Іхс: (Ішемічна хвороба серця). Діагностика та лікування в умовах поліклініки та амбулаторії лікаря загальної практики-сімейної медицини. Диспансеризація хворих на інфаркт міокарда. Лте. Профілактика атеросклерозу та ішемічної хвороби серця



Сторінка6/6
Дата конвертації12.09.2020
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6

Ендокринні:

1. Гіперальдостеронізм:

а) первинний (синдром Кона) — альдостеронпродукуюча

пухлина кори наднирників;

б) псевдопервинний — ідіопатична гіперплазія кори над-

нирників;

в) глюкокортикозалежний;

2. Синдром Іценко-Кушинга;

3. Феохромоцитома, феохромобластома, парагангліома;

4. Акромегалія.



Гемодинамічні (кардіоваскулярні):

1. Атероклероз, недостатність аортального клапана, бра-

дикардія, повна атріовентрикулярна блокада — переважно

систолічна;

2. За коарктації аорти;

3. Ішемічні та застійні, за ІХС, мітральної вади;

4. За еритремії, реологічних порушень крові;

5. За гіперкінетичного синдрому, гіпертиреозу, анемії.



Нейрогенні:

1. За судинних захворювань та пухлин мозку;

2. За запальних захворювань ЦНС, енцефалітів, менінгі-

тів, поліомієліту, дифтерії;

3. За посткомоційного та контузіонного синдрому;

4. За поліневритів (бері-бері, порфирії, отрути талієм).



Екзогенні:

1. Медикаментозні (застосування глюкокортикостерої-

дів, протизаплідних препаратів, кореня солодки);

2. Аліментарні (тирамін тощо).__



АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Артеріальна гіпертензія є одним з найпоширеніших захворювань системи кровообігу.

За даними 2010 року, в нашій країні приблизно у 12 млн осіб діагностовано артеріальну гіпертензію. Своєчасне встановлення діагнозу при даній патології має високу значимість в контексті зниження рівня смертності. Поширеність артеріальної гіпертензії збільшується з віком, і в осіб старших вікових груп може перевищувати 80% як у осіб жіночої, так і чоловічої статі. Такі статистичні дані підтверджені і Інститутом кардіології ім. Н.Д. Стражеско, в якому більше 35 років проводиться робота по вивченню епідеміології серцево-судинних захворювань в Україні. Так, поширеність артеріальної гіпертензії в нашій країні досягає сьогодні 35% серед дорослого населення, що відповідає українським і закордонним епідеміологічними дослідженнями [52].

Серед факторів ризику АГ найважливішими є наступні:

 Похилий вік.

 Чоловіча стать (у осіб молодого і середнього віку– жіноча стать.

 Наявність АГ у найближчих родичів.

 Надлишкова вага.

 Аліментарні фактори (надмірне вживання кухонної солі та деяких інших мікроелементів, незбалансованість дієти з переважанням продуктів тваринного походження, простих вуглеводів, вживання кофеїну та кави).

 Шкідливі звички: алкоголь, тютюнопаління.

 Стрес (гострий та хронічний).

 Низький рівень життя.

 Недостатній рівень фізичної активності.

Профілактичні заходи проводять згідно з Уніфікованим клінічним протоколом первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Артеріальна гіпертензія.

Залежно від категорії ризику, при артеріальній гіпертензії застосовують методи як первинної (наприклад, модифікація факторів разику), так і вторинної профілактики (наприклад, медикаментозна терапія, спрямована на поліпшення прогнозу).

Первинна профілактика АГ полягає у впливі на модифікуючі фактори ризику: нормалізація маси тіла, відмова від куріння і обмеження вживання алкоголю, зменшення споживання кухонної солі, продуктів, багатих насиченими жирами і холестерином, збільшення фізичної активності, психоемоційна розвантаження і релаксація. Велике значення для попередження розвитку ускладнень ГБ має постійний прийом антигіпертензивних препаратів в ефективних дозах, з регулярним контролем АТ.

Для запобігання виникнення АГ необхідні наступні дії:



На прийомі у лікаря усім пацієнтам виконують вимірювання АТ, виявляють наявність факторів ризику та оцінюють загальний серцево-судинний ризик, надають рекомендації щодо дотримання здорового способу життя.

Доцільною є корекція факторів ризику:

 Активне виявлення осіб, що палять з рекомендаціями щодо відмови від тютюнопаління та надання допомоги при припиненні вживання тютюну.

 При наявності двох чи більше факторів ризику розвитку гіперхолестеринемії слід визначити рівні ЗХС і тригліцеридів (ТГ), та рекомендувати пацієнтові підтримувати рівень ЗХС менше 5,0ммоль/л та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) менше 3,0ммоль/л (для групи високого та дуже високого ризику: рівень ЗХС ─ нижче 4,5ммоль/л, ХС ЛПНЩ ─ нижче 2,5ммоль/л) шляхом дотримання дієти і/або


медикаментозної корекції.  Мінімум 1 раз на рік – проведення антропометрії із визначенням обхвату талії (ОТ), індексу маси тіла (ІМТ). У разі перевищення нормальних показників (ІМТ в межах 18,5 - 24,9кг/м2 , ОТ менше 88см для жінок, менше 102см ─ у чоловіків) хворому рекомендують дотримання дієти та режиму фізичної активності або скеровують на другий рівень надання медичної допомоги (консультація дієтолога, спеціаліста з лікувальної фізкультури).  За умови комфортного самопочуття слід заохочувати всіх пацієнтів до виконання щоденного фізичного навантаження упродовж 30-45 хвилин на день.  Для людей з наявністю факторів ризику АГ зловживання алкогольними напоями заборонено ─ добова кількість алкоголю не може перевищувати три дози на день для чоловіків і дві дози для жінок (1 доза становить 10 мл чистого етанолу). Вторинна профілактика артеріальної гіпертензії спрямовується виключно на зупинку прогресування патології, зниження артеріального тиску і виключення ризику розвитку ускладнень. Таким чином, крім первинних заходів, довічно застосовується медикаментозна і немедикаментозна терапія. Немедикаментозна терапія має на увазі проведення фізіотерапевтичних процедур, лікувальну фізкультуру, психологічні тренінги, санаторно-курортне лікування. Заходи вторинної профілактики полягають у досягненні цільового рівня АТ та корекції наявних факторів ризику та проводяться у разі відсутності чи недостатньої ефективності заходів первинної профілактики у закладах вторинної медичної допомоги. Вони спрямовані на зменшення обсягу чи уповільнення прогресування ураження органів-мішеней та запобігання розвитку ускладнень АГ. Необхідні дії лікаря включають наступне: 1. Оцінка ефективності первинних профілактичних заходів та ступінь виконання пацієнтом рекомендацій лікаря. 2. Оцінка загального ризику розвитку серцево-судинних ускладнень ( за необхідності – провести додаткове обстеження для уточнення). 3. Дотримання пацієнтом здорового способу життя, проведення заходів корекції факторів ризику. 4. Призначення медикаментозної корекції (ацетилсаліцилова кислота) факторів ризику чи вже існуючої АГ у пацієнтів з високим та дуже високим ризиком. 5. Надання доступної інформації щодо стану здоров’я пацієнта, прогнозу для захворювання та життя, об’єму можливих лікувально-діагностичних заходів на первинному та вторинному рівні надання медичної допомоги. 6. За наявності у хворого депресивних/тривожних розладів необхідна їх корекція за допомогою немедикаментозних чи медикаментозних методів.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка