Тема. Урок узагальнення з теми «Греція в II — першій половині І тис. до н. е.». Мета

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Узагальнення і систематизація вивченого

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

—-ХІД УРОКУ-

Показати на карті:

а) територію Критської цивілізації;

б) територію Ахейської цивілізації;

в) Пелопоннес;

г) Лаконіку; " д) Аттику;

е) напрями морських походів ахейців;

є) напрями вторгнення дорійців; . ·■ '

ж) напрями грецької колонізації.

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО "£«"*· ^к-Г

Робота в групах *.

Учні об'єднуються в шість груп, кожна з яких одержує картку із завданням, котрі їм необхідно виконати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 12—15 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.

Оскільки запропоновані завдання мають різний рівень складності, групи учнів для їхнього виконання мають формуватися відповідним

* Методичні рекомендації — див. урок N° 3.

чином. Ці завдання можна також запропонувати для індивідуальної роботи: учням, що мають нижчий рівень навчальних досягнень — більш прості, а тим, що мають більш високий рівень навчальних до­сягнень — складніші.

Картка 1. Скласти хронологічну таблицю до теми. Картка 2. Назвати грецькі міфи Критського та Троянського ци­клів та їхніх героїв.

Картка 3. Створити тлумачний словник понять, які вивчалися. Картка 4. Навести приклади культурних досягнень на Криті івМікенах.

Картка 5. Порівняти соціальний і державний устрій Спарти і Афін.

К а р т к а 6. Визначити вплив природних умов на життя людей та їхні вірування на Балканському півострові та островах Егейеького моря.

Учні представляють результати роботи. Учитель може запропону­вати скористатися наробками (хронологічна таблиця, термінологіч­ний словник) при підготовці до уроку тематичного оцінювання.

1) Опрацювати матеріал параграфа.

2) Підготуватися до уроку тематичного оцінювання з теми «Гре­ція в II — першій половині І тис до н. е.».

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів із теми «Греція

в II — першій половині І тис. до н. е.». Мета. Оцінити навчальні досягнення школярів за результатами вивчення теми шляхом проведення гри «Брейн-ринг», під­вищити пізнавальну активність шестикласників у вивченні історії стародавнього світу. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: продемонструвати свої результати, знання з теми «Греція в II — перший половині І тис. до н. е.»;

174

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка знань, умінь і навичок Гра «Брейн-ринг»

III. Підсумки уроку

IV. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ-

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК "

t Гра «Брейн-ринг».

Методичні рекомендації.

Матеріал, що виноситься на тематичне оцінювання, є досить не­звичайним. Він виходить за межі суто історичних знань, вимагає за­лучення додаткової літератури для вивчення. Знання, здобуті в ході знайомства з темою, допоможуть учням під час читання творів літе­ратури, розширять їхній світогляд, підвищать ерудицію. Незвичай­ність теми підказує і нестандартну форму проведення уроку тематич­ного оцінювання — дидактичну гру.

Для проведення гри створюються чотири команди. Кожна з них обирає капітана, який керує підготовкою команди до гри. Оголо­шується тема гри. Призначаються ведучий і його помічник (для за­повнення таблиці результатів).

Правила гри.

1) Брейн-ринг проводиться в один тур.

2) Кожна з чотирьох команд грає з усіма іншими, тобто має від­бутися 6 раундів (I—II, І—ПІ, I—IV, II—III, II—IV, III—IV).

3) Кожний раунд включає чотири питання різного ступеня склад­ності, що оцінюються так: перше питання — 1 бал, друге — 2 бали, третє — 3 бали, четверте — 4 бали.

4) Сума балів, отриманих командою за кожний раунд, заносить­ся до «Таблиці результатів» (див. с. 176) і демонструється на табло.

5) Місце, яке команда посяде за результатами гри, визначає оцін­ку за урок.

6) Капітан оцінює участь кожного гравця команди.

1) Яким заняттям людей сприяли природні умови Давньої Греції?

2) Чим знаменитий Геракл? Назвіть його подвиги.

3) Поясніть значення усталеного виразу « нитка Аріадни ».

4) Чим відрізнялося державне управління Спарти від управління Афін?

Раунд 2

1) Перелічіть реформи, проведені Солоном. Яке значення вони мали для Афінської держави?

2) Як давні греки пояснювали зміну пір року?

3) Поясніть значення виразу «спартанське виховання».

4) Чому загинула Мікенська цивілізація?

Раунд З

1) Кого давні греки називали тираном?

2) Поставте в хронологічній послідовності періоди історії давньої Греції.

Мікенська епоха

Гомерівський період

Критська (Мінойська) цивілізація

3) Як давні греки пояснювали назву Егейського моря?

4) В Елладі існувало багато держав. Але головними серед них ува-жалися Афіни і Спарта. Спарта мала найкраще в грецькому сві­ті військо, в Афінах були найбільший порт, найкращий храм, Академія... Чому так відрізнялися досягнення цих міст?

1) Кого називали ефором?

2) Назвіть причини створення колоній грецькими містами?

3) Поясніть значення усталеного виразу «між Сциллою та Харибдою».

4) Що, згідно з міфами, стало причиною Троянської війни?

Раунд 5

1) Чим знаменитий Гомер?

2) У який період грецької історії більш високим був рівень розвит­ку господарства і культури: у мікенський чи гомерівський?

3) Поясніть значення усталеного виразу «канути в Лету».

4) Як загинула критська цивілізація?

Раунд 6

1) Щотакефіла7

2) Як було доведено історичну достовірність подій, описаних в «ІліаДі» Гомера?

3) Поясніть значення усталеного виразу «ахіллесова п'ята».

4) Прослухайте уривок із поеми «Одіссея»:

У просторім палаці жили п'ятдесят умілих невільниць: Мали деякі жорна ручні і зерна добірні мололи, Інші там пряли нитки і за кроснами ткали. Був за широким двором сад десятин на чотири, Що огороджений був звідусюди; росло там • Багато дерев плодоносних, гіллястих, широковершинних, Яблунь, і груш, і Гранатів, рясних золотими плодами. Які висновки про розвиток господарства і суспільний устрій давніх греків дозволяють зробити ці рядки?

Учитель повідомляє результати гри. Члени команди, яка посіла перше місце, одержують по 10—12 балів, друге місце — по 7—9 балів, третє місце — по 4—6 балів, четверте місце — 1—3 бали. Капітан за узгожденням оцінює участь кожного гравця команди.

1) Скласти кросворд «Міфи Давньої Греції».

2) Виконати ілюстрації до сюжетів «Іліади» та «Одіссеї».

3) Повторити тему « Перська держава ».

Тема. Греко-перські війни.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Похід Дарія І. Марафонська битва.

2. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

3. Саламінська битва.

4. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

--ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ І .

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ШШШШШ^Ш Запитання на повторення.

1) Як виникла Перська держава?

2) У роки царювання якого правителя Перська держава досягла свого розквіту?

3) Який народ учинив гідний опір персам?

4) Покажіть на карті, яку територію займала Персія на початку V ст. до н. е.

За результатами бесіди учні самі зможуть сформулювати причини греко-перських війн; якщо вони не впораються з цим, причини на­зиває вчитель.

Підкоривши береги Геллеспонту, область Фракію, Візантій і Хал-кедон, перси порушили торговельні зв'язки Греції. Крім того, виник­

ла загроза захоплення всієї Греції. Протистояння Греції та Персії ста­вало неминучим.

Приводом до початку війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонійському узбережжі півостро­ва Мала Азія проти перського панування. Дізнавшись про підтримку, Дарій увів війська до Греції під приводом відплати. Так почалися ві­йни, що тривали близько 50 років.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення** і план, за яким його необхідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання за­вдання надається 10 хвилин, після чого групи представляють резуль­тати своєї роботи***.

Картка 1. Похід Дарія І. Марафонська битва.

1) Наступ персів у Греції.

2) Відповідь Афін і Спарти послам Дарія І.

3) Другий похід персів.

4) Перемога Мільтіада.

5) Радісна звістка.

Картка 2. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

1) Наступ перського війська.

2) Відповідь Леоніда.

3) Зрада.

4) Оборона Фермопіл.

5) Наслідки поразки греків.

Картка 3. Саламінська битва.

1) Створення грецького флоту.

2) Хитрість греків.

3) Результат бою.

4) Значення Саламінської битви.

Картка 4. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз. 1) Нове вторгнення персів. 2), Вій біля міста Платеї.

3) Звільнення від персів материкової Греції.

179

5) Створення Афінського морського союзу.

6) Укладення Калліевого миру.

iv. узагальнення і систематизація знань Й^^ІШЧШ^

Представники груп виступають із повідомленнями (під час висту­пу можна користуватися планом). У разі потреби члени групи можуть доповнити свого представника. Після виступу групи інші учні класу можуть ставити їй питання.

Завдяки чому греки перемогли персів у цих війнах?

— Війни між Персією та грецькими містами-державами, що від­стоювали свою незалежність, тривали понад півстоліття.

— 449 р. до н. е. з Персією був укладений Калліїв мир, за яким перський цар відмовлявся від гегемонії в Егейському морі, а протоки Геллеспонт і Боспор ставали вільними для греків.

— Протистояння перській навалі привело до створення Афінсько­го і Пелопоннеського союзів.

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Скласти хронологічну таблицю з теми «Греко-перські війни».

3) Виконати завдання на контурній карті.

■і

УРОК N2 38

Тема. Розквіт афінської демократії.

Мета. Розглянути форму державного правління за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.

Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час правління Пе-результати. рікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси ти­ранічного й демократичного правлінь,-політичного устрою

Афін доби Перикла; застосовувати та пояснювати на при­кладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тира­нія», «громадянин»; визначати наслідки Пелопоннеської війни; висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань * .111. Вивчення нового матеріалу

1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.

2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права та обов'язки громадянина.

3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін. IV. Узагальнення і систематизація знань

' V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання

■-ХІД УРОКУ-

'", організаційний момент * · -„ * ***,^к>- *

ii. актуалізація опорних знань ^«^^"^ * >

Робота з датами.

1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?

2) Коли відбулася Марафонська битва?

3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?

4) Коли був створений Афінський морський союз?

5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Калліевого миру?

6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?

Фронтальне опитування.

, 1) Назвіть причини греко-перських війн.

2) Завдяки чому греки здобули перемогу?

3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?

Підсумком фронтального опитування має стати висновок: пере­мога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.

181

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1) Який період називають «золотою добою» Афінської держави?

2) Чим обумовлена така назва?

3) Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?

У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правлін­ня Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Уся влада в державі належала демосу — народу. Верховним органом вла­ди були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за допомогою народних зборів. Повноправними громадянами вважа­лися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.

Народні збори вирішували найважливіші державні питання: ого­лошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, прийма­ли нові закони.

Іще одним важливим державним органом була «Рада п'ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народ­ними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упоряд­куванням міста, карбуванням монет.

Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за допомогою жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.

Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жите­лі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу.

■ 2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права та обов'язки громадянина.

Розповідь учителя.

Перікл уважав, що бідні повинні мати однакові права з багатими гро­мадянами. В інтересах афінської демократії він провів такі реформи:

— запровадження грошових виплат громадянам за виконання ними громадських обов'язків, що дозволило будь-якому громадяни­ну, незалежно від його матеріального становища, мати всі політичні права;

— наділення землею збіднілих афінян у поселеннях, створених на іриторії держав Афінського союзу;

— при наданні посад голосування замінялося жеребкуванням.

Додаткова інформація

Епоху правління Перікла вважають періодом розквіту демократії в Афінах, періодом найвищого процвітання самого міста. За Перікла був розбудований грандіозний комплекс Акрополя: брама Пропілеї, Пінакотека — зібрання картин, величний храм Афіни Паллади — Парфенон.

За часів правління Перікла були введені грошові виплати гро­мадянам, які обіймали суспільні посади: до цього вони виконували свої обов'язки за власні кошті, що робило такі посади доступними лише для дуже багатих людей. Окрім цього, виплати вводились і за службу в армії і на флоті. Перікл активно будував колонії і клеру-хії — напіввійськові поселення. При ньому до колоній були пере­селені 10 тис. чоловік, в основному афінські бідняки. У колоніях і клерухіях вони отримували гарантовані земельні наділи. Незважа­ючи на великі витрати, до яких призвели всі ці масштабні проекти, сучасники і давні історики особливо підкреслюють упорядкованість в Афінських фінансах, що панувала за Перікла. Союзна скарбниця була перенесена з острова Делос до Афін. Афіни стали торговельним центром грецького світу.

У військовій царині Перікл особливо піклувався про розвиток афінського флоту. Прй ньому були введені військово-морські на­вчання, які мали постійно підтримувати боєготовність флоту, який налічував на той час правителя 300 трієр. Сухопутні сили склада­лися з 29 тис. гоплітів (важкоозброєної піхоти), 1600 вершників, 200 кінних і 1600 піших лучників,

3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін. Розповідь учителя.

«Золота доба» Афін змінилася війною. 27 років (431—404 рр. о н. е.) Афіни і Спарта воювали за гегемонію в Греції.

Воюючі сторони мали підтримку військово-політичних союзів: парту підтримував Пелопоннеський союз, Афіни — Афінський цорський союз. Приводом до війни стали військові конфлікти між Афінами і Коринфом, а також містами Пелопоннеського союзу. Неза-аром у війну були втягнені всі грецькі міста. Афіни, що мали силь-ий флот, сподівалися використати свою перевагу на морі. Спартанці воліли воювати на суходолі.

Перший період війни (431—421 рр. до н. е.) проходив зі змінним •успіхом і закінчився укладенням Нікієвого миру, що відновив стано­вище, близьке до довоєнного.

Воєнні дії відновилися в 415 р. до н. е., коли афіняни взяли в обло­гу місто Сиракузи. Спартанці знищили афінський флот і розгромили сухопутні війська. Незабаром Афінський союз розпався. У 405 р. до н. е. афіняни були розбиті остаточно і визнали умови миру:

— розпустити морський союз;

— скоротити флот до 12 кораблів;

— знести всі фортечні стіни;

— відмовитися від усіх своїх іноземних володінь;

— запровадити замість демократії олігархію.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ; і

Тестова робота.

1) «Золотою добою» афінської демократії називають правління: а) Солона; б) Клісфена; в) Перікла.

2) Верховним органом в Афінах був:

а) «Рада п'ятисот»; б) народні збори; в) ареопаг.

3) Храм богині Афіни називався:

а) Одеон; б) Парфенон; в) Пантеон.

4) Політичні права в Афінах мали:

а) усе населення;

б) усі, крім рабів і жінок;

в) чоловіки, у яких батько й мати були афінянами.

5) Пелопоннеська війна тривала:

а) 25 років; б) 27 років; в) 29 років.

6) Перший період Пелопоннеської війни закінчився:

а) перемогою Спарти;

б) перемогою Афін;

в) відновлювалося довоєнне становище.

7) Після закінчення Пелопоннеської війни в Афінах була встанов­лена:

а) демократія; б) олігархія; в) тиранія.

Учитель вибірково перевіряє тестові завдання, відзначає типові по­милки, оцінює роботу учнів на уроці.

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про іс­торію проведення Олімпійських ігор.

УРОК № 39

Тема. Побут, традиції і господарювання греків. Мета. Дати уявлення про релігійні вірування давніх греків, по­рівняти їх із релігійними уявленнями інших давніх народів; простежити зв'язок між рівнями розвитку господарського і духовного життя в Давній Греції; визначити особливості формування культури Давньої Греції. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати найзначніших езультати. політичних та культурних діячів Греції, головні заняття гре­ків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів; засто­совувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «атлет», «Олімпійські ігри»; описувати умови життя давніх греків, пам'ятки культури та писемності; визначати внесок грецької цивілізації у світову культуру. Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань \. Вивчення нового матеріалу

1. Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей.

2. Грецька економіка.

3. Релігія. Міфи про богів та героїв.

4. Основні релігійні центри. Релігійні свята.Олімпійські ігри. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку І. Домашнє завдання

-ХІД УРОКУ---

З огляду на значний обсяг нового матеріалу цю частину уроку необ-ідно скоротити. Перевірку домашнього завдання можна провести за ми питаннями, що безпосередньо пов'язані з новою темою.

1) Які будівлі прикрасили Афіни в «золоту добу» цієї держави?

2) Доведіть, що й незаможні громадяни в Афінах користувалися досягненнями культури.

185

Завдання на повторення.

1) Розкрийте значення поняття «культура».

2) Назвіть відомі вам пам'ятки давньої культури.

Вислухавши відповіді учнів, учитель відзначає, що на формування культури кожного народу впливає низка факторів: природні умови, рівень розвитку господарства, звичаї та традиції, сусідство інших народів тощо. Саме тому культура кожного народу самобутня й не­повторна. Але, мабуть, тільки Давня Греція досягла такого розквіту науки, мистецтва, архітектури, що не тільки вплинув на культурний розвиток сусідніх народів, але й через тисячоліття продовжує диву­вати людство.

Основні фактори, що вплинули на формування грецької культури:

— використання праці рабів дало можливість вільному населенню займатися науками, брати участь у святах;

— демократичний устрій більшості міст-держав передбачав, що досягненнями культури користувалися не тільки аристократи, але й усі вільні громадяни;

— взаємообмін традицій культури між грецькими містами-дер-жавами, а також із населенням грецьких колоній сприяв розвитку культурного рівня греків.

Учні мали можливість ознайомитися із системою виховання і побу­том спартанців, тому зможуть пояснити значення виразу «спартан­ське виховання». Учитель привертає їхню увагу до тото, що більшість держав у Давній Греції мали демократичний устрій. Багато коштів витрачалося на будівництво громадських споруд — храмів, театрів, стадіонів. Житлові будинки греків були невеликі, на один-два повер­хи, складені з каменю або цегли-сирцю.

Майже всі греки-чоловіки були грамотними. Цьому сприяло те, що греки перейняли й удосконалили фінікійський алфавіт. Опанувати грамоту можна було за порівняно короткий час. Грецький алфавіт, якому вже були й голосні, налічував 24 літери..

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа, що розповідає про побут давніх гре­ків.

2. Грецька економіка. Розповідь учителя.

У Давній Греції існувало два варіанти політичного та економічно-

Перший — це торгово-ремісничі держави з розвинутими ринко­вий відносинами, широким використанням рабської праці, демо-ратичним устроєм. Прикладом таких полісів були Афіни, Коринф, 'егари, Мілет, Родос та ряд інших, розміщених, як правило, на мор-ькому узбережжі. Ці поліси мали незначну сільськогосподарську Територію, але велику кількість населення. Вони були провідними >сподарськими центрами Греції.

Другий — аграрний, з абсолютною перевагою сільського господар-тва. Незначним розвитком торгівлі і ремесла, як правило, з олігар-ічним устроєм. Це — Спарта, Аркадія, Бестія, Фессалія. Значною подією, що відіграла величезну роль в економічному жит-

1 не тільки Греції, а й усього Середземномор'я, стала Велика грецька олонізація VIII—VI ст. до н. е.

У Давній Греції склався новий тип економіки, який відрізнявся ід економічної структури провідних держав Давнього Сходу: інтен-ивний, товарний, при збереженні натуральної основи. Такий тип "кономіки вимагав значних увкладень, високого рівня організації сподарства, застосування праці рабів, створював сприятливі умови Чля існування грецького суспільства та розвитку грецької культури.

3. Релігія. Міфи про богів та героїв. Бесіда на повторення.

1) Що таке релігія?

2) Чому в людей з'явилася віра в надприродні сили?

3) Назвіть найдавніші форми релігії.

4) Чи відрізнялися релігійні вірування в різних народів?

Підбиваючи підсумки бесіди, учитель робить висновок, що біль-ішість народів у давнину вшановували багатьох богів, значно пізні­ше відбувається перехід до монотеїзму — єдинобожжя. Давні греки вшановували дванадцятьох богів, які, за їхніми уявленнями, жили на горі Олімп.

Метод «Навчаючи — вчуся»*.

Кожен учень одержує картку, на якій зазначені грецьке ім'я бога і його характеристика.

Картка 1. Зевс — володар неба і грому, блискавок і дощів.

Картка 2, Гера — верховна олімпійська богиня, її ім'я означає «охоронниця», «володарка».

Картка 3. Посейдон — володар морів.

Картка 4. Аїд — володар підземного царства мертвих.

К а р т к а "5. Аполлон — бог світла, зцілювання, покровитель мис­тецтва, поезії та музики; провісник майбутнього.

Картка 6. Артеміда — богиня полювання.

Картка 7. Афродіта — богиня кохання і краси.

Картка 8. Apec — бог війни.

Картка 9. Афіна — богиня мудрості та війни.

Картка 10. Гефест — бог вогню і ковальства.

Картка. 11. Гермес— вісник богів, покровитель подорожніх, провідник душ померлих.

Картка 12. Діоніс — бог плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства, виноробства.

Завершивши роботу методом «Навчаючи — вчуся», учитель фор­мулює висновок: давні греки вірили, що боги, які живуть на Олімпі, допоможуть пролитися дощу на висохлу землю, захистять на полі битви, надихнуть у мистецтві.

Міф про Аїда

Третьому синові Кроноса Аі^ду дісталося підземне царство мерт­вих, здається, за жеребом, бо хто добровільно погодився б ним пра­вити? Утім, його вдача була настільки невеселою, що, вій не міг би жити деінде, крім цього темного царства.

У часи Гомера, замість того щоб сказати « померти », казали « піти в дім Аїда». Уява, що малювала цей дім мертвих, живилася вражен­нями від реального верхнього світу, у якому є чимало несправедли­вого, страхітливо похмурого і марнотного. Дім Аїда уявлявся з міц­ними ворітьми, самого Аїда називали Пілартом (Той, хто замикає ворота) і на малюнках зображували з великим ключем. За ворітьми, як і в оселях багатіїв, котрі побоюються за своє добро, з'явився зліс­ний вартовий пес Кербер, від якого на землі постраждало чимало подорожніх.

Якщо вірити міфам, лише одиницям удалося ненадовго вирвати­ся з рук Аїда і пазурів Кербера (Сізіф, Протесілай).

Щоб потрапити до царства Аїда, треба було до*чекатися човна, яким правив демон Харон — потворний старець, увесь сивий, зі скуйовдженою бородою. Переїзд з одного царства до іншого треба було оплатити дрібною монетою, яку небіжчикові в момент похо­вання клали під язик. Безмонетних і живих — траплялися й такі —

Харон відштовхував веслом, інших саджав у човен, і вони мусили веслувати самі [37, с. 56—57].

Запитання до тексту.

1) Куди, відповідно до вірувань греків, людина потрапляла після смерті?

2) Як давні греки уявляли собі потойбічне життя?

3) Порівняйте ці уявлення з віруваннями давніх єгиптян. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?

4. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за-итання.

1) Які релігійні центри Давньої Греції ви можете назвати?

2) Які релігійні свята були в греків? Яку роль вони відігравали в їхньому житті?

Олімпійські ігри були присвячені Зевсу олімпійському і прохо­дили раз на чотири роки влітку в Еліді, області на північному заході Пелопоннеса. Священне місто, призначене для проведення свята — Олімпія — було розташовано біля злиття річок Алфея і Кладея, по­близу підніжжя гори Олімп і пагорба Кроноса — Кроніона.

За міфологічними переказами, Олімпійським іграм передували поховальни ігри начесть героя Пелопса, які потім відновив Геракл. Саме Пелопс і Геракл уважалися засновниками перших видів зма­гань: перегонів на колісницях, бігу та боротьби.

У IV ст.до н.е.на підставі реконструйованих списків перемож­ців була умовно визначена дата проведення перших Олімпійських Ігор — 776 р. до н. е. В іграх, які спочатку мали місцевий характер, із п'ятнадцятої олімпіади брали участь мешканці Пелопоннеса, із тридцятої — усієї Греції, а починаючи із сорокової; до участі в зма­ганнях допускалися малоазійські греки і греки Великої Греції (Пів­денна Італія) та Сіцілії.Варвари допускалися на Олімпійські ігри тільки як глядачі. Після завоювань Філіппа II Македонського (IV ст. до н.е.), в епоху еллінізму та за часів панування Риму (із II ст.до н.е.), учасниками олімпіад могли бути навіть вихідці з найвіддале-ніших куточків елліністичного світу та римляни.

Підготовка до Олімпійських ігор тривала два місяці. На цей час припинялися всі війни. Еллада оголошувалася «священною зоною миру», до якої ніхто не мав права ввійти зі зброєю.

Спортсмени та їхні наставники прибували до Олімпії за місяць до початку змагань.Самі ігри в V ст. до н. е. тривали п'ять днів: у перший день учасники перед вівтарем Зевса приносили жертву та

Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Позначте правильні твердження знаком +, а помилкові — знаком - .

1) Головні боги, за твердженнями давніх греків, жили на горі Еве­рест.

2) Основним богом, якого вшановували греки, був володар неба, грому, блискавок і дощів Зевс.

3) Богинею кохання і краси вважалася Артеміда.

4) Богом рослинності, виноградарства, вина, веселощів і бенкетів був Діоніс. /

5) Давні греки уявляли потойбічне царство як продовження зем­ного.

6) Богом підземного світу і царства мертвих уважався Кербер.

Учитель вибірково перевіряє диктант, звертає увагу на типові по­милки.

v. підсумки уроку & «^ї* -* * літог^жлсгг„ ^ії:;' ~

Заключне слово вчителя.

— Давні греки почували страх перед незрозумілими явищами при­роди, стихійними лихами; вони вірили, що світом правлять боги.

— Головних богів, згідно з уявленнями греків, було дванадцяте­ро; вони оберігали людей від нещасть, допомагали здобути перемогу в бою, знайти кохання й натхнення.

— Боги, за уявленнями греків, були вічними і всемогутніми, але водночас не були позбавлені людських якостей.

— Смерть давні греки уявляли як перехід до іншого життя в під­земному царстві.

— На честь богів греки влаштовували свята. На честь Зевса були сновані Олімпійські ігри, які відіграли значну роль у єднанні еллі-* стичного світу.

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Творче завдання. Скласти і записати невелику розповідь про те, як олімпійські боги допомагали грекам. (Можна описати дії одного чи кількох богів, зважаючи при цьому на характеристи­ки богів, отримані з міфів.)

3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Фа­леев, Піфагора, Езопа.