудливості

D. Психомоторної загальмованості

E. Систолічної гіпертензії.


  1. У пацієнтки віком 36 років виявлено дифузний токсичний зоб. До очних проявів цього захворювання належать такі симптоми, крім:

А. Кохера

В. Грефе

С. Хвостека

D. Дальрімпля

E. Мебіуса.


  1. При гіперпаратиреозі на R−графії черепа виявляють:

  1. Ізольований остеопороз кісток склепіння черепа

  2. Ізольований отеопороз стінки турецького сідла

  3. Звапнення у ділянках базальних гангліїв

  4. Симптом ″порожнього″ турецького сідла

  5. Кістозне переродження кісток черепа ( фіброзно−кістозний остеїт).




  1. Яка основна причина первинного гіперпаратиреозу?

  1. Рак прищитоподібних залоз

  2. Ураження нирок

  3. Множинні аденоми прищитоподібних залоз

  4. Солітарна аденома прищитоподібної залози

  5. Ураження кісток.




  1. Дайте оцінку результатів гормонального обстеження щитоподібної залози: загальний Т4 – 220 нмоль/л, Т3 – 5,68 нмоль/л, ТТГ – 0,05 мМО/л.

А. Латентний гіпотиреоз

B. Маніфестний гіпотиреоз

C. Норма

D. Латентний гіпертиреоз

E. Маніфестний гіпертиреоз.


  1. Хворий 37 років доставлений у реанімаційне відділення. Зі слів родичів, упродовж року (за винятком останніх двох місяців) приймав мерказоліл. Загальний стан дуже тяжкий. Різке психомоторне збудження. Шкіра гаряча, волога, гіперемована, температура тіла 39,40 С, дихання поверхневе. Пульс 180 уд/хв., миготлива аритмія, АТ 100/40 мм. рт. ст., глюкоза 5,6 ммоль /л, ацетон в сечі. Який попередній діагноз?

А. Тиреотоксичний криз

В. Гіперосмолярна кома

С. Гіпоглікемічна кома

D. Гіперлактацидемічна кома

Е. Кетоацидотична кома.


  1. Оптимальна стартова доза тіамазолу при дифузному токсичному зобі середнього ступеня тяжкості складає:

А. 5–10 мг/добу

В. 10 – 15 мг/добу

С. 20 – 30 мг/добу

D. 30–40 мг/добу

E. 50 – 60 мг/добу.


  1. Який із перелічених лікарських засобів доцільно призначити хворій Н., 48 років, якщо в неї діагностований дифузний токсичний зоб середньої важкості:

А. Мерказоліл

В. Преднізолон

С. Антиструмін

D. Розчин Люголя



E. Йодомарин.


  1. Хворий 37 років. Діагноз: первинний гіперпаратироз середньої важкості, кісткова форма (аденома лівої нижньої прищитоподібної залози). Виберіть метод лікування:

  1. Петльові діуретики

  2. Клодронат 1.6 г/добу

  3. Препарати кальцію

  4. Селективна паратиреоїдектомія

  5. Обмежити надходження кальцію з їжею.




  1. Характерною ультрасонографічною ознакою дифузного токсичного зоба вважають:

  1. Рівномірно підвищену ехогенність.

  2. Рівномірно знижену ехогенність.

  3. Неоднорідну ехоструктуру.

  4. Нерівний контур залози.

  5. Асиметрію ехографічної картини.




  1. У жінки 50 років, яка тривалий час (9 міс.) приймає кордарон для корекції порушень серцевого ритму, з'явилась пітливість, тремор рук, відчуття болю та різі в очах. Назвіть можливу причину:

  1. Клімактеричний синдром.

  2. Міопатія.

  3. Йод-індукований тиреотоксикоз.

  4. Аміотрофія.

  5. Гострий кон'юнктивіт.




  1. Який вміст сироваткового кальцію є загрозливим для життя?

  1. 2,0 ммоль/л

  2. 3,0 ммоль/л

  3. 3,5 ммоль/л

  4. < 3,0 ммоль/л

  5. < 2,0 ммоль/л.




  1. У хворої Б.,57 років при біохімічному дослідженні крові була виявлена гіперкальціємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, підвищення рівня лужної фосфатази, білірубіну, АСТ,АЛТ. Ваш діагноз?

  1. Гіперпаратиреоз

  2. Хронічна печінкова недостатність

  3. Хронічна ниркова недостатність

  4. Хронічна надниркова недостатність

  5. Гіпопаратиреоз.




  1. Особливістю тахікардії при дифузному токсичному зобі є:

  1. Зникає уві сні.

  2. Непостійна й залежить від емоційної та фізичної напруги.

  3. Постійна й не змінюється за зміни положення тіла.

  4. Значно посилюється при переході з горизонтального до вертикального положення тіла.

  5. Зникає після тривалого відпочинку.




  1. Гіперпігментація шкіри при важкому тиреотоксикозі зумовлена:

  1. Відносною недостатністю наднирників.

  2. Надлишком глюкокортикоїдів.

  3. Надлишком мінералокортикоїдів.

  4. Посиленням деструкції кортизолу.

  5. Посиленням деструкції меланотропіну.




  1. До побічного впливу мерказолілу належить:

  1. Затримка конверсії тироксину до трийодтироніну на периферії.

  2. Зобогенний ефект.

  3. Сповільнення атріовентрикулярної провідності.

  4. Порушенням серцевого ритму.

  5. Сповільнення метаболізму інших медикаментів.




  1. У відділення інтенсивної терапії поступила хвора з судомами верхніх і нижніх кінцівок, „рука акушера”, „кінська стопа”. При огляді шкіра бліда, волога, пульс 80 уд/хв, АП 150/100 мм. рт. ст. З анамнезу відомо, що три тижні тому хвора перенесла оперативне втручання на щитовидній залозі. Ваш попередній діагноз?

  1. Гіпоглікемічна кома

  2. Епілепсія

  3. Гіпокальціємічний криз

  4. Правець

  5. Гостре отруєння стрихніном.




  1. У хворого з важким тиреотоксикозом глікемія натщесерце 8,3 ммоль/л. Якої тактики найдоцільніше дотримуватись в даному випадку?

  1. Призначити глібенкламід і по мірі досягнення нормоглікемії призначити мерказоліл.

  2. Призначити дієтичне лікування, а по досягненню нормоглікемії мерказоліл.

  3. Призначити інсулін.

  4. Призначити мерказоліл водночас з метформіном.

  5. Призначити мерказоліл та дієтичний режим.




  1. У хворого з токсичним зобом важкого перебігу виявлена лейкопенія. Яку лікувальну тактику Ви виберете?

  1. Призначити мерказоліл й контролювати стан крові.

  2. Призначити мерказоліл одночасно з преднізолоном.

  3. Призначити преднізолон, по досягненню нормолейкемії - мерказоліл.

  4. Мерказоліл призначати не можна категорично.

  5. Спочатку призначити нуклеїнат натрію, по досягненню нормолейкемії - мерказоліл.




  1. У хворого дифузним токсичним зобом, котрий лікується мерказолілом в дозі 45 мг на добу, на 14 день лікування зросла млявість, збільшилась температура тіла до 37,8 °С, з'явився біль у горлі при ковтанні. Чим найвірогідніше може бути спричинена подібна клінічна картина?

  1. Розвитком паратонзилярного абсцесу.

  2. Приєднанням гострої респіраторної інфекції.

  3. Ідіосинкрадією до мерказолілу.

  4. Алергією до мерказолілу.

  5. Розвитком гранулоцитопенії.




  1. В приймальне відділення поступила хвора 39 років з діагнозом «Пароксизм миготливої аритмії». При огляді худа, шкіра волога, дифузний зоб III ступеня, миготлива аритмія, ЧСС до 200 на хвилину, дефіцит пульсу до 40, АТ 180/60 мм рт. ст. З анамнезу відомо, що хворіє біля року. Поступово зростала млявість, втрата ваги (20 кг за рік), пітливість, тахікардія. Після психічного перенапруження виник пароксизм миготливої аритмії. Попередній діагноз?

  1. Тиреотоксичний криз.

  2. Дифузний токсичний зоб III ступеня в ст. декомпенсації, миготлива аритмія.

  3. Вегетосудинна дистонія за кардіальним типом.

  4. Гіпертонічний криз.

  5. Міокардіосклероз, миготлива аритмія.




  1. У хворої алергія до йоду. Чи можна їй призначати сканування щитовидної залози з І131?

  1. Можна, адже алергія до стабільних ізотопів йоду, а не до радіоактивного.

  2. За алергії до йоду обстеження проводити не можна.

  3. Обстеження проводити можна з застосуванням водночас антигістамінних препаратів.

  4. Обстеження проводити можна на фоні прийому глюкокортикоїдів.

  5. Обстеження провести після курсу десенсибілізації до йодидів.




  1. Які з нижче перерахованих препаратів можуть викликати гіпокальціємію?

  1. Вітамін Д3

  2. Памідронат

  3. Дігоксин

  4. Фуросемід

  5. Кальцитріол.




  1. Жінка, котра лікується з приводу дифузного токсичного зоба ІІ ступеня середньої важкості, завагітніла. Яка найдоцільніша медична тактика в даній ситуації?

  1. Можна зберігати вагітність на тлі застосування малих доз мерказолілу.

  2. Перервати вагітність за медичних мотивувань.

  3. Вагітність не переривати, лікувати йодидами.

  4. Замінити мерказоліл на калію перхлорат.

  5. Замінити мерказоліл на літію карбонат.




  1. Чим зумовлюються порушення толерантності до глюкози при тиреотоксикозі?

  1. Надмірним всмоктуванням глюкози в кишечнику.

  2. Посиленим розпадом глюкози.

  3. Прискоренням глюконеогенезу.

  4. Контрінсуліновим впливом тиреоїдних гормонів.

  5. Порушенням екскреторної функції підшлункової залози.




  1. Що можна вважати критерієм тиреотоксичної (автоімунної) офтальмопатії?

  1. Якщо вона виникає за тиреотоксикозу й зникає по досягненні еутиреозу.

  2. Якщо вона передує розвитку токсичного зоба.

  3. Односторонню локалізацію.

  4. Двосторонню локалізацію.

  5. Диплопію.




  1. В основі розвитку т. з. «йод-базедова» лежить:

  1. Стимуляція йодидами продукції тиротропіну.

  2. Стимуляція йодидами продукції тироліберину.

  3. Деструкція фолікулярного епітелію й масивним виходом в кров тиреоїдних гормонів.

  4. Сенсибілізація до Т4.

  5. Декомпенсація функціональної автономії щитоподібної залози.




  1. В реанімаційне відділення поступив хворий у якого раптово з’явились гострий біль в епігастральній ділянці, нудота, блювання, спрага, поліурія. Хворий блідий, збуджений. Шкіра бліда. Пульс 100 уд/хв. АТ 90/50 мм. рт. ст. М’язова слабкість. На УЗД місяць тому виявили утвір діаметром 1,5 см, котрий щільно прилягає до лівого верхнього полюса щитовидної залози. Ваш діагноз?

  1. Гіпокальціємічний криз

  2. Гіперкальціємічний криз

  3. Гостра надниркова недостатність

  4. Гострий панкреатит

  5. Тиреотоксичний криз.




  1. Хвора С., 52 роки, скаржиться на підвищену дратівливість, емоційну лабільність, посилене потіння, серцебиття, тремор пальців рук та всього тіла. Об’єктивно: пульс 110 уд/хв., аритмічний, АТ 150/60 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІВ ст. за рахунок еластичного, чітко окресленого вузла діаметром 2 см у лівій частці. Встановіть попередній діагноз.

А. Дифузний токсичний зоб

В. Ендемічний вузловий зоб

С. Тиреотоксична аденома

D. Автоімунний тиреоїдит, еутиреоїдний стан

E. Підгострий тиреоїдит.


  1. У жінки 50 років, яка тривалий час (9 міс.) приймає кордарон для корекції порушень серцевого ритму, з'явилась пітливість, тремор рук, відчуття болю та різі в очах. Назвіть можливу причину:

  1. Клімактеричний синдром.

  2. Міопатія.

  3. Йод-індукований тиреотоксикоз.

  4. Аміотрофія.

  5. Гострий кон'юнктивіт.




  1. Котрий із вказаних препаратів має властивість гальмувати перетворення тироксину в трийодтиронін?

  1. Пропранолол.

  2. Норадреналін.

  3. Тіамазол.

  4. Преднізолон.

  5. Йодид калію.




  1. У хворого дифузним токсичним зобом, котрий лікується мерказолілом в дозі 45 мг на добу, на 14 день лікування зросла млявість, збільшилась температура тіла до 37,8 °С, з'явився біль у горлі при ковтанні. Чим найвірогідніше може бути спричинена подібна клінічна картина?

  1. Розвитком паратонзилярного абсцесу.

  2. Приєднанням гострої респіраторної інфекції.

  3. Ідіосинкрадією до мерказолілу.

  4. Алергією до мерказолілу.

  5. Розвитком гранулоцитопенії.




  1. У хворого дифузний токсичний зоб ІВ ст., тиреотоксикоз середньої важкості. Який із наведених лікарських засобів доцільно призначити з метою патогенетичного лікування?

А. Лізиноприл

В. Гідрохлоротіазид

С. Левотироксин

D. Строфантин

E. Тіамазол.


  1. Хворий Н., 50 років, скаржиться на біль голови, сльозотечу, відчуття піску в очах, витрішкуватість, іноді – диплопію. Захворів раптово після перенесеного грипу. Лікувався в окуліста, однак без ефекту. Об’єктивно: шкіра волога, пульс 92 уд/хв., АТ 140/75 мм рт. ст. Виражений двобічний екзофтальм, кон’юнктивіт, рухи очних яблук обмежені. Щитоподібна залоза дифузно збільшена І В ст., гладка не болюча. Ознаки якої патології домінують у клінічній картині?

А. Тиреотоксикозу

В. Йододедефіцитного стану

С. Підгострого тиреоїдиту

D. Автоімунного тиреоїдиту



E. Автоімунної (тиреотоксичної) офтальмопатії.


  1. У хворого з гіперпаратиреозом з'явилися нудота, блювання, різка м'язова слабкість, біль у животі. Рівень кальцію в крові — 3,5 ммоль/л. Що треба призначити хворому першочергово?

  1. Внутрішньовенно ізотонічний розчин натрію хлориду і фуросемід.

  2. Преднізолон 40 мг внутрішньом'язево.

  3. ДОКСА 1,0 внутрішньом'язево.

  4. Мітраміцин внутрішньовенно в дозі 25 мкг/кг ваги.

  5. Паратгормон 40 од. внутрішньом'язево.




  1. У хворої на другий день після тиреоїдектомії з'явились приступи судом. Вкажіть, які з приведених лікарських засобів необхідні для цієї хворої?

  1. Седативні препарати.

  2. Протисудомні засоби.

  3. Препарати кальцію.

  4. Нейролептики.

  5. Препарати калію.




  1. Усі твердження стосовно первинного гіперпаратиреозу вірні, крім:

Призначення хворим тіазидових діуретиків посилює гіперкальціємію чи виявляє її при наявності інших клінічних ознак гіперпаратиреозу.

  1. Призначення хворим преднізолону у дозі 30 мг на протязі 5 днів зменшує гіперкальціємію.

  2. Особливістю нирково-кам'яної хвороби при гіперпаратиреозі є двобічне ураження нирок, утворення рецидивуючих рентгенконтрастних коралоподібних камінців.

  3. Біохімічними ознаками захворювання є гіпокальціємія, гіперфосфатемія, гіперкальціурія, гіперфосфатурія.

  4. Симптомами ураження серцево-судинної системи є гіпертонія та порушення ритму серця.




  1. Ознаками третинного гіперпаратиреозу є наведені нижче, крім:

  1. Аденоми прищитовидної залози.

  2. Остеопорозу.

  3. Розвивається на грунті вторинного гіперпаратиреозу.

  4. Гіпокальціємії.

  5. Високого рівня паратгормону в крові.




  1. Яке лікування Ви призначите у випадку верифікації аденоми прищитоподібної залози?

  1. Преднізолон.

  2. Кальцитонін.

  3. Ергокальциферол.

  4. Операцію.

  5. Фуросемід.




  1. Які з перелічених клінічних проявів найхарактерніші для синдрому тиреотоксикозу в осіб похилого віку?

  1. Переважання моносимптомних форм з вираженими порушеннями функції органів кровообігу миготливою аритмією та недостатністю кровообігу.

  2. Переважання шлунково-кишкових розладів.

  3. Наявність претібіальної мікседеми.

  4. Наявність офтальмопатії.

  5. Паркінсонічний тремор пальців витягнутих рук.




  1. Ізольований трийодтироніновий тиреотоксикоз найбільш характерний для:

  1. Дифузного токсичного зоба.

  2. Підгострого тиреоїдиту.

  3. Автоімунного тиреоїдиту.

  4. Вузлового токсичного зоба.

  5. Жодної з наведених патологій.




  1. На необхідність хірургічного лікування токсичного зоба вказують такі ознаки, крім:

  1. Вузлового характеру зоба.

  2. Змішаного характеру зоба.

  3. Важкої форми тиреотоксикозу.

  4. Зменшення розмірів зоба на фоні медикаментозного лікування.

  5. Високого вмісту тиреостимулюючих антитіл.




  1. У хворого С., 58 років, на сцинтиграмі щитовидної залози спостерігається збільшення правої частки і підвищення поглинання ізотопу. Ліва частка не візуалізується. Після проведення проби стимуляції тиротропіном візуалізуються обидві частки. Найбільш вірогідний діагноз:

  1. Рак щитовидної залози.

  2. Природжена геміагенезія щитовидної залози.

  3. Токсична аденома щитовидної залози.

  4. Кіста щитовидної залози.

  5. Вузловий нетоксичний зоб.




  1. Який тиреотоксикоз іменують «трийодтироніновим»?

  1. Тиреотоксикоз за полінонодозного зоба.

  2. Тиреотоксикоз за вузлового зоба.

  3. Тиреотоксикоз у людей похилого віку.

  4. Тиреотоксикоз за нормального рівня Т4 й збільшеного — Т3.

  5. Тиреотоксикоз з миготливою аритмією.




  1. Миготлива аритмія з ознаками серцевої недостатності у хворих тиреотоксикозом найчастіше буває:

  1. У молодих.

  2. У людей зрілого віку.

  3. У дітей та підлітків.

  4. У людей похилого віку.

  5. Як правило, у жінок незалежно від віку.




  1. Показанням для призначення глюкокортикоїдів при токсичному зобі є:

  1. Зоб значних розмірів.

  2. Загрудинна локалізація зоба.

  3. Наявність офтальмопатії.

  4. Похилий вік хворих.

  5. Миготлива аритмія.




  1. Діагноз «претібіальної мікседеми» ставлять у таких випадках:

  1. За гіпотиреозу важкої форми (мікседемі).

  2. За гіпотиреозу з переважним набряком гомілок.

  3. За дифузного токсичного зоба з набряком та ущільненням передніх поверхонь гомілок.

  4. За післяопераційного гіпотиреозу.

  5. За автоімунного тиреоїдиту з гіпотиреозом.




  1. Судоми при гіпопаратиреозі мають такі ознаки, крім:

  1. Частіше мають тонічний характер.

  2. Спостерігаються у симетрично розміщених групах м'язів, частіше верхніх кінцівок.

  3. Типова судома у нижніх кінцівках — «кінська стопа».

  4. Судоми супроводжуються втратою свідомості.

  5. Судоми в м'язах гортані можуть призвести до асфіксії.




  1. Хвора С., 60 років, потрапила до лікарні зі скаргами на слабість, задишку, сонливість, набряки на нижніх кінцівках, біль і відчуття перебоїв у діяльності серця. Вага не змінилася. При об'єктивному обстеженні спостерігається миготлива аритмія, тахісистолічна форма. У правій долі щитоподібної залози пальпується вузол, який на сцинтиграмі має вигляд «гарячого». Рівень Т4 в крові нормальний, рівень Т3 підвищений. Попередній діагноз:

  1. Атеросклеротичний кардіосклероз, вузловий нетоксичний зоб.

  2. Атеросклеротичний кардіосклероз, рак щитоподібної залози.

  3. Токсична аденома щитоподібної залози.

  4. Вузловий нетоксичний зоб, постміокардитичний кардіосклероз.

  5. Ревматизм, неактивна фаза, стеноз мітрального клапана, вузловий нетоксичний зоб.




  1. Яка з перелічених ознак не характерна для токсичної аденоми щитоподібної залози?

  1. Наявність вузла в щитоподібної залозі.

  2. Малосимптомний перебіг тиреотоксикозу.

  3. Важка клінічна картина тиреотоксикозу.

  4. Відсутність офтальмопатії та претібіальної мікседеми.

  5. На сцинтиграмі – високе вогнищеве захоплення РФП.




  1. Вкажіть, яке твердження стосовно офтальмопатії при дифузному токсичному зобі вірне:

  1. Один із симптомів ДТЗ.

  2. Один із синдромів ДТЗ.

  3. Лише випадкове поєднання.

  4. Самостійне захворювання, яке часто асоціюється з ДТЗ.

  5. Жодне з наведених.




  1. До проявів гіперпаратиреозу належать наступні, крім:

  1. Генералізованого остеопорозу, кіст, патологічних переломів.

  2. Хронічного панкреатиту.

  3. Ожиріння.

  4. Виразки шлунку.

  5. Нефрокальцинозу.




  1. Хвора К., 67 років, звернулась до лікаря зі скаргами на значну втрату ваги при поганому апетиті, прогресуючу загальну слабкість у м'язах, болі в животі. При обстеженні виявлені тахікардія, дифузний остеопороз, гіперкальціємія. Це може бути наслідком:

  1. Тиреотоксикозу.

  2. Гіперпаратиреозу.

  3. Гіпотиреозу.

  4. Хвороби Аддісона.

  5. Гіпопаратиреозу.




  1. Хвора Л. прооперована у зв'язку з дифузним токсичним зобом III ст. Через 2 тижні після операції у неї з'явились короткочасні судомні скорочення м'язів кінцівок, парестезії. Судоми виникали 1—2 рази на день, частіше — під час роботи. Об'єктивно: пульс 72 на хвилину. АТ 120/70 мм рт. ст. Зі сторони внутрішніх органів відхилень від норми не виявлено. Наявні симптоми Хвостека, Трусо. Вкажіть можливий діагноз:

  1. Гіпотиреоз.

  2. Гіпопаратиреоз.

  3. Полінейропатія.

  4. Астеноневротичний синдром.

  5. Жоден з названих діагнозів.




  1. Хворий К., 58 р., скаржиться на слабість, м’язеві болі, втрату апетиту, нудоту, блювоту, болі в кістках, погіршення пам’яті, судоми. В анамнезі виразкова хвороба шлунка, часті патологічні переломи кісток. Об'єктивно: свідомість затьмарена, шкіра суха, сіро-землистого кольору, деформація тіл хребців, “качина хода”, рентгенологічно системний остеопороз кісток. Тони серця глухі, ритмічні, АТ – 160/100, пульс – 56 уд/хв. В крові рівень кальцію 3,7 ммоль/л, гіпофосфатемія, гіперфофатурія, глікемія 4,8 ммоль/л. Який Ваша тактика?

  1. Введення 4,5 % розчину хлориду калію 150 мл, преднізолон 100 мг

  2. Введення 100 мг преднізолону, 40 мг фуросеміду

  3. Введення 0,5% розчину строфантину 1-2 мл, 100 мг преднізолону

  4. Введення 0,9% розчину хлориду натрію 2-3 л та фосфату калію і натрію

  5. Введення 40% розчину глюкози 40-60 мл, фуросемід 80 мг




  1. У хворого на фоні лікування дифузного токсичного зобу виникли риніт і кон'юктивіт. З яким із препаратів це може бути пов'язано?

  1. Екстрактом валеріани

  2. Анаприліном

  3. Мерказолілом

  4. Розчином Люголя

  5. Преднізолоном.




  1. Вкажіть характерну особливість дифузного токсичного зоба в дитячому віці:

  1. Прискорення росту і диференціювання скелета

  2. Сповільнення росту і диференціювання скелета

  3. Затримка статевого розвитку

  4. Передчасний статевий розвиток

  5. Порушення серцевого ритму.




  1. Для пошуку дистопованої тиреоїдної тканини найінформативнішим методом є:

  1. Ультрасонографія

  2. Рентгенографія

  3. Комп’ютерна томографія

  4. Визначення тиреоглобуліну

  5. Сцинтиграфія.




  1. Хвора Б., 56 р., скаржиться на слабість, м’язові болі, парестезії в ділянці обличчя, нижніх кінцівок, тонічні та клонічні судоми, утруднене дихання. В анамнезі перенесена тиреоїдектомія. Об'єктивно: свідомість затьмарена, шкіра суха, ціанотична, у верхніх кінцівках судоми м'язів за типом “руки акушера”, порушений акт ковтання, задишка. Тони серця глухі, ритмічні, АТ – 115/55, пульс – 56 уд/хв. В крові рівень кальцію 1,3 ммоль/л, гіперфосфатемія, гіпокальційурія, глікемія 5,6 ммоль/л. Який Ваш діагноз?

  1. Гіпотиреоїдна кома

  2. Ниркова недостатність

  3. Гіпотиреоїдна кома

  4. Гіпокальціємічний криз

  5. Мозкова кома.




  1. Диференційну діагностику при гіперпаратиреозі доводиться здійснювати з переліченими захворюваннями, крім:

  1. Мієломної хвороби.

  2. Спазмофілії.

  3. Хвороби Педжета.

  4. Нецукрового діабету.

  5. Остеопорозу.

Тема 7: Хронічна недостатність кори наднирників (хвороба Аддісона). Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика та лікування. Гостра недостатність кори надниркових залоз. Гормонально-активні пухлини надниркових залоз.


  1. Хвора 14 років, протягом останього року різко прибавила в масі на 7 кг. Скаржиться на частий головний біль, загальну слабкість. Об'ективно: накопичення жирової клітковини більш виражене на шиї, грудинній клітці, животі. На бокових поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається оволосіння за чоловічим типом. АТ-160\100 мм.рт.ст, ЧСС-92/хв. При дослідженні: на рентгенограмах відмічається виражений остеопороз, розширене турецьке сідло. Клінічний діагноз?

A. Хвороба Іценко- Кушинга

B. Синдром Іценко-Кушинга

C. Пубертатний диспітуітаризм

D. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля

E. Синдром Штейна-Левенталя


  1. У 38 річної жінки приступоподібно підвищується АТ до 240/120 мм. рт. ст, який супроводжується нудотою, блюванням, тахікардією, підвищеним потовиділенням. Після нападу спостерігається рясне виділення сечі. При сонографії нирок виявлено ділянку освітлення, що прилягає до верхнього полюсу правої нирки, можливо, відноситься до наднирника. Який лабораторний тест допоможе уточнити діагноз ?

  1. Визначення екскреції катехоламінів і ванілілминдальної кислоти з сечею

  2. Визначення інсуліну і С -пептиду в крові

  3. Визначення швидкості клубочкової фільтрації по ендогенному креатиніну

  4. Визначення тироксину і тиреотропного гормону в крові

  5. Визначення рівня реніну крові




  1. Хвора, 49 років, поступила зі скаргами на напади сильного головного болю, який супроводжувався відчуттям пульсації у скронях, підвищення АТ до 280/140 мм рт.ст. Запідозрена феохромоцитома. Про який механізм гіпертонічного кризу можна думати у даної хворої?

A. Збільшення концентрації катехоламінів

B. Збільшення рівня альдостерону в крові

C. Збільшення плазмової активності реніну

D. Збільшення виділення вазопресину

E. Збільшення виділення тироксину


  1. Хворий 26 років, скаржиться на різку м'язову слабкість, головокружіння, розлитий біль у животі, нудоту, блювання, яке не приносить полегшення. Захворювання почалося поступово, 6 місяців тому. Посилювалася загальна слабкість, потемніла шкіра. Стан різко погіршився після ГРЗ; виник біль у животі і часте блювання. Об’єктивно: шкіра суха, дифузно пігментована. Тони серця різко послаблені, ЧСС – 60 уд./хв., АТ – 80/40 мм рт.ст. Живіт дещо болючий в епігастральній ділянці. Лейк. крові – 8,1*109/л, глюкоза крові – 3,0 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

A. Хронічна наднирникова недостатність Аддісоновий криз.

B. Гострий панкреатит.

C. Інфекційно-токсичний шок

D. Гостре харчове отруєння.

E. Гострий холецистит.


  1. Хвора 50-ти років, яка страждає на хворобу Аддісона (виникла після перенесеного туберкульозу легень у юнацькому віці), підчас пожежі в квартирі сильно налякалась і втратила свідомість. Хвора бліда, холодна, пульс ниткоподібний, ЧСС - 120 за 1 хв., АТ-60/30 мм.рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворої?

A. Гостра надниркова недостатність

B. Тиреотоксичний криз

C. Синдром Морганьї-Адамса-Стокса

D. Гострий інфаркт міокарда

E. Тампонада серця


  1. Хвора Т., 31 рік, доставлена до лікарні в непритомному стані. Зі слів супроводжуючих, в анамнезі у хворої двобічна адреналектомія з приводу хвороби Іценко-Кушинга. Об’єктивно: ціаноз слизових, гіперпігментація, клонічні судоми, загальмованість, АТ 80/60 мм.рт.ст., температура тіла 34,5С, тони серця глухі, при пальпації живота напруження передньої черевної стінки. Які невідкладні засоби лікарняної допомоги слід використати першочергово?

A. Введення гідрокортизону сукцинату

B. Введення інсуліну

C. Внутрішньовенне введення електролітів

D. Введення 40% розчину глюкози

E. Призначення панангіну


  1. У хворого, який лікується з приводу септичного стану, раптово розвинулися виражена слабкість, адинамія, блювання, пронос. Сопор. Пульс ниткоподібний, 110 уд/хв., АТ 60/40 мм рт.ст. На ЕКГ: тахікардія, зниження вольтажу всіх зубців. Лабораторні дані: гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіперкаліємія, гіпоглікемія. Вкажіть найбільш ймовірну причину розвитку такого стану:

A. Недостатність наднирників

B. Гіпоталамічний криз

C. Гіпоглікемічна кома

D. Пангіпопітуїтаризм

E. Гострий інфаркт міокарда


  1. У пацієнта з хворобою Аддісона після грипу з’явились адинамія, депресія, нудота, блювання, пронос, гіпоглікемія. АТ- 75/50 мм рт.ст. В крові: зниження рівня кортикостерону, кортизолу, 13-ОКС, 17-ОКС. Який стан розвинувся у хворого?

A. Гостра надниркова недостатність

B. Гострий гастрит

C. Гострий ентероколіт

D. Колапс

E. Цукровий діабет


  1. Хвора 43-х років, доставлена в лікарню у важкому стані. Хворіє хворобою Аддісона. Постійно приймала преднізолон. Протягом тижня припинила прийом. Об-но: сопорозний стан, шкіра і видимі слизові пігментовані, тургор шкіри і м'язів знижений. Тони серця приглушені, прискорені, АД-60/40 мм рт.ст., ЧСС-96/мін. У крові: Na-120 ммоль/л, K-5,8 ммоль/л. Дефіцит якого гормону відіграє провідну роль у розвитку даного ускладнення?

A. Кортизолу

B. Кортикотропіну (АКТГ)

C . Адреналіну

D. Норадреналіну

E . Адростендіону


  1. Хвора З., 52 років, доставлена ургентно у клініку зі скаргами на різку слабість, запаморочення, втрату свідомості, похудіння, відсутність апетиту, нудоту, блювання, різкий біль в епігастрії, пронос, посилену пігментацію шкіри. АТ 90/60 мм.рт.ст. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

A. Аддісоновий криз

B. Пелагра

C. Менінгоенцефаліт

D. Гострий гастроентерит

E. Склеродермія





  1. У жінки 35 років виник напад, під час якого з’явилися серцебиття, озноб, страх смерті. Виявлено блідість шкіри, підвищення АТ. Напад закінчився виділенням великої кількості сечі. Про який характер нападу слід подумати?

A. Симпатико-адреналовий криз

B. Вазо-інсулярний криз

C. Гіпотонічний криз

D. Гіперглікемічна кома

E. Епілептичний напад


  1. Хворий 58 р, страждає на туберкульоз. За останні кілька тижнів значно посилилась загальна слабкість, з’явився ціаноз, болі у животі, нудота, періодичне блювання, запах ацетону з рота, гіперпігментація шкірних складок. Об’єктивно: загальний стан важкий, АТ-80/40 мм. рт. ст., ЧСС- 124/хв., БАК: натрій – 125 ммоль/л, хлориди – 74 ммоль/л, калій 5,7ммоль/л, глюкоза – 3,5 ммоль/л, сечовина – 14 ммоль/л; в сечі: білок – 0,66 г/л, лейкоцити – 10-12 в п/з, еритроцити – 5-6 в п/з, циліндри – поодинокі. Яке з досліджень дозволить встановити діагноз?

A. Визначення концентрації кортизолу в крові

B. Визначення концентрації креатиніну в крові

C. Визначення концентрації лужної фосфатази в крові

D. Визначення концентрації діастази в сечі

E. Визначення концентрації кетонових тіл в сечі


  1. Хвора, 40 років, з підозрою на феохромоцитому, скаржиться на приступи головного болю, пульсацію в скроневій ділянці, запаморочення, серцебиття, значну м'язеву слабкість. Під час приступів значно підвищується АТ до 270/160 мм рт.ст. Який з наведених препаратів є найбільш ефективним у даному випадку?

A. Фентоламін

B. Анаприлін

C. Пентамін

D. Рауседил

E. Дибазол


  1. Хворий 48 років, на протязі 3 років відмічає підвищення артеріального тиску в межах 180/120–200/100 мм рт.ст. Гіпотензивна терапія малоефективна. Скарги на м'язову слабість, сухість у роті, поліурію, головний біль. Натрій плазми крові–155 ммоль/л, калій-3,6 ммоль/ь. Яка найбільш імовірна причина артеріальної гіпертензії.

A. Первинний гіперальдостеронізм

B. Феохромоцитома

C. Гіпертонічна хвороба

D. Ниркова гіпертензія

E. Хвороба Іценка-Кушінга


  1. Жінка 36 років, скаржиться на головний біль, парестезії, м`язову слабкість, судоми, спрагу, поліурію. Об’єктивно: температура - 36,6оС, ЧДР – 18/хв., пульс - 92/хв., АТ 180/110 мм рт. ст. Підвищеного відживлення. На ЕКГ – зниження сегменту ST. Вміст калію у сироватці крові знижений, натрію – підвищений, активність реніну плазми значно знижена, концентрація альдостерону підвищена. Сеча: питома вага протягом доби не перевищує 1,008-1,011, реакція лужна. Спіронолактоновий тест позитивний. КТ: правий наднирник збільшений. Який діагноз найбільш вірогідно можна поставити хворій?

A. Синдром Кона

B. Феохромоцитома

C. Синдром Іценко-Кушинга

D. Андростерома

E. Нецукровий діабет


  1. Хвора З., 38 років, скаржиться на головний біль, приступи м'язевої слабкості, судоми, часте сечовипускання. Об'єктивно: Рs- 80 уд/хв. АТ 160/120 мм рт ст., коригується погано. Ліва межа серця на середньоключичної ліній, акцент ІІ тону над аортою. Вміст калію в крові 2,8 ммоль/л. Яке захворювання найбільш імовірне?

A. Гіперальдостеронізм (синдром Кона)

B. Гіпертонічна хвороба

C. Тетанія

D. Хвороба Іценко-Кушинга

E. Феохромоцитома


  1. Хвора 40 років, скаржиться на головний біль, спрагу, м’язову слабкість, затерпання рук і ніг, часте сечовипускання вночі. Об’єктивно: АТ – 190/ 100 мм рт. ст. В аналізі крові: калій – 3,0 ммоль/л, натрій – 150 ммоль/л. В аналізі сечі: білок – 0,73 г/л, питома густина – 1,003-1,008.Чим зумовлені клінічні прояви захворювання?

A. Гіперальдостеронізмом

B. Хронічний пієлонефритом

C. Гіпертонічною хворобою

D. Гіперкортицизмом

E. Підвищеним рівнем катехоломінів


  1. Хворий В., 35 років, скаржиться на головний біль, епізодичні напади різкої слабкості м'язів, періодичну спрагу. Хворіє впродовж останніх 3-х років, коли вперше було виявлено підвищення АТ. Об'єктивно: пульс 80 в хв., ритмічний, АТ - 200/110 мм рт.ст. Ан. сечі: питома вага - 1007, осад без змін. Натрій плазми крові - 150 ммоль/л, калій - 3 ммоль/л. Який препарат буде ефективним при лікуванні такої симптоматичної артеріальної гіпертензії у цього хворого?

A. Верошпірон

B. Гіпотіазид

C. Атенолол

D. Верапаміл




  1. Жінка 30 років, скаржиться на підвищення АТ, виражену слабкість, наявність судом, транзиторні парези, серцебиття, запаморочення голови, головний біль. Хворіє на артеріальну гіпертензію протягом 3 років. ЕКГ: синусова тахікардія, подовження інтервалу Q/T, депресія ST в V1-V6, негативний зубець Т в V3-V6. Ан. сечі: реакція лужна, 1010, прозора, білку, цукру немає, сечовий осад – без змін. У крові рівень калію – 2,9 ммоль/л, натрію – 160 ммоль/л. Яка патологія найбільш вірогідно зумовила артеріальну гіпертензію?

A. Синдром Кона.

B. Гломерулосклероз

C. Гіпертонічна хвороба III ст.

D. Хвороба Іценко-Кушинга.

E. Хронічний пієлонефрит.


  1. Хворий 28 років, скаржиться на різку загальну слабкість, болі в животі, нудоту, блювоту, головокружіння. Виражене похудіння. Шкіра кольору інтенсивної засмаги. Ps – 100/хв., ритмічний, слабого наповнення, АТ – 70/30 мм рт.ст. Цукор крові 3,0 ммоль/л. Для лікування даного стану у хворого використовується?

A. Введення фізіологічного розчину хлориду натрію і великих доз гідрокортизону

B. Внутрішньовенне введення адреналіну та інших адреноміметиків

C. Введення морфіну для зняття больового синдрому

D. Введення фентоламіну або тропафену

E. Введення нітрогліцерину, сечогінних


  1. У пацієнта з хворобою Аддісона після грипу з’явились адинамія, депресія, нудота, блювання, пронос, гіпоглікемія. АТ- 75/50 мм рт.ст. В крові: зниження рівня кортикостерону, кортизолу, 13-ОКС, 17-ОКС. Який стан розвинувся у хворого?

A. Гостра надниркова недостатність

B. Гострій гастрит

C. Гострий ентероколіт

D. Колапс

E. Цукровий діабет


  1. Хворий 45 років, з туберкульозом легень в анамнезі, після відпочинку в Криму відчув посилення слабкості, періодичне запаморочення, схильність до закрепів з болем в животі, необхідність додаткового підсолювання їжі. Помітив, що стан також покращується після солодкого чаю та валідолу під язик. Об’єктивно: інтенсивне потемніння шкіри, АТ 70/50 мм.рт.ст., глікемія 3,0 ммоль/л. Назвіть можливу причину погіршення стану.

A. Хронічна надниркова недостатність.

B. Цукровий діабет.

C. Ішемічна хвороба серця.

D. Хронічний панкреатит.

E. Туберкульоз легень.


  1. Хвора 14 років, протягом останього року різко прибавила в масі 7 кг, пацієнтку турбує біль голови, загальна слабкість. Об'єктивно: накопичення підшкірно-жирової клітковини більш виражене на шиї, грудній клітці, животі. На бокових поверхнях живота смуги розтягу. Молочні залози розвинені недостатньо, менструації відсутні, спостерігається оволосіння за чоловічим типом. АТ-160/100 мм рт ст, ЧСС-92 уд/хв. При дослідженні: на рентгенограмі черепа відмічається виражений остеопороз, розширене турецьке сідло. Встановіть клінічний діагноз?

A. Хвороба Іценко- Кушинга

B. Синдром Іценко-Кушинга

C. Пубертатний диспітуїтаризм

D. Синдром Лоренса-Муна-Барде-Бідля

E. Синдром Штейна-Левенталя
24. Хвора 49 років, поступила зі скаргами на напади сильного болю голови, який супроводжувався відчуттям пульсації у скронях, підвищення АТ до 280/140 мм рт.ст. Запідозрена феохромоцитома Про який механізм гіпертонічної кризи можна думати у даної хворої?

A. Збільшення концентрації катехоламінів

B. Збільшення рівня альдостерону в крові

C. Збільшення плазмової активності реніну

D. Збільшення виділення вазопресину

E. Збільшення виділення тироксину




  1. Хвора Т., 31 рік, доставлена до лікарні в непритомному стані. Зі слів супроводжуючих, в анамнезі у пацієнтки двобічна адреналектомія з приводу синдрому Іценко-Кушинга. Об’єктивно: ціаноз слизових, гіперпігментація, клонічні судоми, загальмованість, АТ 80/60 мм.рт.ст., температура тіла 34,5 С, тони серця глухі, при пальпації живота напруження передньої черевної стінки. Які невідкладні засоби лікарняної допомоги слід використати першочергово?

A. Введення гідрокортизону сукцинату

B. Введення інсуліну

C. Внутрішньовенне введення електролітів

D. Введення 40% розчину глюкози

E. Призначення панангіну


  1. Хвора 30-ти років скаржиться на напади болю голови, пульсацію в скронях, запаморочення, серцебиття, м'язову слабкість, що супроводжується блідістю шкірних покривів, істотним підвищенням АТ (270/160 мм рт.ст.). Приступи виникають переважно вночі та таблетованими гіпотензивними засобами не знімаються. Є підозра на феохромоцитому Введення якого з наведених нижче препаратів є найбільш ефективним в даному випадку?

A. Фентоламін в/в

B. Бензогексоній в/в

C. Клофелін в/в

D. Дибазол в/в

E. Фуросемід в/в


  1. Пацієнтка, 33 роки, транспортована до лікувального закладу в важкому стані. Хворіє хронічною недостатністю кори наднирників. Постійно приймала преднізолоню Протягом останнього тижня терапію не застосовувала. Об’єктивно: сопор, шкірні та видимі слизові оболонки пігментовані, тургор шкіри і м’язів знижений. Тони серця приглушені, часті, АТ- 60/40 мм рт.ст., ЧСС- 96 уд/хв. В крові: Na- 120 ммоль/л, K- 5,8 ммоль/л. Дефіцит якого гормону спричинив виникнення даного ускладнення?

A. Кортизол

B. АКТГ

C. Адреналину

D. Норадреналіну

E. Адростендіону


  1. Хвора З., 52 років, поступив в ургентному порядку у клініку зі скаргами на різку слабість, запаморочення, втрату свідомості, втрату маси тіла, відсутність апетиту, нудоту, блювання, різкий біль в епігастрії, пронос, посилену пігментацію шкіри. АТ 90/60 мм.рт.ст. Вкажіть найбільш вірогідний діагноз.

A. Аддісоновий криз

B. Пелагра

C. Менінгоенцефаліт

D. Гострий гастроентерит

E. Склеродермія
29. До ендокринолога звернулася мати дівчинки 4-х років зі скаргами на неправильну будову зовнішніх статевих органів: гіпертрофію клітора, великі статеві губи, що нагадують мошонку, прискорений ріст, появу аксилярного та лобкового оволосіння, зниження тембру голосу. Яке обстеження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

A. Визначення 17 - оксипрогестерону сироватки крові та екскреції 17 – кетостероїдів з сечею.

B. Каріотипування

C. Визначення АКТГ у крові

D. Визначення ТТГ у крові

E. Визначення кісткового віку




  1. Жінка, 36 років, скаржиться на біль голови, парестезії, м`язову слабкість, судоми, спрагу, поліурію. Об’єктивно: температура - 36,6 С, ЧДР – 18 за хв., пульс - 92 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт. ст. Підвищеного харчування. На ЕКГ – зниження сегменту ST. Вміст калію у сироватці крові знижений, натрію – підвищений, активність реніну плазми значно знижена, концентрація альдостерону підвищена. Сеча: питома вага протягом доби не перевищує 1008-1011, реакція лужна. Спіронолактоновий тест позитивний. КТ:правий наднирник збільшений. Який діагноз найбільш вірогідно можна встановити?

A. Синдром Кона

B. Феохромоцитома

C. Синдром Іценко-Кушинга

D. Андростерома

E. Нецукровий діабет
31. Хворий В., 35 років скаржиться на головний біль, епізодич-ні напади різкоїслабкості м'язів, періодичну спрагу. Хворіє впродовж останніх 3-х років, оли вперше виявлено підвищення артеріального тиску. Об'єктивно: пульс 80 в в., итмічний, АТ - 200/110 мм рт.ст. Ан. сечі: питома вага - 1007, осад без змін. Натрій плазми крові - 150 ммоль/л, калій - 3 ммоль/л. Який препарат буде ефективним при лікуванні такої симптоматичної артеріальної гіпертензії у цього хворого?

A. Верошпірон

B. Гіпотіазид

C. Атенолол

Д. Верапаміл

E. Еналаприл




  1. Який з гормонів продукується у сітчастій зоні кори надниркових залоз?

  1. Кортизон

  2. Адреналін

  3. Тестостерон

  4. Кортикостерон

  5. Норадреналін




  1. Який з діагностичних критеріїв є нехарактерним для феохромоцитоми?

  1. Збільшення екскреції з сечею ванілілмигдальної кислоти

  2. Зменшення у крові катехоламінів

  3. Збільшення ШОЕ

  4. Лейкоцитоз, еозинофілія, еритроцитоз

  5. Порушення провідності та гіпертрофія лівого шлуночка на ЕКГ




  1. Яке твердження буде вірним для синдрому Іценка-Кушінга?

  1. Рівні кортизолу і АКТГ підвищені

  2. Рівні кортизолу і АКТГ знижені

  3. Рівні кортизолу підвищені, АКТГ знижені

  4. Рівні кортизолу підвищені, АКТГ в межах норми

  5. Рівні кортизолу без змін, АКТГ підвищені




  1. Який з гіпотензивних препаратів є препаратом вибору для лікування гіпертонічного приступу при феохомоцитомі?

  1. Альфа адреноблокатори

  2. Бета адреноблокатори

  3. Клофелін

  4. Інгібітори АПФ

  5. Антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ




  1. Яке твердження буде невірним для гострої надниркової недостатності?

  1. Розвивається при патології надниркових залоз

  2. Може супроводжувати важкі порушення інших органів і систем

  3. Супроводжується артеріальною гіпертензією

  4. Супроводжується колапсом та артеріальною гіпотензією

  5. Супроводжується зниженням кортизолу, кортикостерону, альдостерону




  1. Яке твердження буде вірним для адипозогенітальної дистрофії?

  1. Рівні кортизолу, АКТГ, тестостерону, прогестерону підвищені

  2. Рівні кортизолу АКТГ, тестостерону, прогестерону знижені

  3. Рівні кортизолу підвищені, АКТГ, тестостерону, прогестерону знижені

  4. Рівні кортизолу АКТГ підвищені, тестостерону, прогестерону знижені

  5. Рівні кортизолу без змін, АКТГ тестостерону, прогестерону підвищені




  1. Хворий К., 54 р., поступив зі скаргами на виражений біль голови, біль в ділянці серця, різку загальну м’язову слабість, судоми, спрагу, прискорене сечовипускання великими порціями. Лабораторні дослідження: ЗАК - без особливостей, ЗАС – реакція лужна, протеїнурія, ізогіпостенурія, біохімічний аналіз сечі – гіперкалійурія, гіпонатрійурія, збільшення добової екскреції альдостерону. Який ваш діагноз?

А. Гіперальдостеронізм

В. Гіпопаратиреоз

С. Нецукровий діабет

D. Хвороба Адісона

Е. Хронічна ниркова недостатність


  1. У хворої 46 р. запідозрили хворобу Конна. Яке дослідження крові потрібно зробити, щоб підтвердити діагноз?

А. Дослідження крові на альдостерон

В. Дослідження крові на кортизон

С. Дослідження крові на вміст кальцію

D. Дослідження на холестерин

Е. Загальний аналіз крові


  1. Хвора Я., 28 р., доставлена машиною швидкої допомоги у важкому стані. Хворіє на хворобу Адісона 8 років. Постійно приймає зранку по 5 мг преднізолону, дотримується дієти. В добу додає в їжу по 10 г натрію хлориду. 4 дні тому назад захворіла грипом з високою температурою тіла (39,8 °С). З’явилась нудота, різкий біль в животі, часте блювання, яке не приносило полегшення. Свідомість затьмерена, шкіра гіперпігментована, пульс 56 уд/хв, АТ знизився до 40/20 мм.рт.ст. Живіт приймає участь в акті дихання, м’який, при пальпації безболісний. Який з названих препаратів слід призначити в цьому випадку?

  1. Внутрішньовенне покраплинне введення 40% розчину глюкози

  2. Розчин преднізолону

  3. Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1%

  4. Розчин строфантину 0,05%

  5. Розчин аскорбінової кислоти 5%




  1. Яке твердження буде вірним для вторинної хронічної надниркової недостатності?

  1. Рівні кортизолу, АКТГ підвищені

  2. Рівні кортизолу, АКТГ знижені

  3. Рівні кортизолу знижені, АКТГ підвищені

  4. Рівні кортизолу підвищені, АКТГ знижені

  5. Рівні кортизолу без змін, АКТГ підвищені




  1. Яке твердження буде вірним для змін крові при хронічній наднирковій недостатності?

  1. Гіпернатріємія, гіперхолестеринемія, гіперкаліємія

  2. Гіпонатріємія, гіперхолестеринемія, гіпокаліємія

  3. Гіпонатріємія, гіпохолестеринемія, гіпокаліємія

  4. Гіпонатріємія, гіперхолестеринемія, гіперкаліємія

  5. Гіпернатріємія, гіпохолестеринемія, гіпокаліємія




  1. Хвора А., 57 р., поступила в ендокринологічне відділення зі скагами на головні болі, загальну слабість, підвищення АТ, який погано піддається корекції, сухість в роті, спрагу, похудіння, сухий кашель. Гіпертонічною хворобою хворіє більше 10 років. При огляді: худа, шкіра бліда, суха, в легенях –дихання везикулярне, тони серця ритмічні, пульс – 88 уд за хв., АТ 180/110 мм.рт.ст. Лабораторні дані: цукор крові – 7,8 ммоль/л, ЗАК і ЗАС без особливостей. УЗД наднирників – збільшений лівий наднирник, КТ наднирника – об’ємний утвір лівого наднирника. Ваша лікувальна тактика?

А. Адреналектомія однобічна

В. Фентоламін в/в до стабілізації АТ

С. Адреналектомія двобічна

D. Адреноблокатори

Е. Седуксен


  1. Який з гормонів продукується у клубочковій зоні кори надниркових залоз?

  1. Кортизон

  2. Адреналін

  3. Тестостерон

  4. Альдостерон

  5. Естрогени



  1. Причинами розвитку гіперальдостеронізму можуть бути всі наступні, окрім:

  1. Гормонально-активна пухлина надниркової залози (альдостерома)

  2. Двохстороння гіперплазія клубочкової зони надниркових залоз

  3. Двохстороння гіперплазія сітчастої зони надниркових залоз

  4. Тривале вживання медикаментозних препаратів (сечогінні, контрацептиви)

  5. Може розвинутись при деяких захворюваннях нирок




  1. Хворий Д., 27 р., скаржиться на різку слабкість, відсутність апетиту, нудоту, зниження маси тіла (на 10кг за 3 місяці). Знаходився на лікуванні в гастроентерологічному відділенні, однак хвороба прогресує. При огляді: на фоні зниженого харчування мають місце гіперпігментація на шкірі і яснах. В легенях - без змін. Тони серця – глухі, пульс – 80 уд за хв. Спостерігається болючість при пальпації живота. Випорожнення – 3-4 рази на добу. Який діагноз найбільш ймовірний?

А. Адісонова хвороба

В. Гіпотиреоїдна кома

С. Гіперлактацидемічна кома

D. Гіперосмолярна кома



Е. Гостра недостатність кори наднирників


  1. Який з сечогінних засобів є препаратом вибору при гіперальдостеронізмі?

  1. Верошпірон

  2. Діакарб

  3. Фуросемід

  4. Етакринова кислота

  5. Індапамід




  1. Яке з тверджень є неправильним для феохромоцитоми?

  1. Локалізується в мозковому шарі надниркових залоз

  2. Зумовлена посиленим викидом адреналіну чи норадреналіну в кров

  3. Супроводжується тремором, емоційним збудженням

  4. Супроводжується артеріальною гіпотензією

Викид катехоламінів носить пароксизмальний характер


  1. Який з гормонів продукується у пучковій зоні кори надниркових залоз?

  1. Кортизон

  2. Адреналін

  3. Тестостерон

  4. Альдостерон




  1. Які клінічний симптом є нехарактерним для гіперальдостеронізму?

  1. Гіпоізостенурія, поліурія, ніктурія

  2. Паралічі та парези, м’язові болі

  3. Систолічна та діастолічна артеріальна гіпертензія

  4. Ознаки гіперкаліємії на ЕКГ

  5. Міастенічний синдром




  1. Хвора M., 42 р., поступила зі скаргами на різку слабість, анорексію, сильну нудоту, блювання, яка не приносить полегшання стану, головокружіння. Симптоми почали наростати протягом 1-2 днів після припинення вживання кортизону. Об’єктивно: АТ 65/20 мм.рт.ст., пульс- 148 уд/хв, нитковидний, тургор шкіри знижений, колір блідий, турбує задишка, поверхневе дихання. В крові: Нв- 166 г/л, виражена гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіперкаліємія. В сечі- протеїнурія, лейкоцитурія, мікрогематуріяю Ваш діагноз?

  1. Уремічна кома

  2. Мозкова кома

  3. Гіпоглікемічна кома

  4. Гостра серцево-судинна недостатність

  5. Гостра надниркова недостатність




  1. При двохразовому прийомі глюкокортикоїдів як розподіляється добова доза між прийомами?

  1. Половина вранці, половина ввечері

  2. Дві третини вранці, третина в обід

  3. Третина вранці, дві третини ввечері

  4. Половина вранці, половина в обід

  5. Третина в обід, дві третини ввечері




  1. Хвора Л., 41 р., доставлена машиною швидкої допомоги зі скаргами на різку загальну слабкість, схуднення, відсутність апетиту, нудоту, блювання, біль в животі. При огляді: гіперпігментація шкіри, АТ 70/45 мм.рт.ст., брадикардія. В додаткових дослідженнях: знижений вміст альдостерону, кортизону в крові, знижена екскреція 17-КС та 17-ОКС з сечею, гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія. Які лікувальні заходи слід вжити?

  1. Призначення вітаміну С

  2. Призначення глюкокортикоїдів, мінералокортикоїдів, дієти з підвищеним вмістом кухонної солі

  3. Призначення преднізолону

  4. Призначення альдостерону

  5. Призначення інсуліну




  1. Хвора В., 30 р., скаржиться на періодичне раптове підвищення АТ до 280/180 мм.рт.ст., що супроводжується пітливістю, тремтінням всього тіла, почуттям страху смерті. Після гіпертонічного кризу спостерігається поліурія, різка слабість. У періодах між кризами АТ 120/80 мм.рт.ст Які додаткові дослідження слід провести для встановлення діагнозу?

А. Дослідження вмісту катехоламінів крові та сечі

В. Дослідження вмісту трийодтироніну і тироксину

С. Дослідження вмісту ацетону в сечі

D. Дослідження вмісту АКТГ та кортизону

Е. Дослідження осмолярності крові


  1. У хворої 46 р. запідозрили хворобу Конна. Яке дослідження крові потрібно зробити, щоб підтвердити діагноз?

  1. Дослідження крові на кортизон

  2. Дослідження крові на вміст кальцію

  3. Загальний аналіз крові

  4. Дослідження на холестерин

  5. Дослідження крові на альдостерон




  1. Хвора Я., 27 р., скаржиться на надмірну вагу тіла, задишку, порушення оваріально-менструального циклу, хворіє з 3 роки. Сімейний анамнез не обтяжений. Об'єктивно: ІМТ 36,2 кг/м2, ожиріння диспластичне, з перевагою в ділянці живота, худі кінцівки, гіпертрихоз. В ділянці живота, пахових ділянках множинні бордові стрії. АТ – 160/100, пульс – 96 уд/хв. Яку діагностичну пробу доцільно провести для діагностики хвороби та синдрому Іценко-Кушінга?

  1. Малу дексаметазонову пробу

  2. Велику дексаметазонову пробу

  3. Пробу з клофеліном

  4. Пробу з церукалом

  5. Пробу з інсуліном




  1. До лікарні швидкої допомоги доставлено жінку 47 р. зі скаргами на різкий біль голови, біль в ділянці серця, живота, серцебиття, відчуття страху, нудота. При огляді: шкіра бліда, пульс – 130 за хв., АТ – 210/120 мм.рт.ст. Зі слів хворої такі приступи виникають при психологічному або фізичному перенавантаженні. Запідозрено феохромоцитому. Яке дослідження дозволить підтвердити діагноз?

А. МРТ наднирникових залоз

В. УЗД внутрішніх органів

С. Біохімічний аналіз крові

D. ЕКГ


Е. ЗАК


  1. При синдромі Іценко-Кушинга у крові виявляється:

А. Зниження вмісту кортикотропіну

В. Підвищення вмісту кортикотропіну

С. Зниження вмісту адреналіну

D. Підвищення вмісту адреналіну

Е. Зниження вмісту кортизону


  1. У хворого Д., 53 р., на основі клінічних і лабораторних даних запідозрили хронічну надниркову недостатність. Яке дослідження слід провести, щоб підтвердити діагноз?

А. Проба з введенням АКТГ

В. Велика дексаметазонова проба

С. Мала дексаметазонова проба

D. Проба з празозином

Е. Проба з глюкагоном


  1. Який з препаратів найчастіше використовується при проведенні функціональних проб з пригніченням АКТГ в діагностиці патології надниркових залоз?

  1. Преднізолон

  2. Дексаметазон

  3. Гідрокортизон

  4. ДОКСА

  5. Тріамцінолон




  1. Хвора Д., 16 р. доставлена у стаціонар з підозрою на синдром Уотерхауза-Фрідеріксена. При об’єктивному обстеженні менінгіальні симптоми, різке зниження АТ до 60/30 мм.рт.ст., петехіальні висипи на шкірі, підвищення температури тіла до 39,2° С. При обстеженні рівень глюкози – 2,8 ммоль/л, Nа+- 118 ммоль/л, К+- 7,3 ммоль/л. На ЕКГ – зниження вольтажу зубців та уповільнення провідності. Які медикаментозні препарати потрібно призначити в першу чергу?

А. Гідрокортизону сукцинат + ДОКСА

В. Гідрокортизону сукцинат

С. ДОКСА

D. Серцеві глікозиди

Е. Кордіамін


  1. Який з постулатів є неправильним щодо гіперальдостеронізму?

  1. Розвивається затримка іонів натрію

  2. Зменшується секреція реніну

  3. Розвивається виведення іонів калію

  4. Відбувається підвищення клубочкової фільтрації

  5. Збільшується секреція реніну




  1. Хвора Д., 45 р., поступила у відділення інтенсивної терапії зі скаргами на раптову головну біль, пітливість, серцебиття, нервозність, нудоту, біль у животі. Перечислені симптоми виникають при нахиленні вперед, фізичних вправах, пальпації живота. При об’єктивному обстеженні відмічається блідість шкіри, пітливість, збудження хворої. АТ – 220/140 мм.рт.ст., ЧСС – 90 за хв. При пальпації живота – посилення болі в лівій здухвинній ділянці. Таблетовані гіпотензивні засоби неефективні. Ваш попередній діагноз?

А. Гіпертонічний криз на фоні феохромоцитоми

В. Гіпертонічний криз

С. Гіпертонічний криз при нирковій патології

D. Синдром Кона. Гіпертонічний криз

Е. Синдром Іценко-Кушинга. Гіпертонічний криз




  1. Який з гормонів продукується у мозковій речовині надниркових залоз?

  1. Кортизон

  2. Адреналін

  3. Тестостерон

  4. Альдостерон

  5. Естрогени




  1. Який з синдромів є нехарактерним для феохромоцитоми?

  1. Синдром артеріальної гіпертензії

  2. Кардіальний (задишка, пітливість, тахікардія)

  3. Нейропсихічний (парестезії, страх смерті,збудливість)

  4. Шлунково-кишковий (болі в животі, проноси)

  5. Гіпоглікемічні стани




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка