Клініко-діагностичні критерії ххн. Критерії визначення ххн: Пошкодження нирок

– слабкість, втрата апетиту;

– диспетичні розлади;

– головні болі, стомлюваність;

– наявність набряків;

– дизурія, ніктурія.

Пацієнти з I–ІІІ стадією ХХН можуть не мати скарг, або пред'являти

скарги з приводу захворювання, що призвело до ХХН.

захворювань нирок; у деяких хворих анамнез захворювання нирок відсутній):

– есенціальна АГ, злоякісна АГ;

– стеноз ниркових артерій;

–ХГ;

-ХП;

– системні захворювання сполучної тканини (СЧВ, склеродермія,

вузликовий періартеріїт, гранулематоз Вегенера тощо);

– геморагічний васкуліт;

– діабетична нефропатія;

– амілоїдоз нирок;

– подагрична нефропатія;

– вроджені захворювання нирок, в тому числі полікістоз нирок,

гіпоплазія нирок, синдром Альпорта, синдром Фанконі;

– мієломна хвороба;

– тривала обструкція сечовивідних шляхів;

– сечокам'яна хвороба;

– гідронефроз.

ІІІ.Клінічні прояви

У стадії ХХН I–III немає видимих ознак. При IV–V стадії виділяють ряд характерних синдромів:

– шлункова і кишкова диспепсія призводять до загального виснаження і негативного азотистого балансу: зниження маси тіла за рахунок втрати м'язової і жирової тканини;

– ураження слизових оболонок (хейліт, глосит, стоматит, езофагіт, гастропатія, ентерит, коліт, виразки);

– органічні ураження залоз (паротит, панкреатит).

– уремічна остеодистрофія;

– вторинна подагра.

8.Серцево-судинні ускладнення:

– артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш часте ускладнення ХНН у пізній стадії, вона пов'язана з гіпергідратацією і гіперренінемією, часто має злоякісний характер;

– рідко спостерігають уремічний перикардит;

– затримка рідини при ХНН часто призводить до серцевої недостатності і набряку легень.

– набряк легень;

– плеврити;

– уремічний бронхіт.

– порушується робота щитоподібної і прищитовидних залоз;

– знижується рівень естрогенів у жінок і тестостерону у чоловіків.

11.Шкірний синдром:

– блідість шкірних покривів може бути пов'язана з анемією, забарвлення в жовто-оранжеві тони – з відкладенням в шкірі пігменту урохрому;

– екхімози, гематоми з'являються внаслідок порушення гемостазу;

– сухість, в'ялість шкіри викликані загальним зневодненням;

– свербіж, сліди розчухів пов'язані зі вторинним гіперпаратиреозом і кальцинозом.

12.Метаболічні порушення:

– гіпотермія;

– біль і слабкість м'язів, судоми, проксимальна міопатія, осалгії, переломи, асептичні некрози кісток, ренальна остеодистрофія;

– аміачний запах з рота.

– спленомегалія і гіперспленізм;

– схильність до інфікування;

– зниження протипухлинного імунітету.

– нормохромна нормоцитарна анемія;

-токсичний лейкоцитотоз із зсувом вліво;

– лімфопенія;

– тромбоцитопенія;

– зниження гематокриту;

-підвищення ШОЕ;

– знижене згортання крові.

– зміни діурезу виражаються полі-, оліго-, анурією;

– зниження концентраційної здатності нирок, а саме зниження відносної щільності сечі – ізостенурія (відносна густина сечі не перевищує 1010–1012) і гіпостенурія, коли відносна щільність сечі менше 1010;

– у більшості хворих порушується циркадний ритм у роботі нирок, випадає фізіологічна нічна олігурія, що супроводжується перевагою нічного діурезу (ніктурія);

-альбумінурія та гранулярні циліндри.

3.Біохімічний аналіз крові:

-підвищення в крові рівня креатиніну, сечовини, залишкового азоту, амінокислот, кетокислот, сечової кислоти, лужної фосфатази, гіперглікемія (при ЦД)

– при поліурії: гіпокаліємія та метаболічний ацидоз (термінальна стадія);

-при оліг- або анурії : гіперкаліємія;

– гіпертригліцеридемія;

– зниження рівня холестерину ЛПВЩ;

-підвищений рівень ПТГ (очинаючи з ІІІ стадії)

-зростання сироваткового креатиніну та зниження ШКФ.

не змінені (полікістоз, амілоїдоз, пухлина); підвищена ехогенність паренхіми нирок; можливе виявлення конкрементів, обструкції сечовода з розширенням миски і чашок.

Комп'ютерна томографія (КТ): визначають доброякісний або злоякісний ґенез кістозних утворень.

Ретроградна пієлографія (при підозрі на оклюзію сечовивідних шляхів або аномалію їх будови).

Артеріографія (при підозрі на стеноз ниркової артерії).

Радіоізотопна ренографія: сплощення ренографічної кривої і затримка виділення ізотопу; при порушенні прохідності ниркових артерій стає менш вираженим перше підвищення кривої (судинна фаза), при стазі сечі відсутнє зниження кривої в фазі екскреції.

Біопсія нирок – для диференційної діагностики та морфологічної

верифікації.

– зменшення утворення і затримання продуктів білкового обміну ( стіл № 7 а, б; дієта Джордано-Джіованетті);

– обмеження прийому рідини;

– контроль за рівнем електролітів крові (калій, натрій);

– лікування АГ;

– корекція анемії;

– корекція ацидозу;

– лікування уремічної остеодистрофії;

– лікування інфекційних ускладнень.

Лікування гіперкаліємії

-дієта з низьким вмістом калію;

-уникати препаратів які підвищують рівень калію;

У гострій ситуації використовують:

– діуретики (фуросемід 40-160 мг/добу, гідрохлортіазид 12,5 мг/добу щодня);

– введення солей кальцію як антагоністів калію (глюконат або карбонат кальцію);

– 10–20 % р-ну глюкози з 5–10 ОД інсуліну;

– полістиренсульфонат натрію 30 г 4 рази на добу, під контролем каліємії.

-карбонат кальцію 2 г на добу перорально

-введенням розчину 4,2% гідрокарбонату натрію по 150-200 мл на одне введення (кількість залежить від дефіциту буферних основ).

Лікування артеріальної гіпертензії: інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II,блокатори кальцієвих каналів, β-адреноблокатори, петлеві діуретики.

Лікування анемії:

– препарати еритропоетину (дозу і схему прийому підбирають індивідуально);

– за показаннями (дефіцит заліза) призначають препарати заліза;

– переливання крові, еритроцитарної маси за життєвими показаннями;

-вітаміни.

Лікування порушень кальціє-фосфорного обміну та змін кісткової тканини:

-дієта передбачає обмеження продуктів з високим вмістом фосфору;

-фосфорзвязуючі препарати , кальцію карбонат або ацетат перорально 3 рази на добу з іжею в дозі 500-1000 мг;

-при остеодистрофії уремічної: аналог вітаміну D-кальцитріол у стартовій дозі 0,25–1 мкг/добу.

Лікувальні заходи при ХНН повинні бути скеровані на: 1) Лікування причини, 2)

Лікування набряків:

-дієта з обмеженням рідини та низьким вмістом натрію;