Інформація про досвід Щоб досягти високого результату в викладанні предмету, необхідно навчити дітей мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цієї мети знання з різних областей, комунікативні і інформаційно-технологічні



Дата конвертації11.04.2020
Розмір60.4 Kb.
ТипІнформація
Невеличкі експерименти, які ми

ставимо, і наші особисті зусилля…сприяють

створенню великої річки, яка впадає в

нескінченне море, хоча в назві цієї річки

немає вже і помину про маленькі струмочки.

Г. Ліхтенберг




Інформація про досвід

Щоб досягти високого результату в викладанні предмету, необхідно навчити дітей мислити, знаходити і вирішувати проблеми, використовуючи для цієї мети знання з різних областей, комунікативні і інформаційно-технологічні уміння.

Зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві, вимагають коректування не тільки змістовних, але і методичних і технологічних аспектів освіти.

Задача сучасної освіти - формування таких якостей особистості як здібність до творчого мислення, самостійність в прийнятті рішень, ініціативність.

Акцент освітньої діяльності переноситься на виховання дійсно вільної особистості, формування у дітей здатності самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, ретельно обдумувати власні рішення і чітко планувати дії, ефективно співробітничати в різноманітних по складу і профілю групах, бути відкритими для нових контактів і культурних зв'язків.

Це спонукало мене до освоєння технології - формування навичок і умінь дослідницької культури учнів. Я працюю над цією проблемою з 2005 року.

Актуальність проблеми формування навичок і умінь дослідницької культури учнів визначається розповсюдженням в школах методів і технологій на основі проектної і дослідницької діяльності учнів.
Умови виникнення, становлення досвіду.
Умовою виникнення такої роботи є соціальне замовлення суспільства, сформульоване в основних задачах модернізації української освіти — підвищення його доступності, якості і ефективності, що може бути досягнуто лише за умови орієнтації освіти не тільки на засвоєння учнями певної суми знань, але і на розвиток особистості, її пізнавальних і творчих здібностей. Другою важливою умовою є формування цілісної системи універсальних знань умінь та навичок, практичної, творчої діяльності.

Я вважаю, що впровадження в навчальний процес і позакласну роботу системи формування умінь і навичок дослідницької культури сприятиме рішенню поставлених завдань.
Актуальність і перспективність досвіду.
Інноваційні процеси, що відбуваються в закладах освіти останніми роками характеризуються підвищеною увагою до внутрішнього потенціалу людини, створенням освітнього середовища, сприяючого саморозвитку особистості, підвищенню ступеня розвитку професійної свободи, творчої самореалізації особистості учня.

Введення в навчальний план нових предметів, відкриття класів профільного і поглибленого вивчення окремих предметів, розробка нових технологій навчання, що включають елементи дослідницької діяльності, спричиняє необхідність формування дослідницької культури учнів.

Проте, як показує аналіз, рівень сформованості умінь і навичок дослідницької культури учнів нашої школи невисокий. Це актуалізує освоєння технології, що забезпечує ефективність формування цих навичок у учнів.

Перспективність досвіду я бачу у тому, що сформовані навички та уміння дослідницької культури учнів допоможуть випускникам не тільки ефективно оволодіти майбутньою професією і здійснювати майбутню професійну діяльність, але й сприятимуть успішності процесу входження особистості в соціальне життя, а це важливо.

Цей досвід поставлений в сільській загальноосвітній школі «Зорянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів » Часом становлення даного досвіду можна вважати 2006 – 2009 рік – час, за який вивчалася педагогічна, психологічна і методична література, передовий досвід, формувався свій власний.

Мій досвід підтриманий педагогами нашої школи.
Теоретична база.
Теоретичною базою даного досвіду стали дослідження учених

В.Е.Давидович., Ю.А.Жданова та ін. (проблема розвитку особистості змістом діяльності та способом її здійснення), В.В.Давидова, Л.В.Занкова, І.С. Якиманської та ін. (теорія розвиваючого навчання), М.Монтессорі, В.А.Сухомлинського, А.А. Ухтомського (ідеї гуманістичної педагогіки).


Новизна досвіду.
Даний досвід цікавий тим, що запропонована мною система формування навичок і умінь дослідницької культури дозволяє пов'язати поглиблене вивчення навчального предмету і роботу секції сільського господарства МАН, організувати позакласну навчально-дослідницьку діяльність через навчальний процес. Це дозволяє ефективно включити в навчальне дослідження всіх учнів профільного класу впродовж навчального року.
Провідна педагогічна ідея.
У основі концепції лежать ідеї К.Д.Ушинського, А.Н.Леонтєва, П.Я.Гальперіна.

Суть досвіду полягає в створенні умов для формування умінь і навичок дослідницької культури учнів: сучасні інформаційні технології, технічні засоби навчання; підручники; наукова і науково – популярна література; матеріальна база школи; можливість попереднього аналізу результатів дослідження на уроці, в малій групі, на засіданні секції і ін. щільність уроку, кількість видів учбової діяльності і їх тривалість, частота чергування видів навчальної діяльності, використовування методів навчання (словесний, наочний, самостійна робота та інші).


Технологія досвіду.

Педагогіка як область людської діяльності включає в свою структуру суб'єкти і об'єкти процесу. Сучасна педагогіка все частіше звертається до дитини як суб'єкта навчальної діяльності, як до особистості, що прагне до самовизначення і самореалізації. Особистість — це психічна, духовна суть людини, виступаюча в різноманітних узагальнених системах якостей як:

  • сукупність соціально значущих властивостей людини;

  • система відносин до світу і з світом, до себе і з самим собою;

  • система діяльності, здійснюваних соціальних ролей,

  • усвідомлення навколишнього світу і себе в ньому;

  • сукупність здібностей, творчих можливостей;

Проте, уважно вивчаючи матеріали впровадження сучасних педагогічних технологій навчання, я рідко зустрічала їх реальну оцінку з погляду формування умінь і навичок дослідницької культури. При використовуванні деяких технологій навчання помічаю, що при одних методах активність дітей на занятті обмежується розумінням і запам'ятовуванням навчального матеріалу, при інших — учні не тільки одержують знання, а і отримують уміння самостійно здобувати їх, працювати з літературою, спостерігати, аналізувати і узагальнювати факти, пояснювати нові явища за допомогою вивчених законів і правил.

Задачі уроку, структура, зміст, методи навчання – все повинно бути направлене на те, щоб учень отримував задоволення в процесі навчальної роботи на уроці.

Вищевикладене визначило моє рішення: провести дослідження, результати якого дозволять мені виявити педагогічні умови процесу формування умінь і навичок дослідницької культури. Відповідно до проблеми виділена мета дослідження: теоретичне обгрунтування і практична апробація системи формування умінь і навичок дослідницької культури учнів сільської школи.

Задачами дослідження стали:


  1. Вивчення і освоєння сучасних освітніх технологій.

  2. Уточнення готовності і здатності учня до формування дослідницьких умінь і навичок

  3. Створення комфортних умов для дослідницької діяльності на навчальних заняттях і в позаурочний час.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволили сформулювати гіпотезу, згідно якої процес формування умінь і навичок дослідницької культури стане ефективним, якщо буде розроблена система і створені необхідні педагогічні умови її формування, що дозволять організувати дослідницьку роботу учнів, формувати комунікативні уміння, які дозволяють засвоювати знання відповідно до індивідуальних особливостей учнів.

Своє дослідження я проводила протягом трьох літ з 2005 по 2007 рік на уроках біології і в позаурочній діяльності в 6-11 класах.



Для успішного виконання намічених задач необхідно оптимально використовувати сучасні технології навчання. Найефективніший результат в досягненні поставлених цілей дає використовування особистістно-зорієнтованих технологій.

Однією з провідних умов організації навчального процесу з питання формування умінь і навичок дослідницької культури вважаю раціональну організацію уроку. На думку Я.А. Коменського «Можна і потрібно кожного вчителя навчити користуватися педагогічним інструментарієм, тільки при цій умові його робота буде високо результативною, а місце вчителя – найкращим місцем під сонцем».

Я дотримуюся думки, що в основі раціональної організації уроку лежить технологія навчання:



Педагогічна технологія функціонує:

  • як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання;

  • як система способів, принципів, що використовуються в навчанні;

  • як реальний процес навчання.

Структура педагогічної технології:

  1. Концептуальна основа.

  2. Змістовна частина навчання:

  • цілі навчання (загальні і конкретні);

  • зміст навчального матеріалу.

3. Процесуальна частина — технологічний процес:

  • організація навчального процесу;

  • методи і форми навчальної діяльності учнів;

  • методи і форми роботи вчителя;

  • діяльність вчителя по управлінню процесом засвоєння матеріалу;

  • діагностика навчального процесу.

Критерії технологічності:

Концептуальність — кожній педагогічній технології повинна бути властива опора на певну наукову концепцію досягнення, що включає:

  • філософське;

  • психологічне;

  • соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей.

Вибір найефективнішої педагогічної технології навчання дозволить досягти добрих результатів і з погляду пізнання учнями предметного матеріалу і саморозвитку, і з погляду формування дослідницьких умінь і навичок.

Впродовж багатьох років я впроваджую в свою педагогічну діяльність технології навчання, які націлені на самостійну активну пізнавальну діяльність кожного учня з урахуванням його особливостей і можливостей. Найчастіше застосовую на уроках біології технологію розвитку критичного мислення, технологію проектного навчання.

Технологія розвитку критичного мислення.

«Мабуть, однієї з найголовніших функцій, яка виконує основну роль в розумовому розвитку дитини в шкільному віці, є мислення».

(Л.С.  Виготський.)
Під критичним мисленням ми розуміємо здатність людини самостійно аналізувати інформацію; вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів; аргументувати свою думку; переглядати її, якщо вона не витримує критики; вміння розпізнавати пропаганду; наявність розумної долі скепсису, сумнівів; прагнення до пошуку оптимальних рішень; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій; відкритість до сприймання інших поглядів.
Мета даної технології: навчити дитину самостійно думати, осмислювати, структурувати і передавати інформацію, щоб інші дізналися, що нове взнав він, відкрив для себе.

Дана методика навчання відповідає на питання: як учити мислити?

Основа: виклик --- реалізація смислу --- рефлексія.

Критичне мислення означає, що дитина використовує дослідницькі методи в навчанні, ставить перед собою питання і планомірно шукає на них відповіді. (Додаток №1).



Технологія проектного навчання

В даний час технологія проектного навчання знов затребувана в практиці роботи вчителя, оскільки він продовжує активний пошук прийомів розвитку творчого потенціалу учнів. Проектне навчання – це тип розвиваючого навчання, що базується на послідовному виконанні комплексних навчальних проектів.

Метод проектів називають технологією четвертого покоління, що реалізує особистісно - діяльнісний підхід в навчанні. Проектна діяльність учнів - спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, що має загальну мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність вироблених наперед уявлень про кінцевий продукт діяльності, етапів проектування і реалізації проекту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.

У практиці своєї роботи я використовують різні види проектів:

  • Інформаційні пошукові проекти - пропонують збір і аналіз інформації, підготовку і захист виступу — доповіді, реферату.

  • Дослідницькі — націлюють учнів на глибоке вивчення проблеми, захист власних шляхів її вирішення, висунення гіпотез.

  • Продуктивні — дають можливість школярам проявити творчу уяву і оригінальність мислення при створенні газети, відеофільму, плаката, малюнка і т.д.

  • Драматизації — створюють умови для ігрового моделювання.

  • Практично-зорієнтіровані — направляють дії учнів на розв’язання реальних проблем.

Загальне у всіх типах проектів — залучення учнів в колективну діяльність. Це дозволяє школярам вчитися на власному досвіді і досвіді інших, розвивати дослідницькі уміння і навички, стимулює їх пізнавальний інтерес. Діти отримують задоволення від результату своєї праці.

Робота над проектами дає можливість учням навчитися самим виявляти проблеми, визначати мету і шляхи її досягнення, мотивувати свою роботу, розподіляти і планувати свою діяльність.



Алгоритм проектного навчання включає п'ять основних кроків:

перший — вибір проблеми, визначення актуальності теми проекту;
другий — створення першої творчої групи (напрацювання ідей і способів рішення проблеми);
третій — створення другої творчої групи (одночасно з першою груш напрацьовуються ідеї і способи рішення проблеми);
четвертий — обмін інформацією між групами (круглий стіл);
п'ятий — захист результату пошукової діяльності, виробітку спільного рішення.

В процесі навчання проектуванню я приділяю особливу увагу на розвиток у школярів системи проектувальних умінь: розробляти проект, здійснювати його експертизу, оформляти проект відповідно до загальноприйнятих норм оформлення творчих робіт, публічно виступати, оцінювати себе.

При навчанні учнів прийому оцінювати себе, використовую методику Т.І. Шамової, яка пропонує наступний алгоритм рефлексії:


Я МИ СПРАВА


Як відчував себе в процесі навчання, чи було мені комфортно, з яким настроєм працював, чи задоволений собою

Наскільки комфортно мені працювалося в малій групі; я допомагав, вони допомогали мені – чого було більше; чи авторитетний я в питанні…; чи були у мене складності в роботі з групою

я досяг мети навчання; мені цей матеріал потрібен для подальшого навчання (практики, просто цікавий); у чому важко, чому; як мені подолати свої проблеми.






Протягом декількох років ми з дітьми збирали колекцію інформації про зникаючі види рослин, що ростуть в нашому селі. В ході цієї роботи утворилася так звана екологічна стежина, по якій ми разом з учнями стали проводити тематичні екскурсії. Поступово склався великий проект «Рослини села Зоря», що вже кілька років реалізується учнями 5-, 6- і 7-х класів нашої школи. Кожен новий клас привносить у загальний проект щось своє. Думаю, що ще не один рік ми будемо успішно продовжувати цю діяльність. Причиною створення цього проекту стала необхідність підвищення зацікавленості учнів у вивченні навколишнього світу, зокрема, рослинного різноманіття району проживання - с. Зоря. Проект виконується учнями 6-9 класів .

Приступаючи до цієї роботи, ми поставили перед собою наступні завдання:

– формування у учнів певних особистісних якостей, які розвиваються в активній дійовій формі навчання (уміння самостійно знаходити варіанти рішення завдань, застосовувати на практиці знання й уміння з різних освітніх областей, прогнозувати й аналізувати результати, доводити роботу до кінця й т.д.);
– засвоєння й розширення знань по відповідним темам курсів шкільних предметів, інтегрованих у проекті;
– оволодіння вміннями: інтелектуальними (всі аспекти роботи з інформацією), творчими (генерація ідей або шляхів їхнього досягнення), комунікативними (аргументувати й відстоювати свою точку зору, знаходити компроміс і свою роль у загальній роботі й т.д.);
– активізація пізнавального інтересу учнів і підвищення мотивованості навчання;
– формування погляду на комп'ютер й інформаційні технології як на інструмент, необхідний для реалізації своїх професійних (навчальних) завдань;
– формування свідомої необхідності постійного самонавчання.

Робота над проектом - досить складна праця, що вимагає систематичних зусиль, як від виконавця - учня, так і від учителя. Дуже важливо, щоб учитель правильно окреслив коло питань, з якими будуть працювати учні, визначив обсяг матеріалу й співвідніс його з віковими особливостями дітей, чітко спланував всі етапи роботи й на кожному із цих етапів був би для своїх учнів «дороговказною зіркою». При цьому працювати з кожною дитиною треба індивідуально. Не випадково дуже важливим кроком у реалізації проекту стає найперший етап.


Перший, або підготовчий, етап


На цьому етапі (хід якого розробляється спільно вчителями біології й інформатики, а потім обговорюється з учнями) здійснюється:

– виділення в плануванні на навчальний рік з біології й інформатики тем, які будуть винесені на проект;


– формулювання проблеми, способу її рішення, технології реалізації (учням 6-х класів, що вперше приймають участь в міжпредметній проектній діяльності, пропонується певний – в загальних рисах – кінцевий результат проекту);
– розробка методичних матеріалів проекту (вимоги до предметів, рекомендована література й адреси сайтів у мережі Інтернет, роздавальний матеріал для учнів й т.і.);
– побудова концепції проекту (тобто узагальнення сукупності поглядів і пропозицій на вихідний задум, що здійснюється );
– вибір учнями тем для індивідуальних проектів (із запропонованих учителем), обговорення й осмислювання ними етапів своєї роботи й строків її проведення;
– остаточна розробка, оформлення й роздача друкованого методичного матеріалу кожному учневі (див. Додаток 2).

Другий етап роботи - реалізація проекту, або технологічний етап


Він здійснюється у два прийоми.

А. Реалізація індивідуальних проектів учнів.

У ході цієї частини кожен учень виконував свою роботу відповідно до обраної теми. Багатьом етапам роботи доводилося навчати буквально «з нуля». Ми вчилися складати докладний план майбутнього проекту, працювати в бібліотеці з науково-популярною й науковою літературою, відбирати потрібний матеріал. Крім того, учні вчилися добувати необхідну інформацію в Інтернеті. Потім, підготувавши необхідний матеріал, вони реалізовували свій проект засобами комп'ютерних технологій. Закінчивши роботу, учні представляли її до захисту викладачам інформатики й біології.



Б. Збір всіх індивідуальних робіт у єдиний проект і навігація по ньому. Цю частину здійснюють найбільш устигаючі учні разом із учителями біології й інформатики.

Третій етап - заключний, або презентативний


На цьому етапі учні представляють свої роботи. Презентація відбувається у святковій обстановці у вигляді конкурсу із запрошенням гостей (класного керівника, адміністрації, інших учителів, батьків). Переможцям вручаються призи в різних номінаціях (I, II й III місця, краща робота з інформатики, біології, за творчий підхід, приз глядацьких симпатій й т.д.).

Звичайно, робота була нелегкою. Але кінцевий результат коштував того.

По-перше, проект виконувався відповідно до курсу «Біологія. Рослини. 6-й клас» і курсом «Екологія рослин». Матеріал, включений у даний курс, досить складний для цього віку, часто «сухий», що вимагає механічного запам'ятовування. Деяким учням він здається малоцікавим. Використання ж проектної діяльності, а тим більше із застосуванням комп'ютерних технологій, робить об'єкт вивчення набагато більше привабливим і цікавим. А цікаве запам'ятовується легше й краще. Крім того, мимоволі діти починають замислюватися й глибше вникати в сутність досліджуваного. У них виникають питання, на які вони самі намагаються знайти відповіді. Таким чином, виконуючи проект, учні одержують потужний імпульс до активізації пізнавальної діяльності. І було дуже втішно, коли, завершуючи роботу над проектом і підводячи підсумки, діти прийшли до розуміння необхідності продовження роботи. Їм схотілося докладніше познайомитися не тільки із квітковими рослинами, які склали основу проекту «Рослини Зоря», але й довідатися про представників інших відділів рослин, яких можна зустріти в нас у районі. Виникла пропозиція: ретельно досліджувати флору села Зоря й створити віртуальну екскурсію «Подорож у царство Флори», що є логічним продовженням проекту. Робота над цією екскурсією триває й зараз.

По-друге, працюючи над проектом «Рослини Зорі», діти створили досить цікавий посібник - мультимедійную енциклопедію, яку побачать не тільки вони, але й наступні покоління учнів нашої школи, тому, що ця енциклопедія з успіхом може бути використана на уроках ботаніки й екології (наприклад, при вивченні теми «Рослинні співтовариства», де необхідно дати подання про флористичний склад співтовариства й навчити дітей визначати рослини по зовнішньому вигляду, у той час як в підручнику є далеко не всі необхідні фотографії, до того ж їхня якість залишає бажати кращого).

Ну, а самий головний підсумок - працюючи над проектом з використанням комп'ютерних технологій, ми вручаємо дітям інструмент, за допомогою якого вони зможуть одержувати інформацію, спілкуватися, працювати, почувати себе впевнено. Інструмент, володіння яким надалі буде зовсім необхідним для фахівця будь-якого профілю.

Технологія проблемного навчання.

Оригінальність мислення, творчість і обдарованість учнів найяскравіше виявляється в різноманітній дослідницькій діяльності.

Важливо, щоб учні сприймали біологічну науку не тільки як систему вже відкритих фактів і сформованих теорій, але і як процес реального наукового пошуку. Дане сприйняття неможливе без розуміння учнями суті та логіки наукового дослідження, яке переслідує мету вивчення і пояснення закономірності розвитку явищ в природі. Воно буває теоретичним і експериментальним.

Основу теоретичних досліджень складає спостереження.

Спостереження - це цілеспрямоване вивчення об'єкту, явища в природних або штучно створених умовах.

Експеримент — активна дія дослідника на об'єкт за рахунок зміни або впливу чинників з метою вивчення відповіді організму або природної системи на ці зміни.

Дослідницькою діяльністю захоплюються багато учнів під враженням прочитаного і в цілях задоволення свого пізнавального інтересу. Вчителю відводиться роль першого наукового керівника, здатного підтримати і розвинути їх інтерес у області біологічних знань.

Науково-дослідну роботу можна проводити в домашніх або лабораторних умовах, шкільному куточку живої природи або на навчально-дослідній ділянці через уроки, факультативи, клуби і гуртки, екологічні загони, СЮН, табір праці і відпочинку.

Для того, щоб розвивати у учнів навички дослідження, необхідно пам’ятати, що дослідження та спостереження повинні бути систематичними та планомірними, мета роботи – чітко сформульована та посильна для виконання. При цьому я обов’язково враховуваю загальний розвиток учня, його запас знань та вмінь. Завжди нагадую дітям, що при самостійному виконанні досліду необхідне обов’язкове ведення щоденника . І саме на основі отриманих данних робити висновки.

В навчанні методики навчальних досліджень я виділяю декілька етапів:


  1. Вибір теми дослідження, формулювання, його мети

  2. Збір попередніх відомостей про об’єкт вивчення, прийомах та методах роботи.

  3. Встановлення послідовності робіт, складання плану, проектування експерименту.

  4. Відбір необхідного устаткування, створення умов для досягнення поставленої мети.

  5. Виконання та реєстрація ходу робіт та спостережень.

  6. Аналіз результатів та формулювання висновків.

  7. Уточнення плану та написання звіту (реферату).

  8. Літературне оформлення результатів роботи.

Тематика досліджень з біології надзвичайно різноманітна. І тут я завжди намагаюся запропонувати учню таку тему, яка б відповідала його віковим, індивідуальним та інтелектуальним можливостям. При відборі об’єктів та явищ для спостереженнь та досліджень керуюсь слідуючими принципами:

      • об’єкти та явища повинні типово та яскраво відображати суттєві сторони місцевих природних умов;

      • вони повинні бути доступними для систематичних та регулярних спостережень;

      • можливість їх використання в навчальному процесі для формування та розвитку у учнів біологічних понять, логічного мислення, пізнавальних інтересів, вдосконалення практичних умінь та навичок.

На цьому етапі я намагаюся вказівки до завдань складати так, щоб вони не регламентували повністю дії учня, а лише направляли його діяльність в необхідну сторону, допомагали визначити послідовність операцій, залишали простір для творчості, дозволяли юному досліднику відкрити для себе нові знання (факти чи явища). Після того, як учень ознайомився з завданням, усвідомив тему та мету майбутньої роботи починається слідуючий етап - збір попередніх відомостей про об’єкт вивчення, прийомах та методах роботи. На цьому етапі учень, використовуючи біологічну, с\г літературу, шукає конкретні відомості про об’єкт вивчення, виясняє, що вже відомо по даному питанню в науці, знайомиться з науковою термінологією тощо…

Для успішного виконання дослідження особливе значення має розробка плану. Цей етап включає в себе перелік робіт, що забезпечать логічну стрункість та послідовність ходу дослідження. При розробці плану я визначаю слідуюче:



  1. Умови проведення дослідження

  2. Необхідні спостереження

  3. Величини вимірювання

  4. Прилади та матеріали для кожного етапу роботи

  5. Послідовність виконуваних дослідів

  6. Найбільш раціональну форму запису інформації

  7. Форми звітності ( повідомлення на уроці, заняттях гуртка, доповідь на конференції, участь в конкурсі тощо)

Детальний план запису дослідження записується в робочому щоденнику (додаток №3).

Після складання плану учень підбирає необхідні для роботи матеріали та устаткування. Проводить в запланованій послідовності спостереження та виміри. На цьому етапі моя роль як керівника заключається в направленні та корекції дій учня. Я здійснюю контроль за ходом дослідження, систематично перевіряю щоденник та результати спостережень, даю консультації. Намагаюся всіляко заохочувати ініціативу учня. Тут дуже важливо привчити школярів точно фіксувати результати спостережень. Народна мудрість говорить: «Читання робить людину знаючою, бесіда –винахідливою, а звичка записувати – точною!» Основна вимога до записів власних учнівських спостережень – чіткість та ясність. Необхідно навчити учнів реєструвати факти саме під час спостережень, відмічати лише те, в чому вони впевнені. В той самий час спостерігач повинен записувати всі свої сумніви та пропозиції, шукати їх підтвердження або заперечення!

Завжди намагаюся вчити дітей не тільки фіксувати та аналізувати окремі факти або явища, але й знаходити зв’язок між ними. Ось конкретний приклад.

При виявленні ознак захворювання на рослинах нуту тільки завдяки записам в щоденнику, які велися ретельно (дата появи ознак захворювання, ретельний опис цих ознак) при проведенні аналізу погодних умов, учні змогли самостійно зробити висновок про негативний вплив тривалої вологої погоди на рослини нуту. Далі, ознайомившися з відповідною літературою, було визначено захворювання – аскохітоз. Раннє та точне визначення захворювання дало змогу спасти посіви. Ділянка вчасно була оброблена необхідними препаратами.



По мірі накопичення матеріалу учні оброблюють його та осмислюють. На цьому етапі з даними досліджень і спостережень нашого польового досліду ми провели первинну обробку, агробіологічний аналіз та математичну обробку результатів досліджень. (за методикою Доспєхова)
В кінці всього дослідження формулюємо висновки. Їх пишемо стисло. Бажано висновки пронумеровувати (додаток №4)
Літературне оформлення роботи – заключна частина стадія дослідження. На цьому етапі необхідно допомогти учню уточнити логіку роботи, знайти в ній неясності, «білі» плями, визначити спосіб її викладання. В викладанні результатів роботи ми дотримуємося такої структури:


  1. ЗМІСТ

  2. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

  3. ВСТУП (загальна характеристика роботи)

  • Актуальність роботи

  • Мета та задачі дослідження

  • Наукова новизна роботи

  • Практичне значення роботи

  • Апробація роботи

  • Власна участь автора в виконуванні роботи

  • Структура та об’єм роботи

  1. ОСНОВНА ЧАСТИНА

    • Огляд літератури

    • Матеріали та методика досліджень

      • об’єкт досліджень

      • методика закладування досліду

      • кліматичні умови років дослідження

  • Результати досліджень та їх обговорення

  1. ВИСНОВКИ

  2. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  3. ДОДАТКИ

Ілюстрації в вигляді малюнків,схем, таблиць, діаграм, графіків та фотографій розміщуємо на відповідних сторінках по ходу викладання матеріалу.
Підсумки виконаних учнями творчих, дослідницьких робіт заслухуємо на учнівських наукових коференціях. Аналізуючи результати проведених досліджень, підготовлюючись до виступів, доповідей, учні осмислюють, систематизують та узагальнують набуті знання,розвивають своє мислення. Після доповіді відбувається його обговорення.Виступаючому задають питання, вказують на досягнення і недоліки робіт своїх товаришів.

Така участь дітей в дослідницькій роботі допомагає їм крокувати від відомого до невідомого, пізнати ні з чим не порівняну радість творчої праці.


Сьогодні як ніколи актуальні слова класика вітчизняної методики біології Н.М.Верзиліна: "Шкільні програми націлюють на виховання дітей у дусі охорони природи. А як може учень охороняти природу…, не знаючи її, не полюбивши її, коли він не тримав в руках жодної рослини або тварини, не вирощував їх. Біологія — єдиний в школі предмет, що вимагає навчання і виховання на живих об'єктах природи... Всіма заходами потрібно повернути в наші школи живу природу. У цьому специфіка біології."



Величезне значення має і практична діяльність школярів, проведена в польових умовах. За декілька років роботи ми з дітьми розчистили джерельний ключ і стік води від нього; впорядковували прилеглу територію: посадили кущі бузку, квіти. Щорічно діти очищають територію від слідів перебування там неорганізованих туристів.

В ході такої роботи у школярів розвиваються загальнонавчальні і дослідницькі уміння і навички. Вони вчаться виконувати спільно роботу, приходити до загальних висновків, співробітничати один з одним, вести спостереження, складати опис конкретного об'єкту, працювати з додатковою літературою, з визначниками рослин.

На даному об'єкті ми знаходимо матеріал для вивчення не тільки біології, але і інших предметів - математики, фізики, хімії, географії, історії, знаходимо різні міжпредметні зв'язки, вивчаємо вплив людини на стан природного середовища, вчимо дбайливому відношенню до природи. Крім того, я навчаю дітей бачити невідоме в відомому: як влаштована павутина, як змінюється забарвлення листя восени, як зимують рослини, комахи та інші тварини і т.д. Це будить у дітей природну спостережливість, вчить застосовувати знання до вирішення практичних проблем, показує корисність навчання для життя, формує і розвиває навчальну мотивацію.
Розвиток пізнавальної активності і самостійності

На уроках біології дослідницька діяльність може бути організована в процесі виконання школярами лабораторних робіт по вивченню живих об'єктів. Лабораторна робота включає три основні розділи:

  1. Теоретичний — конспект уроку, опорна схема, таблиця;

  2. Практично – інструкційний - план досліджень, малюнки, схеми і т.д,

  3. Висновки — підсумки, узагальнення результатів.

Вони розвивають спостережливість у школярів, викликають інтерес не тільки до навчального предмету, але і до вивчення живої природи, сприяють кращому засвоєнню біологічних знань і умінь. Здійснення практичної дослідницької діяльності повинне супроводжуватися активною розумовою діяльністю школярів, а також пізнавальним інтересом до цієї роботи. Наявність в змісті інструкції проблемних питань дозволяє активізувати пізнавальний інтерес учнів до дослідницької діяльності. На першому етапі розвитку дослідницьких умінь у школярів лабораторна робота виконується під моїм контролем і при моїй допомозі. На цьому етапі рівень пізнавальної самостійності учнів низький, і є репродуктивно-наслідувальним. Тому в інструкції на перше місце ставиться вказівка до дії, на другому – формулювання питань, на третьому – вказівка способу фіксації результатів.


На другому етапі розвитку дослідницьких умінь збільшується самостійність учнів


Формулювання питання

Дай відповідь

У-усно, П-письмово




Виконай слідуючі дії для відповіді





На третьому етапі тільки дві графи:


Прочитай слідуючі питання

Дай відповідь

У-усно, П-письмово







Ця робота виконується самостійно.

Лабораторні роботи з включенням елементів експеременту в 6 класі, наприклад при дослідженні властивостей та складу води, грунту, готують учнів не тільки до сприйняття нового навчального матеріалу, а й до оволодіння новими дослідницькими вміннями та навичками.

Результативність.

Використовування інноваційних технологій сприяє зростанню якості знань. Пояснюється це тим, що при використовуванні різних технологій я застосовую різні форми проведення уроків:



  • інтегровані уроки

  • уроки - турніри

  • уроки – конференції ( з елементами технології ділової гри)

  • сюжетно – ігрові уроки

  • уроки – інтерв'ю

  • проблемно – дослідницькі і ін.

Використовую інноваційні методи: мозкова атака, дискусія, дебати, диференційовані завдання, ставлю біологічні експерименти і ін.

Порівняльний аналіз якості знань в 7-11 класах по рокам склав:


Динаміка якості знань з біології за період 2006-2009рр.

Мої учні – активні учасники та призери олімпіад, конкурсів, ведуть дослідницьку роботу на навчально-дослідній пришкільній ділянці.
Результати участі в конкурсах за період 2005- 2008


Рік, назва конкурсу

Назва роботи

Місце,

нагорода


Рівень

П.І.П. учня

2006

ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН





«Агробіологічна оцінка різних сортів нуту в умовах екстремального землеробства Донбасу»

ІІ місце

м.Донецьк

Фостик Катерина

2006

ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН



«Агробіологічна оцінка різних сортів томатів в умовах Костянтинівського району Донецької області»

ІІІ місце

м.Донецьк

Письменна Ольга

2007

Всеукраїнський конкурс «Юний генетик - селекціонер»



«Агробіологічна оцінка різних сортів нуту в умовах екстремального землеробства Донбасу»

ІІ місце

м. Київ

Письменна Ольга

2007

Обласна вікторина «Знай! Люби! Бережи!»



Вікторина, присвячена до 75-ти річчю Донецької області

І місце

м.Донецьк

Екологічний загін ЮНЕК

2007

Конкурс екологічних агітбригад






ІІ місце

м.Донецьк

Екологічний загін ЮНЕК

2008

ІІ етап олімпіади з біології






Диплом ІІІ ступеню

м.Донецьк

Габак Тетяна

2008

ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН



«Вивчення гібридів кукурудзи в умовах екстремального землеробства Донбасу»

ІІ місце

м.Донецьк

Габак Тетяна

2009

ІІ етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН



«Оцінка стану популяцій первоцвітів в природному ландшафті села Зоря»

ІІІ місце

м. Донецьк

Фостик Карина

Список використаної літератури


  1. Дьяченко В. К. Організация структури навчального процесу і його розвиток.

– М., 1989

  1. Дьяченко В. К. Співпраця в навчанні. Про колективний спосіб навчальної

роботи. – М., 1991.
3. Колеченко А. К. Енциклопедія педагогічних технологій: Посіб. для викладачів. – СПб., 2002.


4. Льовітес Д. Практика навчання: сучасні освітні технології. Москва; Вороніж, 1998.

5. Нові педагогічні і інформаційні технології в системі освіти (Під ред.Е.С. Полад). - М.,1999.

6. Сельовко Р. К. Сучасні технології навчання // Народна освіта. – 1998. – №2.

7. Третьяков П.І. Педагогічні технології: що це таке і як їх використовувати в школі.- Тюмень, 1994.

8. Амонашвили Ш.А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса. – Минск, 1990.

9. Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе. – М., 1996.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка