Першим, хто використав «звеселяючий газ» в медичній практиці, став американський зубний лікар Горацій Уеллс, який 11 грудня 1844 р. застосував його дію на собі при видаленні хворого зуба. Оскільки на той час закис азоту застосовували без кисню, його можна було використати тільки для знеболювання при короткочасних маніпуляціях 1-2 хв. Рішення було знайдено в 1868 р. Ендрюсом: він став поєднувати закис азоту з киснем.
Горацій Уеллс
(1815-1848)
Науковий період
Першим, хто використав ефір в хірургії, став американець Кроуфорд Лонг (1815-1878). Сам ефір був відкритий у 1275 р. Раймондом Люлліусом. 30 березня 1842 р. Лонг видалив пухлину з шиї пацієнта під загальним наркозом.У липні 1842 р. Лонг виконав ампутацію пальця, а в жовтні 1846 р. прооперував під анестезією вісьмох хворих. Проте у пресі про це було повідомлено лише в 1852р.
