Тема. Урок узагальнення з теми «Греція в II — першій половині І тис. до н. е.».
Мета. Систематизувати та узагальнити знання учнів із теми; простежити взаємозв'язок між господарським і духовним розвитком давньої Греції, удосконалити навички роботи у групі, продовжити формування вміння висловлювати власне ставлення до проблем, що розглядаються. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час розквіту Крит-результати. ської та Мікенської цивілізацій, дату Троянської війни, час відкриття археологами Критської та Мікенської цивілізацій, гомерівського періоду в історії Греції, великої грецької колонізації, реформ Солона, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їхніх героїв, основні заняття греків; характерні риси Критської та Мікенської цивілізацій; показувати на картітериторії Критської та Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрями морських походів ахейців та вторгнення дорійців, напрями грецької колонізації; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття
172
та терміни: «тиранія», «громадянин», «спартанське виховання», «колонія», «метрополія»; наводити приклади культурних досягнень на Криті й у Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав; порівнювати соціальний та державний устрій Спарти й Афін; визначати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні вірування на Бапкан-ському півострові та островах Егейського моря. Тип уроку. Урок узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Узагальнення і систематизація вивченого
IV. Підсумки уроку
V. Домашнє завдання
—-ХІД УРОКУ-
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ZZZ Т. J* XТ,:$Т~?Л:.' ''.І'^ї.ГJ!;.^"
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ^ШМ^іШ,ШДШШШН Робота з картою.
Показати на карті:
а) територію Критської цивілізації;
б) територію Ахейської цивілізації;
в) Пелопоннес;
г) Лаконіку; " д) Аттику;
е) напрями морських походів ахейців;
є) напрями вторгнення дорійців; . ·■ '
ж) напрями грецької колонізації.
III. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО "£«"*· к-Г
Робота в групах *.
Учні об'єднуються в шість груп, кожна з яких одержує картку із завданням, котрі їм необхідно виконати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 12—15 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.
Оскільки запропоновані завдання мають різний рівень складності, групи учнів для їхнього виконання мають формуватися відповідним
* Методичні рекомендації — див. урок N° 3.
чином. Ці завдання можна також запропонувати для індивідуальної роботи: учням, що мають нижчий рівень навчальних досягнень — більш прості, а тим, що мають більш високий рівень навчальних досягнень — складніші.
Картка 1. Скласти хронологічну таблицю до теми. Картка 2. Назвати грецькі міфи Критського та Троянського циклів та їхніх героїв.
Картка 3. Створити тлумачний словник понять, які вивчалися. Картка 4. Навести приклади культурних досягнень на Криті івМікенах.
Картка 5. Порівняти соціальний і державний устрій Спарти і Афін.
К а р т к а 6. Визначити вплив природних умов на життя людей та їхні вірування на Балканському півострові та островах Егейеького моря.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ . .
Учні представляють результати роботи. Учитель може запропонувати скористатися наробками (хронологічна таблиця, термінологічний словник) при підготовці до уроку тематичного оцінювання.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ її її\ і 4<'к 'ЩтїЖШЖ^Щ,^
1) Опрацювати матеріал параграфа.
2) Підготуватися до уроку тематичного оцінювання з теми «Греція в II — першій половині І тис до н. е.».
Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів із теми «Греція
в II — першій половині І тис. до н. е.». Мета. Оцінити навчальні досягнення школярів за результатами вивчення теми шляхом проведення гри «Брейн-ринг», підвищити пізнавальну активність шестикласників у вивченні історії стародавнього світу. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: продемонструвати свої результати, знання з теми «Греція в II — перший половині І тис. до н. е.»;
оцінити рівень власних начальних досягнень із теми; звернути увагу на ті питання, що були недостатньо ними опрацьовані; набути навичок роботи над завданнями різних рівнів складності.
174
Тип уроку. Урок перевірки знань, умінь і навичок. Форма проведення. Гра «Брейн-ринг».
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка знань, умінь і навичок Гра «Брейн-ринг»
III. Підсумки уроку
IV. Домашнє завдання
-ХІД УРОКУ-
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК "
t Гра «Брейн-ринг».
Методичні рекомендації.
Матеріал, що виноситься на тематичне оцінювання, є досить незвичайним. Він виходить за межі суто історичних знань, вимагає залучення додаткової літератури для вивчення. Знання, здобуті в ході знайомства з темою, допоможуть учням під час читання творів літератури, розширять їхній світогляд, підвищать ерудицію. Незвичайність теми підказує і нестандартну форму проведення уроку тематичного оцінювання — дидактичну гру.
Для проведення гри створюються чотири команди. Кожна з них обирає капітана, який керує підготовкою команди до гри. Оголошується тема гри. Призначаються ведучий і його помічник (для заповнення таблиці результатів).
Правила гри.
1) Брейн-ринг проводиться в один тур.
2) Кожна з чотирьох команд грає з усіма іншими, тобто має відбутися 6 раундів (I—II, І—ПІ, I—IV, II—III, II—IV, III—IV).
3) Кожний раунд включає чотири питання різного ступеня складності, що оцінюються так: перше питання — 1 бал, друге — 2 бали, третє — 3 бали, четверте — 4 бали.
4) Сума балів, отриманих командою за кожний раунд, заноситься до «Таблиці результатів» (див. с. 176) і демонструється на табло.
5) Місце, яке команда посяде за результатами гри, визначає оцінку за урок.
6) Капітан оцінює участь кожного гравця команди.
Таблиця результатів
Раунд 1
1) Яким заняттям людей сприяли природні умови Давньої Греції?
2) Чим знаменитий Геракл? Назвіть його подвиги.
3) Поясніть значення усталеного виразу « нитка Аріадни ».
4) Чим відрізнялося державне управління Спарти від управління Афін?
Раунд 2
1) Перелічіть реформи, проведені Солоном. Яке значення вони мали для Афінської держави?
2) Як давні греки пояснювали зміну пір року?
3) Поясніть значення виразу «спартанське виховання».
4) Чому загинула Мікенська цивілізація?
Раунд З
1) Кого давні греки називали тираном?
2) Поставте в хронологічній послідовності періоди історії давньої Греції.
Мікенська епоха
Гомерівський період
Критська (Мінойська) цивілізація
3) Як давні греки пояснювали назву Егейського моря?
4) В Елладі існувало багато держав. Але головними серед них ува-жалися Афіни і Спарта. Спарта мала найкраще в грецькому світі військо, в Афінах були найбільший порт, найкращий храм, Академія... Чому так відрізнялися досягнення цих міст?
Раунд 4
1) Кого називали ефором?
2) Назвіть причини створення колоній грецькими містами?
3) Поясніть значення усталеного виразу «між Сциллою та Харибдою».
4) Що, згідно з міфами, стало причиною Троянської війни?
Раунд 5
1) Чим знаменитий Гомер?
2) У який період грецької історії більш високим був рівень розвитку господарства і культури: у мікенський чи гомерівський?
3) Поясніть значення усталеного виразу «канути в Лету».
4) Як загинула критська цивілізація?
Раунд 6
1) Щотакефіла7
2) Як було доведено історичну достовірність подій, описаних в «ІліаДі» Гомера?
3) Поясніть значення усталеного виразу «ахіллесова п'ята».
4) Прослухайте уривок із поеми «Одіссея»:
У просторім палаці жили п'ятдесят умілих невільниць: Мали деякі жорна ручні і зерна добірні мололи, Інші там пряли нитки і за кроснами ткали. Був за широким двором сад десятин на чотири, Що огороджений був звідусюди; росло там • Багато дерев плодоносних, гіллястих, широковершинних, Яблунь, і груш, і Гранатів, рясних золотими плодами. Які висновки про розвиток господарства і суспільний устрій давніх греків дозволяють зробити ці рядки?
III. ПІДСУМКИ УРОКУ З
Учитель повідомляє результати гри. Члени команди, яка посіла перше місце, одержують по 10—12 балів, друге місце — по 7—9 балів, третє місце — по 4—6 балів, четверте місце — 1—3 бали. Капітан за узгожденням оцінює участь кожного гравця команди.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Скласти кросворд «Міфи Давньої Греції».
2) Виконати ілюстрації до сюжетів «Іліади» та «Одіссеї».
3) Повторити тему « Перська держава ».
УРОК № 37
Тема. Греко-перські війни.
Мета. Визначити головні причини й розглянути основні події гре-ко-перських війн; дати оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми.
177
Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час греко-пер-результати. ських війн; показувати на карті перебіг подій греко-перських війн та місця основних битв; визначати наслідки греко-перських війн; висловлювати власне судження щодо причин перемоги греків у Греко-перських війнах.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III. Вивчення нового матеріалу
1. Похід Дарія І. Марафонська битва.
2. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.
3. Саламінська битва.
4. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз.
IV. Узагальнення і систематизація знань
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
--ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ І .
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ШШШШШ^Ш Запитання на повторення.
1) Як виникла Перська держава?
2) У роки царювання якого правителя Перська держава досягла свого розквіту?
3) Який народ учинив гідний опір персам?
4) Покажіть на карті, яку територію займала Персія на початку V ст. до н. е.
За результатами бесіди учні самі зможуть сформулювати причини греко-перських війн; якщо вони не впораються з цим, причини називає вчитель.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Вступне слово вчителя.
Підкоривши береги Геллеспонту, область Фракію, Візантій і Хал-кедон, перси порушили торговельні зв'язки Греції. Крім того, виник
ла загроза захоплення всієї Греції. Протистояння Греції та Персії ставало неминучим.
Приводом до початку війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонійському узбережжі півострова Мала Азія проти перського панування. Дізнавшись про підтримку, Дарій увів війська до Греції під приводом відплати. Так почалися війни, що тривали близько 50 років.
Робота в групах*.
Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення** і план, за яким його необхідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 10 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи***.
Картка 1. Похід Дарія І. Марафонська битва.
1) Наступ персів у Греції.
2) Відповідь Афін і Спарти послам Дарія І.
3) Другий похід персів.
4) Перемога Мільтіада.
5) Радісна звістка.
Картка 2. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.
1) Наступ перського війська.
2) Відповідь Леоніда.
3) Зрада.
4) Оборона Фермопіл.
5) Наслідки поразки греків.
Картка 3. Саламінська битва.
1) Створення грецького флоту.
2) Хитрість греків.
3) Результат бою.
4) Значення Саламінської битви.
Картка 4. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз. 1) Нове вторгнення персів. 2), Вій біля міста Платеї.
3) Звільнення від персів материкової Греції.
179
4) Битва біля мису Мікале.
5) Створення Афінського морського союзу.
6) Укладення Калліевого миру.
iv. узагальнення і систематизація знань Й^^ІШЧШ^
Представники груп виступають із повідомленнями (під час виступу можна користуватися планом). У разі потреби члени групи можуть доповнити свого представника. Після виступу групи інші учні класу можуть ставити їй питання.
Фронтальна бесіда.
Завдяки чому греки перемогли персів у цих війнах?
v. підсумки уроку <*' ^: V.'- - г. г* V *♦ •>.> 'у.иаггг
Заключне слово вчителя.
— Війни між Персією та грецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність, тривали понад півстоліття.
— 449 р. до н. е. з Персією був укладений Калліїв мир, за яким перський цар відмовлявся від гегемонії в Егейському морі, а протоки Геллеспонт і Боспор ставали вільними для греків.
— Протистояння перській навалі привело до створення Афінського і Пелопоннеського союзів.
vi. домашнє завдання ... .·. ^ *Л*Л*
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Скласти хронологічну таблицю з теми «Греко-перські війни».
3) Виконати завдання на контурній карті.
■і
УРОК N2 38
Тема. Розквіт афінської демократії.
Мета. Розглянути форму державного правління за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.
Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час правління Пе-результати. рікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь,-політичного устрою
Афін доби Перикла; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин»; визначати наслідки Пелопоннеської війни; висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони. Тип уроку. Комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань * .111. Вивчення нового матеріалу
1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.
2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права та обов'язки громадянина.
3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін. IV. Узагальнення і систематизація знань
' V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання
■-ХІД УРОКУ-
'", організаційний момент * · -„ * ***,к>- *
ii. актуалізація опорних знань ^«^^"^ * >
Робота з датами.
1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?
2) Коли відбулася Марафонська битва?
3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?
4) Коли був створений Афінський морський союз?
5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Калліевого миру?
6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?
Фронтальне опитування.
, 1) Назвіть причини греко-перських війн.
2) Завдяки чому греки здобули перемогу?
3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?
Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.
181
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ іЬЬг**Л А- і?,ЧШ. .■мГ... >
Ш 1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Робота з підручником.
Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.
1) Який період називають «золотою добою» Афінської держави?
2) Чим обумовлена така назва?
3) Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?
У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Уся влада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за допомогою народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.
Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.
Іще одним важливим державним органом була «Рада п'ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет.
Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за допомогою жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.
Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу.
■ 2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права та обов'язки громадянина.
Розповідь учителя.
Перікл уважав, що бідні повинні мати однакові права з багатими громадянами. В інтересах афінської демократії він провів такі реформи:
— запровадження грошових виплат громадянам за виконання ними громадських обов'язків, що дозволило будь-якому громадянину, незалежно від його матеріального становища, мати всі політичні права;
— наділення землею збіднілих афінян у поселеннях, створених на іриторії держав Афінського союзу;
— при наданні посад голосування замінялося жеребкуванням.
Додаткова інформація
Епоху правління Перікла вважають періодом розквіту демократії в Афінах, періодом найвищого процвітання самого міста. За Перікла був розбудований грандіозний комплекс Акрополя: брама Пропілеї, Пінакотека — зібрання картин, величний храм Афіни Паллади — Парфенон.
За часів правління Перікла були введені грошові виплати громадянам, які обіймали суспільні посади: до цього вони виконували свої обов'язки за власні кошті, що робило такі посади доступними лише для дуже багатих людей. Окрім цього, виплати вводились і за службу в армії і на флоті. Перікл активно будував колонії і клеру-хії — напіввійськові поселення. При ньому до колоній були переселені 10 тис. чоловік, в основному афінські бідняки. У колоніях і клерухіях вони отримували гарантовані земельні наділи. Незважаючи на великі витрати, до яких призвели всі ці масштабні проекти, сучасники і давні історики особливо підкреслюють упорядкованість в Афінських фінансах, що панувала за Перікла. Союзна скарбниця була перенесена з острова Делос до Афін. Афіни стали торговельним центром грецького світу.
У військовій царині Перікл особливо піклувався про розвиток афінського флоту. Прй ньому були введені військово-морські навчання, які мали постійно підтримувати боєготовність флоту, який налічував на той час правителя 300 трієр. Сухопутні сили складалися з 29 тис. гоплітів (важкоозброєної піхоти), 1600 вершників, 200 кінних і 1600 піших лучників,
3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін. Розповідь учителя.
«Золота доба» Афін змінилася війною. 27 років (431—404 рр. о н. е.) Афіни і Спарта воювали за гегемонію в Греції.
Воюючі сторони мали підтримку військово-політичних союзів: парту підтримував Пелопоннеський союз, Афіни — Афінський цорський союз. Приводом до війни стали військові конфлікти між Афінами і Коринфом, а також містами Пелопоннеського союзу. Неза-аром у війну були втягнені всі грецькі міста. Афіни, що мали силь-ий флот, сподівалися використати свою перевагу на морі. Спартанці воліли воювати на суходолі.
Перший період війни (431—421 рр. до н. е.) проходив зі змінним •успіхом і закінчився укладенням Нікієвого миру, що відновив становище, близьке до довоєнного.
183
Воєнні дії відновилися в 415 р. до н. е., коли афіняни взяли в облогу місто Сиракузи. Спартанці знищили афінський флот і розгромили сухопутні війська. Незабаром Афінський союз розпався. У 405 р. до н. е. афіняни були розбиті остаточно і визнали умови миру:
— розпустити морський союз;
— скоротити флот до 12 кораблів;
— знести всі фортечні стіни;
— відмовитися від усіх своїх іноземних володінь;
— запровадити замість демократії олігархію.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ ; і
Тестова робота.
1) «Золотою добою» афінської демократії називають правління: а) Солона; б) Клісфена; в) Перікла.
2) Верховним органом в Афінах був:
а) «Рада п'ятисот»; б) народні збори; в) ареопаг.
3) Храм богині Афіни називався:
а) Одеон; б) Парфенон; в) Пантеон.
4) Політичні права в Афінах мали:
а) усе населення;
б) усі, крім рабів і жінок;
в) чоловіки, у яких батько й мати були афінянами.
5) Пелопоннеська війна тривала:
а) 25 років; б) 27 років; в) 29 років.
6) Перший період Пелопоннеської війни закінчився:
а) перемогою Спарти;
б) перемогою Афін;
в) відновлювалося довоєнне становище.
7) Після закінчення Пелопоннеської війни в Афінах була встановлена:
а) демократія; б) олігархія; в) тиранія.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ 'гч-',', V <" * ·' л
Учитель вибірково перевіряє тестові завдання, відзначає типові помилки, оцінює роботу учнів на уроці.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ~ ^>
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про історію проведення Олімпійських ігор.
УРОК № 39
Тема. Побут, традиції і господарювання греків. Мета. Дати уявлення про релігійні вірування давніх греків, порівняти їх із релігійними уявленнями інших давніх народів; простежити зв'язок між рівнями розвитку господарського і духовного життя в Давній Греції; визначити особливості формування культури Давньої Греції. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати найзначніших езультати. політичних та культурних діячів Греції, головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «атлет», «Олімпійські ігри»; описувати умови життя давніх греків, пам'ятки культури та писемності; визначати внесок грецької цивілізації у світову культуру. Тип уроку. Комбінований.
Структура уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань \. Вивчення нового матеріалу
1. Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей.
2. Грецька економіка.
3. Релігія. Міфи про богів та героїв.
4. Основні релігійні центри. Релігійні свята.Олімпійські ігри. Узагальнення і систематизація знань
V. Підсумки уроку І. Домашнє завдання
-ХІД УРОКУ---
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ * - -fv «ïrWMÎ
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ . . . ^ ·
З огляду на значний обсяг нового матеріалу цю частину уроку необ-ідно скоротити. Перевірку домашнього завдання можна провести за ми питаннями, що безпосередньо пов'язані з новою темою.
Фронтальне опитування.
1) Які будівлі прикрасили Афіни в «золоту добу» цієї держави?
2) Доведіть, що й незаможні громадяни в Афінах користувалися досягненнями культури.
185
Завдання на повторення.
1) Розкрийте значення поняття «культура».
2) Назвіть відомі вам пам'ятки давньої культури.
Вислухавши відповіді учнів, учитель відзначає, що на формування культури кожного народу впливає низка факторів: природні умови, рівень розвитку господарства, звичаї та традиції, сусідство інших народів тощо. Саме тому культура кожного народу самобутня й неповторна. Але, мабуть, тільки Давня Греція досягла такого розквіту науки, мистецтва, архітектури, що не тільки вплинув на культурний розвиток сусідніх народів, але й через тисячоліття продовжує дивувати людство.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 4 " * *: .
Ш 1. Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей.
Розповідь учителя.
Основні фактори, що вплинули на формування грецької культури:
— використання праці рабів дало можливість вільному населенню займатися науками, брати участь у святах;
— демократичний устрій більшості міст-держав передбачав, що досягненнями культури користувалися не тільки аристократи, але й усі вільні громадяни;
— взаємообмін традицій культури між грецькими містами-дер-жавами, а також із населенням грецьких колоній сприяв розвитку культурного рівня греків.
Учні мали можливість ознайомитися із системою виховання і побутом спартанців, тому зможуть пояснити значення виразу «спартанське виховання». Учитель привертає їхню увагу до тото, що більшість держав у Давній Греції мали демократичний устрій. Багато коштів витрачалося на будівництво громадських споруд — храмів, театрів, стадіонів. Житлові будинки греків були невеликі, на один-два поверхи, складені з каменю або цегли-сирцю.
Майже всі греки-чоловіки були грамотними. Цьому сприяло те, що греки перейняли й удосконалили фінікійський алфавіт. Опанувати грамоту можна було за порівняно короткий час. Грецький алфавіт, якому вже були й голосні, налічував 24 літери..
Робота з підручником.
Прочитайте текст параграфа, що розповідає про побут давніх греків.
2. Грецька економіка. Розповідь учителя.
У Давній Греції існувало два варіанти політичного та економічно-
0 розвитку — афінський і спартанський.
Перший — це торгово-ремісничі держави з розвинутими ринковий відносинами, широким використанням рабської праці, демо-ратичним устроєм. Прикладом таких полісів були Афіни, Коринф, 'егари, Мілет, Родос та ряд інших, розміщених, як правило, на мор-ькому узбережжі. Ці поліси мали незначну сільськогосподарську Територію, але велику кількість населення. Вони були провідними >сподарськими центрами Греції.
Другий — аграрний, з абсолютною перевагою сільського господар-тва. Незначним розвитком торгівлі і ремесла, як правило, з олігар-ічним устроєм. Це — Спарта, Аркадія, Бестія, Фессалія. Значною подією, що відіграла величезну роль в економічному жит-
1 не тільки Греції, а й усього Середземномор'я, стала Велика грецька олонізація VIII—VI ст. до н. е.
У Давній Греції склався новий тип економіки, який відрізнявся ід економічної структури провідних держав Давнього Сходу: інтен-ивний, товарний, при збереженні натуральної основи. Такий тип "кономіки вимагав значних увкладень, високого рівня організації сподарства, застосування праці рабів, створював сприятливі умови Чля існування грецького суспільства та розвитку грецької культури.
3. Релігія. Міфи про богів та героїв. Бесіда на повторення.
1) Що таке релігія?
2) Чому в людей з'явилася віра в надприродні сили?
3) Назвіть найдавніші форми релігії.
4) Чи відрізнялися релігійні вірування в різних народів?
Підбиваючи підсумки бесіди, учитель робить висновок, що біль-ішість народів у давнину вшановували багатьох богів, значно пізніше відбувається перехід до монотеїзму — єдинобожжя. Давні греки вшановували дванадцятьох богів, які, за їхніми уявленнями, жили на горі Олімп.
Метод «Навчаючи — вчуся»*.
Кожен учень одержує картку, на якій зазначені грецьке ім'я бога і його характеристика.
187
Картка 1. Зевс — володар неба і грому, блискавок і дощів.
Картка 2, Гера — верховна олімпійська богиня, її ім'я означає «охоронниця», «володарка».
Картка 3. Посейдон — володар морів.
Картка 4. Аїд — володар підземного царства мертвих.
К а р т к а "5. Аполлон — бог світла, зцілювання, покровитель мистецтва, поезії та музики; провісник майбутнього.
Картка 6. Артеміда — богиня полювання.
Картка 7. Афродіта — богиня кохання і краси.
Картка 8. Apec — бог війни.
Картка 9. Афіна — богиня мудрості та війни.
Картка 10. Гефест — бог вогню і ковальства.
Картка. 11. Гермес— вісник богів, покровитель подорожніх, провідник душ померлих.
Картка 12. Діоніс — бог плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства, виноробства.
Завершивши роботу методом «Навчаючи — вчуся», учитель формулює висновок: давні греки вірили, що боги, які живуть на Олімпі, допоможуть пролитися дощу на висохлу землю, захистять на полі битви, надихнуть у мистецтві.
Додаткова інформація
Міф про Аїда
Третьому синові Кроноса Аі^ду дісталося підземне царство мертвих, здається, за жеребом, бо хто добровільно погодився б ним правити? Утім, його вдача була настільки невеселою, що, вій не міг би жити деінде, крім цього темного царства.
У часи Гомера, замість того щоб сказати « померти », казали « піти в дім Аїда». Уява, що малювала цей дім мертвих, живилася враженнями від реального верхнього світу, у якому є чимало несправедливого, страхітливо похмурого і марнотного. Дім Аїда уявлявся з міцними ворітьми, самого Аїда називали Пілартом (Той, хто замикає ворота) і на малюнках зображували з великим ключем. За ворітьми, як і в оселях багатіїв, котрі побоюються за своє добро, з'явився злісний вартовий пес Кербер, від якого на землі постраждало чимало подорожніх.
Якщо вірити міфам, лише одиницям удалося ненадовго вирватися з рук Аїда і пазурів Кербера (Сізіф, Протесілай).
Щоб потрапити до царства Аїда, треба було до*чекатися човна, яким правив демон Харон — потворний старець, увесь сивий, зі скуйовдженою бородою. Переїзд з одного царства до іншого треба було оплатити дрібною монетою, яку небіжчикові в момент поховання клали під язик. Безмонетних і живих — траплялися й такі —
188
Харон відштовхував веслом, інших саджав у човен, і вони мусили веслувати самі [37, с. 56—57].
Запитання до тексту.
1) Куди, відповідно до вірувань греків, людина потрапляла після смерті?
2) Як давні греки уявляли собі потойбічне життя?
3) Порівняйте ці уявлення з віруваннями давніх єгиптян. Що в них спільного? Чим вони відрізняються?
4. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Робота з підручником.
Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за-итання.
1) Які релігійні центри Давньої Греції ви можете назвати?
2) Які релігійні свята були в греків? Яку роль вони відігравали в їхньому житті?
Додаткова інформація
Олімпійські ігри були присвячені Зевсу олімпійському і проходили раз на чотири роки влітку в Еліді, області на північному заході Пелопоннеса. Священне місто, призначене для проведення свята — Олімпія — було розташовано біля злиття річок Алфея і Кладея, поблизу підніжжя гори Олімп і пагорба Кроноса — Кроніона.
За міфологічними переказами, Олімпійським іграм передували поховальни ігри начесть героя Пелопса, які потім відновив Геракл. Саме Пелопс і Геракл уважалися засновниками перших видів змагань: перегонів на колісницях, бігу та боротьби.
У IV ст.до н.е.на підставі реконструйованих списків переможців була умовно визначена дата проведення перших Олімпійських Ігор — 776 р. до н. е. В іграх, які спочатку мали місцевий характер, із п'ятнадцятої олімпіади брали участь мешканці Пелопоннеса, із тридцятої — усієї Греції, а починаючи із сорокової; до участі в змаганнях допускалися малоазійські греки і греки Великої Греції (Південна Італія) та Сіцілії.Варвари допускалися на Олімпійські ігри тільки як глядачі. Після завоювань Філіппа II Македонського (IV ст. до н.е.), в епоху еллінізму та за часів панування Риму (із II ст.до н.е.), учасниками олімпіад могли бути навіть вихідці з найвіддале-ніших куточків елліністичного світу та римляни.
Підготовка до Олімпійських ігор тривала два місяці. На цей час припинялися всі війни. Еллада оголошувалася «священною зоною миру», до якої ніхто не мав права ввійти зі зброєю.
Спортсмени та їхні наставники прибували до Олімпії за місяць до початку змагань.Самі ігри в V ст. до н. е. тривали п'ять днів: у перший день учасники перед вівтарем Зевса приносили жертву та
промовляли клятву про дотримання всіх правил змагань; на другий день проводилися змагання серед хлопчиків, на третій — серед чоловіків, четвертий день присвячувався кінним перегонам, а п'ятий закінчувався принесенням жертви і був присвячений урочистій церемонії вручення нагород. Переможець олімпіади отримував звання олімпіоніка, його імя, імя його батька та батьківщина висікалися на мармурових плитах для загального огляду.
Олімпійські ігри відігравали роль центру, що об'єднував увесь елліністичний світ. У 394 р. Олімпійські ігри були заборонені як язичницьке свято декретом римського імператора Феодосія І Великого. У 1896 р. за ініціативою П'єра де Кубертена в Афінах відбулася перша Олімпіада, яка стала початком сучасного олімпійського руху.
iv. узагальнення і систематизація знань ЖчА^^<№
Графічний диктант.
Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Позначте правильні твердження знаком +, а помилкові — знаком - .
1) Головні боги, за твердженнями давніх греків, жили на горі Еверест.
2) Основним богом, якого вшановували греки, був володар неба, грому, блискавок і дощів Зевс.
3) Богинею кохання і краси вважалася Артеміда.
4) Богом рослинності, виноградарства, вина, веселощів і бенкетів був Діоніс. /
5) Давні греки уявляли потойбічне царство як продовження земного.
6) Богом підземного світу і царства мертвих уважався Кербер.
Учитель вибірково перевіряє диктант, звертає увагу на типові помилки.
v. підсумки уроку & «^ї* -* * літог^жлсгг„ ^ії:;' ~
Заключне слово вчителя.
— Давні греки почували страх перед незрозумілими явищами природи, стихійними лихами; вони вірили, що світом правлять боги.
— Головних богів, згідно з уявленнями греків, було дванадцятеро; вони оберігали людей від нещасть, допомагали здобути перемогу в бою, знайти кохання й натхнення.
— Боги, за уявленнями греків, були вічними і всемогутніми, але водночас не були позбавлені людських якостей.
— Смерть давні греки уявляли як перехід до іншого життя в підземному царстві.
— На честь богів греки влаштовували свята. На честь Зевса були сновані Олімпійські ігри, які відіграли значну роль у єднанні еллі-* стичного світу.
. домашнє завдання \ ■ '-^х .v--'-'-.' Д ,л - \ -с
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Творче завдання. Скласти і записати невелику розповідь про те, як олімпійські боги допомагали грекам. (Можна описати дії одного чи кількох богів, зважаючи при цьому на характеристики богів, отримані з міфів.)
3) Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Фалеев, Піфагора, Езопа.
УРОК № 40
Поділіться з Вашими друзьями: |