I. книга братства



Сторінка18/22
Дата конвертації05.05.2016
Розмір2.61 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


УЧАСНИКИ ФІНАЛУ:


учасник

клас

результат

І туру


результат

ІІ туру


результат

ІІІ туру


категорія на ІІІ тур

1


Маланяк А.

11

75

24

20

Політика України в умовах незалежності

2

Житня Д.

11

71

21

15

Срібний вік” російської поезії

3

Степанова К.

10А

74

20




Німеччина

4

Бондарчук О.

10А

70

19

17

Київська Русь

5

Лебідь О.

11

67

19




Україна за часів Директорії

6

Лось І.

11

66

19




Англійська граматика

7

Сербіна Н.

11

55

19

15

Український національний одяг

8

Колосюк А.

11

67

18

17

Інтернет

9

Усенко Р.

10Б

60

18




Інформатика

10

Шульга М.

11

62

18




Рідна школа






VII. КНИГА ПРОЕКТІВ

I. ШКОЛА ВИЖИВАННЯ

Саме таку назву отримав проект десятикласників Новоград-Волинського колеґіуму, робота над яким тривала протягом двох місяців. Перебування в Карпатах не було для нас новацією, адже минулого літа ми вже провели тиждень у горах. Цього разу хотілося не лише відпочинку, а пізнання чогось нового, незвіданого, набуття досвіду, який знадобиться нам у подальшому житті. Протягом травня-червня відбувалося заочне знайомство з історією, флорою та фауною Карпатського біосферного заповідника. Ми проаналізували досвід наших попередників та спроектували найприйнятнішу модель літнього табору. Потім були розподіл доручень, робота в господарчій, академічній, організаційній, фінансовій групах. Координацією дій займалися колеґіанти Кравчук Сергій та Сербіна Наталка. Загальними зборами групи було вироблено основні закони, за якими ми мали жити цілих два тижні. Проект, який отримав назву “Школа виживання”, складався з трьох програм: туристичної, академічної та господарчої. Виконання цих програм розпочалося 26 червня, коли перша група колеґіантів вирушила потягом до Івано-Франківська і далі, до станції Лазещина, що знаходиться на шляху до Рахова, одного з райцентрів Закарпатської області. Перше випробовування – подолання десятикілометрової відстані від залізничної станції до місця перебування пройшло успішно, незважаючи на досить нелегкі рюкзаки зі спорядженням, продуктами харчування та особистими речами. Облаштувавши місце перебування, ми підняли на щоглі прапор колегіуму. Кожного дня черговий розпорядник, який складав план роботи на день, призначав кухарів, прибиральників, мийників посуду, відповідального за дрова підбивав підсумки дня, передавав естафету наступному розпоряднику та опускав прапор. Виконання туристичної програми почалося третього дня, коли дев’ятиособова група піднялася на Говерлу, найвищу гору України, висота якої сягає 2062 метрів над рівнем моря. Враження незабутні – чудові краєвиди полонин та інших вершини Чорногорського масиву, сніг, що місцями залишився на схилах, білі хмари, що утворюються у тебе над головою, десятки людей, українців та іноземців, закоханих у пригоди та екстремальні відчуття. Також в рамках туристичної програми ми піднялися на Петрос (2020 метрів), в складі невеликих груп відбули ночівлю під наметом у лісовій зоні заповідника, відвідали місто Рахів, робили записи у табірному щоденнику. Цей щоденник заслуговує на окрему розповідь, адже писали в ньому всі і кожного дня; писали про враження, відчуття, проблеми, роздуми, веселі й сумні пригоди. До речі, наприкінці серпня всі учасники табору отримали брошури з матеріалами проекту, де серед іншого вміщено всі записи з табірного щоденника. Над впорядкуванням матеріалів працював Колосюк Артем. Майже щодня у таборі відбувалися годинні заняття. Не без користі для себе колеґіанти повторили кілька тем з англійської граматики та написали відповідні тести. Найбільшу кількість балів набрали колеґіанти Власюк Назар, Кравчук Сергій та Литвин Вадим. Крім того, вивчалися латинські вислови, вірш П.Б.Шеллі “Вечір”, студентський гімн “Гаудеамус”. Вечорами читалися та обговорювалися літературні твори. Кілька занять були присвячені основам туризму та наданню першої медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях. Школою виживання було також вміння жити в колективі, знаходити спільну мову, йти на поступки, поважати свободу та інтереси інших, самім планувати свої дії та приймати рішення. Цікавим було прожити чотирнадцять днів без електрики, телевізора, комп’ютера, водогону, каналізації, газових плит, радіо, газет... Але, повірте, все це компенсувалося незайманою природою навкруги: повітрям, що не забруднюється автами, прозорою водою гірських річок, чистотою трав та квітів. Все це перемішувалося прозою щоденного життя, адже кожен, і не раз, був у ролі розпорядника, кухаря, чергового по кімнаті, лісоруба, носія продуктів харчування з магазину, що знаходився за 10 кілометрів від табору. На думку більшості учасників табору нам вдалося поєднати працю з відпочинком, насолодитися природою, осмислити життя, скласти плани на майбутнє, адже попереду останній рік навчання в колегіумі. Позаду лишилося останнє літо дитинства.

Наталка Сербіна, координатор проекту, 11 клас
II. МІСТО ЛЕВА
Добридень, дорогі читачі газети «No Comments». Травневі свята та День Перемоги вже минули, але мені хочеться ще раз привітати вас з цими святами, друзі. На мій погляд, кожна людина полюбляє подорожувати, відвідувати інші міста. Особисто я не уявляю свого життя без подорожей та поїздок. Коли подорожуєш з друзями – це взагалі не можна описати словами. Мої друзі та я відвідали багато міст нашої країни. 6 травня, о 23:32 група, яка складалася з 10 колегіантів 11 класу вирушила з Новограда-Волинського до Львова. У потязі всі встигли поспілкуватися, пограти в карти, відпочити кілька годин та поїсти. До Львова ми прибули о 5-ій ранку. Всі чекали з нетерпінням, коли настане сьома година, адже ми мали зустрітися з нашими однокласниками, які перед цим відвідали Стрий. Всього наша група налічувала 17 осіб. Варто додати, що до нас приєдналися випускниці 2003-ого року Наталка Бузьян та Наталка Кравчук, котрі вже були у місті Лева 4 роки тому разом зі своєю групою англійської мови. Протягом всієї нашої поїздки погода нам сприяла, хоча подекуди і починався дощ, але він швидко закінчувався. Наша подорож до Львова не була першою. Ми вже встигли його відвідати півтора роки тому. Якщо людина не відвідала Високий Замок у Львові, то можна сказати, що вона взагалі не бачила Львова. Звісно ж ми побували на Високому Замку, і у нас залишилось дуже багато приємних вражень від нього. А який звідти чудовий краєвид! Досить вражаючою виявилась вистава-опера „Золотий пінгвін”, яку ми побачили на власні очі у Львівському оперному театрі. Хоч вистава і була дитячою, мені насправді було цікаво, ми були зачаровані професійною грою акторів. Ще одне незабутнє місце, яке ми відвідали – музей зброї „Арсенал”. Ми побачили там зброю різних народів з різних епох. Звісно ж, маючи таку насичену екскурсію, ми відчували легкий голод, і тому вирішили поїсти: хто у піцерії, а хто і у нині „Пузатій хаті”. Далі ми прогулялися старовинними вуличками Львова. Зайшли до храмів, випили знаної львівської кави. Найбільш вражаючим моментом нашої поїздки був концерт, присвячений 750-річчю Львова, на якому просто неба біля Львівської опери виступали такі відомі виконавці, як Скрябін, Тіна Кароль та гурт ТНМК, але, на жаль, за браком часу ми лише встигли побачити та почути виступ Кузьми. Останньою крапкою нашої поїздки був той момент, коли ми сіли у потяг. Не обійшлося без пригод: дорогою до вокзалу ми побачили хлопчика, який загубив своїх батьків і не знав, що робити. Спільними зусиллями ми заспокоїли дитини та відвели до відділку міліції на залізничному вокзалі. Сподіваємося, що 4-річний Орест знайшов своїх батьків. Наступного дня ми довго обмінювалися своїми враженнями. Наша подорож була насправді цікавою і, я гадаю, не останньою.

Вадим Литвин, 11 клас
III. ЛЮДИ ДО ЛЮДЕЙ
Ось вже четвертий рік поспіль ми утримуємо дружні зв’язки зі Стрийською гімназією імені Митрополита Андрея Шептицького. Знову настає хвилюючий момент - 20 жовтня Новоград-Волинський колегіум приймає дорогих гостей. А вам цікаво, як це все починалося? Орися Філаретівна Цибран, заступник директора з іноземних мов Стрийської гімназії, натрапила у «Віснику програм шкільних обмінів» на публікацію свого колеги, всім вам відомого Зіннурова Едуарда Ільгамовича. Орисю Філаретівну це зацікавило і 11 лютого 2002 року наш координатор навчального процесу отримав листа електронною поштою від пані Орисі. З цього листа і почалися зав’язуватися дружба між двома школами, яка переродилася у спільний проект “People to People”. Гімназія в Стрию набагато старша за наш колегіум. Заснована вона була у 1880 році. Школа пережила два відродження. Перший період своєї історії вона розпочала в тодішньому королівстві Галіції і Лодомерії під владою Австро-Угорської імперії, зазнала впливу австрійців та поляків. Першими вчителями школи були Дубровський С., Білик І., Бобкевич О., Грицак М. Під час Другої світової війни, а саме навесні 1944р., гімназія в Стрию, як і інші заклади в містах Західної України, була закрита. Друге народження гімназія мала у вересні 1991р. після проголошення незалежної України. «Тож пишемо ми свою історію разом з державою», - повідомляє Орися Цибран. Додамо, що Стрийська гімназія виховала таких знаменитих діячів Української науки, як Білик М., Рудницький Ю., Козак Є, Дашах З., Гусар З., Вишневський О. та інших. Багато випускників стали відомими борцями за незалежну Україну, серед них Бандера С., Ребет Л., Гасин О., Охрімович С. Але найвизначнішим учнем став Андрей Шептицький, ім’я якого носить ця з одного боку стара, а з іншого дуже молода школа, яка відсвяткувала 130-річчя у 2005 році і разом з тим на неї чекає 15-річчя з дня відродження. 11 квітня 2002 року делегація гімназистів та викладачів зі Стрия вперше відвідали нашу школу. А наступного дня ми святкували 8-річчя. Тоді наші гості мали змогу виступити на щорічному звітному концерті СЗОШ № 11. Як визнають самі гімназисти, вони дуже хвилювалися, і їх можна зрозуміти, бо не часто доводиться виступати перед сотнями невідомих очей, які зацікавлено розглядають твою форму і тебе самого з голови до п’ят. Було дуже прикро, що гості швидко мали поїхати, але всі чекали наступної зустрічі. Цього ж року восени наші учні відвідали своїх нових друзів у Стрию і ще довго перебували у захопленні від цього мальовничого міста та цікавої програми, яку підготували учні та вчителі Стрийської гімназії. Наступного 2003-го року дружні зв’язки ще більше зміцніли і ми знову зустрічали гостей. Візит-відповідь відбувся у грудні 2004-го. Наші колегіанти мали змогу взяти участь у святкуванні Дня гімназії. 20 жовтня двадцять сім учнів та четверо вчителів Стрийської гімназії знову завітають до нас, отже, партнерська співпраця триває. Ласкаво просимо до Новоград-Волинського колегіуму!


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка