Календарно-тематичне планування з біології



Скачати 331.03 Kb.
Дата конвертації05.05.2016
Розмір331.03 Kb.
І. Ю. Сліпчук, учитель вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист ліцею № 208 м. Києва,

кандидат педагогічних наук.
Календарно-тематичне планування з біології
Укладено відповідно до «Навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство; Біологія. 5 – 9 класи». – К. Видавничий дім «Освіта», 2013
6 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 5 годин – резервних)




п/п


Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

2

3

4

5

Вступ (4 год)

1/1




Основні властивості живого




§ 1

2/2




Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій



§ 2

3/3




Біологія – наука про життя.

Науки, що вивчають життя






§ 3

4/4




Методи вивчення організмів




§ 4

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки, що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент);

наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).


Тема 1. Клітина (10 год)

1

2

3

4

5

5/1




Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії




§ 5

6/2




Лупа. Мікроскоп





§ 6

7/3




Практична робота № 1.

Будова світлового мікроскопа та робота з ним






с. 39 – 41

8/4




Будова клітини на світло-оптичному та електронно-мікроскопічному рівнях.

Надходження речовин у клітину.



Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа



§ 7

9/5




Будова рослинної і тваринної клітини

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин



§ 8

10/6




Будова рослинної і тваринної клітин

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин



§ 9

11/7




Практична робота № 2.

Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа



Демонстрація

клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа



с. 41 – 45

12/8




Лабораторні дослідження:

  • будова клітини листка елодеї;

  • рух цитоплазми в клітинах листка елодеї







13/9




Ріст клітин. Утворення нових клітин




§ 10

14/10




Узагальнення. Клітина – одиниця живого




с. 45 – 46

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем); імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні положення клітинної теорії;

описує: історію вивчення клітини; результати власних спостережень;

характеризує ріст клітин;

пояснює: роль хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;

розпізнає ( на малюнках, фотографіях): рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;

уміє: налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;

робить висновок: всі організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)

1

2

3

4

5

15/1




Бактерії – найменші одноклітинні організми




§ 11

Міні-проект

(за вибором):

Чому скисає молоко?

Корисний йогурт



16/2




Значення бактерій в житті людини




§ 12, 13

17/3




Роль бактерій у природі




§ 14

18/4




Одноклітинні організми

Демонстрація

мікропрепаратів одноклітинних організмів



§ 15

19/5




Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми. Малярійний плазмодій, дизентерійна амеба – одноклітинні паразитичні організми

Лабораторне дослідження:

спостереження інфузорій



§ 16

20/6




Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини

Демонстрація:

  • мікропрепаратів одноклітинних організмів;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів

§ 17

Міні-проект

(за вибором):

Живі фільтри


21/7




Губки, ульва – багатоклітинні організми

Демонстрація

колекцій зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин



§ 18,19


22/8




Узагальнення. Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини




с. 85 – 88

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: середовища існування одноклітинних організмів; ім’я вченого, який перший побачив одноклітинні організми (А. Левенгук); ознаки бактеріальної клітини;

наводить приклади: одноклітинних організмів; використання людиною хламідомонади, хлорели, дріжджів, бактерій, губок;

описує: будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); результати власних спостережень;

характеризує: прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя; роль одноклітинних організмів в екосистемах; особливості будови вольвоксу, губок, ульви;

порівнює за вказаними ознаками будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;

пояснює: різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами; пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;

розпізнає одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;

застосовує знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

дотримується правил роботи з мікроскопом;

робить висновок: клітини можуть бути самостійними організмами.

Тема 3. Рослини (20 год)

1

2

3

4

5

23/1




Будова рослин. Органи рослин




§ 20

Міні-проект (за вибором):

Рослини-хижаки



24/2




Живлення (мінеральне, повітряне) рослин

Демонстрація

вплив мінеральних речовин на розвиток рослин



§ 21

25/3




Фотосинтез як характерна особливість рослин

Демонстрація

дослідів, що підтверджують фотосинтез



§ 21

26/4




Дихання рослин

Демонстрація

дослідів, що підтверджують дихання



§ 21

27/5




Клітини рослин. Тканини рослин




§ 22, 23

28/6




Корінь: будова, основні функції (поглинання води та укріплення у ґрунті)

Лабораторне дослідження:

будови кореня



Демонстрація:

  • мікропрепаратів внутрішньої будови кореня;

  • дослідів, що підтверджують поглинання коренем води

§ 24

29/7




Видозміни вегетативних органів (кореня)

Лабораторне дослідження:

будови коренеплоду (на прикладі моркви)



§ 25

30/8




Пагін: будова, основні функції

Лабораторне дослідження:

будови пагона



Демонстрація:

  • дослідів, що підтверджують випаровування води;

  • дослідів, що підтверджують транспорт речовин по рослині

§ 26

31/9




Брунька – зачаток пагона

Лабораторне дослідження:

будови бруньки



Дослідницький практикум

Спостереження за розвитком пагона з бруньки



§26

32/10




Будова стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин

Демонстрація

мікропрепаратів внутрішньої будови стебла



Дослідницький практикум

Транспорт речовин по рослині



§ 27

Міні-проект

(за вибором):

Листопад


33/11




Будова листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води

Демонстрація

мікропрепаратів внутрішньої будови листка.



Дослідницький практикум

Дослідження процесу росту

вегетативних органів


§ 28, 29

34/12




Видозміни вегетативних органів (пагона)

Лабораторне дослідження:

будови цибулини



§ 30

35/13




Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Вегетативне розмноження рослин

Дослідницький практикум

Вегетативне розмноження рослин



§ 31

36/14




Квітка – орган розмноження

Лабораторне дослідження:

будови квітки




§ 32

Міні-проект (за вибором):

Квіти і комахи



37/15




Запилення. Запліднення




§ 33

38/16




Суцвіття




§ 34

39/17




Насінина

Лабораторне дослідження:

будови насінини



Дослідницький практикум

Дослідження умов проростання насінин



§ 35

Міні-проект (за вибором):

Рослини мандрівники



40/18




Плід, поширення плодів

Лабораторне дослідження:

будови плода



§ 36

41/19




Рухи рослин




§ 37

42/20




Рослина – живий організм




с. 167 – 168

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні процеси життєдіяльності рослин (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови, необхідні для життєдіяльності рослин; речовини, необхідні для живлення та дихання рослин; умови, за яких відбувається фотосинтез; ознаки рослинної клітини; тканини рослин (твірні, покривні, основні, провідні, механічні) та їх функції; вегетативні органи рослини (корінь, пагін (стебло, листок, брунька)) та їх основні функції; відмінності коренеплоду і кореневища; форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); способи запилення; способи поширення плодів; умови проростання насінини;

наводить приклади: рухів рослин; рослин з видозмінами кореня (3 – 4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3 – 4); способів вегетативного розмноження рослин (3 – 4); рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3 – 4);

описує: ріст кореня, пагона; розвиток пагона з бруньки; досліди що підтверджують: фотосинтез; дихання; випаровування води; транспорт речовин по рослині; поглинання коренем води; вплив мінеральних речовин на розвиток рослин; процес запилення, пристосування рослин до різних способів запилення; розвиток рослини з насінини; способи поширення плодів і насінин; способи поширення плодів і насінин; результати власних спостережень;

характеризує: автотрофний тип живлення; будову кореня у зв’язку з функціями поглинання води та укріплення у ґрунті; будову стебла у зв’язку з функцією транспорту речовин; будову листка у зв’язку з функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води; бруньку як зачаток пагона; коренеплід як видозмінений корінь; цибулину, кореневище, як видозмінені підземні пагони; квітку як орган статевого розмноження рослин; запліднення (злиття статевих клітин, утворення зиготи);

порівнює за вказаними ознаками: процеси фотосинтезу та дихання; статеве і нестатеве розмноження;

пояснює: значення кореневої системи; роль судин і ситоподібних трубок у рослині; значення мінерального та повітряного живлення в житті рослин; значення фотосинтезу, дихання, випаровування води в житті рослин; біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); біологічне значення суцвіть, плодів;

розпізнає: органи рослини; частини пагона, квітки, насінини;

визначає: спосіб запилення за будовою квітки; спосіб поширення плодів і насінин за особливостями їх будови;

уміє: розмножувати рослини одним зі способів вегетативного розмноження; пророщувати насінини; фіксувати результати спостережень;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;

застосовує знання для догляду за рослинами;

робить висновок: відмінності рослин є наслідком їх здатності до фотосинтезу; видозміни органів рослин мають пристосувальний характер; про зв’язок органів у рослинному організмі.

Тема 4. Різноманітність рослин (12 год)

1

2

3

4

5

43/1




Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)


Лабораторне дослідження:

будови зелених нитчастих водоростей



§ 38

44/2




Мохи


Лабораторне дослідження:

будови моху



§ 39

45/3




Хвощі, плауни

Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 40,

Міні-проект (за вибором):

Як утворився торф і кам’яне вугілля?



46/4




Папороті

Лабораторне дослідження:

будови папоротей



§ 41

47/5




Голонасінні

Лабораторне дослідження:

будови голонасінних



§ 42

48/6




Покритонасінні (квіткові)




§ 43

49/7




Поняття про класифікацію рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 44

50/8




Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

Міні-проект (за вибором):

Викопні рослини



51/9




Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин

Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 45

52/10




Практична робота № 4. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах




§ 44, 45

53/11




Рослинні угруповання

Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослинних угруповань

§ 46

54/12




Значення рослин для існування життя на планеті Земля. Значення рослин для людини


Демонстрація:

  • гербарних зразків;

  • колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин та рослинних угруповань

с. 211 – 212


Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; групи рослин, які розмножуються спорами; місце утворення спор у мохів, хвощів, плаунів, папоротей; групи рослин, які розмножуються насінням; місце утворення насіння у голонасінних (на прикладі хвойних) та покритонасінних рослин; основні життєві форми рослин; основні екологічні групи рослин; основні типи рослинних угруповань; рідкісні рослини своєї місцевості;

наводить приклади: зелених (одноклітинних, нитчастих), бурих, червоних, діатомових водоростей (2 – 3); мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2 – 3); голонасінних і покритонасінних рослин (4 – 5); рослин різних екологічних груп (2 – 3); рослин різних життєвих форм (4 – 5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4 – 5); пристосувань рослин до середовища існування (4 – 5); використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; сільськогосподарських рослин;

описує: будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; розмноження водоростей (на прикладі зелених водоростей), мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин;

характеризує: запліднення рослин, які розмножуються спорами; запліднення рослин, які розмножуються насінням; значення водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин у природі;

порівнює за вказаними ознаками: мохи і водорості; мохи і папороті; папороті і покритонасінні (квіткові) рослини; голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини; рослини різних екологічних груп і життєвих форм;

пояснює відповідними прикладами: пристосувальне значення різних життєвих форм та екологічних груп рослин; зв’язок між складом рослинних угруповань та умовами середовища;

розпізнає: рослини різних систематичних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); основні життєві форми рослин; рослини різних екологічних груп; основні типи рослинних угруповань;

уміє: визначати назви рослин за допомогою атласів-визначників; визначати, до якої групи належить рослина за ознаками будови тіла;

робить висновок: будова організмів – це результат їх пристосування до умов середовища;

оцінює: значення рослин для існування життя на планеті Земля; значення рослин для людини.



Тема 5. Гриби (9 год)

1

2

3

4

5

55/1




Гриби. Особливості живлення грибів




§ 47

56/2




Особливості будови грибів. Розмноження та поширення грибів

Лабораторні дослідження:

будови шапинкових грибів




§ 48

57/3




Групи макроскопічних грибів: симбіотичні, паразитичні та сапротрофні гриби




§ 49

58/4




Значення грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби

Демонстрація

їстівних, отруйних грибів



§ 50, 51

59/5




Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Демонстрація

їстівних, отруйних грибів



§ 50, 51

60/6




Дріжджі – одноклітинні гриби.

Цвілеві гриби



Лабораторні дослідження:

будови цвілевих грибів (за допомогою оптичного мікроскопа).



Демонстрація

цвілевих грибів



§ 52

61/7




Паразитичні – фітопатогенні та зоопатогенні гриби

Демонстрація

паразитичних грибів



§ 53

62/8




Лишайники

Демонстрація

лишайників



§ 54

Міні-проект

(за вибором):



Гриби у біосфері та житті людини

63/9




Значення грибів у природі. Захист міні-проектів





с. 249 – 250


Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: найпоширеніші види грибів своєї місцевості; ознаки грибної клітини; спільні риси в будові клітин грибів і рослин; спільні риси в будові клітин грибів і тварин; основні групи грибів за їх способом живлення; способи розмноження грибів; групи лишайників;

наводить приклади: використання людиною грибів та лишайників; їстівних та отруйних грибів свого краю; співіснування грибів з рослинами;

описує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла; будову лишайників; результати спостережень цвілевих грибів за допомогою оптичного мікроскопа;

порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини; цвілеві та шапинкові гриби;

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин; співіснування грибів і водоростей у лишайниках; роль грибів у екосистемах; значення штучного вирощування грибів; як відрізнити отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості); негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами;

розпізнає: їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; накипні, листуваті, кущисті лишайники;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання рисунків біологічних об’єктів;

застосовує знання для: зберігання продуктів харчування; профілактики захворювань, що спричиняються грибами; профілактики отруєння грибами;

оцінює: значення грибів та лишайників у біосфері.


Узагальнення (2 год)

1

2

3

4

5

64/1




Будова та життєдіяльність організмів







65/2




Узагальнення







Екскурсії

66




Різноманітність рослин свого краю







67




Вивчення рослинних угруповань








Резервний час – 3 год.
Каталог: userfiles -> file
file -> Календарно-тематичне планування Українська мова
file -> Уроку, с у підруч. (П) та Роб. Зошиті (РЗ) Тема, матеріал до уроку Дата
file -> Календарно-тематичне планування Українська мова
file -> Календарно-тематичне планування навчання грамоти
file -> № уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка Розділ 1
file -> Уроку Тема уроку Сторінка підручника (зошита) Дата Примітка
file -> Календарно-тематичне планування математика 3 клас Календарний план складено відповідно до навчальної програми з математики 2011 р. За підручником «Математика. 3 клас»
file -> Орієнтовне календарно-тематичне планування навчання української мови в 6 класі у 2014-2015 н р
file -> Природознавство
file -> Українська література Орієнтовне календарно-тематичне планування навчання української літератури в 6 класі


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка