Інтоксикаційний фебрильна температура, важкий загальний ста



Скачати 21.44 Kb.
Дата конвертації30.03.2020
Розмір21.44 Kb.

  1. Основні синдроми:

  • Інтоксикаційний – фебрильна температура, важкий загальний ста

  • Синдром ураження ротоглотки – збільшені мигдалики, вкриті білувато-сірим суцільним нальотом, який погано змикається, переходить на мяке піднебіння, язичок

  • Синдром крупу -  інспіраторною задишкою з участю допоміжної мускулатури, а також ознаками, «беззвучний» кашель, охриплий голос.

  • Обструктивний синдром- блідість, периоральний, периназальний ціаноз,

  1. Діагноз: Комбінована плівчаста дифтерія мигдаликів та дифтерійний ларинготрахеїт, токсична форма ІІ ст., стенотична стадія, тяжкий перебіг

Диф. діагностику слід провести з інфекційним мононуклеозом, ангінами різної етіології, стоматитом, кандидозом.

  1. План обстеження:

  1. Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, нейтрофльоз, зсув формули вліво, прискорення ШОЕ.

  2. Біохімічний аналіз крові – при ураженні нирок можливе підвищення рівню залишкового азоту, сечовини, азоту сечовини.

  3. Бактеріоскопія секрету ротоглотки і носових ходів – наявність або відсутність бактерій морфологічно подібних до коринебактерій дифтерії.

  4. Бактеріологічна діагностика слизу з ротоглотки, з носу та інших місць ураження – виділення культури коринебактерії дифтерії та визначення її токсигенних властивостей.

  5. РПГА крові з дифтерійним діагностикумом – зростання титру антитоксичних антитіл у сироватці крові у динаміці хвороби.

  6. РНА з комерційним дифтерійним антигеном – виявлення дифтерійного токсину у сироватці крові.

  7. РПГА крові з еритроцитарним діагностикумом до введення ПДС -визначення рівню дифтерійного токсину в сироватці крові.

  8. Коагулограма – гіперкоагуляція або коагулопатія.

  9. Загальний аналіз сечі – можлива протеінурія, циліндрурія, мікрогематурія, підвищена питома вага.

  10. ЕКГ – дослідження у динаміці.

  11. Огляд отоларингологом, кардіологом та неврологом у динаміці.

  12. Ларингоскопія пряма та непряма при ларингеальній дифтерії.

  13. Кал на я/г

  14. Шкребок на ентеробіоз

  1. Лікування

  1. Негайна госпіталізація

  2. Режим суворий ліжковий

  3. Дієта – вітамінізована, калорійна, щадно оброблена їжа.

  4. Етіотропна терапія – протидифтерійна сироватка - оскільки дитина 2-х років має комбіновану дифтерію мигдаликів токсичну форму токсикоз ІІ ст. та дифтерійний ларинготрахеїт, то перша доза – 70 тис. ОД в/в, через 12 год. – повторна доза – 40 тис. ОД в/м

  5. Антибактеріальна терапія

Rp.: Benzylpenicillini-natrii 1000000 OD

D.t.d.№10

S. вміст флакона розчинити в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду , вводити по 250 000 ОД в/м, через кожні 6 год (4 рази на добу) протягом 10 діб

5. ГКС


Rp.: Prednisoloni 30mg/ml - 1 ml

D.t.d.№10 in ampullis

S.вводити в/в по 30 мг 1 р/добу

6. Дезінтоксикаційна терапія глюкозо-сольові та колоїдні розчини ( альбумін, кріоплазма, 5% р-н глюкози, 0,9% р-н натрію хлориду)

7. Полоскання ротоглотки розчином фурациліну

5. Протиепідемічні заходи



  • госпіталізація і санація хворих та носіїв

  • термінове повідомлення в СЕС

  • карантин у вогнищі 10 днів (огляд, мазки) та дезінфекція

  • Особи, які перебували у тісному контакті з хворим на дифтерію, підлягають обов'язковому терміновому щепленню відповідно до їх вакцинального статусу:

1) особи, які отримали повний вакцинальний комплекс за умови, що остання доза анатоксину була введена менше 5 років тому, ревакцинації по контакту не підлягають; 2) особам, які отримали повний вакцинальний комплекс, але введення останньої дози анатоксину було більше 5 років тому, вводиться 1 доза АДПм;

3) особам, які не отримали жодного щеплення проти дифтерії або вакцинальний анамнез яких є невідомим, крім бактеріологічного обстеження та хіміопрофілактики, проводиться щеплення анатоксином дворазово з інтервалом у 30 днів.



  • Хіміопрофілактика повинна проводитись усім, хто мав тісний контакт з хворим на дифтерію до отримання результатів висіву на BL. Головна мета хіміопрофілактики - попередження як захворювання, так і поширення інфекції носіями. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, еритроміцин призначають per os 40 мг/ кг/добу (максимум 2 г на добу) на 7 днів (а при позитивних бактеріологічних результатах — на 10 днів); або бензатин-пені-цилін в/м одноразово в дозі 600 000 ОД - 1 200 000 ОД.

У дитини 4 років (МТ 17 кг), відвідує дошкільний заклад, захворювання почалося гостро з високої температури тіла, одноразового блювання, збільшення передньошийних лімфатичних вузлів. На гіперемійованому фоні обличчя блідий носо-губний трикутник. У ротогорлі визначається відмежована, яскрава гіперемія, гнійний наліт на мигдаликах.

1.Поставте попередній діагноз, згідно класифікації.

2.Призначте обстеження, які підтвердять вашу думку, вкажіть імовірні зміни.

3.Проведіть дифдіагностику з 3 інфекційними захворюваннями.

4.Призначте лікування хворій дитині.

5. Вкажіть заходи у вогнищі інфекції.


  1. Діагноз: Скарлатина, типова форма, середнього ступеня тяжкості, гладкий перебіг

  2. Обстеження:

  1. Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, нейтрофільоз зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ, еозинофілія

  2. Загальний аналіз сечі - без змін

  3. Біохімічний аналіз крові – без змін, підвищення СРБ

  4. ЕКГ – без змін

  5. Мікробіологічне дослідження- мазок із зіва – виділення бета-гемолітичного стрептокока групи А

  6. Серологічні – наростання титрів антистрептолізині О в динаміці

  7. Кал на я/г

  8. Шкребок на ентеробіоз

  1. Диф. Діагностику слід провести з псевдотуберкульозом, краснухою та стафілококовою інфекцією.

Псевдотуберкульоз

Спільне – інтоксикація, екзантема, лущення, зміни з боку язика, ротогорла

Відмінне:


  • епіданамнез: групові спалахи з різними клінічними проявами (скарлатина, апендицит, гепатит) – при псевдотуберкульозі, при скарлатині – поодинокі захворювання;

  • тривалий період лихоманки;

  • багато різних скарг (біль голови, в м’язах, животі, жовтяниця);

  • висипка на 3-4 день, крупніша (навколо суглобів, симптом капюшона, окулярів, рукавичок, шкарпеток);

  • скарги на болі в горлі не виходять на перший план;

  • інтенсивніше лущення з І тижня;

  • в ротогорлі тільки гіперемія;

  • інтоксикація превалює (зміни, з боку шкіри менш інтенсивні);

  • біль в животі, диспепсичні прояви, гепатомегалія, жовтяниця;

  • відсутність ефекту від пеніцилінотерапії;

  • позитивна РПГА з псевдотуберкульозним еритроцитарним діагностикумом.

Краснуха

Спільне: висипка; зміни з боку лімфовузлів;

Відмінне:


  • висипка дрібно плямиста, є в ділянці носо-губного трикутника, розгинальних поверхнях кінцівок, немає в складках;

  • лімфовузли задньошийні і потиличні залишаються збільшеними після зникнення висипки;

  • немає лущення;

  • лейкопенія, лімфоцитоз.

Стафілококова інфекція

Спільне:


  • висипка, як наслідок стафілококової інтоксикації;

  • гострий тонзиліт;

  • малиновий язик;

Відмінне:

  • первинне гнійне вогнище;

  • виділення збудника.



  1. Лікування

  1. Режим ліжковий на період гарячки

  2. Дієта нормотрофічна, механічно щадна їжа, багато пиття (соки, морси тощо)

  3. Етіотропна терапія

Rp.: Benzylpenicillini-natrii 1000000 OD

D.t.d.№10

S. вміст флакона розчинити в 5 мл ізотонічного розчину натрію хлориду , вводити по 250 000 ОД в/м, через кожні 6 год (4 рази на добу) протягом 7 діб

4) Десенсибілізуюча терапія

Rp.: Dragee Diazolini 0,05 №20

D.S. по 1 таблетці 1 раз на добу

5) Судинозміцнюючі засоби, вітаміни

Rp: Tab. “Ascorutinum” №.20

D.S. По 1 таб. 2 р. в день

6) Жарознижуючі

Rp: Tab. Paracetamoli 0.5

D.t.d.№ 20

S. при підвищенні температури

7) Полоскання горла розчином фурациліну

5. Заходи у вогнищі інфекції:

- виявленя, ізоляція і санація джерела інфекції

- ізоляція контактних на 7 днів, при лікуванні хворого вдома – на 17 днів

- поточна дезінфекцію 0,5 % розчином хлораміну





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка