Кодекс України з метою утвердження і реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечення їх гарантій і захисту визначає повноваження та порядок діяльності органів



Скачати 385.28 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації04.11.2016
Розмір385.28 Kb.
  1   2   3
Проект

18.10.2006

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕДУРНИЙ

КОДЕКС УКРАЇНИ
Адміністративно-процедурний кодекс України з метою утвердження і реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, забезпечення їх гарантій і захисту визначає повноваження та порядок діяльності органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб щодо забезпечення справедливого, об’єктивного та своєчасного розгляду адміністративних справ відповідно до принципів належного урядування.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. Основні положення
Стаття 1. Предмет регулювання та сфера дії Адміністративно-процедурного кодексу України
1. Адміністративно-процедурний кодекс України (далі — Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб щодо порядку забезпечення реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб (далі також — права особи) та виконання ними визначених законом обов’язків, регламентує процедури розгляду адміністративних справ.
2. Дія цього Кодексу поширюється на діяльність інших державних органів, а також підприємств, установ, організацій, їх посадових і службових осіб, та інших суб’єктів, які згідно із законом уповноважені здійснювати владні управлінські (виконавчі та розпорядчі) функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо реалізації та захисту прав особи, а також виконання нею визначених законом обов’язків.
3. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що порушують або можуть призвести до порушення прав особи та виконання нею визначених законом обов’язків, у тому числі рішення, прийняті за результатами їх діяльності згідно з іншими актами законодавства, оскаржуються та розглядаються у порядку, передбаченому цим Кодексом.
4. Дія цього Кодексу не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, іншими суб'єктами, зазначеними у частині другій цієї статті, діяльності щодо:

1) розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, що містять пропозиції, поради, рекомендації щодо повноважень та організації діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів зазначених у частині другій цієї статті, а також щодо врегулювання суспільних відносин, удосконалення законодавства;

2) провадження дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, виконавчого провадження, нотаріальних дій, виконання покарання, застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

3) проходження державної служби, в тому числі дипломатичної та військової, служби в органах місцевого самоврядування;

4) трудових відносин.
Стаття 2. Визначення термінів і понять
1. У цьому Кодексі терміни і поняття вживаються у такому значенні:
1) адміністративне провадження — сукупність послідовно здійснюваних адміністративним органом процедурних дій і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення адміністративної справи, що завершується прийняттям адміністративного акта і його зверненням до виконання;

2) адміністративний орган — орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, які уповноважені розглядати та вирішувати відповідно до цього Кодексу адміністративні справи, інші державні органи, а також підприємства, установи, організації та інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських (виконавчих та розпорядчих) функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, щодо розгляду адміністративних справ;

3) адміністративний акт — рішення індивідуального характеру, прийняте адміністративним органом за результатами розгляду адміністративної справи відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства;

4) адміністративна справа — справа, яка розглядається адміністративним органом відповідно до цього Кодексу, щодо забезпечення реалізації прав і законних інтересів конкретної фізичної або юридичної особи, у тому числі з надання адміністративних послуг, а також виконання ними визначених законом обов’язків;

5) адміністративна послуга — це прийнятий на підставі закону за зверненням конкретної фізичної або юридичної особи адміністративний акт, що спрямований на реалізацію її прав і законних інтересів та виконання нею визначених законом обов’язків (отримання дозволу (ліцензії), сертифікату, посвідчення, інших документів, проведення реєстрації тощо). Дія, якою завершується адміністративне провадження з надання адміністративної послуги прирівнюється до адміністративного акта;

6) особа — фізична або юридична особа, яка з метою реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів, а також виконання обов‘язків, звертається до адміністративного органу із заявою (заявник) чи скаргою (оскаржувач), а також права та законні інтереси якої зачіпає або може зачепити прийняття та виконання адміністративного акта (заінтересована особа).


Стаття 3. Основні принципи адміністративного провадження
1. Адміністративне провадження здійснюється за такими принципами:

1) верховенства права — забезпечення пріоритету прав і свобод людини та громадянина, справедливості і гуманності у діяльності адміністративного органа;

2) презумпції правомірності дій і вимог особи — визнання вимог особи правомірними, поки інше не буде доведено у результаті розгляду адміністративної справи;

3) рівності перед законом — відсутність будь-яких переваг учасника адміністративного провадження перед іншими, запобігання дискримінації;

4) законності — здійснення адміністративним органом процедурних дій та прийняття рішень виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а також цим Кодексом;

5) пропорційності — використання адміністративним органом повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

6) гласності та відкритості — обов’язку адміністративного органу інформувати громадян про свою діяльність, забезпечення відповідно до Конституції та законів України права особи на отримання інформації, в тому числі щодо розгляду адміністративної справи, включаючи ознайомлення з матеріалами, які не містять державну таємницю або іншу охоронювану законом інформацію;

7) повноти, об'єктивності та неупередженості — забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин адміністративної справи, безпосереднього дослідження доказів та інших матеріалів, недопущення у діяльності адміністративного органу проявів будь-якої заінтересованості в результатах розгляду та вирішення адміністративної справи;

8) етичності у стосунках — дотримання учасниками адміністративного провадження поважного, ввічливого і коректного ставлення один до одного;

9) оперативності та доступності — забезпечення належного та своєчасного вирішення адміністративної справи, простоти та вільного доступу учасників до адміністративного провадження;

10) гарантованого правового захисту та безоплатності адміністративного провадження для особи — права особи на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органа і покладення витрат із здійснення адміністративного провадження на державу;

11) гарантування прав особи на участь у провадженні – забезпечення права особи бути вислуханою, права на допомогу та представництво.


Стаття 4. Законодавство, що застосовується в адміністративному провадженні
1. Адміністративне провадження здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших законів та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. Для окремих видів адміністративних справ законом можуть установлюватися особливості здійснення адміністративного провадження (щодо порядку оформлення та переліку документів, відшкодування витрат, строків розгляду адміністративної справи тощо).
3. У випадках, коли законами України передбачається інший порядок розгляду заяв та/або скарг фізичних чи юридичних осіб, повинні застосовуватись принципи адміністративного провадження визначені цим Кодексом.
Стаття 5. Види адміністративних проваджень
1. Адміністративне провадження здійснюється у загальному або спеціальному (формалізованому) порядку.
2. Адміністративне провадження відповідно до цього Кодексу відкривається:

1) за заявою особи щодо забезпечення реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів, у тому числі щодо отримання адміністративних послуг, а також виконання визначених законом обов‘язків (адміністративне провадження за заявою);

2) за ініціативою адміністративного органа, у тому числі у порядку здійснення ним контрольних повноважень (адміністративне провадження за ініціативою адміністративного органа);

3) за скаргою особи щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органа (адміністративне провадження за скаргою).


Стаття 6. Стадії адміністративного провадження
1. Адміністративне провадження відповідно до цього Кодексу здійснюється, як правило, за такими стадіями:

1) відкриття адміністративного провадження;

2) підготовка адміністративної справи до розгляду;

3) розгляд адміністративної справи;

4) прийняття адміністративного акта;

5) звернення до виконання адміністративного акта.


Стаття 7. Мова здійснення адміністративного провадження
1. Адміністративне провадження здійснюється державною мовою.
2. Учасник адміністративного провадження — особа, яка не володіє державною мовою, має право користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, з використанням послуг перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 8. Докази
1. Доказами в адміністративному провадженні можуть бути будь-які фактичні дані (письмові або речові), пояснення учасників адміністративного провадження, висновки експертів та спеціалістів, інші документи, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність обставин, що мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи та прийняття відповідного рішення.
2. Докази, одержані адміністративним органом з порушенням закону, не враховуються при прийнятті адміністративного акта.
3. Збирання доказів в адміністративному провадженні покладається на адміністративний орган, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
4. Обставини адміністративної справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
5. Не допускається вимагання адміністративним органом від особи документів не визначених законодавством або у не передбаченій законодавством формі.
Стаття 9. Витрати, пов'язані із здійсненням адміністративного провадження
1. До витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження, належать:

1) витрати, пов’язані з оглядом на місці, проведенням експертиз, використання технічних засобів, залученням спеціалістів, перекладачів, отриманням додаткових документів або інших відомостей;

2) транспортні витрати, добові та інші компенсаційні витрати учасників адміністративного провадження;

3) інші витрати, безпосередньо пов'язані з розглядом і вирішенням адміністративної справи, оформленням та пересиланням адміністративного акта.


2. Адміністративні послуги надаються адміністративним органом, як правило, за плату, фіксований розмір (збір) якої встановлюється законом або у порядку, визначеному законом для кожного виду таких послуг, і включає всі витрати, пов’язані із здійсненням адміністративного провадження у справі з їх надання.

До збору за адміністративні послуги прирівнюється державне мито та інші загальнодержавні збори (обов’язкові платежі) установлені чинним законодавством України.


3. Граничний розмір і правила оплати витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження, зазначених у частині першій цієї статті, в тому числі нормативи відшкодування витрат учасникам адміністративного провадження та особам, які сприяють розгляду справи, визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. За учасниками адміністративного провадження, які були залучені адміністративним органом, зберігається їхній середньомісячний заробіток за місцем роботи на період безпосередньої участі в адміністративному провадженні.
Стаття 10. Розподіл витрат, пов'язаних із здійсненням адміністративного провадження
1. Витрати адміністративного органу, пов’язані з адміністративним провадженням здійснюються за рахунок Державного бюджету та/або місцевих бюджетів, крім випадків передбачених цим Кодексом.
2. Витрати, понесені особою в адміністративному провадженні за заявою або за скаргою, покладаються на особу.

Розмір та порядок оплати витрат особою визначається адміністративним органом перед прийняттям адміністративного акта або в адміністративному акті.

Для окремих категорій фізичних та/або юридичних осіб законом можуть встановлюватися пільги щодо оплати витрат, пов’язаних із здійсненням адміністративного провадження.
3. У адміністративному провадженні за скаргою, у випадку, коли скарга, документи або інші відомості, подані оскаржувачем, містять завідомо неправдиву інформацію, і розгляд справи потягнув значні витрати, ці витрати можуть бути покладені на оскаржувача, згідно з рішенням відповідного адміністративного органу, який розглядав адміністративну справу.
4. Збір за надання адміністративних послуг вноситься заявником один раз у розмірі, що встановлюється законом для кожного виду таких послуг, як правило, перед поданням заяви.
Стаття 11. Діловодство в адміністративному провадженні
1. Матеріали адміністративної справи оформляються з дотриманням установлених правил діловодства.
2. У випадках передбачених цим Кодексом процедурні дії та рішення підлягають письмовому фіксуванню шляхом реєстрації, складення протоколу та/або запису інших відомостей про них.
3. В адміністративному провадженні діловодство у електронній формі здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Стаття 12. Порядок обчислення строків
1. Адміністративне провадження здійснюється з дотриманням строків, що обчислюються днями, місяцями та роками. Строк може визначатися також вказівкою на подію, яка неодмінно має настати.
2. Днем закінчення строку вважається день, на який припадає останній день визначеного строку. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, днем закінчення строку вважається перший робочий день, що настає за святковим, вихідним або неробочим днем.

Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця визначеного строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідні число і місяць останнього року визначеного строку.
3. Строк не вважається пропущеним, якщо необхідні для розгляду адміністративної справи документи були здані для відправлення на пошту чи передані іншими засобами зв’язку до його закінчення.
Стаття 13. Контроль за адміністративним провадженням
1. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у межах своїх повноважень, визначених законом, здійснюють контроль за адміністративним провадженням.
2. Контроль за адміністративним провадженням може здійснюватися за ініціативою заявника, заінтересованої особи, а також за власною ініціативою адміністративного органа (внутрішній перегляд).
3. Контроль за адміністративним провадженням здійснюється шляхом проведення перевірки і оцінки своєчасності, правильності, повноти розгляду та вирішення адміністративної справи, дотримання принципів здійснення такого провадження, правил діловодства, а також інших вимог законодавства під час здійснення адміністративного провадження та вжиття заходів для усунення недоліків, виявлених за результатами контролю.
Глава 2. Учасники адміністративного провадження та особи, які сприяють розгляду справи
Стаття 14. Склад учасників адміністративного провадження та осіб, які сприяють розгляду справи
1. Учасниками адміністративного провадження є адміністративний орган та особа: заявник та/або заінтересована особа, оскаржувач.

Особа може брати участь у адміністративному провадженні особисто та/або через представника, крім випадків, коли необхідність особистої участі передбачена законодавством.


2. До участі в адміністративному проваджені відповідно до цього Кодексу можуть залучатися особи, які сприяють розгляду справи: свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.
Стаття 15. Правосуб’єктність особи у адміністративному провадженні

1. Заявником, заінтересованою особою або оскаржувачем за цим Кодексом може бути:

1) фізична особа — громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь;

2) юридична особа, у тому числі іноземна, яка є правоздатною та дієздатною згідно з Цивільним кодексом України.



Стаття 16. Права та обов’язки особи
1. Особа під час здійснення адміністративного провадження має право:

1) отримувати у адміністративного органа роз'яснення щодо порядку здійснення адміністративного провадження, своїх прав і обов'язків, прав і обов'язків інших учасників адміністративного провадження, а також інформацію про процедурні дії та процедурні рішення, прийняті під час здійснення адміністративного провадження;

2) брати участь в адміністративному провадженні особисто або через представника;

3) знайомитися в установленому порядку з матеріалами адміністративної справи, робити з неї виписки та копії, в тому числі з використанням технічних засобів;

4) бути вислуханим з питань, що є предметом адміністративного провадження, надавати пояснення, у тому числі у письмовій формі, а також інші докази;

5) подавати відповідно до цього Кодексу клопотання про:

5.1) відвід посадової або службової особи адміністративного органа;

5.2) залучення до адміністративного провадження інших учасників та осіб, які сприяють розгляду справи;

5.3) витребування додаткових документів або відомостей;

5.4) призначення експертизи, в тому числі додаткової;

5.5) надання копій документів, наявних у матеріалах адміністративної справи;

5.6) тимчасове зупинення адміністративного провадження;

5.7) поновлення адміністративного провадження;

5.8) продовження строків адміністративного провадження;

6) користуватися послугами перекладача;

7) отримувати примірник адміністративного акта, прийнятого за результатами розгляду адміністративної справи;

8) оскаржувати адміністративний акт, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органа.

Особа під час здійснення адміністративного провадження користується також іншими правами, передбаченими цим Кодексом.


2. Особа під час здійснення адміністративного провадження зобов'язана:

1) подавати, у випадках передбачених законом, документи та інші докази, необхідні для здійснення адміністративного провадження;

2) своєчасно повідомляти адміністративний орган про зміну своєї адреси під час здійснення адміністративного провадження та про причини неприбуття на запрошення адміністративного органа;

3) добросовісно користуватися належними йому правами та виконувати вимоги, встановлені цим Кодексом та іншими актами законодавства.


Стаття 17. Представництво інтересів особи
1. Представник особи бере участь в адміністративному провадженні на підставі договору, закону, акта органу управління юридичної особи та в інших випадках, установлених цивільним законодавством.

Уповноваження на представництво за клопотанням особи (довірителя) може здійснюватися також шляхом внесення адміністративним органом відповідного запису в матеріали справи.


2. Представником особи може бути адвокат або будь-яка інша дієздатна особа, повноваження якої на участь в адміністративному провадженні посвідчені відповідними документами.
3. Одна і та ж особа не може бути одночасно представником заявника і заінтересованої особи та виступати одночасно як свідок, експерт, спеціаліст чи перекладач в адміністративному провадженні.
4. Інтереси юридичної особи відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону представляє її керівник або інша особа, яка діє у межах наданих їй повноважень.
Стаття 18. Законні представники
1. Права і законні інтереси фізичної особи, яка має часткову цивільну дієздатність, неповну цивільну дієздатність, обмежену цивільну дієздатність, а так само фізичної особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, під час адміністративного провадження представляють відповідно їх законні представники: батьки, усиновителі, опікуни або піклувальники.

У разі відсутності законного представника таких осіб адміністративний орган порушує перед органами опіки і піклування питання про його призначення.


2. Законний представник у встановленому порядку може передоручити представництво прав і законних інтересів фізичної особи, яка має часткову цивільну дієздатність, неповну цивільну дієздатність, обмежену цивільну дієздатність, а так само фізичної особи, визнаної в установленому порядку недієздатною, в адміністративному провадженні іншій особі.
Стаття 19. Повноваження адміністративного органу
1. До повноважень адміністративного органа належить:

1) роз'яснення учасникам адміністративного провадження їх прав і обов'язків, сприяння їх реалізації;

2) залучення до адміністративного провадження заінтересованих осіб;

3) повідомлення про відкриття адміністративного провадження та право участі у ньому осіб на права, свободи та законні інтереси яких може вплинути рішення у адміністративній справі;

4) розгляд в установленому цим Кодексом порядку протягом трьох днів поданих учасниками адміністративного провадження клопотань та інформування їх про результати такого розгляду із зазначенням мотивів у разі відмови;

5) забезпечення регулярного проведення посадовою або службовою особою адміністративного органу особистого прийому учасників адміністративного провадження, створення для цього відповідних умов;

6) об'єктивний, всебічний та своєчасний розгляд адміністративної справи;

7) надання учасникам адміністративного провадження за їх зверненням інформації про стан розгляду адміністративної справи та з інших поставлених ними питань;

8) нерозголошення без згоди особи інформації про її особисте життя, забезпечення збереження охоронюваної законом інформації, у тому числі такої, що становить державну або іншу таємницю;

9) отримання відповідно до цього Кодексу від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних або юридичних осіб документів та відомостей, необхідних для розгляду і вирішення адміністративної справи;

10) залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи: свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

11) проведення огляду на місці, призначення експертизи, якщо це необхідно для всебічного та повного з’ясування всіх обставин адміністративної справи;

12) використання технічних засобів для фіксації окремих процедурних дій.

Адміністративний орган здійснює також інші повноваження, що передбачені законами.


2. З метою забезпечення відкритості та доступності адміністративного провадження і сприяння громадянам у реалізації їхніх прав адміністративний орган повинен:

1) облаштувати приміщення, відведені для особистого прийому громадян, засобами для отримання інформації (зразки документів, відомості про місцезнаходження структурних підрозділів, посадових та службових осіб, контактні телефони тощо). Обсяг інформації повинен бути достатнім для звернення особи до адміністративного органа без сторонньої допомоги;

2) періодично, але не рідше одного разу на рік, публікувати в засобах масової інформації систематизовану інформацію щодо повноважень та організації діяльності відповідного адміністративного органа, в тому числі інформації щодо адміністративних послуг, які ним надаються;

3) забезпечувати можливість отримання повної інформації щодо діяльності адміністративного органа та адміністративних послуг, які ним надаються, за телефоном, номер якого повинен регулярно оприлюднюватись у засобах масової інформації та надсилатись за запитом особи поштою, в тому числі електронною, у строк не більше десяти днів.


Стаття 20. Відвід посадової або службової особи адміністративного органа
1. Особа має право подати клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органу, якщо вона має або може мати особисту, пряму чи опосередковану (непряму) заінтересованість у результатах розгляду і/або вирішення адміністративної справи.
2. За наявності зазначених у частині першій цієї статті підстав посадова або службова особа адміністративного органу зобов'язана заявити про самовідвід.
3. Клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органа розглядається керівником відповідного адміністративного органа. Рішення про відвід та визначення іншої уповноваженої на розгляд адміністративної справи посадової або службової особи або відмову у задоволенні клопотання з відповідним обґрунтуванням приймається протягом трьох днів.

Якщо такою посадовою або службовою особою в адміністративному провадженні виступає керівник відповідного органу виконавчої влади, рішення про його відвід приймається адміністративним органом або уповноваженою посадовою особою вищого рівня.


4. Рішення про відмову в задоволенні клопотання про відвід посадової або службової особи адміністративного органа може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом або до суду.
5. Відвід не приймається, якщо визначення іншої уповноваженої на розгляд адміністративної справи посадової особи неможливе.
Стаття 21. Свідок
1. Свідком в адміністративному провадженні може бути будь-яка фізична особа, якій відомі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку може бути встановлена наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заявника, заінтересованої особи і мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи і прийняття відповідного рішення.
2. Перед наданням свідком пояснень посадова або службова особа адміністративного органа роз'яснює його права та обов'язки.
3. Свідок повідомляє відомі йому фактичні дані по суті адміністративної справи, надає пояснення, у тому числі у письмовій формі, та відповідає на поставлені питання. У разі потреби за клопотанням свідка пояснення можуть бути отримані за місцем його проживання або перебування. Якщо свідок не може назвати джерело своєї обізнаності щодо певних обставин, його пояснення не є доказом.
4. Свідок має право відмовитися від дачі пояснень щодо себе, членів своєї сім'ї або близьких родичів.
5. Не можуть виступати в адміністративному провадженні як свідки:

1) недієздатні фізичні особи;

2) представники учасників адміністративного провадження.
Стаття 22. Експерт
1. Для з'ясування обставин (фактів) адміністративної справи та надання їм оцінки, що потребує спеціальних знань, адміністративний орган за власною ініціативою або за клопотанням особи призначає експертизу із зазначенням питань, щодо яких потрібні висновки експерта, та особи, якій доручається провести експертизу.
2. Експертиза залежно від характеру дослідження провадиться експертами відповідних установ або іншими спеціалістами, які володіють необхідними знаннями щодо предмета експертизи.
3. Експерт повинен з'явитися на запрошення адміністративного органа і надати свій письмовий вмотивований висновок щодо поставлених перед ним питань та інші пояснення.
4. Експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами адміністративної справи, що стосуються предмета експертизи;

2) отримувати від учасників адміністративного провадження документи та відомості, необхідні для надання висновку;

3) брати участь у слуханні адміністративної справи у випадках, передбачених цим Кодексом.


Стаття 23. Спеціаліст
1. Спеціаліст — особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, та залучається до участі у адміністративному провадженні адміністративним органом за власною ініціативою або за клопотанням особи для надання консультативної, технічної та іншої спеціальної допомоги.
2. Спеціаліст повинен з'явитися на запрошення адміністративного органа, надавати усні чи письмові консультації або пояснення, а у разі потреби з'ясування окремих обставин адміністративної справи надавати також технічну допомогу.
Стаття 24. Перекладач
1. Перекладач залучається до участі в адміністративному провадженні адміністративним органом за власною ініціативою або за клопотанням учасника адміністративного провадження, який не володіє мовою, якою здійснюється адміністративне провадження.
2. Перекладачем може бути особа, що вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне провадження, у межах необхідних для усного або письмового перекладу, або особа, що володіє навичками сурдоперекладу.
3. Перекладач повинен з'явитися на запрошення адміністративного органа, здійснювати повний і правильний переклад здійснених за його участю процедурних дій, засвідчити правильність перекладу прийнятих процедурних рішень, що вручаються учасникам адміністративного провадження у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють.
4. Витрати, пов'язані із залученням перекладача, несе учасник адміністративного провадження, за ініціативою або клопотанням якого залучався перекладач.
Розділ II. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Глава 1. Вирішення адміністративної справи у загальному порядку
Стаття 25. Розгляд адміністративної справи у загальному порядку
1. Адміністративна справа розглядається у загальному порядку у разі, коли задоволення вимоги заявника не потребує додаткових документів та відомостей, додаткового з'ясування обставин, надання доказів тощо.
2. Загальний порядок розгляду адміністративної справи може бути застосований посадовою або службовою особою адміністративного органу також під час проведення особистого прийому.
Стаття 26. Особистий прийом
1. Керівник, інша посадова або службова особа адміністративного органу проводить особистий прийом осіб.
2. Заяви, клопотання та інші документи, подані на особистому прийомі, підлягають реєстрації з дотриманням правил діловодства.
3. Особистий прийом проводиться за встановленим графіком із зазначенням місця і часу прийому. Особистий прийом повинен проводитись не менше 20 годин на тиждень, а адміністративним органом, який надає адміністративні послуги - не менше 32 годин на тиждень, в тому числі в суботу - не менше 4 годин.

Доступ до місця проведення особистого прийому повинен бути вільним.


4. На особистому прийомі може бути присутнім представник особи.
5. Посадова або службова особа адміністративного органа, яка проводить особистий прийом зобов'язана:

1) з'ясувати суть порушеного питання;

2) роз'яснити особі, її права та обов'язки;

3) розглянути представлені документи та відомості, інші докази, а також клопотання;

4) вжити відповідно до цього Кодексу інших заходів для розгляду заяви, скарги або порушеного питання.
6. Посадова або службова особа має право:

1) вимагати від особи пред'явлення документа, що посвідчує особу. Відсутність такого документа не може бути підставою для відмови в особистому прийомі;

2) вимагати від представника особи пред'явлення документів, що підтверджують його повноваження;

3) запропонувати особі подати додаткові документи та відомості, необхідні для розгляду її заяви або порушеного нею питання;

4) залучати у разі потреби в установленому порядку до участі у розгляді порушеного питання фахівців відповідного адміністративного органу або отримувати у них консультацію.
Стаття 27. Прийняття рішення в адміністративній справі у загальному порядку
1. Адміністративний орган за результатами розгляду адміністративної справи у загальному порядку приймає одне з таких рішень:

1) про вирішення адміністративної справи по суті: повне або часткове задоволення вимоги, відмову у задоволенні вимоги;

2) про відкриття адміністративного провадження у спеціальному (формалізованому) порядку, про що зазначається у матеріалах адміністративної справи.
2. Рішення адміністративного органа, прийняте під час вирішення адміністративної справи у загальному порядку, оголошується особі або доводиться до відома іншим способом, передбаченим цим Кодексом.
Глава 2. Вирішення адміністративної справи у спеціальному (формалізованому) порядку
Стаття 28. Розгляд адміністративної справи у спеціальному (формалізованому) порядку
1. Адміністративна справа розглядається у спеціальному (формалізованому) порядку у випадках, коли для здійснення адміністративного провадження потрібно провести додаткові заходи, що мають значення для всебічного, повного і об'єктивного розгляду адміністративної справи та прийняття відповідного рішення (витребування додаткових документів і відомостей, використання спеціальних знань, залучення інших учасників адміністративного провадження тощо).
Стаття 29. Обов'язки адміністративного органа щодо підготовки розгляду адміністративної справи у спеціальному (формалізованому) порядку
1. Для підготовки розгляду адміністративної справи у спеціальному (формалізованому) порядку адміністративний орган зобов'язаний перевірити достатність та обґрунтованість матеріалів, поданих для розгляду і вирішення адміністративної справи по суті, а у разі потреби:

1) витребувати додатково документи та відомості;

2) залучити до участі в адміністративному провадженні заінтересованих осіб та осіб, які сприяють розгляду справи;

3) визначити час і місце проведення слухання адміністративної справи та запросити учасників адміністративного провадження, провести слухання адміністративної справи;

4) вирішити питання про призначення експертизи.
Стаття 30. Порядок залучення заінтересованих осіб
1. Заінтересована особа залучається до участі в адміністративному провадженні адміністративним органом, в тому числі за клопотанням заявника, оскаржувача або іншої заінтересованої особи.
2. Будь-яка фізична та/або юридична особа може клопотати про отримання статусу заінтересованої особи за власною ініціативою.
3. Факт надання фізичній або юридичній особі статусу заінтересованої особи фіксується у матеріалах адміністративної справи.
Стаття 31. Запрошення
1. Учасники адміністративного провадження та особи, які сприяють розгляду справи, запрошуються адміністративним органом для надання потрібних пояснень, а також для участі у слуханні адміністративної справи, в інших процедурних діях.
2. Запрошення завчасно надсилається поштою, іншими засобами зв'язку або вручається особисто про що в матеріалах адміністративної справи робиться відповідний запис.
3. У запрошенні зазначається:

1) найменування та адреса адміністративного органа;

2) назва адміністративної справи, мета, з якою запрошується учасник адміністративного провадження;

3) дата, час і місце, куди запрошується учасник адміністративного провадження;


4. Запрошення підписується посадовою або службовою особою адміністративного органа.
5. У разі, коли особа не може з'явитися на запрошення, вона повинна завчасно повідомити про це адміністративний орган.
6. Відсутність учасника адміністративного провадження не може бути перешкодою для проведення слухання адміністративної справи, здійснення інших процедурних дій.
Стаття 32. Витребування додаткових документів та відомостей
1. У разі, коли під час підготовки адміністративної справи до розгляду з'ясується, що в матеріалах адміністративної справи відсутні необхідні для її розгляду і вирішення документи та/або відомості, адміністративний орган повинен витребувати їх самостійно.

Особа має право за власною ініціативою організувати одержання документів та відомостей, якщо це необхідно в інтересах прискорення провадження та економії витрат на нього.


2. Звернення адміністративного органу до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових або службових осіб, а також інших суб'єктів, передбачених статтею 1 цього Кодексу, щодо витребування документів та відомостей, необхідних для розгляду і вирішення адміністративної справи, є обов'язковими до виконання протягом 15 днів.
3. Для витребування документів та відомостей зазначених у частинах 1-2 цієї статті, що містять інформацію персонального характеру, необхідна попередня згоди особи.


Каталог: files
files -> Програма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
files -> Дорогий друже! Вітаємо тебе з новим шкільним роком!
files -> Йод як важливий екологiчний чинник у життєдіяльностl
files -> Катерина Білокур народна художниця України
files -> Конспект заняття гуртка "Чарівний ланцюжок" на тему "Бабусині вишиванки"
files -> Висока дивина світу барви І звуки хутора
files -> До числа значущих псохогенних факторів відносяться емоції
files -> Родинне свято до дня 8 Березня в 5-а класі ( Бройченко А. Г.) Ми у мам — помічники


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка