Інфекції дихальних шляхів дифтерія



Скачати 11.05 Kb.
Дата конвертації19.03.2021
Розмір11.05 Kb.

Презентація

З епідеміології

З теми: «Інфекції дихальних шляхів.дифтерія»


Виконала:

Студентка 4 курсу

Группи 4ф9-1(2 бригада)

Білоконь Ольга Олегівна


План:

Визначенния

Клінічні ознаки

Причинний фактор, стійкість збудника

Джерело збудника

Шляхи передачі

Механізм передачі

Прояви епідпроцесу

Напрями епіднагляду

  • Заходи боротьби

Дифтерія

-це гострий бактерійний антропоноз, для якого характерні інтоксикація, фібринозне запалення мигдаликів, гортані, носа, а також схильність до ураження міокарда, нирок та нервової системи.

Клінічні ознаки:

  • Інкубаційний період дифтерії становить 2–10 днів.
  • Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та/чи обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.
  • Захворювання на дифтерію може мати такі прояви:
  • біль у горлі;
  • підвищена температура, лихоманка;
  • набряк слизової оболонки ротоглотки;
  • наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
  • набряк шиї;
  • збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.

Причинний фактор,стійкість збудника:

  • Збудник дифтерії- Corynebacterium diphtheriae- грам позитивна, нерухомий паличка з булавоподібний потовщенням на кінцях.
  • За рядом ознак виділяють три варіанти бактерій: gravis, mitis, intermedius. Вони утворюють екзотоксин,який спричиняє місцеве запалення і загальну інтоксикацію організму.
  • Коринебактерії дифтерії досить стійкв у довкіллі: у дифтерійний плівці, в крапельках слини та на різних предметах довкілля вони зберігають життєздатність до 15 діб,. У молоці і воді-до 1 міс, на дитячих іграшках, білизні-до 1-2 тижнів.
  • Мікроби добре переносять висушування, в аерозолі зберігаються до 6 місяців..
  • Однак висока температура і звичайні дезінфекційні засоби швидко їх знищують.

Джерело збудника:

  • Джерелом збудників дифтерії є людина- хвора, реконвалесцент-носій і здоровий носій токсигенних штамів.
  • Заразний період у хворих -з кінця періоду інкубації і триває протягом усього періоду хвороби, у реконвалесцентів-3-4 тижнів, у здорових носіїв-від кількох діб до 1 місяця і більше.
  • Залежно від тривалості виділення коринебактерії, розрізняють транзиторне (однократне виявлення збудників), короткочасне (до 2 тиж), середньої тривалості (до 1 міс), затяжне(понад 1 міс) і хронічне(більше 6 міс).

Механізм і шляхи передачі:

  • Механізм передачі при дифтерії-краплиний;
  • Шляхи передачі-під час розмови, кашлю,чхання збудники виділяються разом з аерозолем і крупними крапельками слизу та слини у довкілля і інфікують інших людей.
  • Завдяки стійкості коринебактерії у зовнішньому середовищі можливі й інші шляхи передачі інфекції: контактно-побутовий (рушники,подушки, іграшки), аліментарний (молокопродукти)
  • У разі нетипової локалізації процес передачі збудника відбувається через предмети побуту, перев’язувальний матеріал, рухи та ін.

Прояви епідпроцесу:

  • Сприятливість до дифтерії загальна.
  • Поряд із спорадичними випадками захворювань виникають локальні епідемічні спалахи, що пов’язано із зростанням кількості у людей, які не були імуннізовані проти дифтерії.
  • У нещеплених колективах частіше хворіють діти діти віком до 6 років
  • Після перенесеної хвороби формується антитоксичний та антимікробний імунітет.

Напрямки епідобстеження:

  • Виявлення хворих і носіїв в оточенні хворого, серед працівників дитячих і медичних закладів.
  • З метою виділення збудника роблять змиви і мазки з носа, ротоглотки,висівають на штучне живильне середовище і досліджують токсигенність виділених коринебактерій.
  • З’ясовують документально і за допомогою серологічних проб стан післявакцинального імунітету.
  • Виявлених неімунних осіб ,за відсутності протипоказань ,слід вакцинувати.

Заходи боротьби:

Заходи, спрямовані на джерело збудника:

  • Госпіталізація і лікування хворих,їх виписування з лікарні після клінічного одужання і негативних результатів дворазового бактеріологічного дослідження;
  • Носіїв токсигенність дифтерійний паличок госпіталізують і санують антибіотиками протягом 5-7 днів,результати перевіряють дворазовим бактеріологічним обстеженням через 3 дні після відміни антибіотиків;
  • Обмежують доступ носіїв ниток сигнальних дифтерійний паличок у колективі ослаблених і нещеплених дітей;
  • Для виявлення носіїв і стертих форм захворювання оглядають і бактеріологічне обстеження контактних осіб;
  • В осередках організованих дітей і персонал дитячих закладів не допускають у ці заклади до одержання негативного результату обстеження;
  • За контактними особами встановлюють спостереження протягом 7 днів.

З метою розриву механізму передачі вдаються до заключної дезінфекції.

З метою розриву механізму передачі вдаються до заключної дезінфекції.

Заходи,щодо впливу на трєтю ланку епідпроцесу-імунізація населення (АКДП, АДП,АДП-М,АД-М) , зменшення скупченості людей, забезпечення достатньої вентиляції, захист харчових продуктів від бактерійного забруднення.

Використані джерела:

  • Підручник М.А. Андрейчин, В.С. Копча «Епідемілогія»
  • Інформація з офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я України.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка