Концепція здоров’я населення: чинники, що його зумовлюють, методи оцінки, показники



Скачати 26.03 Kb.
Дата конвертації25.10.2020
Розмір26.03 Kb.
ТипКонцепція
Громадське здоров’я та громадське медсестринство. Заняття №2.
Тема заняття:

Концепція здоров’я населення: чинники, що його зумовлюють, методи оцінки, показники.
1. Методичні підходи до вивчення чинників, які визначають рівні

здоров’я населення та його окремих контингентів.
2. Особливості вивчення впливу факторів соціально-економічних,

соціально-біологічних, екологічних і природнокліматичних, медико- організаційних. Проблеми збирання відповідної інформації.

Здоровий спосіб життя як соціальний феномен визначається цілим рядом наступних соціально-економічних ,соціально-біологічних, екологічних і природнокліматичних, медико- організаційних чинників:

1) спостерігається виразний зв'язок між способом життя і демографічною структурою населення. Поширеність споживання алкоголю і частка дітей знаходяться в зворотній залежності, що відображає зростаюче споживання спиртних напоїв у країнах, де знижується народжуваність;

2) споживання алкоголю і куріння пов'язані з рівнем доходу: при його зростанні споживання алкоголю зростає, а поширеність куріння, навпаки, знижується. На відміну від алкоголю, тютюн втратив властивість нормального блага, зростання споживання якого збільшується з ростом доходу;

3) міжнародна статистика підтверджує гіпотезу про те, що із зростанням подушного ВВП частка населення, що страждає на ожиріння, спочатку зростає, а потім починає знижуватися;

4) існує негативний зв'язок між споживанням алкоголю і рівнем безробіття;

5) вплив на здоровий спосіб життя надає урбанізація. Із збільшенням частки міського населення середньодушове споживання алкоголю знижується, а частка страждаючих ожирінням підвищується;

6) індекс освіти позитивно пов'язаний як з чоловічим, так і з жіночим курінням - у країнах з високим рівнем освіти курять більше;

7) фактором здорового способу життя залишається співвідношення заробітків жінок і чоловіків. Чим ближче заробітки жінок наближаються до чоловічих, тим більше серед них тих, хто палить. У свою чергу, чим вище заробітки жінок, тим менше серед них надлишково повних і нижче загальна частка населення, що страждає на ожиріння

.

3. Демографія як наука. Складові частини. Джерела інформації про



чисельність, склад і рух населення.

Демографія (Demography) (буквально "народоопис", від грецьких слів demos-народ і grapho-пишу) - наука про типи, способи й природу відтворення населення й факторах, що спричиняються й впливають на цей процес.

Термін "демографія" уперше з'явився в 1855 у назві книги французького вченого А.Гийяра «Елементи статистики людини, або Порівняльна демографія». Офіційне визнання він одержав після проведення Міжнародного конгресу гігієни й демографії в Женеві в 1882. У російську мову термін увійшла з 1870-х у зв'язку з роботами 8-й сесії Міжнародного статистичного конгресу (Петербург, 1872); спочатку вживався як синонім статистики населення. Надалі демографією стали з вид діяльності по зборі даних, опису й аналізу змін у чисельності, складі й відтворенні населення; рідше - просто дані про населення.



Зміст, цілі та завдання демографії

Демографія вивчає такі емпіричні дані про населення, як: кількість, статево-вікова структура, приріст (скорочення) населення та фізичне переміщення населення (міграція).

До задач демографії належать: аналіз статистичних даних про рівні народжуваності і смертності, шлюбів і розлучень, тривалості життя; короткочасні та довгострокові прогнози стану та динаміки руху населення. Сім'я та шлюб — як соціальні інститути, соціалізація конкретно-історичних індивідів як масовий процес — також належать до комплексу об'єктів демографії.

Основною ціллю демографії можна вважати виведення закономірностей та законів розвитку людності.


Людність як об'єкт демографії


Демографія вивчає не просто людність або населення як таке (людність є об'єктом багатьох інших наук — від статистики до соціології), а саме процес відтворення, репродукції людності. Процеси народження, старіння, смертності, зміни генерацій (поколінь) — у демографії звуться природним рухом людності (населення). На відміну від нього — міграція являє собою механічний рух людності (населення). Демографія вивчає не тільки кількість, як це вважалося раніше, але і якість людності (населення). До якості людності в першу чергу належить потенція до самовідтворення — «демографічний потенціал».

Економічна демографія розглядає також «трудовий потенціал» населення.

Медична демографія вивчає здоров'я населення[en] як чинник його відтворення.
4. Показники природного руху населення, їхні сучасні рівні, фактори, що на них впливають.

Природний рух населення характеризується такими показниками, як народжуваність, смертність, природний приріст. Ці показники вимірюються у проміле (‰) або в розрахунку кількості осіб на 1000 жителів (осіб/тис. жителів) за певний період, зазвичай за рік.

Природний рух населення, відтворення населення — сукупність процесів народжуваностісмертності і природного приросту, що забезпечують безперервне відновлення і змік біологічні, так і, навіть у більшій мірі, соціально-економічні чинники:

  • Рівень народжуваності залежить від умов життя людей, розвитку культуридобробуту, залучення жінок до участі в економічній сфері.

  • Рівень смертності тісно пов'язаний з матеріальним становищем людей, розвитком охорони здоров'яхарчуванням, способом життя, політичної ситуації, військових конфліктів.


5. Характеристика методів вивчення захворюваності, можливості

застосування окремих методів, їх переваги та недоліки.
Основними методами вивчення захворюваності є методи, що передбачають використання таких даних:

-звертань за лікарською допомогою в медичні заклади;

-медичних оглядів окремих груп населення;

– про причини смерті; 

-опитування населення;

-спеціальних вибіркових досліджень.

Кожний метод має позитивні сторони та недоліки, які необхідно знати та враховувати в практичній діяльності. Жоден з них не дає вичерпаного уявлення про захворюваність населення. Тільки використання їх у поєднанні дозволяє одержати досить повну інформацію.

Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Цепов’язано з обов’язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувально-профілактичних закладах. Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена:

· при недостатній доступності медичної допомоги (наприклад, у сільській місцевості);

· низькому рівні медичної культури населення;

· недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.

Вивчення захворюваності за даними звертань дозволяє найбільш повно враховувати так звані “гострі” захворювання. Цей метод не потребує додаткових коштів.

При вивченні захворюваності за даними медичних оглядів, повнота інформації про захворюваність залежить від:

• систематичного їх проведення;

• участі лікарів необхідних спеціальностей;

• достатнього діагностичного забезпечення;



• контролю своєчасності та повноти оглядів.

При використанні цього методу забезпечується найбільш повний облік раніше невідомих хронічних захворювань, або тих, з приводу яких населення активно не звертається до медичних закладів. Перевагою цього методу є також виявлення початкових форм і стадій захворювань, уточнення діагнозу деяких хронічних захворювань тощо.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка