Казка укр дитячі книги з малюнками


Синьйор Карабас-Барабас замість того, щоб спалити Буратіно, дає йому п'ять золотих монет і відпускає додому



Сторінка9/30
Дата конвертації10.08.2021
Розмір9.04 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30

Синьйор Карабас-Барабас замість того, щоб спалити Буратіно, дає йому п'ять золотих монет і відпускає додому


Коли ляльки притягли Буратіно й кинули його на підлогу біля пічки, синьйор Карабас-Барабас, грізно сопучи носом, ворушив коцюбою вугілля. Раптом очі його налилися кров'ю, ніс, а потім і все обличчя взялося поперечними зморшками. Мабуть, йому в ніздрі попала вуглинка.

– Аа… аа… аа… – завив Карабас-Барабас, закочуючи очі, – аа-чхи!

І він чхнув так, що попіл здійнявся у пічці стовпом. Коли доктор лялькових наук починав чхати, то вже не міг зупинитися і чхав п'ятдесят, а коли й сто разів підряд. Від такого надзвичайного чхання він знесилювався і добрішав. П'єро нишком шепнув Буратіно:

– Спробуй-но з ним заговорити між чханням…

– Аа-чхи! Аа-чхи! – Карабас-Барабас хапав роззявленим ротом повітря і з хряскотом чхав, тіпаючи головою і тупаючи ногами. На кухні все двигтіло, деренчали шибки, коливалися сковороди й каструлі на гвіздках.

Тим часом Буратіно почав підвивати жалібним тоненьким голоском:



– Бідолашний я, ніхто мене не жаліє…

– Перестань ревти! – крикнув Карабас-Барабас. – Ти мені заважаєш!.. Аа-чхи!

– Будьте здорові, синьйоре, – схлипнув Буратіно.

– Дякую… А що – батьки твої живі? Аа-чхи!

– В мене ніколи, ніколи не було мами, синьйоре. Ой, я нещасний! – І Буратіно заверещав так пронизливо, що у вухах Карабаса-Барабаса закололо, наче голкою.

Він затупотів чобітьми.

– Годі верещати, кажу тобі! Аа-чхи! А що – батько твій живий?

– Мій сердешний батько ще живий, синьйоре.

– Уявляю, що буде з твоїм батьком, коли він дізнається, що я на тобі засмажив кроля й двох курчат. Аа-чхи!

– Мій бідолаха-батько все одно незабаром помре від голоду й холоду. Я його єдина підпора на схилі віку. Згляньтеся на мене, відпустіть, синьйоре.

– Десять тисяч чортів! – заволав Карабас-Барабас. – Ні про який жаль не може бути й мови. Кріль та курчата мають бути засмажені. Лізь у піч!

– Синьйоре, я не можу цього зробити.

– Чому? – спитав Карабас-Барабас тільки для того, щоб Буратіно вів розмову далі, а не вищав у вуха.

– Синьйоре, я вже спробував одного разу сунути носа у піч, та тільки проштрикнув дірку…

– Що за нісенітниці! – здивувався Карабас-Барабас. – Як ти міг носом проштрикнути дірку в печі?

– Тому, синьйоре, що піч і казанок на вогні були намальовані на шматині старого полотна.

– Аа-чхи! – чхнув Карабас-Барабас з такою силою, що П'єро відлетів ліворуч, Арлекін – праворуч, а Буратіно завертівся дзиґою. – Де ти бачив піч, і вогонь, і казанок, намальовані на шматині полотна?

– У комірці мого тата Карло.



– Твій батько – Карло! – Карабас-Барабас схопився з місця, змахнув руками, борода його розлетілася на всі боки. – То, значить, це в комірці старого Карло потайні…

Та враз Карабас-Барабас, певно, не бажаючи прохопитися словом про якусь таємницю, обома кулаками заткнув собі рота. І так сидів якийсь час, дивлячись виряченими очима на згасаючий вогонь.

– Гаразд, – промовив він нарешті, – я повечеряю недосмаженим кролем і сирими курчатами. Я дарую тобі життя, Буратіно. Мало того…

Він заліз під бороду в кишеню жилета, витяг п'ять золотих монет і простягнув їх Буратіно.

– Мало того… Візьми ці гроші і віднеси їх Карло. Перекажи моє вітання і скажи, що я прошу його ні в якому разі не вмирати від голоду й холоду і найголовніше – не виїздити з комірки, де знаходиться піч, намальована на шматині старого полотна. Іди виспись і рано вранці біжи додому.

Буратіно поклав п'ять золотих монет у кишеню й відповів, чемно вклонившись:

– Дуже дякую вам, синьйоре. Ви не могли довірити гроші у надійніші руки…

Арлекін і П'єро відвели Буратіно до лялькової спальні, де ляльки знов почали обіймати, цілувати, штовхати, щипати й знов обіймати Буратіно, що так незрозуміло позбувся страшної загибелі в печі.

Він пошепки казав лялькам:

– Тут є якась таємниця.






Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   30


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка