Інформаційне суспільство та його філософія Підготувала: студетка групи тр-з01



Скачати 10.76 Kb.
Дата конвертації09.06.2021
Розмір10.76 Kb.

Інформаційне суспільство та його філософія

Підготувала:

студетка групи ТР-з01

Голубкова Зоя

А. Даф виокремлює три способи розуміння інформаційного суспільства:

  • інформаційно-економічний;
  • підхід з позиції інформаційних потоків;
  • інформаційно-технологічний.

Ф. Уебстер виокремлює п’ять основних підходів:

  • технологічний;
  • економічний;
  • професійний;
  • просторовий;
  • культурний.
  • При визначенні й аналізі поняття «інформаційного суспільства» необхідне комплексне використання елементів усіх згаданих вище підходів з обов’язковим урахуванням їхніх плюсів і мінусів.

Інформаційне суспільствонова історична фаза розвитку цивілізації, в якій головними продуктами виробництва є інформація і знання.

Рисами, що відрізняють інформаційне суспільство, є:

- збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

- збільшення долі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг у валовому внутрішньому продукті;

- створення глобального інформаційного простору, який забезпечує:

а) ефективну інформаційну взаємодію людей,

б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів,

в) задовільнення їхніх потреб щодо

інформаційних продуктів і послуг.

Основні особливості та характеристики інформаційного суспільства:

  • наявність інформаційної інфраструктури;
  • масове застосування персональних комп'ютерів (ПК), підключених до мереж;
  • підготовка членів суспільства до роботи на ПК і у мережі;
  • нові форми і види діяльності у мережі або у віртуальному просторі;

Основні особливості та характеристики інформаційного суспільства:

  • можливість кожному практично миттєво отримувати з мережі повну, точну і достовірну інформацію;
  • практично миттєва комунікація кожного члена суспільства з іншими користувачами (наприклад, чати в Інтернет);
  • трансформація діяльності засобів масової інформації (ЗМІ), інтеграція ЗМІ і інформаційно-телекомунікаційних мереж, створення єдиного середовища поширення масової інформації мультимедіа;
  • відсутність географічних і геополітичних кордонів держав учасників мережі, становлення нового міжнародного
  • інформаційного права і законодавства.

Поняття інформації. Інформатизація

З погляду теорії семіотики

інформація – це міра ліквідації невизначеності знання одержувача повідомлення про стан об’єкта чи яку-небудь подію.

При визначенні інформації існують два основних підходи: атрибутивний і функціональний.

Атрибутивний підхід розглядає інформацію як об’єктивну властивість усіх матеріальних об’єктів,

функціональний же стверджує, що інформація є умовою і результатом активної діяльності і можлива тільки на

соціальному рівні.

Інформація — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту.

Походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень:

  • роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення;
  • представлення, поняття;
  • ознайомлення, просвіта.

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття:

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.

Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і

переробки певних відомостей.

Д. Робертсон висунув формулу “цивілізація – це інформація” і ранжирує історію цивілізації за критерієм кількості виробленої інформації, виділяючи такі рівні:

  • нульовий рівень − інформаційна ємність мозку окремої людини – 107 біт;
  • перший рівень − усне спілкування усередині громади, села чи племені − кількість циркулюючої інформації ~ 109 біт;
  • другий рівень – письмова культура, мірою інформованості суспільства служить Александрійська бібліотека, що мала 532800 сувоїв, у яких містилося 1011 біт інформації;
  • третій рівень − книжкова культура: є сотні бібліотек, випускаються десятки тисяч книг, газет, журналів, сукупна ємність яких оцінюється в 1017 біт;
  • четвертий рівень − інформаційне суспільство з електронною
  • обробкою інформації обсягом 1025 біт.

При визначенні сутності інформаційного суспільства бачиться необхідним використання такого терміна як “інформатизація”.

Інформатизація виступає інтелектуально-гуманістичною перебудовою життєдіяльності людей з метою створення нового суспільного устрою.

Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес виробництва і повсюдного використання інформації як суспільного ресурсу, що забезпечує інтенсифікацію економіки, прискорення науково-технічного прогресу країни, процесів демократизації й інтелектуалізації суспільства.

Інформатизація, таким чином, є соціотехнічним і соціокультурним процесом зміни життєдіяльності всього суспільства, його підсистем і структур за рахунок різкого підвищення ефективності продукування, збереження і поширення усіх видів інформації і знань.

Важливо відзначити, що інформатизація суспільства є однією з закономірностей сучасного соціального прогресу, причому цей термін не є тотожним комп’ютеризації.

Дякую за увагу!



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка