Концепція здоров’я населення: чинники, що його зумовлюють. Методи оцінки здоров’я та показники. Доц. Литвинова О. Н



Скачати 11.83 Mb.
Дата конвертації03.11.2020
Розмір11.83 Mb.
ТипКонцепція

Концепція здоров’я населення: чинники, що його зумовлюють. Методи оцінки здоров’я та показники.

Доц. Литвинова О.Н.


Здоров’я людей належить до числа як локальних, так і глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини, кожної держави, так і для всього людства в цілому

“Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад”

преамбула статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я

Загальнопатологічне поняття здоров’я

інтервал, у межах якого кількісні коливання психофізіологічних процесів здатні утримувати живу систему на рівні функціонального оптимуму (оптимальна зона, в межах якої організм не виходить на патологічний рівень саморегуляції).

Популяційне здоров’я умовне статистичне поняття, яке характеризується системою показників:


· демографічних (народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя);

· фізичного розвитку (морфофункціонального та біологічного розвитку, гармонійності);

· захворюваності (первинної, загальної, інфекційної, госпітальної та частотою преморбідних станів ін.);

· інвалідності (первинної та загальної);

· частоти донозологічних станів (імунітет, опірність систем тощо).

Комплексний показник оцінки стану здоров’я

Середня очікувана тривалість майбутнього життя — величина, що акумулює повікові показники смертності і є надійнішим показником суспільного здоров’я порівняно з показником загальної смертності.

Середня тривалість майбутнього життя — це число років, яке в середньому має прожити дане покоління народжених або певне число однолітків за умови, що протягом цього майбутнього життя при переході з однієї вікової групи в наступну коефіцієнти смертності будуть такими ж, як і на момент складання таблиць смертності.

Індивідуальне теоретичне здоров’я

стан повного соціального, біологічного й психічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем організму людини врівноважені з навколишнім середовищем, відсутні будь-які захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти.

Відмінності в стані здоров’я, пов’язані із соціально-еконо­мічними факторами, визначають як відмінності в поширеності або частоті захворювань серед осіб, що мають різний соціально-економічний статус.

.


Професія

Рівень освіти

Рівень доходів

Репродуктивне здоров’я

Комплекс характеристик щодо процесів, функцій та системи репродукції на всіх етапах життя людини. Це означає, що люди здатні вести безпечне і таке життя, яке приносить сексуальне задоволення, а також нести відповідальність за народження дітей і мати вільний вибір, коли і скільки їх народжувати. Остання умова передбачає можливості доступу до ефективних протизаплідних засобів, спеціалізованої медичної допомоги й надання батькам умов мати здорову дитину.


Кінцевою метою реалізації заходів з охорони здоров'я є збереження та зміцнення здоров'я населення, подовження періоду активного довголіття і тривалості життя людей.

Очікувана тривалість життя по континентах

Соціальний ефект охорони здоровʼя

Знаходить своє вираження в поліпшенні здоров’я людей, якості й тривалості життя.

Проявляється у збереженні робочого часу, підвищенні продуктивності суспільної праці. Показниками при цьому можуть бути передчасна смерть і відповідні втрати виробленого продукту, число збережених життів у працездатному віці, інвалідність та її динаміка, приріст виробництва продукту за рахунок зменшення витрат робочого часу, витрати на заходи охорони здоров’я у зіставленні з відповідними обсягами наданих послуг.

Медичний ефект охорони здоровʼя

Характеризується рівнем захворюваності, його динамікою, якістю медичної допомоги тощо.

Оцінка ефективності, пов’язана зі збільшенням тривалості життя населення, зниженням захворюваності та травматизму, передбачає визначення «збереженої праці» і за рахунок цього збіль­шення обсягу ВВП на одного працюючого.


Економічний ефект охорони здоровʼя

Схема аналізу ефективності системи охорони здоров’я



Ефект

Система охорони здоров’я

Окремі проекти, заходи (на прикладі диспансеризації)

Діяльність медичних закладів (на прикладі лікарні)

Соціальний

Тривалість життя. Число збережених життів. Народжуваність. Смертність. Природний приріст

Тривалість життя. Летальність. Смертність за окремими віковими та професійними групами

Захворюваність, інвалідність та смертність населення в районі обслуговування

Економічний

Число випадків передчасної смертності. Інвалідність. Залишкова працездатність. Вартість додатково виробленого продукту. Відновлення трудових ресурсів. Витрати на охорону здоров’я

Число випадків передчасної смертності у групах диспансеризованих. Інвалідність. Залишкова працездатність. Вартість додатково виробленого продукту. Витрати на програму

Працездатність. Інвалідність. Показники використання матеріально-технічних ресурсів. Витрати. Показники рентабельності

Медичний

«Індекс здоров’я». Рівень захворюваності за окремими нозологічними групами. Фізичний розвиток. Якість медичної допомоги

Число загострень хро­нічних захворювань. Кількість ускладнень, виявлених у результаті диспансеризації. Кількість захворювань, що перейшли у диспансеризованих у хронічну форму

«Індекс здоров’я» в районі обслуговування. Динаміка рівня окремих захворювань. Забезпеченість медичною допомогою

Здоров’я, як соціальний індикатор суспільного прогресу

Економічний

Екологічний

Демографічний

Здоров’я впливає на якість та ефективність трудових ресурсів.

Виділяють три рівні опису цінності «здоров'я»:


Біологічний

Соціальний



Психологічний
    • досконалість саморегуляції організму
    • гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму адаптації
    • здоров'я є мірою соціальної активності, діяльності
    • ставлення людини до світу
    • здоров'я є заперечення, подолання хвороби
    • стратегія життя людини

ВПЛИВ НА ЗДОРОВʼЯ

фактори, які можуть несприятливо впливати на здоровʼя

    • Обумовлюють розвиток хвороби
    • Обумовлюють вираженість патологічного процесу

Етіологічні (причинні)
    • Сприяють розвитку хвороби
    • Посилюють патологічний процес

Ризики



ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ПОДВІЙНИЙ ТЯГАР

БІДНІСТЬ

НЕДОСТАТНЄ ХАРЧУВАННЯ

НЕБЕЗПЕЧНА ПРАКТИКА СЕКСУ

НЕБЕЗПЕЧНА ВОДА

ПОГАНІ С/Г УМОВИ

ПОГАНІ С/Г УМОВИ

НЕДОСТАТНІСТЬ ЗАЛІЗА

ЗАДИМЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ (ПРОВІДНІ ПРИЧИНИ ХВОРОБ)

БІДНІСТЬ

НЕДОСТАТНЄ ХАРЧУВАННЯ

НЕБЕЗПЕЧНА ПРАКТИКА СЕКСУ

НЕБЕЗПЕЧНА ВОДА

ПОГАНІ С/Г УМОВИ

НЕДОСТАТНІСТЬ ЗАЛІЗА

ЗАДИМЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ (ПРОВІДНІ ПРИЧИНИ ХВОРОБ)

НЕЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

ВИСОКИЙ А/Тиск

ДЕПРЕСІЯ

НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ ЖИРІВ, СОЛІ, ЦУКРУ

ТЮТЮНОПАЛІННЯ

ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ

ОЖИРІННЯ

РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ

ЧАСТКА НАСЕЛЕННЯ З НЕДОСТАТНІМ РІВНЕМ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ (%)



Кількісні характеристики фізичного здоров’я у осіб, які нехтують фізичними тренуваннями, у 1,3-2,4 разу нижчі, ніж у осіб, які регулярно ними займаються

Тривалість лікування у стаціонарах найбільш фізично активних чоловіків і жінок порівняно з найменш фізично активними є коротшою на 36% та 23% відповідно

Гіподинамія сприяє збільшенню частоти ішемічної хвороби серця на 15-39%, інсульту – на 33%, гіпертензії – на 12%, діабету – на 12-35%, раку товстої кишки – на 22-33%, раку молочної залози – на 5-12%

НАСЛІДКИ НИЗЬКОЇ ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ


  • Забезпечення принаймні 30-хвилинного помірного фізичного навантаження протягом 5 днів на тиждень
  • Створення житлових умов і структури забудови, які б сприяли фізичній активності
  • Поліпшення інфраструктури закладів зміцнення здоров’я
  • Підвищення ролі спортивних об’єднань
  • Встановлення співробітництва з іншими секторами для безпеки населення під час відпочинку, занять спортом

ЗДОРОВ’Я-21. СТРАТЕГІЇ ЩОДО ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ


Щорічно чисельність людей на Землі зростає на 75–80 млн. осіб, що потребує щорічного зростання виробництва продовольства на 24–30 млн. т.

Це призводить до різкого збільшення захворювань, передчасного старіння й смерті, народження неповноцінних дітей.


Повітря

Вода


Грунт

Хімічне


Фізичне

Бактеріологічне


На фоні дії негативних факторів навколишнього середовища на організм людини виникають такі захворювання

  • серцево-судинні хвороби,
  • онкологічні захворювання,
  • дистрофічні зміни,
  • алергія,
  • цукровий діабет,
  • гормональні дисфункції,
  • порушення у розвитку плоду,
  • пошкодження спадкового апарату клітини.

Виявити небезпеки, які криються у навколишньому середовищі, значно легше, ніж усунути їх


Ключ до вирішення питань про вплив навколишнього середовища на здоров’я

Економіка

Політика

Спосіб життя

Взаємовідносини людей з довкіллям

Здоров’я населення, як дзеркало, відображає обличчя суспільства.

Система охорони здоровʼя (заклади)

Лікувально-профілактичні

Санітарно-профілактичні

Фізкультурно-оздоровчі

Санаторно-курортні

Фармацевтичні

Науково-медичні

Первинна профілактика-це система мір попередження виникнення і впливи факторів ризику розвитку захворювань


Вакцинація

Раціональний режим праці і відпочинку

Раціональне харчування

Оздоровлення довкілля

Фізична активність

Вторинна профілактика — це комплекс заходів щодо усунення виражених факторів ризику, що за певних умов (зниження імунного статусу, перенапруга, адаптаційний зрив) можуть привести до виникнення, чи загостренню рецидиву захворювання

Найбільш ефективним методом вторинної профілактики є диспансеризація як комплексний метод раннього виявлення захворювань, динамічного спостереження, спрямованого лікування, раціонального послідовного оздоровлення.

Третинна профілактика як комплекс заходів щодо реабілітації хворих, що втратили можливість повноцінної життєдіяльності.

Третинна профілактика має на меті

соціальну (формування впевненості у власній соціальній придатності),

трудову (можливість відновлення трудових навичок),

психологічну (відновлення поведінкової активності особистості) і медичну (відновлення функцій органів і систем) реабілітацію..


Соціальна

Трудова


Психологічна відновлення поведінкової активності особистості

Медична

    • Формування соціальної придатності
    • Відновлення трудових навичок
    • Відновлення функцій органів і систем




ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПРОГРАМ

ФІНЛЯНДІЯ

ПРОЕКТ “ПІВНІЧНА КАРЕЛІЯ”

Стратегії зі зменшення поширеності 3 чинників ризику:
  • високого артеріального тиску
  • високого вмісту холестерину
  • куріння

ЗА 30 років ЗМЕНШЕННЯ НА 82% СМЕРТНОСТІ ВІД ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ СЕРЕД ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ

ЛИТВА

Стратегії зі зниження :
  • високого артеріального тиску
  • високого вмісту холестерину
  • індексу маси тіла

ЗА 10 РОКІВ :
  • ЗНИЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ СМЕРТНОСТІ
  • ЗНИЖЕННЯ СМЕРТНОСТІ ВІД ІХС

США

Впровадження стратегії поліпшення якості контролю АТ

З 10% ДО 34% ЗБІЛЬШИЛАСЯ КІЛЬКІСТЬ ХВОРИХ З ЦІЛЬОВИМИ ЗНАЧЕННЯМИ АТ

ЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО БОРОТЬБИ З ЧИННИКАМИ РИЗИКУ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЗНИЖЕННЯ ЧАСТОТИ ІХС НА 80%

На основі вищесказаного можна погодитись із твердженням римського філософа Сенеки (4 р. до н. е. – 65 р. н. е.): “Уміння продовжити життя – в умінні не скорочувати його”.

    • 1 група
    • Здорові
    • 2 група
    • Практично здорові
    • З група
    • Хворі

Групи здоровʼя

«Третій стан» (передхвороба) – між здоров'ям і хворобою

Більша частина населення планети знаходиться у «третьому стані», який можна розглядати як передумову до хвороби. (готовність до хвороби - особ.)


Втрата апетиту

неврастенія

дратівливість

Головний біль

Сухість шкіри

безсоння


Вся сума факторів негативного впливу фізичної, хімічної, біологічної, психічної й іншої природи, що притаманні сучасним умовам життя, призводить не тільки до розвитку захворювань, але й до появи низки загальних симптомів, характерних для «третього стану»

Смертність

Середня очікувана тривалість життя

Дитяча смертність



ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВʼЯ

Валеологія (лат. valeo – бути здоровим і грец. logos – учення, наука)

– наука про формування, збереження та зміцнення здоров'я людини в духовному, психічному, фізичному і соціальному плані.

Наука валеологія виникла на стику низки наук, зокрема медицини, фізіології, психології, педагогіки, соціології тощо.

смертність,




Країна

С

1

 Сьєрра-Леоне

28.1

2

 Свазіленд

21.2

4

 Афганістан

19.9

6

 Лесото

19.2

8

 Гвінея-Бісау

18.4

17

 Україна

16.4

18

 Росія

16.2

25

 Білорусь

14.7

40

 Литва

12.3

43

 Грузія

11.8

51

 Німеччина

10.7

53

 Італія

10.5

61

 Польща

10.0

66

 Велика Британія

9.9

84

 Японія

9.0

86

 Франція

8.9

94

 Індія

8.2

96

 США

8.2

98

 Швейцарія

8.1

107

 Куба

7.6

113

 Канада

7.4

119

 Австралія

7.1

120

 КНР

7.1

163

 Ізраїль

5.5

195

 ОАЕ

1.4

В 2013 році за даними звіту ЦРУ США на першому місці за рівнем смертності

ПАР (17,36 осіб на 1000 жителів), другому — Україна (15,75),

Лесото (15,02), Чад (14,85),

Росія займає 10 місце з 13,97 осіб на 1000 жителів.



Польща — на 46 місці (10,31), Білорусія — на 13 місці (13,68), Угорщина — на 23-ому (12,71), Молдова — на 24-ому (12,61). Найменший рівень смертності в Катарі (1,54), ОАЕ (2,01), Кувейті (2,14).

дитяча смертність серед дітей віком до 5 років

Цей показник істотно залежить від бідності та рівня медичного обслуговування.

СТАНОМ НА 2008 рік:

від 2 смертей на 1000 дітей в Ліхтенштейні і Сан-Марино

до 257 в Афганістані

220 в Анголі.

Україна займає проміжне місце із 16 смертями.




БІДНІ КРАЇНИ

БАГАТІ КРАЇНИ
  • 170 млн дітей мають знижену вагу тіла
  • недоїдання – чинник 60% випадків смерті дітей в країнах, що розвиваються
    • понад 3 млн дітей помирає від недоїдання
  • 1 млрд з надмірною вагою тіла
  • 300 млн – ожиріння
  • 0,5 млн помирають від причин, пов’язаних з ожирінням

СМЕРТЬ ВІД ЗНИЖЕНОЇ МАСИ ТІЛА ЩОРІЧНО ЗАБИРАЄ 130 млн РОКІВ ЗДОРОВОГО ЖИТТЯ У ДІТЕЙ БІДНИХ КРАЇН

ЗНИЖЕНА МАСА ТІЛА

середня очікувана тривалість життя


Епоха

Середня тривалість життя при народженні (років)

Палеоліт

33,3 року для чоловіків і 28,7 - для жінок

Неоліт

20

Бронзовий вік і залізний вік

35 +

Класична Греція

28

Древній Рим

28

Доколумбова Північна Америка

25-30

Середньовічний ісламський халіфат

35 +

Середньовічна Англія

30

Англія XVI-XVIII

40 +

Початок 20-го століття

30-45

Теперішній час

67.2

ОСОБЛИВОСТІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ І ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НА ПОЧАТКУ ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ

(позитиви та проблеми)





ЗБІЛЬШЕННЯ ВВП

ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНИХ РЕСУРСІВ

АГРЕСИВНІСТЬ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ

РЕЗИСТЕНТНА СТІЙКІСТЬ ДО ЛІКІВ

ЗБІЛЬШЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ

ПОСТАРІННЯ НАСЕЛЕННЯ

ПОДОЛАННЯ БАГАТЬОХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ, УТВЕРДЖЕННЯ ПРОФІЛАКТИКИ

ПОЯВА ГЕННОЇ МЕДИЦИНИ

СТВОРЕННЯ НОВИХ ПОКОЛІНЬ ЛІКІВ

ЗРОСТАННЯ ВАРТОСТІ ПОСЛУГ

РОЗВИТОК СУЧАСНИХ МЕДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ШВИДКЕ ПОШИРЕННЯ ХВОРОБ ВНАСЛІДОК ЗРОСТАННЯ МОБІЛЬНОСТІ

ВИСОКИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ МЕДПЕРСОНАЛУ

ПІДВИЩЕНІ ВИМОГИ ДО ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

НОВІ ЗАГРОЗИ І ХВОРОБИ



ПОЛІПШЕННЯ ЗДОРОВ’Я ВНАСЛІДОК

БОРОТЬБИ З ЧИННИКАМИ РИЗИКУ



ПОЛІПШЕННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ

КАРДИНАЛЬНЕ СКОРОЧЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ХОЛЕРУ, ІНШІ ДІАРЕЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ВАКЦИНАЦІЯ,

ІМУНІЗАЦІЯ

ЗНИЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ІНФЕКЦІЇ, КЕРОВАНІ ЗАСОБАМИ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ, ЛІКВІДАЦІЯ ВІСПИ, ПОЛІОМІЄЛІТУ

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА ВИРОБНИЦТВІ

СКОРОЧЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ І ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ НА АВТОШЛЯХАХ

ЗМЕНШЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ





35 млн смертей

від хронічних

хвороб у рік

усіх випадків смертей припадає

на хронічні захворювання

60%

!

ВІЛ/СНІД

ТУБЕРКУЛЬОЗ

МАЛЯРІЯ

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ХВОРОБИ

РАК

ХРОНІЧНІ РЕСПІР.

ХВОРОБИ

ДІАБЕТ

СМЕРТНІСТЬ ВІД ОКРЕМИХ ХВОРОБ У РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ (млн.)

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗДОРОВ’Я



ПРОВІДНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я

(за даними ВООЗ)


  • Знижена маса тіла
  • Небезпечний секс
  • Високий кров’яний тиск
  • Тютюн
  • Алкоголь
  • Небезпечна вода, погані санітарно-гігієнічні умови
  • Високий рівень холестерину
  • Дим всередині приміщень від згорання твердого палива
  • Дефіцит заліза
  • Надлишкова маса тіла / ожиріння



ТЮТЮНОКУРІННЯ

ТЮТЮН Є ОДНІЄЮ З НАЙБІЛЬШИХ

У ЛЮДСЬКІЙ ІСТОРІЇ НОВИХ КАТАСТРОФ

У СФЕРІ ЗДОРОВ’Я

ГРУ ХАРЛЕМ БРУНДТЛАНД

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ВООЗ (1998-2003 рр.)

В ХХ ст. тютюнова епідемія забрала життя

100 млн осіб

Щорічно помирає

5,4 млн осіб

ЯКЩО НЕ ВЖИТИ ТЕРМІНОВИХ ЗАХОДІВ
  • До 2030 р. смертність перевищить 8 млн в рік
  • До 2030 р. понад 80% смертей, пов’язаних з тютюнопалінням, припаде на країни, що розвиваються
  • Протягом ХХІ ст. число смертей, за прогнозами, може досягти 1 млрд



ПОШИРЕНІСТЬ ТЮТЮНОПАЛІННЯ

1 млрд осіб у світі, які курять

МАЙЖЕ 2/3 КУРЦІВ ПРОЖИВАЄ

У 10 КРАЇНАХ
  • КИТАЙ
  • ІНДІЯ
  • ІНДОНЕЗІЯ
  • РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ
  • США
  • ЯПОНІЯ
  • БРАЗИЛІЯ
  • БАНГЛАДЕШ
  • НІМЕЧЧИНА
  • ТУРЕЧЧИНА

0

10

20

30

40

Албанія


Сербія

Греція


РФ

Німеччина

Україна

Латвія


Нідерланди

Литва


Норвегія

Бельгія


Данія

Хорватія


Угорщина

ЄР

Люксембург



Естонія

ЄС члени до 2004

ЄС

Євр-27


ЄС члени з 2004 або 2007

Чеська Республіка

Казахстан

Велика Британія

Ізраїль

Франція


Бєларусь

Італія


Фінляндія

Ісландія


Румунія

Республика Молдова



Швеція

% ОСІБ, ЯКІ ЩОДЕННО КУРЯТЬ (ЄР)

ЄР

ПАЛИТЬ 30% НАСЕЛЕННЯ

(38% чоловіків,

24% жінок)



ВПЛИВ ТЮТЮНОКУРІННЯ НА ОСНОВНІ ПРИЧИНИ СМЕРТІ У СВІТІ

ІХС

ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

ІНФЕКЦІЇ НИЖНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ

ХРОНІЧНІ ОБСТРУКТИВНІ ЗАХВОРЮВАН-НЯ ЛЕГЕНЬ

ВІЛ/СНІД

ДІАРЕЙНІ ЗАХВОРЮ-ВАННЯ

ТУБЕР-КУЛЬОЗ

РАК ТРАХЕЇ, БРОНХІВ, ЛЕГЕНЬ

ВЖИВАННЯ ТЮТЮНУ

МЛН. СМЕРТЕЙ

ІНШІ ЗАХВОРЮ-ВАННЯ, ВИ-КЛИКАНІ ВЖИВАН-НЯМ ТЮТЮНУ

ПАСИВНЕ КУРІННЯ

ФАКТИЧНІ ДАНІ СВІДЧАТЬ ПРО ТЕ, ЩО НЕ ІСНУЄ БЕЗПЕЧНОГО

РІВНЯ ВДИХАННЯ ВТОРИННОГО ДИМУ

ЗАКЛИКАЮ УСІ КРАЇНИ НЕГАЙНО ВЖИТИ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ

ЗДОРОВ’Я УСІХ ЛЮДЕЙ ШЛЯХОМ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНІВ,

ЩО ВИМАГАЮТЬ ЗРОБИТИ УСІ ВИРОБНИЧІ ТА ГРОМАДСЬКІ

ПРИМІЩЕННЯ ВІЛЬНИМИ ВІД ПАЛІННЯ

Генеральний директор ВООЗ

Маргарет Чен
  • Тютюновий дим містить 4 тис. хімічних речовин, з яких 50 є канцерогенами
  • Майже 700 млн дітей вдихають забруднене тютюновим димом повітря
  • 200 тис. осіб помирають щорічно від вдихання вторинного тютюнового диму





ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ

ПОШИРЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ У СВІТІ:
  • 1 з 3-4 чоловіків
  • 1 з 10 жінок

0

5

10

15

Люксембург

Чешская Республика

Венгрия

Германия

Эстония

Ирландия

Австрия

Хорватия

Испания

Франция

Словения

Дания

Словакия

Швейцария

Португалия

ЕС члены до мая 2004

Соединенное Королевство

Евр-27

ЕС

Кипр

Бельгия

Российская Федерация

Европейский регион

Литва

Латвия

Босния и Герцеговина

ЕС члены с 2004 или 2007

Нидерланды

Греция

Финляндия

Италия

Румыния

Польша

СНГ

Швеция

Евр-26

Исландия

Мальта

Украина

Болгария

Норвегия

Беларусь

Азербайджан

Кыргызстан

Казахстан

Албания

Израиль

ЦАРК

Грузия

Армения

Узбекистан

Турция

Туркменистан

Таджкистан

ЩОРІЧНЕ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ В ЄР (л. чистого спирту на людину)

ЗАЛЕЖИТЬ ВІД СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ, ЕКОНОМІЧНИХ,

КУЛЬТУРНИХ ЧИННИКІВ



НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ
  • СМЕРТЬ 2,3 МЛН ОСІБ, АБО 3,7% УСІХ СМЕРТЕЙ У СВІТІ
  • 140 МЛН, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ВІД АЛКОГОЛЬНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ
  • 4,4% ГЛОБАЛЬНОГО ТЯГАРЯ ХВОРОБ

Найбільш високі показники – в Америці і Європі

Є ПРИЧИНОЮ
  • 60% усіх захворювань і травм
  • 20%-30% випадків раку стравоходу
  • 40%-60% летальних випадків внаслідок травм
  • захворювань печінки, епілепсії, дорожньо-транспортних пригод, вбивств, інших навмисних злочинів тощо
  • ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ
  • СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
  • РАКУ

ЧИННИК РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ
  • 55 тис. МОЛОДИХ ЄВРОПЕЙЦІВ ПОМИРАЮТЬ ВІД ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ
  • 6,3% УСІХ СМЕРТЕЙ, ПОВ’ЯЗАНІ З АЛКОГОЛЕМ
  • 10,8% ГЛОБАЛЬНОГО ТЯГАРЯ ХВОРОБ

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ

ЄВРОПА

СВІТ

РФ
  • 350-700 ТИС. СМЕРТЕЙ



НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ

УКРАЇНА
  • Непряма смертність від алкоголю (нещасні випадки, вбивства у стані сп’яніння, соматичні захворювання алкогольного походження) – 100 тис. смертей у рік
  • Пряма смертність (отруєння етанолом, алкогольні цирози печінки, алкогольні психози) – 17,5 тис. щорічно
  • Береться на облік 64,8 тис. осіб наркологічними закладами, у т.ч. з:
    • гострими алкогольними психозами – 9,6 тис.
    • хронічним алкогольним синдромом – 49,4 тис.
    • наркоманією – 5,2 тис.

ЩОРІЧНО

КОНТИНГЕНТ НАРКОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ – 900 тис.



НАСЛІДКИ ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ
  • соціальна вартість вживання алкоголю 2-5% ВНП
  • затрати, пов’язані з алкоголізмом, складають 210-665 млрд дол. США

ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОГРАМ

АНТИАЛКОГОЛЬНА КАМПАНІЯ В СРСР (1985-1987 рр.)
  • Скорочення споживання алкоголю – 27%
  • Зниження загальної смертності чоловіків – 12%, жінок – 7%
  • Зниження смертності:
    • від алкогольних отруєнь – на 56%
    • серед чоловіків:
      • від нещасних випадків і насилля – на 36%
      • пневмонії – на 40%
      • ССЗ – на 9%

НАДМІРНА МАСА ТІЛА

ОЖИРІННЯ

СВІТ

1 млрд

300 млн

ЄВРОПА

400 млн

130 млн

Чоловіки

32%-79%

Жінки

28%-78%

Чоловіки

5%-23%

Жінки

7%-30%

ДІТИ (ЄВРОПА)

17-20%

15 млн



НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ



НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ

ОСОБИ З НМТ ТА ОЖИРІННЯМ СТАНОВЛЯТЬ
  • 80% усіх хворих на діабет ІІ типу
  • 35% – на ішемічну хворобу серця
  • 55% – на гіпертонічну хворобу

ЄВРОПА
  • 1 млн смертей
  • 12 млн років життя, прожитих з інвалідністю
  • скорочення тривалості життя жінок на 7 років, чоловіків – на 6 років
  • 7,8% загального тягаря хвороб



НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ

ПРЯМІ ВИТРАТИ
  • Лікування хвороб, викликаних ожирінням, – 2%-8% загальних витрат на охорону здоров’я

НІМЕЧЧИНА – 0,2% ВВП

ШВЕЙЦАРІЯ – 1,2% ВВП

США – 2,1% ВВП

НЕПРЯМІ ВИТРАТИ
  • Зниження продуктивності праці
  • Невихід на роботу
  • Передчасна смертність
  • Психологічні проблеми
  • Нереалізовані плани
  • Низька якість життя

ШВЕЦІЯ

ПРЯМІ ВИТРАТИ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ 13-285 дол. США

НЕПРЯМІ ВИТРАТИ – 157 дол. США



НАДМІРНА МАСА ТІЛА, ОЖИРІННЯ

В УКРАЇНІ

ЧОЛОВІКИ

ЖІНКИ

НМТ

33%

27%

ОЖИРІННЯ

12,5%

30%

Протягом 25 років поширеність надлишкової маси тіла зменшилася, ожиріння – не змінилася

ЧОЛОВІКИ

ЖІНКИ

ДИНАМІКА ПОШИРЕНОСТІ НАДЛИШКОВОЇ МАСИ ТІЛА ТА ОЖИРІННЯ В ПОПУЛЯЦІЇ (%)

ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ (2007 р.)

Поширеність

94,4 тис.

Захворюваність

23,3 тис.

ДОСВІД БОРОТЬБИ З ОЖИРІННЯМ



ДАНІЯ

Програма “6 разів на добу”: збільшення споживання фруктів на робочих місцях і в школах

ФРАНЦІЯ

Податок на телерекламу газових напоїв. Заборона на торгові автомати в школах

ГРЕЦІЯ

Заборона розміщення закладів швидкого харчування в школах

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Норми харчування для шкіл

ШВЕЦІЯ

Обмеження на рекламу на телебаченні для дітей

ІРЛАНДІЯ

Надання безоплатного харчування в школах відповідно до рекомендацій

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ БОРОТЬБИ

З ОЖИРІННЯМ (2006 р.)


  • СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПОЛІТИКА
  • ЗМІНА СКЛАДУ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
  • ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ
  • ПРОДАЖ І МАРКЕТИНГ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
  • РЕКЛАМА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
  • МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ, НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ, В ДИТСАДКАХ, ЛІКАРНЯХ
  • ІНФОРМАЦІЯ І ПРОСВІТА
  • РЕКОМЕНДАЦІЇ З ХАРЧУВАННЯ
  • ГРУДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ І ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ



НЕБЕЗПЕЧНИЙ СЕКС

Є

ПРИЧИНОЮ
  • смерті 2,9 млн населення світу щорічно –
  • інфікування 80% ВІЛ-позитивних у світі, у т.ч.
    • 99% – в країнах Африки
    • 91% – в країнах Центральної Америки
    • 13% – в Східній Азії
    • 33,4% – в Україні



ВІЛ/СНІД ЯК ГЛОБАЛЬНА ЗАГРОЗА

У 2007 р.
  • у світі живуть 33,2 млн. (3,3%) інфікованих:
    • 2,5 млн. дітей у віці до 15 років
    • 30,8 млн. дорослих
    • 15,4 млн. жінок
  • за 25 років епідемії померло 40 млн.
    • у 2007 р. – 2,1 млн. осіб
  • 15,2 млн. дітей у віці до 15 р. осиротіли внаслідок ВІЛ/СНІДу. Прогноз до 2010 р. – 20 млн.

СЕРЕД ІНФІКОВАНИХ ДОРОСЛИХ СТАРШЕ 15 р. НА МОЛОДЬ У 2006 р. ПРИПАДАЛО 40%

ЩОДЕННО ІНФІКУЄТЬСЯ БЛИЗЬКО 6,8 тис. ОСІБ, ПЕРЕВАЖНО У ВІЦІ 15-30 РОКІВ



ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОН ВООЗ

ЗА ОЦІНКАМИ ВООЗ:
    • з ВІЛ/СНІДом живуть 2,4 млн
    • поширеність СНІДу 0,51%

    • ЗАРЕЄСТРОВАНІ ВИПАДКИ:
    • ВІЛ-інфекції 1,0 млн
    • СНІДу 328,1 тис.
    • смертей від СНІДу 189,0 тис.

<= 50

<= 40

<= 30

<= 20

<= 10

Нет данных





РІВЕНЬ ВІЛ-інфікування ТА ЗАХВОРЮВАННЯ НА СНІД В УКРАЇНІ

Протягом 1987-2008 рр.:
  • зареєстровано 141,3 тис. ВІЛ-позитивних людей (20,9 тис. дітей)
  • захворіло 26,8 тис. (759 дітей)
  • померло 15,2 тис. (255 дітей)

  • Щоденно інфікується 39 осіб, помирає 8

Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
  • парентеральний – 45,6%
  • статевий – 33,4%
  • від матері до дитини – 18,1%

ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА СНІД (НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ)

ДИНАМІКА ВІЛ-ІНФІКУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (НА 100 ТИС. НАСЕЛЕННЯ)

ЗАХОДИ З ПОДОЛАННЯ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ/СНІДу В УКРАЇНІ


  • Указ Президента України “Про додаткові невідкладні заходи щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні” (від 12.12.2007 р. №1208/2007)
  • V Національна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на період 2004-2008 років
  • Проект Концепції стратегії дій Уряду, направлених на запобігання розповсюдженості ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2013 року



ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ У СВІТІ

Відчувають нестачу води – 2 млрд осіб

Не мають доступу до якісної води – 1,1 млрд осіб, з яких 80% населення – сільські мешканці

Нерівномірність в розподілі вказаних ресурсів на 1 людину на добу:
  • США – 380 л
  • Німеччина – 129 л
  • країни, що розвиваються – 20-30 л

ПРОГНОЗ ДО 2025 р. – 2,4 млрд населення планети проживатиме у країнах з гострою нестачею води, 3,5 млрд – з хронічною нестачею



МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ БРАКУ ЯКІСНОЇ ПИТНОЇ ВОДИ У СВІТІ
  • Небезпечна питна вода – один з 10 провідних чинників виникнення хвороб
  • Потерпають від хвороб, спричинених неадекватним водопостачанням, – 250 млн
  • Помирають від хвороб, пов’язаних з водним чинником, – 3,5 млн, у т.ч.
    • від інфекційної діареї – 1,7 млн
      • з яких 90% – діти у віці до 5 років
  • Більше половини ліжко-місць у лікарнях в країнах, що розвиваються, зайняті пацієнтами з хворобами, що піддаються профілактиці та викликані водою і поганою санітарією



ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПИТНОЮ ВОДОЮ В ЕВРОПІ

140 млн (16%) – живуть у будинках, де відсутнє водопостачання

85 млн (10%) – не мають санітарних зручностей поліпшеної якості

41 млн (5%) – не мають доступу до безпечної питної води

ЯКІСТЬ ВОДОПОСТАЧАННЯ


  • Частка проб води з водойм І класу, що не відповідають санітарним нормам за санітарно-хімічними показниками, – 18,0%, санітарно-бактеріологічними – 19,3%
  • Частка водопроводів, що не відповідає санітарним нормам, – 5,0%
  • Частка досліджених проб питної води з джерел централізованого водопостачання, що не відповідають вимогам держстандарту за санітарно-хімічними показниками – 12%, бактеріологічними – 5,0%
  • Не відповідають санітарним нормам і правилам – 8,7% сільських водопроводів
  • 32,0% проб питної води з джерел децентралізованого водопостачання не відповідає нормативам за санітарно-хімічними показниками, близько 23,0% – за бактеріологічними



ГЛОБАЛЬНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТИСЯЧОЛІТТЯ

1. Викорінити крайню бідність та голод


  • Декларація тисячоліття. Цілі тисячоліття у сфері розвитку
    • ліквідація крайньої бідності і голоду
    • скорочення удвічі до 2015 р. частки населення, що має дохід менше 1 дол. в день, відносно рівня 1990 р.
    • скорочення удвічі частки населення, яке страждає від голоду
  • Дохінська декларація, прийнята СОТ в 2001 р.

ЗАХОДИ СКОРОЧЕННЯ БІДНОСТІ



СПОЖИВАННЯ ФРУКТІВ ТА ОВОЧІВ

на 1 людину

УКРАЇНА

ЄВРОПА

РАНГОВЕ МІСЦЕ УКРАЇНИ

РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ ОВОЧІВ І ФРУКТІВ У ЩОДЕННОМУ РАЦІОНІ (г)

254

330

38

КГ/РІК

КГ/РІК

ОСНОВНІ НАПРЯМИ МІЖГАЛУЗЕВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ “ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ”



Державна полі-тика у сфері охорони здоров’я

Боротьба з соціально значу-щими хворобами

Формування здорового способу життя

Здоров’я окремих груп населення

Справедливість і рівність в охо-роні здоров’я

молодь

працездатне населення

населення літнього віку

населення, постраждале від аварії на ЧАЕС

інваліди

дитяче населення

жінки

серцево-судинні хвороби

рак

алергії та бронхіальна астма

цукровий діабет

хвороби крові

психічні розлади

стоматологічні хвороби

Етика, деонтологія та соціально-економічний захист медичних працівників

Міжнародне співробіт-ництво

Інформаційне забезпечення охорони здоров’я

Політика з питань довкілля

якість повітря

поводження з від-ходами і боротьба з забрудненням грунту, водойм та підземних вод

якість

води

якість і безпека продуктів харчуванняя

екологія людини і населені пункти

медична допомога

фінансування

забезпечення ліками

кадрове забезпечення

наукові дослідження

Розвиток та реформування охорони здоров’я

ПМСД;

спеціалізована і стаціонарна;

якість

сільському населенню;

громадянам з обмеженими можливостями



КОМПЛЕКСНИЙ, ЗОРІЄНТОВАНИЙ НА ДІЇ, ПІДХІД



ІНФОРМАЦІЙНО-РОЗ’ЯСНЮВАЛЬНА

РОБОТА (АДВОКАЦІЯ)

ЗНАННЯ

РЕГУЛЮВАННЯ І ФІНАНСУВАННЯ

ПОТЕНЦІАЛ

ПІДТРИМКА НА РІВНІ ГРОМАД

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ

Д

І

Ї

ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ З ПРОФІЛАТИКИ І БОРОТЬБИ З НІЗ, 2000 р.

ХЕЛЬСІНСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ І ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ З ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, 2005 р.

ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ БОРОТЬБИ ПРОТИ ТЮТЮНУ, 2002 р.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ У СФЕРІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І ХАРЧУВАННЯ, 2000 р.

ОСНОВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО АЛКОГОЛЮ, 2005 р.:
  • ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ ЩОДО АЛКОГОЛЮ НА 2000-2005 рр.
  • СТОКГОЛЬМСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ “МОЛОДЬ І АЛКОГОЛЬ”, 2001 р.

ЄВРОПЕЙСЬКА СТРАТЕГІЯ “ЗДОРОВ’Я ТА РОЗВИТОК ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ”, 2005 р.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПЛАН ДІЙ “НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ”, 2004 р.

ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ З ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ ГРУДНОГО І РАННЬОГО ВІКУ, 2002 р.

ГЛОБАЛЬНА СТРАТЕГІЯ У СФЕРІ ХАРЧУВАННЯ,

ФІЗ. АКТИВНОСТІ І ЗДОРОВ’Я, 2004 р.

ЗАХОДИ З ПОДОЛАННЯ ЧИННИКІВ РИЗИКУ


  • Активна роль урядів та міністерств охорони здоров’я в розробці стратегій профілактики чинників ризику
  • Розробка ефективних цілеспрямованих стратегій профілактики поширених чинників високого ризику для здоров’я (куріння, небезпечний секс, нездоровий раціон харчування)
  • Використання аналізу ефективності затрат для черговості заходів профілактики
  • Міжсекторальне і міжнародне співробітництво з подолання зовнішніх і чинників ризику, таких як небезпечна вода
  • Вдосконалення управління ризиками і широке інформування та просвіта
  • Забезпечення балансу між діяльністю урядів, громад, окремих людей. Розширення можливостей для вибору здорового способу життя

ОБГРУНТУВАННЯ ПРОГРАМ ПОДОЛАННЯ РИЗИКІВ


  • оцінка чинників ризику
  • визначення осіб, які найбільше зазнають їх дії
  • визначення основ деяких нездорових моделей поведінки
  • встановлення прийнятності та адекватності заходів
  • урахування специфіки країн, груп населення, детермінантів здоров’я

КОМПЛЕКСНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД

Напрями:
  • розробка та здійснення програм зміцнення здоров’я і профілактики захворювань на популяційному рівні
  • активна цільова профілактична робота з групами високого ризику
  • максимальне охоплення населення ефективними лікувально-профілактичними заходами та зменшення нерівності в охороні здоров’я



ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ
  • профілактика на усіх етапах життя як інвестиція у здоров’я та розвиток
  • створення середовища існування, сприятливого для здоров’я та вибору здорового способу життя
  • відповідність діяльності служб громадського здоров’я і медичних служб завданням боротьби з хворобами та зміцнення здоров’я
  • створення для людей можливостей зміцнення здоров’я, ефективної взаємодії з медичними службами та активної участі у прийнятті рішень
  • загальна доступність до можливостей для зміцнення здоров’я, профілактики хвороб і отримання медичної допомоги
  • відповідальність урядів за вироблення державної політики з охорони здоров’я

Японський дієтолог доктор Вонг:

Японський дієтолог доктор Вонг:

  • Японці їдять дуже мало жиру
  • Мексиканці їдять дуже багато жиру
  • Китайці пʼють дуже мало червоного вина
  • Італійці пʼють дуже багато червоного вина
  • Німці пʼють багато пива їдять багато жирної їжі і сосисок
  • але всі вони менше страдають

    від серцевих нападів, аніж британці.


ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка