Лекція №1 Тема: Значення і завдання загальної та медичної психології. Розвиток психіки. Свідомість. План



Скачати 28.92 Kb.
Сторінка7/10
Дата конвертації12.09.2021
Розмір28.92 Kb.
ТипЛекція
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Інстинкти — це вроджені видові форми поведінки, що виробилися в ході природного відбору як результат відбору і закріплення біологічно доцільних дій. Приклади: сезонні перельоти птахів, побудова гнізд, запасання їжі на зиму. Більш повну адаптацію до умов життя забезпечують навички.

Навички — це індивідуально набута форма поведінки тварин, яка закріплюється в результаті повторень. В основі навичок лежить система умовних рефлексів. Це більш досконалий, ніж інстинкти, механізм пристосування. Він дозволяє у відповідності до змін середовища виробляти нові умовні рефлекси, а також відмовлятися від тих умовних рефлексів, необхідність у яких відпала. Навичка не завжди є більш складною (у порівнянні з інстинктом) формою поведінки, але вона є більш гнучкою та пластичною формою. Без відповідного підкріплення навичка згасає.

У процесі пристосування тварин до середовища їм нерідко доводиться розв’язувати завдання, пов’язані з подоланням перешкод, пошуком оптимальної поведінки в новій ситуації. У таких випадках вищі тварини (насамперед людиноподібні мавпи, дельфіни) здатні до інтелектуальних форм поведінки — найпростіших форм розумової діяльності, основаної на встановленні зв’язків між предметами. Мавпи, наприклад, для того щоб дістати приманку, можуть вибудовувати з ящиків башту, заливати водою вогонь, відкривати клітку, підбираючи для цього палиці-ключі певних розмірів і перетину.


Психіка є властивістю мозку відображати довкілля й регулювати поведінку та діяльність людини. Мозок працює рефлекторно.

Рефлекс - це відповідь живого організму на той чи інший вплив,який здійснюється через НС, центральним органом якої є головний мозок. Відповідаючи на зовнішні впливи, організм пристосовується до зовнішнього світу.

Вперше положення про те, що всі акти психічного життя за своєю структурою і динамікою є рефлекторними, висунув І. М. Сєченов(1829 - 1905). У праці "Рефлекси головного мозку" (1863) він назвав психічні процеси "середньою ланкою" рефлекторного акту. Розрізняють два види рефлексів:

безумовні, з якими народжуються люди і тварини та умовні, які виробляються в процесі життя. Безумовні, рефлекторні дії, поступово ускладнюючись, набувають форми інстинктів. Інстинкт - ланцюжок безумовних рефлексів, природжена, видова форма поведінки тварин. У своїх дослідженнях І. Павлов довів, що великі півкулі головного мозку відіграють провідну роль у життєдіяльності організму. Кора великих півкуль головного мозку, забезпечуючи потреби організму, разом з найближчими підкорковими нервовими центрами здійснює складну аналітико - синтетичну діяльність. У ній утворюються найскладніші тимчасові нервові зв'язки, за допомогою яких регулюються відносини між організмом та зовнішнім середовищем, а також діяльність самого організму. Цю діяльність великих півкуль головного мозку І. Павлов називає вищою нервовою діяльністю.

Основними процесами НД є збудження і гальмування. Збудження - це відповідь клітин головного мозку на отримані фізичні, хімічні та психічні подразники(задзвонив дзвінок). Гальмування є двох видів: зовнішнє, що настає внаслідок дії сильного стороннього подразника(Пр.: виділяється слина у собаки коли засвічується лампочка та припиняється, якщо почне діяти сильний звук); внутрішнє гальмування настає, коли умовний подразник (Пр.: світло), на який вироблено умовний рефлекс, час від часу не підкріплюється безумовним подразником (Пр.: їжею) , тоді утворений зв'язок гальмується і рефлекс згасає. За певних умов збудження та гальмування поширюються, іррадіюють по корі великих півкуль, викликаючи збудження чи гальмування інших ділянок кори чи знову зосереджуються, концентруються в пункті свого виникнення.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка