Класифікація відбиткових матеріалів, та вимоги до них

Скачати 24.83 Kb.

Дата конвертації	12.05.2020
Розмір	24.83 Kb.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДБИТКОВИХ МАТЕРІАЛІВ, ТА ВИМОГИ ДО НИХ

Уперше як відбитковий матеріал Роогтап запропонував на початку XVII століття бджолиний віск. Недоліки воску як відбиткового матеріалу змусили відшукувати більш досконалі матеріали. Науковці та практики запропонували багато різних відбиткових матеріалів (гутаперча, воскові композиції та ін.). У XIX столітті ОУЄЄПЄІ (1840) запропонував гіпс для одержання відбитків у порожнині рота, а в 1869 році Зіепз розробив термопластичну відбиткову масу. Створити один універсальний відбитковий матеріал, який би був придатний для всіх випадків клітки протезування, неможливо, оскільки не вдається поєднати в одному матеріалі різні комплекси властивостей.

Велике значення для одержання точного відбитку має якість відбиткового матеріалу. Основною властивістю всіх відбиткових матеріалів є їх пластичність, тобто спроможність заповнити всі елементи поверхні і зберегти надану форму.

Класифікація відбиткових матеріалів І. М. Оксмана:

1. Що кристалізуються (гіпс, цинкоксидевгенолові пасти: репін, дентол)

2.      Термопластичні маси (стенс-03, віск, маси Вайнштейна, Керра, адгезаль, стоматопласт, ортокор);

3.         Еластичні (альпласт,стомальгин, кальцинат, кальцинат-гідроколоїдна маса та ін.);

4.      Матеріали які полімеризуються (АКР-100, силіконові відбиткові матеріали, стиракрил).

Класифікація О. І. Дойникова, В. Д. Синицина:

За фізичним станом:

1) твердокристалічні;

2) еластичні;

3) термопластичні;

4)полімеризуючі.

За хімічною природою:

1) гіпс;

2)цинкоксидевгенол;

3) альгінатні;

4)силіконові;

5) тіоколові;

епоксидні.

На основі ефірів каніфолі:

1) самотверднучі.

За ділянкою застосування:

1) самотверднучі для корекції базису протеза;

2)силіконові та тіоколові застосовують під час отримання відбитків із коронкової частини зуба при часткових дефектах та з беззубих щелеп;

3) епоксидні та на основі ефірів каніфолі (тільки при беззубих щелепах);

4)усі інші застосовуються для всіх видів відбитків;

5)гіпс використовується, крім того, для отримання моделей щелеп.

Альгінатні відтискні матеріали

Силіконові маси фірми Вауег

Вимоги до відбиткових матеріалів.

1. Розм'якшуються при температурі, при якій не відбувається опіку слизової оболонки.

2.       Легко вводитися і виводитися з порожнини рота.

3.       Швидко застигати при температурі порожнини рота.

4.       Не деформуватися при уведенні відбитка.

5.       Не мати неприємного смаку і запаху.

6. Бути гігієнічними.

7. Бути дешевим.

Є багато природних і синтезованих пластичних препаратів, проте для відбитків придатні лише деякі з них, оскільки відбиткова маса, крім пластичності, повинна мати цілу низку додаткових властивостей.

Вона має відповідати таким вимогам:

1)давати точний відбиток рельєфу слизової оболонки порожнини рота і зубів;

2)не деформуватися і не скорочуватися під час та після виведення з порожнини рота;

3)не прилипати до тканин протезного ложа;

4)не розчинятися в слині;

5)розм'якшуватися при температурі, що не загрожує опіком слизової оболонки;

6)легко вводитися і виводитися з порожнини рота;

7) не занадто швидко або повільно тверднути, дозволяючи лікареві провести всі необхідні маніпуляції;

8)не з'єднуватися з гіпсом моделі й легко відокремлюватися від неї;

9)зберігатися при кімнатній температурі тривалий час, не деформуючись;

10) дозволяти повторне застосування матеріалу після його стерилізації (для гідроколоїдних мас);

11) легко піддаватися розфасуванню і дозуванню, бути зручними для збереження і транспортування..

Альгінатні маси

Широке впровадження альгінатних відбиткових мас почалося на початку 40-х років минулого століття. Цей матеріал завоював постійне місце в стоматологічній практиці і сприяв значному скороченню застосування гіпсу. Винятково багатий різновид альгінатних матеріалів, які застосовуються у клінічній стоматології, свідчить про велике їх практичне значення.

Альгінатні відбиткові матеріали являють собою наповнені структуровані системи альгінату натрію, який є тут зшив-агентом. До складу альгінатної композиції звичайно входять такі основні компоненти: альгінат одновалентного катіону, зшив-агент, регулятор швидкості структурування, наповнювачі, індикатори і речовини, що коригують смак і колір. Альгінат натрію (основний компонент) являє собою натрієву сіль альгінової кислоти. Відбиткові матеріали на основі альгінатів випускали трьох видів, або груп.

Перша група являла собою комплект, що складався із в'язкого (5 % водневого розчину) альгінату натрію і багатокомпонентного порошку. Друга група альгінатних матеріалів випускалась у вигляді пасти і порошку, у разі змішування яких утворювався відбитковий компаунд, що затвердівав за кімнатної температури. Третя група — найпоширеніші і найточніші альгінатні матеріали, які випускаються у вигляді багатокомпонентного порошку, до якого додається вода.

До позитиву альгінатних матеріалів необхідно віднести високу еластичність, добре відтворення рельєфу м'яких і твердих тканин ротової порожнини, простоту застосування. Основними недоліками цих матеріалів є відсутність прилипання до відбиткових ложок і певна усадка в результаті втрати води. Використовуючи альгінатні матеріали, необхідно особливо точно дотримуватись інструкцій заводу-виробника.

У клініках України до недавнього часу широко застосовували альгінатний матеріал "Стомальгін" (Україна). У разі замішування його з водою утворюється однорідна паста. Відбитки з нього мають достатню пластичність і еластичність, під час наповнення гіпсом майже не деформуються. Стомальгін відрізняється високими еластичними і пружнісними властивостями: залишкова деформація його у разі стискування складає 2,5 %, пружність на розрив - 0,15 Н/мм².

Відбиток із матеріалу „Стомальгін" використовують для отримання гіпсових моделей. Відразу після виведення із ротової порожнини обов'язковим є промивання його водою і дезінфекція. Отримання моделі необхідно проводити рідким гіпсом, без створення значного тиску на відбиток. Відокремлення гіпсової моделі від еластичного відбитка може проводитися без застосування будь-яких інструментів: він знімається із моделі шляхом відтягування країв пальцями. В остані роки випускався «Стомальгін-02», у якому за рахунок уведення до складу триетаноламіну поліпшена гомогенність і підвищена еластичність матеріалу. Альгінатна маса „Іпен" (Чехія) виготовляється шляхом замішування 10 г зеленого дрібнодисперсного порошку із водою кімнатної температури (20 мл) протягом 30-45 с Час затвердіння складає 2,5 хв, інтервал робочого часу — 3 хв.

„Еластік Плюс" — обновлена альгінатна гідроколоїдна відбиткова маса на основі альгінату натрію, випускається фірмою „Споф-Дентал" (Чехія). Гіпсові моделі, одержані за відбитками „Еластік Плюс", мають гладеньку, тверду поверхню, що не стирається, із точним рельєфом тканин протезного ложа. Даний матеріал використовується як для зняття попередніх відбитків із беззубих щелеп (для виготовлення індивідуальних відбиткових ложок), так і в разі часткової втрати зубів (для одержання робочої моделі і допоміжної гіпсової моделі).

"Віколоїд" — монофазний відбитковий матеріал фірми "Воко" (Німеччина), який дозволяє одержати відбитки високої точності у разі протезування коронками, мостоподібними протезами і вкладками. Матеріал у порошкоподібному вигляді, з приємним запахом і смаком, розфасований у пакети. Після замішування з водою він дозволяє протягом 3 хв („Воколоїд-3") або 4 хв. („Воколоїд-4") проводити всі необхідні маніпуляції щодо оформлення відбитка. Повне затвердіння настає за 5 хв.

"Альгіногол" — швидкотвердіючий, безпороховий, що самодезінфікується, альгінат у вакуумній упаковці, випускається фірмою "Галеніка" (Югославія).

"Альгінмакс" — альгінат із хромовим фазовим індикатором, не містить цинку і кадмію. За умови дотримання усіх правил має великий термін зберігання. Приготування матеріалу й одержання відбитка типові для альгінатних відбиткових матеріалів.

"Кромальгін" — альгінатний відбитковий матеріал фірми "Медстар" (Великобританія) із триколірним індикатором фази (альгінат класу "А"). Може бути використаний для одержання відбитків у разі протезування суцільноли-тими і штампованими коронками, дуговими (бюгельними) і повними знімними протезами. Порошок світлого кольору, із приємним ванільним ароматом. Техніка застосування матеріалу — традиційна для всіх альгінатів, але супроводжується кольоровими перетвореннями. Час замішування складає ЗО с Паста має фіолетовий відтінок. До введення у ротову порожнину лікар має запас 1,5 хв, поки маса не стане рожевою. Повний період з моменту закінчення замішування до готовності відбитка дорівнює 1 хв. Колір відбиткової маси стає білим.

Матеріал характеризується:

—можливістю зорового (візуального) контролю робочого часу;

—відсутністю пилу;

—можливістю регулювати консистенцію замішування;

—високою еластичністю і міцністю на розрив (1,20 МПа);

—високою точністю відтворення деталей (50 мікрон);

—можливістю збереження розмірів відбитка протягом декількох годин у герметичній упаковці;

—оптимальною сумісністю з гіпсами, тобто утворенням твердих гладеньких поверхонь моделей щелеп;

— відсутністю свинцю і консервантів.

"Альгідур" — альгінатний відбитковий матеріал фірми "Дорідент" (Австрія), випускається з нормальним, швидким і надшвидким затвердінням. Альгінат поставляється у комплекті з рідким альгінатним стабілізатором, який робить одержані моделі більш легкими і дозволяє виключити утворення на них повітряних пухирців.

"Супер Пейст" — альгінатний відбитковий матеріал виробництва фірми "Босворт" (США), який змінює колір протягом часу від змішування до затвердіння. Випускається у двох тубах у вигляді пасти.

"Фрейз" (Польща) — поліхроматична альгінатна маса, являє собою фіолетовий порошок, що замішується у співвідношенні 9 г на 17 мл води. Через ЗО с замішування колір пасти змінюється на рожевий. У цей момент відбитко-ву ложку заповнюють пастою. Зміна кольору на білий є сигналом для уведення ложки з масою у ротову порожнину. Час затвердіння матеріалу за температури 23°С дорівнює 2,5 хв.

"Кромопан" і "Кромопан-2000" (Італія) — маси, які мають кольорову індикацію фаз (фіолетового, рожевого, білого кольору). Співвідношення під час замішування складає 9 г на 20 мл. Помітних змін відбитка не відбувається, за твердженням виробника, протягом 48 год після його одержання. Це зумовлено введенням у масу інтегрованого стабілізатора. Аналогічною є італійська маса „Оралгін".

Крім названих вище відомі й інші європейські матеріали:

—польські маси "Ортопринт" із протиблювотною добавкою;

—німецькі маси "Пдрогум" з гумоподібним ефектом, а також "Алгінопласт", "Ксанталгін", "Дупальфлекс", "Триколоральгін", "Пальга-флекс" (остання маса твердіє повільно — 3 хв. 45 с);

"Пластальгін" (Франція) випускається у двох варіантах — швидкого і нормального затвердіння.

З американських матеріалів на українському ринку поширений "Супер-гель Меджік" (хроматичний альгінатний відбитковий матеріал з колірною індикацією фаз структурування від рожевого до білого і без утворення пороху); "Блюпрінт Кремікс" і "Блюпрінт Плас Ентбек" (фірма "Дентсплай"), "Алгі-нмакс" (фірма "Меджор"), "Джелтрейт", "Джелтрейт Плюс", "Кос Елджи-нейт". Матеріал „Джелтрейт" випускається трьох консистенцій: нормальної, щільної і швидкотвердіючої. „Джелтрейт" нормальної і щільної консистенції застосовується у разі високого склепіння піднебіння та в ортодонтії, швидко-твердіючої — для одержання відбитків за умови підвищеного блювотного рефлексу.

Характеристиками нормального і щільного „Джелтрейта" є: час затвердіння - 2,5 хв, залишкова деформація - 2,1 %, відносний стиск - 13,3 %, плинність - 1,86 %, для швидкотвердіючого „Джелтрейта" відповідно 1,75 хв, 1,7 %, 13,9 %, 1,67 %.

У клініці застосовується "Арома Файн" фірми "ДжіСі" (Японія) нормального (має рожевий колір) і швидкого твердіння (зеленого кольору). Час його замішування складає ЗО (45) с, час оформлення відбитка у ротовій порожнині — 1,25 (2,25) хв, час затвердіння — 1,75 (3,17) хв. В'язкість матеріалу складає 36 (38) мм.

Переваги:

•Висока пластичність після замісу;

•Задовільна точність при відображенні рельєфу тканин порожнини рота;

• Еластичність після структуризації;

•Хорошая переносимість пацієнтами;

• Простота приготування;

• Легкість відділення від моделі;

• Низька собівартість.

Недоліки:

•Низька адгезія до відтискної ложки;

•Висока усадка з виділенням альгінової кислоти;

•Низька механічна міцність після структуризації;

•Недостатня точність при відображенні рельєфу в пришийковій області;

•Необхідність негайного відливання моделей;

•Складність дезинфекції.

Альгінатні маси при достатній простоті вживання і дешевизні дають можливість отримати відтиски, придатні по своїй точності для виготовлення часткових і повних знімних зубних протезів, допоміжних моделей. Небажано знімати відтиски для виготовлення суцільнолитих знімних і незнімних конструкцій. В даний час альгинатні матеріали випускаються у вигляді порошку, упакованого в банки або пакети . При змішуванні з водою в певній пропорції вони утворюють пластичну масу, яка в результаті необоротної реакції набуває пружно-еластичних властивостей. При транспортуванні матеріал ущільнюється.

Перед вживанням альгинатного матеріалу масу бажано розпушити (струсити). Лікар повинен звертати увагу на матеріал, розфасований в алюмінієві пакети, бажано навіть його пересипати в коробки, що закриваються (для зручності струшування). Альгінатні матеріали гігроскопічні, тому їх слід зберігати щільно закритими. Дотримання співвідношення порошку і води при замісі матеріалу, рекомендоване виробниками, дуже важливо. Надлишок води приводить до розмивання матеріалу слиною, що погіршує якість відтиску, а при зменшеній її кількості не дозволяє добитися гомогенного стану матеріалу при замісі. Для отримання гомогенної маси порошок необхідно зачерпувати мірною ложкою, не уплотняя його, а після цього налити всю порцію води. При порушенні пропорційного співвідношення між водою і порошком, наприклад, коли порошку багато, а води мало, виникає ситуація, при якій не весь порошок рівномірно просочується водою, і в матеріалі формуються дрібні грудочки сухого порошку. Це призводить до того, що в процесі структуризації ділянки матеріалу, не просочені водою, зволікають її з довколишніх областей . В результаті цього у відтиску виникає внутрішня напруга, що приводить до спотворення рельєфу його поверхні. Те ж саме відбувається при недостатньо ретельному замісі матеріалу. При роботі з альгинатными оттискными масами дотримання співвідношень між кількістю порошку, води і рекомендованого часу їх замісу набуває особливого значення. Перед введенням ложки з масою в порожнину рота пацієнт повинен сполоснути рот водою з метою видалення бульбашок повітря із слини. Поверхня відтиску згладжується (змочується) невеликою кількістю води. Для всіх матеріалів рекомендується відливати відбиток відразу ж або не пізніше, ніж через 10-15 хвилин.

Методика отримання відтиску альгінатними масами

Отримання відтисків альгінатними масами проводиться за допомогою стандартних металевих або пластмасових перфорованих ложок відповідного розміру. Для виготовлення знімних протезів можливе одномоментне зняття відтиску

Альгінатна маса

Альгінатні маси

Масу замішують , накладають на ложку і вводять в порожнину рота. Альгінатні маси замішуються в спеціальних гумових чашках за допомогою шпателя. У чашку в певній пропорції за допомогою мірників насипається порошок, а потім додається вода.

Воду необхідно наливати відразу всю  лише потім приступати до замісу маси, оскільки тільки в цьому випадку достигаєтся її гомогенність. Недотримання співвідношення між кількістю води і порошка, а також додавання води або порошку після часткового замісу маси приводять до порушення її однорідності, виникненню внутрішніх напрягів, а отже, знижує механічну міцність, збільшує усадку матеріалу і погіршує точність відтиску.

Після отримання гомогенної маси вона :за допомогою шпателя вноситься  ложки і рівномірно розподіляється в ній. Поверхню розподіленої маси необхідно змочити водою.

Після введення ложки з альгінатною  масою у порожнину рота вона центрується і притискається до тканин протезного поля.

Поділіться з Вашими друзьями: