Країна сонця Африка материк, який лежить в – північній, півфденній, західній і східній півкулях



Дата конвертації24.04.2020
Розмір6.5 Mb.

Країна сонця

Африка материк, який лежить в – північній, півфденній, західній і східній півкулях.

  • Крайня північна точка – мис Рас-Енґела 37о20' пн.ш.,
  • крайня південна – мис Аґульяс – 34о52' пд.ш,
  • крайня західна точка – мис Альмаді (17о32' зх.д),
  • крайня східна – мис Рас-Гафун (51о23' сх.д).
  • На Африканському материку до початку нашої ери вся північна приморська смуга була вже відома римлянам.
  • Їхні знання про Атлаські гори першим узагальнив Страбон, який назвав всі країни Північно-Західної Африки від Атлантичного океану до Туніської протоки атласькими країнами.
  • Африка, будучи найближчим сусідом Європи залишалась для європейців таємничим материком.
  • Важкодоступність берегів материка, безкраї пустелі та густі ліси; зустрічні вітри перешкоджали підходу кораблів до суші.
  • Але в 15 ст. португальці в пошуках шляху до Індії почали досліджувати узбережжя Африки.
  • У 80-х роках 15 ст. португальський мореплавець Бартоломео Діаш доплив до південної кінцевості Африки і обійшов її
  • У 1498 році Васко да Гама обігнув Африканський материк із заходу і півдня і, перетнувши Індійський океан, досяг берегів Індії.
  • З відкриттям прибережної частини Африки європейці започаткували работоргівлю та підкорення африканських народів.
  • Наприкінці 18 та у 19 століттях Англія та Франція захопили ряд колоній у внутрішніх частинах материка. Ці захоплення супроводжувалися відкриттями та дослідженнями.
  • В 1778 році у Лондоні було засновано Африканську асоціацію для дослідження внутрішніх областей Африки, яка організувала ряд великих експедицій.
  • Але перші мандрівки для дослідників завершувалися невдачами – члени експедицій або вмирали від хвороб, або гинули при нападах арабів або африканців, котрі розуміли, що білі – це їхні вороги
  • В 1840 році в Південну Африку подався молодий англійський місіонер Давид Лівінгстон, який згодом став знаменитим дослідником африканського материка.
  • Він перетнув посушливу область Калахарі, дослідив озеро Нгамі та досяг середньої течії річки Замбезі. Він проплив вверх по течії Замбезі і потім дійшов до берегів Атлантичного океану, відкрив великий водоспад, який назвав водоспадом Вікторія.
  • Лівінгстон був першим, хто перетнув Південну Африку з заходу на схід. Його спостереження за природою та життям невідомих до цього часу областей внутрішньої Африки дало багато нового та цікавого для науки.
  • Знання про Центральну Африку розширив и поглибив ще один англійський вчений-дослідник - Генрі Стенлі.
  • В 1874 році англо-американська експедиція, яку очолював Стенлі, обстежила низку великих озер материка, річку Конго та верхів’я річки Ніл.
  • Завдяки дослідженням ряду мандрівників в 19 ст. були вирішені географічні проблеми, пов’язані з головними річками Африки – Нігером, Нілом, Конго, та Замбезі. Ряд мандрівників дослідили Судан та Сахару (німці Швейнфурт і Барт, француз Фуро, росіяни Юнкер, Єлісеєв, Ковалевський).
  • В 20 ст. мандрівки в Африку стали звичним явищем. Вчені з різних країн світу, спираючись на досвід попередників легше долали труднощі, пов’язані з експедиціями. Цьому сприяло також облаштування залізничних, шосейних та грунтових доріг в різних частинах континенту.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка