Латинсько-український словник



Сторінка2/5
Дата конвертації26.07.2020
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5
contra (прийм. з Acc.) проти
contractūra, ae f контрактура – стійке обмеження рухливості суглоба
contusio, ōnis f контузія – ушкодже-ння тіла внаслідок механічної дії ззовні
convolūtus, a, um звивистий, згорнутий
coquo, coxi, coctum, ěre варити
cor, cordis n серце
cornea, ae f рогівка
cornu, us n ріг, ріжок
cornūtus, a, um рогатий, ріжковий
corōna, ae f корона, вінок
coronalis, e вінцевий
coronarius, a, um коронарний, вінцевий
coronoideus, a, um вінцевий
corpus, ŏris n тіло
corpuscŭlum, i n тільце
corrĭgens, ntis виправляючий
cortex, ĭcis m кора; кіркова речовина
costa, ae f ребро
costālis, e ребровий
costoclaviculāris, e реброво-ключичний
craniālis, e черепний, краніальний
craniocerebrālis, e черепно-мозковий
cranium, i n череп
crassus, a, um товстий
crena, ae f щілина
creotherapia, ae f кріотерапія – зага-льна назва методів лікування, які базуються на застосуванні низь-ких температур для охолодження тканин, орґанів або всього орґа-нізму
cresco, crevi, cretum, ĕre рости
cribrōsus, a, um дірчастий
crista, ae f гребінь
critĭcus, a, um критичний
cruciātus, a, um хрестоподібний
crus, cruris n гомілка; ніжка
cryopexia, ae f кріопексія – хірургічна операція: з’єднання сітківки (при її розшаруванні) з судинною оболонкою очного яблука шляхом дії холоду на відповідні ділянки склери, що викликає розвиток локального адгезивного процесу
cryptorchismus, i m крипторхізм – аномалія розвитку: відсутність в мошонці одного або обох яєчок, зумовлена затримкою їх внутрішньоутробного переміщення з заочеревного простору
crystallus, i f кристал
cuboideus, a, um кубічний
culmen, ĭnis n вершина
cum (прийм. з Abl.) з (кимсь, чимсь)
Cuprum, i n мідь
curatio, ōnis f лікування
curo, āvi, ātum, āre лікувати, дог-лядати
curvatūra, ae f кривина
cuspis, ĭdis f вістря
cutaneus, a, um шкірний
cutis, is f шкіра
cystĭcus, a, um міхуровий
cystis, is f 1) міхур 2) кіста – порож-ниста пухлина з рідким або напіврідким вмістом
cystoma, ătis n цистома (син. кісто-ма) – порожнина в залозистій тканині, яка утворилася в процесі пухлинного росту
cystoplegia, ae f цистоплеґія – параліч мускулатури сечового міхура
cystostomia, ae f цистостомія – хірур-гічна операція: утворення зовні-шньої нориці (свища) сечового міхура
cytologia, ae f цитологія – наука про будову, розвиток і функції клітин
cytopenia, ae f цитопéнія – зменше-ння у порівнянні з нормою вмісту клітин певного виду в об’єкті дослідження
cytoplasmatĭcus, a, um цитоплазма-тичний
cytus, i m (грецьк.) клітина
D

dacryorrhoea, ае f сльозотеча


dactylalgia,ae f дактилальґія – біль пальців
dactylomegalia, ае f дактиломеґáлія – надмірно великі розміри пальців рук або нiг
dactylospasmus, i m дактилоспазм, спазм пальця (пальців)
dartos, on (грецьк.) м’ясистий
de (прийм. з Аbl.) про, за
debeo, ĭtum, ēre бути повинним
Decamevītum, i n декамевіт
Decamīnum, i n декамін
declīve, is n схил
decoctum, i n відвар
decompensātus, a, um декомпенсований, невідшкодований
decōrum пристойно, благородно
decubĭtus, us т пролежень
decursus morbi nepe6ir хвороби
decursus, us т nepe6ir
decussatio, ōnis f перехрестя
defectus, us т вада, дефект
defendo, nsum, ěre захищати
defěrens, ntis сім’явиносний
deficientia, ae f недостатність (ембр.)
deformans, ntis деформуючий
deformatio, ōnis f деформація – відхи-лення від нормальної форми;
degeneratio, ōnis f дегенерація, пере-родження
delimitātus, a, um відмежований
delirium, i n делірій, хворобливе марення
deltoideus, a, um дельтоподібний
dendritĭcus, a, um деревоподібний, дендритний
dens, ntis т зуб
dens deciduus випадний, молочний зуб
densus, a, um щільний, густий; темний (гіст.)
dentālis, e зубний
dentātus, a, um зубчатий
denticulātus, a, um зубчастий
depressĭvus, a, um депресивний
depurātus, a., um очищений (для м’я-ких і твердих речовин)
derma, ătis n (грецък.) шкіра
dermatĭtis, itĭdis f дерматит – запа-лення шкіри
dermatologia, ae f дерматолоґія – нау-ка про захворювання шкіри
dermoscopia, ае f дермоскопія – зага-льна назва методів візуального дослідження шкіри i її придатків
descendens, ntis низхідний
desertum, i n пустеля
designātio, ōnis f позначення
desinfectio, ōnis f знезаражування, дезинфекція
desquamans, ntis десквамантний, який (що) лущиться
destillātus, a, um дистильований
Deus, i m Бог, Господь
devĭto, ātum, āre уникати, обминати
dexter, tra, trum правий
dextrolaterālis, e правосторонній
diabētes, ae т діабет, сечове виснаження
diabetĭcus, a, um діабетичний
diaeta.ae f дієта, режим харчування
diagnōsis, is f дiaгнoз – висновок про характер i суть захворювання
diagnostĭcus, a, um діагностичний
diamĕter, tri т діаметр
diaphoretĭcus, a, um потогінний
diaphragma, ătis n діафрагма – грудочеревна перетинка
diarrhoea, ае f діарея, пронос
diastŏle, еs f діастола - розширення серця
Dibazōlum, i n дибазол
dico, dixi, dictum, ěre говорити
dies, ēi т,f день
differens, ntis диферентний, різний, неоднаковий
diffěro, lātum, diffěre відрізнятися
difficĭle трудно, нелегко
difficĭlis, e трудний, важкий (для виконання)
diffūsus, a, um розлитий
digastrĭcus, a, um двочеревцевий
digestio, ōnis f травлення
digestorius, a, um травний
digĭtus, i т палець
dignosco, gnōtum, ěre розпізнавати
dihydrogenphosphas, ātis m дигідроґенфосфат
dihydroxўdum, i n дигідроксид
dilatatio, ōnis f розширення
diligens, ntis старанний
diligenter старанно
dilūtus, a, um розведений
Dimedrōlum, i n димедрол
diphtheria, ае f дифтерія
diphtherĭcus, a, um дифтерійний
diploё, ёs f діплоє, губчатка
diprosōpus, i m дипрозон – зрослі близнюки, що мають на одній спільній голові два обличчя
dipsomania, ае f дипсомáнія – періо-дичний, імпульсивний потяг до п'янства тривалістю від кількох днів до тижня, запíй
directus, a, um прямий
disciplīna,ae f наука, порядок, дисципліна
disco, ěre вчитися, вивчати
discus, i т диск
dispersus, a, um розсіяний
disseminātus, a, um розсіяний
dissimĭlis, e неподібний
distālis, e дальший, кінцевий, диста-льний
distinguo, nōtum, ēre розрізняти
diu довго, довготривало
Diurecolīnum, i n диуреколін
diuretĭcus, a, um сечогінний
Diuretīnum, i n диуретин
dives, ĭtis багатий
divĭdo, vīsum, ěre ділити, розподіляти
divisio, ōnis f пoдiл
divīsus, a, um поділений, розподілений
do, dātum, āre давати, видавати
doceo, doctum, ēre вчити, навчати
dolichocephalia, ae f довгоголовість
dolichocolon, i n доліхоколон – аномалія розвитку: надзвичайно велика довжина ободової кишки
dolichocrania, ae f доліхокранія – варіант форми черепа людини, що характеризується значною перевагою поздовжнього діаметра над поперечним
dolor, ōris т біль, страждання
dolorōsus, a, um больовий, болючий
domĭnaus, ntis переважаючий
Domĭnus, i m Господь
domus, us f дім
dormio, ītum, īre спати
dorsālis, e спинний, тильний, дорсальний, спинковий
dorsum, i n спина, спинка, тил (dorsum sellae спинка сідла, dorsum manus тил кисті)
dosis, is f доза, певна кількість
dragee (невідм.) драже
dubius, a, um сумнівний
duco, duxi, ductum, ěre вести
ductŭlus, i m проточка
ductus choledŏchus загальна жовчна протока
ductus, us т протока, хід
dulcis, e солодкий
dum поки
duodēnum, i n дванадцятипала кишка
duplex, ĭcis подвійний
durus, a, um твердий
dyscholia, ae f дисхолія – наявність відхилень від нормального складу жовчі
dysenteria, ае f дизентерія
dysfunctio, ōnis f дисфункція – порушення функції системи, орґана або тканини орґанізму, яке виражається неадекватністю реакції на дію подразників
dysgeusia, ae f дисґевзія – розлад смаку
dyshidrotĭcus, a, um дисгідротичний, викликаний розладом потовиділення
dyskinesia, ае f дискінезія – розлад довільних pyxiв, розлад коор-динації
dysopsia, ae f дизопсія – розлад зору
dysosmia, ae f дизосмія – розлад нюху
dysostōsis, is f дизостос – загальна назва вроджених або спадкових аномалій розвитку кісток скелета
dyspepsia, ae f диспепсія – розлад травлення
dysphagia, ae f дисфáґія – утруднене ковтання
dyspnoë, ёs f диспнóе (невідм.) задишка
dystonia, ae f дистонія – патолоґічна зміна тонусу
dystrophia, ae f дистрофія – розлад живлення
dysuria, ae f дизурія – утруднене сечовиділення
Е

e, ex (прийм. з Abl.) з, із


ectopia, ae f ектопíя – вроджене змі-щення органа
eczēma, ătis n екзема – рецидивуючий сверблячий нейроалергічний дерматоз
effectus, us m ефект, результат дії, наслідки
effĕrens, ntis еферентний, виносний
ego я
elastĭcus, a, um еластичний
electrocardiogramma, ătis n електро-кардіограма – крива, що відобра-жає зміни у часі різницю потен-ціалів електричного поля (біопо-тенціалів) серця при його ско-роченнях
elementarius, a, um елементарний
elĕphas, ntis m слон
elīxir, īris n еліксир
embryon, i n зародок, плід
embryonĭcus, a, um зародковий
embryopathia, ae f ембріопáтія – зага-льна назва аномалій розвитку, що виникають в період ембріо-нального розвитку
eminentia, ae f підвищення
emphysēma, ătis n емфізема – надмірне скупчення в органах або тканинах повітря, яке потрапило ззовні.
emplastrum, i n пластир
Emplastrum (-i n) adhaesīvum (-i) ad clavos липкий пластир від мозолів

empyēma, ătis n емпієма – значне скупчення гною в якій-небудь порожнині тіла або в порожнистому органі


emulsum, i n (emulsio, ōnis f) емульсія
enamēlum, i n емаль
encephalītis, ĭdis f енцефаліт – запалення головного мозку
encephalomalacia, ae f енцефалома-ляція – розм’якшення головного мозку, вологий некроз тканин мозку
encephălon, i n (грецьк.) головний мозок
endocrīnus, a, um ендокринний
endogěnus, a, um ендоґенний, який виникає і розвивається в орґанізмі внаслідок внутрішніх причин
endometrītis, ĭdis f ендометрит – запалення слизової оболонки матки
endomyocardītis, ĭdis f ендоміокардит – запалення ендокарда та міокарда
eněma, ătis n клізма, промивання
enim бо, адже
enterorrhagia, ae f кишкова кровотеча
enterosolubĭlis, e кишковорозчинний
enurēsis, is f енурéз – нетримання сечі нічнé
Ephedrīnum, i n ефедрин
epicondўlus, i m надвиросток
epidemia, ae f епідемія
epidemĭcus, a, um епідемічний
epidermis, ĭdis f надшкір’я
epigastrium, i n надчерев’я
epiphysiālis, e наростковий
epiphўsis, is f наросток, епіфіз
epithelium, i n епітелій – клітини поверхневих шарів шкіри і слизових оболонок
erysipĕlas, ātis n бешиха
erysipelatōsus, a, um бешиховий, еризипелоїдний
erythēma, ătis n еритема – почервоніння шкіри
erythrocуtĭcus, a, um еритроцитарний
erythrocytus, i m еритроцит – червоне кров’яне тільце, червонокрівець
Erythromycīnum, i n еритроміцин
erythropoёsis, is f еритропоез – процес утворення еритроцитів
erythropsia, ae f еритропсія – порушення зорового сприйняття, при якому все бачене видається у червоному кольорі
et і
ethmoidālis, e решітчастий
Euphyllīnum, i n еуфилін
eupnoë, ës f евпнóе (невідм.) легке, рівномірне дихання
Eurōpa, ae f Європа (Европа)
euthanasia, ae f евтаназія – легка, безболісна смерть
exacerbatio, ōnis f загострення
exacte старанно, точно
examinātio, ōnis f досліджування, обстеження
exanthēma, ătis n екзантема – висип на шкірі
exanthematĭcus, a, um висипний
excĭtans, ntis збудливий
exemplar, āris n зразок, екземпляр
exĭtus, us m кінець, вихід, відхід
exĭtus letālis смертельний кінець
exogĕnes, is екзогенний, який виник під впливом зовнішнього чинника
exophthalmus, i m ексофтальм, витрішкуватість
exsiccātus, a, um висушений
exspectŏrans, ntis відхаркувальний
exspiratorius, a, um видихальний, експіраторний
exstirpatio, ōnis f екстирпація – цілковите видалення орґана хірургічним шляхом
exsudatio, ōnis f запальне випотівання
exsudatum, i n ексудат, піт
extendo, nsum, ĕre розтягати, намазувати
extensor, ōris m розгинач (м’яз)
extensus, a, um намазаний
externus, a, um зовнішній
extractio, ōnis f витягання, виривання
extractum, i n екстракт, витяжка
extraplasmĭcus, a, um зовнішній (гіст.)
extrauterīnus, a, um позаматковий
extremĭtas, ātis f кінець
F
faciālis, e лицевий
facies Hippocratĭca лице Гіппократа – сукупність характерних змін обличчя у хворих в дуже важкому стані, зв’язаним з обезводненням орґанізму

facies, ēi f 1) поверхня; 2) лице, обличчя


facĭlis, e легкий (до виконання)
facilius легше
facio, factum, ĕre робити
factitius, a, um штучний
fames, is f голод
familiāris, e сімейний
fascia, ae f фасція
fascicŭlus, i m пучок
febris, is f гарячка
fel, fellis n жовч (що міститься в жовчному міхурі)
felix, īcis щасливий
femĭna, ae f жінка
feminīnus, a, um жіночий
femorālis, e стегновий
femur, ŏris n стегно, стегнова кістка
fero, latum, ferre нести
Ferrum, i n залізо
festīno, ātum, āre спішити, поспішати
fetus, us m утробний плід, зародок
fibra, ae f волокно
fibrillāris, e миготливий
fibrocartilāgo, ĭnis f волокнистий хрящ
fibrōma, ătis n фіброма – доброякісна сполучнотканинна пухлина
fibrōsus, a, um волокнистий
fibŭla, ae f малогомілкова кістка
filtro, ātum, āre фільтрувати
finio, ītum, īre закінчувати
finis, is f кінець, межа; мета
fio, fiĕri утворюватися, ставатися
fissūra, ae f щілина
fixus, a, um прикріплений
flacon, ōnis f флакон

flavus, a, um жовтий


flexor, ōris m згинач (м’яз)
flexūra, ae f згин
Florenālum, i n флоренал
flos, floris m квітка
fluctuans, ntis коливний
fluĭdus, a, um рідкий (для екстрактів)
focālis, e вогнищевий, фокальний
foetor, ōris m поганий запах, сморід
folium, i n листок
folliculāris, e фолікулярний
fons, ntis m джерело
fonticŭlus, i m джерельце
forāmen, ĭnis n отвір
forma, ae f форма
formo, ātum, āre формувати
formŭla, ae f формула, форма
fornix, ĭcis m склепіння
fortūna, ae f фортуна, щастя, доля
fossa, ae f яма; ямка
fractŭra, ae f перелом
frequens, ntis частий
frictio, ōnis f втирання, розтирання
frigĭde холодно, холодним способом
frigĭdus, a, um холодний
frons, ntis f лоб, чоло
frontālis, e лобовий
fructus, us m плід, фрукт
functio, ōnis f функція
fundus, i m дно (fundus gastrĭcus дно шлунка)
Furacillīnum, i n фурацилін
Furadonīnum, i n фурадонін
furuncŭlus, i m фурункул, чиряк
fuscus, a, um темний
fusiformis, е веретеноподібний
fusus, i m веретено
G
galactorrhoea, ae f ґалакторéя – мимовільне витікання молока з молочної залози у періоди між годуванням дитини груддю
ganglion, i n нервовий вузол, вузол
gangraena, ae f ґанґрена – вид некрозу, при якому змертвілі тканини або висихають або піддаються гнійному розкладу
gangraenōsus, a, um ґанґренозний
gargarisma, ătis n полоскання
gaster, stris f (грецьк.) шлунок
gastrĭcus, a, um шлунковий
gastrītis, ĭdis f гастрит – запалення слизової оболонки шлунка
gastrogĕnus, a, um шлункового походження
gastroscopia, ae f ґастроскопія – метод обстеження стану слизової оболонки шлунка за допомогою ґастроскопа
gastrospasmus, i m ґастроспазм – спазм шлунка
gastrostomia, ae f ґастростомія – опе-ративне утворення шлункової фістули для штучного годування
gaudeo, ēre радіти, веселитися
gelatīna, ae f желатина
gelatinōsus, a, um желатиновий
Gelatōsa, ae f ґелятоза
gemma, ae f брунька
gemma dentis зубна брунька
gemmālis, e бруньковий
generālis, e ґенеральний, головний; загальний (гіст.)
geniohyoideus, a, um підборідно-під’язиковий
genu, us n коліно
genus, ĕris n рід, вид
geriatria, ae f геріатрія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби людей похилого віку, розробляє методи їх діагностики, профілактики і лікування
germen, ĭnis n зачаток
geroderma, ătis n ґеродерма – патолоґічна атрофія шкіри. що подібна на старечу
gerontologia, ae f ґеронтолоґія – розділ біології і медицини, який вивчає закономірності старіння живих організмів, в т.ч. людини
gigantismus, i m ґіґантизм, надмірний ріст
gingīva, ae f ясна
glaber, bra, brum голий, непокритий, гладкий
glandŭla, ae f зáлоза
glandulāris, e залозевий
glaucōma, ătis n глаукома – хвороба очей, яка характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску з розвитком дистрофічних розладів в сітківці і диску зорового нерва, що зумовлює зниження зорових функцій
glenoidālis, e суглобовий (cavitas glenoidālis суглобова западина)
gliocўtus, i m ґліоцит – загальна назва клітинних елементів нейроґлії
globŭlus, i m кулька
glomus, ĕris n клубок
glossalgia, ae f ґлосальґія – біль в області язика
glossorrhagia, ae f кровотеча з язика
glucōnas, ātis m ґлюконат
Glucōsum, i n ґлюкоза
glutēalis, e сідничний
glutēus, a, um сідничний
glycaemia (glykaemia), ae f ґлікемія – збільшення вмісту ґлюкози в крові
Glycerīnum, i n гліцерин
glycogenōsis, is f ґлікоґеноз – загальна назва спадкових хвороб вуглеводного обміну, які характеризуються надлишковим накопиченням ґлікоґену в різних орґанах і тканинах
gonarthrōsis, is f ґонартрóз – артроз колінного суглоба
goniotomia, ae f ґоніотомія – хірургічна операція розтину зрощень в ділянці райдужно-рогівкового кута ока з метою покращення відтоку водянистої вологи через венозний синус; застосовується при вродженій ґлаукомі
gonītis, ĭdis f ґоніт – запалення колінного суглоба
gossypium, i n вата, бавовник
gracĭlis, e тонкий, ніжний
gradus, us m ступінь
Graecus, a, um грецький
gramma, ătis n грам
granŭla Aethazoli-natrii pro infantĭbus гранули етазол-натрію для дітей
granŭla Orāzi гранули орази
granuliformis, e зерноподібний
granulocytus, i m ґранулоцит – лейкоцит, в цитоплазмі якого при забарвленні виявляється зернистість
granŭlum, i n гранула, крупинка
gratia, ae f подяка, вдяка
gratis безплатно, безкоштовно
gravĭda, ae f вагітна
gravidĭtas, ātis f вагітність
gravis, e важкий, тяжкий
gravĭtas morbi тяжкість хвороби
gravĭtas, ātis f тяжкість
Griseofulvīnum, i n ґрізеофульвін
griseus, a, um сірий
grosse грубо, крупно
grossus, a, um великий, крупний
Gummi arabĭcum аравійська камедь
gustus, us m смак
gutta, ae f крапля
gynaecologia, ae f ґінеколоґія – галузь клінічної медицини, яка вивчає фізіологію жіночої статевої системи, її хвороби і розробляє методи їх профілактики, діагностики і лікування (питання, що стосуються вагітності і пологів, вивчаються акушерством)
gyrus, i m звивина

H
habeo, ĭtum, ēre мати, володіти


haema, ătos n (грецьк.) кров
haemangiōma, ătis n геманґіома – доброякісна пухлина, яка розвивається з кровоносних судин, кров’яник
haemarthrōsis, is f гемартроз – скупчення крові у порожнині суглоба
haemateměsis, is f гематемéзис – криваве блювання
haematocolpos, i m гематокольпос – скупчення крові у піхві
haematōma, ătis n гематома – обме-жене скупчення крові в тканинах з утворенням в них порожнини, що містить рідку або згущену кров
haematometra, ae f гематометра – скупчення менструальної крові в порожнині матки
haematuria, ae f гематурія – наявність у сечі крові або еритроцитів
Haemoglobīnum, i n гемоглобін
haemolytĭcus, a, um гемолітичний, пов’язаний з гемолізом або зумовлений ним
haemolўsis, is f гемоліз – руйнування еритроцитів з виходом гемоґлобіну в оточуюче еритроцити середовище
haemopoësis, is f гемопоез – кровотворення, процес утворення, розвитку і дозрівання клітин крові
haemopoëticus, a, um кровотворний, стосується кровотворення
haemoptoë, ës f гемоптóе – кровохар-кання
haemorrhagĭcus, a, um геморагічний, кровоточивий
haemostāsis, is f гемостаз: 1) в хірургії – зупинка кровотечі; 2) в патології – зупинка кровотоку (плину крові) в судинах ділянки орґана або тканинах
haemostatĭcus, a, um кровоспинний
haemotherapia, ae f гельмотерапія – загальна назва методів лікування, що грунтуються на використанні крові або її компонентів
haemothōrax, ācis m гемоторакс – скупчення крові в плевральній порожнині
haemotransfusio, ōnis f (син. transfusio sanguĭnis) переливання крові
halux, ūcis m великий палець стопи
heliotherapia, ae f геліотерапія – ліку-вання сонячними проміннями
helix, ĭcis m завиток, закруток
hemeralopia, ae f гемералопія – різке погіршення зору в умовах пониженої освітленості, зумовлене порушенням функції палочкового світлочутливого апарата сітківки
hemianaesthesia, ae f геміанестезія – чутливість однієї половини тіла
hemiplegia, ae f геміплеґія – параліч однієї половини тіла
hemiprosopoplеgia, ae f геміпрозопо-плеґія – однобічний параліч м’язів обличчя при ураженні лицевого нерва або його ядра
hemisphaerium, i n півкуля
hepar, ătis n печінка
hepatĭcus, a, um печінковий
hepatītіs, ĭdis f гепатит – запалення печінки
herba, ae f трава
hereditarius, a, um спадковий
hernia, ae f грижа, кила
heroĭcus, a, um сильнодіючий
herpes, ĕtis m пухирчастий лишай
heteroplastĭca, ae f гетеропластика – пересадка людині тканин або органів від тварин
heterotopĭcus, a, um гетеротопічний, на невластивому місці
hexadactylia, ae f гексадактилія – на-явність шести пальців на руці або нозі
Hexavītum, i n гексавіт
hiātus, us m розтвір
hic, haec, hoc цей, ця, це
hidradenītis, ĭdis f гідраденіт – гнійне запалення потових залоз, що викликається стафілококами
hidrōsis, is f гідроз – загальна назва порушень функції потових залоз
hilum, i n ворота
Hippocrates, is Гіпократ (V ст. до н.е.), засновник античної меди-цини, знаменитий грецький лікар, т. зв. “батько медицини”
hirundo, ĭnis f ластівка
hirūdo, ĭnis f п’явка
histologia, ae f гістолоґія – медико-біологічна наука, яка вивчає закономірності розвитку, будови і функції тканин багатоклітинних тварин і людини
histologĭcus, a, um гістологічний
histolўsis, is f гістоліз – руйнування тканин шляхом їхнього розплавлення протеолітичними ферментами
historia, ae f історія
homeopathia, ae f гомеопáтія – система лікування, що ґрун-тується на принципах, згідно з якими застосування дуже малих доз речовин, які викликають у великих дозах, явища, подібні до ознак хвороби, має лікувальний ефект
homo, ĭnis m людина
homogĕnes, is гемогенний, одно-рідний
homoplastĭca, ae f = alloplastĭca, ae f заміна дефектів або виправлення деформацій з використанням тканин від іншої людини
honestus, a, um чесний
honor, ōris m пошана, честь
honōro, āvi, ātum, āre шанувати, прославляти
hora, ae f година
horizontālis, e горизонтальний, по-земний
hormonālis, e гормональний
hormonotherapia, ae f гормонотерапія – застосування з лікувальною метою природних гормонів або їх синтетичних аналоґів
humānus, a, um людський
humĕrus, i m плечова кістка
humĭdus, a, um вологий, вогкий
humĭlis, e низький
humus, i f земля, грунт
hydraemia, ae f гідремія – збільшення вмісту води в крові, розрідження крові


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка