I. книга братства


УЧАСНИКИ ОБЛАСНОГО ФІНАЛУ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК



Сторінка8/11
Дата конвертації05.05.2016
Розмір2.65 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

УЧАСНИКИ ОБЛАСНОГО ФІНАЛУ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК



Андрій Маланяк

Впровадження в українське законодавство земельного сервітуту

З 1 січня 2002 року набрав чинності новий Земельний Кодекс України, який ґрунтується на правових, та політичних принципах та засадах, що відповідають сьогоденній концепції Земельної реформі. А з 2003 року набув чинності новий Цивільний кодекс, до якого увійшло багато законодавчих новел, що виникли, як результат демократичного розвитку нашої держави.

Однією з цих новел є інститут права земельного сервітуту, який і став об'єктом нашого дослідження. Інститут права земельного сервітуту докладно та доступно розкриває для широкого загалу глава 16 „Право земельного сервітуту" нового Земельного кодексу та Книга 3 Цивільного кодексу „Право власності та інші речові права". Енциклопедичні видання трактують поняття земельного сервітуту як „обов'язок", „зобов'язання ", що походить від латинського слова „servitus".

Це поняття виникло ще у давньому Римі, у зв'язку з тим, що жодна земельна ділянка, яка знаходилась у власності, чи користуванні не була рівноцінною іншій. Крім того, в наш час, наявність комунікацій (енерго, тепло, телефонні мережі) доступ до яких є необхідністю в одних випадках - держави, в інших - громадян, юридичних осіб, ще більше пригортає увагу власників земельних ділянок до інституту земельного сервітуту. Адже вони, власники земельних ділянок не є незалежними у своєму володінні, користуванні, або навіть й розпорядженні належними їм земельними ділянками. Згідно нових кодексів власник більш вигідною, в тому чи іншому відношенні земельної ділянки не може перешкодити використовувати переваги своєї земельної ділянки власнику-сусіду. Отже, можна сказати, що право земельного сервітуту, в деяких випадках, є більш значущим, ніж право володіння земельною ділянкою. Це право вже нарешті закріпили нові нормативно-правові акти незалежної України.

Але поняття земельного сервітуту підсвідоме складалося між людьми на Україні, ще раніше на основі здорового глузду, традицій, звичаїв та норм моралі. Але в умовах тоталітарної системи воно було знехтуване в юридичній практиці. В теперішній час, в українське законодавство повертаються норми романо-германської правової системи, які вже юридично підкріплюють інститут земельного сервітуту, який існував у нашому суспільстві історично.

Прикладами цьому є чисельні гучні справи стосовно незаконного роздержавлення рекреаційних і заповідних зон загального користування в Пущі-Водиці та на узбережжі Чорного моря. Де вітчизняні „швидко-багатьки", спираючись на норми командно-адміністративної системи, нехтуючи положеннями правової держави, увійшли у конфлікт з відроджуючоюся свідомістю громадянського суспільства. І нажаль, існуючи правові розбіжності в системі нашого законодавства в цьому їм сприяють.

Ми визначили таку мету роботи, як порівняти Земельний та Цивільний кодекси України і поставили перед собою такі завдання:


  1. опрацювати джерела, за допомогою яких ми моли б відтворити історію появи та розвитку земельного сервітуту;

  2. на основі зібраних матеріалів сформувати об'єктивну точку зору щодо поглядів юристів на впровадження цього інституту в українське законодавство;

  3. провести аналогію в пам'ятках правової культури; проаналізувати зміст сервітуту щодо процедури встановлення, суб'єктів, порядку реєстрації, плати, права переходу до інших осіб, та підстави припинення дії.

В ході роботи була зроблена спроба простежити в деякій мірі стан українського законодавства, якому, до не давнього часу не був відомий земельний сервітут. Тому, в теперішній час, це питання не достатньо ще розроблено. В цьому ми вбачаємо актуальність даної роботи. Особливо стосовно тих колізій, які породжують велику кількість невирішених теоретичних і практичних питань.

Ці розбіжності вже зараз призводять до труднощів у реалізації відповідного права. Ці проблеми потребують розгляду для повноцінного врегулювання нових правовідносин, що є одним з кроків до розбудови правової Держави.

Практичний сенс цієї роботи полягає в застосуванні досліджених питань на уроках історії та правознавства для вивчення і правильного розуміння основ земельного сервітуту на основі нормативно-правових актів минулого та сьогодення. Робота може зацікавити і майбутніх юристів.
Анна Солодовник
Професійне самовизначення учня, як об’єкт соціально-психологічного впливу.

Тема була обрана мною зовсім не випадково, адже , по-перше, вона близька мені, як випускниці у майбутньому, і, по-друге, вона є безперечно актуальною.

Актуальність даної проблеми в умовах сучасної школи набуває особливого значення саме сьогодні, тому що з кожним роком все більше і більше старшокласників намагаються самостійно професійно самовизначитись. Проте це надто складно зробити їм без кваліфікованої допомоги дорослих, чи то батьків, чи то шкільного психолога. Але не потрібно плутати допомогу зі звичайним нав’язуванням власної думки. Часи, коли батьки вирішували за дітей їхнє майбутнє, давно минули, і підлітки отримали привілей бути самостійними навіть у такому важливому рішенні, як вибір майбутньої професії. Актуальність даної проблеми посилюється ще й тому, що вона має суто практичну направленість і дає можливість кожному з випускників зробити свій вибір на усвідомленій основі.

Мета дослідження: вивчити рівень розвитку загальних та на фоні їх спеціальних здібностей старшокласника, сформованість кола інтересів, потенційних можливостей майбутніх випускників та виявити реальні можливості їх корекції з метою самовдосконалення та самовизначення у професійному виборі на усвідомленій основі.

Гіпотеза: вивчення рівня розвитку загальних, спеціальних здібностей, кола інтересів, рівня інтелекту кожного з учнів можна досягти досить високого рівня професійного самовизначення старшокласників через систему цілеспрямованого соціально-психологічного впливе в умовах загальноосвітньої школи.

Завдання дослідження:



  1. Вивчити літературу з питань теоретичного обґрунтування професійного самовизначення старшокласників.

  2. Проаналізувати результати психодіагностики рівня розвитку здібностей, кола інтересів та рівня інтелекту, ступеня його задіяності учнями та визначити направленість особистості кожного учня.

  3. Визначити етапи соціально-психологічного впливу на потенційні можливості учня, спрямованих на свідоме професійне самовизначення старшокласника.

  4. Виявити особливості взаємовпливу компонентів професійного вибору учнів в процесі навчання та створити умови для успішного самовдосконалення та самовираження потенційних можливостей старшокласника.

Практичне значення: можливість використання отриманих мною даних та запропонованих етапів професійної діагностики в профорієнтаційній роботі.

Проаналізувавши літературу з даної теми, я зробила висновок, що у всі часи величезна кількість науковців, психологів, філософів, вчителів зверталися до цього питання, як до вагомої проблеми. Намагались відшукати певні шляхи її вирішення. Дещо подібне спробувала зробити і ми в умовах колегіуму, як навчального закладу спеціалізованого типу з профільним навчанням.

Основні дослідження я проводила на власному прикладі, але одночасно перевіряла отримані мною результати на прикладі моїх однокласників.

Дослідження почала на початку 10-ого класу, продовжуючи їх у цьому році, деякі удосконалюючи, деякі доповнюючи, та одночасно зіставляючи результати цих років.

Отримані мною дані підтвердили висунуту нами гіпотезу. У підтвердження їй яскраво свідчить той факт, що в минулому році лише 65% старшокласників професійно самовизначились, а в 11 класі – 87%, до того ж, деякі учні, передивившись результати отриманих даних, змінили свій остаточний вибір, прислухавшись до власних уподобань та захоплень, а не до порад чи модних віянь. Таким чином, узагальнивши проведені мною результати психодіагностики, ми намагались створити модель професійного самовизначення старшокласників. Модель професійного самовизначення має наступний вигляд та зміст.

Отож, на першому етапі доцільно було б створити уявлення старшокласника про власне „я”: вивчити особливості характеру, визначити тип темпераменту, проаналізувати сильні та слабкі сторони особистості та врахувати їх в процесі самореалізації. Виявити рівень самооцінки та вольового фактору, як необхідний компонент в процесі самореалізації.

Лише в 37-ьох з 50 учні вольовий фактор розвинутий добре.

На другому етапі необхідно вивчити рівень розвитку інтелекту та визначити ступінь його задіяності з метою максимального його залучення.

За тестом Равена 18 однокласників мають високий рівень інтелекту, вище середнього – 21 чоловік, з середнім – 9 чоловік, з низьким – 2 чоловіки. Серед них потенційні можливості свого інтелекту не задіяли 27 чоловік.



На третьому етапі – рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей учня на основі власне яких і формуються коло інтересів.

Отримані нами результати діагностики однокласників є наступними:

З низьким рівнем розвитку загальних здібностей – 5 учнів, з середнім – 15 учнів, з високим – 30.

Спеціальні здібності. 18 чоловік мають середній рівень інтелектуальних здібностей, 12 – високий. 20 чоловік мають літературні здібності та здатність до занять науковою працею.



На четвертому, останньому, етапі – доцільно виявити коло інтересів кожного (за методикою Є.А.Клімова), що дає можливість визначити конкретну сферу майбутньої професійної діяльності. Активізуючи методика Пряжнікова допомагає нам зробити остаточний вибір професії через звужене коло професій на основі проведених попередньо тестувань.

Таким чином у ході роботи на нашими дослідженнями я зробила такі висновки.



  1. Вирішуючи питання професійного самовизначення сучасного старшокласника, в першу чергу школа повинна врахувати практичну направленість, інформативну наповнюваність найголовніших складових даної проблеми: профінформації, профагітації, профпросвіти, профдіагностики, профконсультації.

  2. Професійне самовизначення учня в умовах сучасної школи має формуватися на особистісно-орієнтованій основі з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей.

  3. Важливо враховувати рівень розвитку загальних та спеціальних здібностей, адже чим ширше коло загальних здібностей, тим ширше коло спеціальних здібностей, необхідних для здійснення професійного вибору.

  4. Коло інтересів впливає на формування спеціальних здібностей, через які учень намагається само реалізувати свої потенційні можливості та таким чином самоствердитись.

  5. Дослідження інтелекту та ступінь його задіяності суттєво впливає на професійне самовизначення: корекція його практичної задіяності можлива тільки через самовдосконалення своїх індивідуальних можливостей.

  6. Вивчення учнем своїх психологічних особливостей, потенційних можливостей, самостійний їх аналіз та свідоме задіяння в процесі навчання формує в учня свідомий підхід до визначення направленості своєї особистості та професійного самовизначення.

  7. На основі узагальнення результатів дослідження виділили етапи корекції потенційних можливостей особистості учня, спрямованих на свідоме професійне самовизначення старшокласника в умовах сучасної школи. Практична задіяність можлива на заняттях спецкурсу практичної психології.

  8. Проаналізувавши соціально-психологічні умови навчання в колегіумі, дійшли висновку, що всі це не тільки позитивно впливає на професійне самовизначення старшокласників, а й допомагає їм самовдосконалюватись.

  9. Результати проведеного дослідження підтвердили гіпотезу про те, що за умови вивчення рівня розвитку загальних, спеціальних здібностей, кола інтересів, рівня інтелекту та ступеня його задіяності можна досягти високого рівня професійного самовизначення старшокласників. Це є досить серйозна основа для самовдосконалення учня, тому що вона відбувається їм самим же на усвідомленій основі через науково-обґрунтовану психодіагностику своїх потенціальних можливостей.

Таким чином моя робота не виявилась марною і використовується на практиці, допомагаючи багатьом випускникам не помилитись в найважчому виборі в їх житті.
Катерина Романчук
Становище української жінки часів Київської Русі і сьогодення

Останнім часом досить поширеною і популярною є гендерна тематика. Без з’ясування ролі жінки в сучасному житті, у розвитку суспільства, неможливо сьогодні уявити будь-яке серйозне психологічне, політичне чи наукове дослідження. З відновленням української держави, розпочався новий етап розвитку тендерних досліджень. В Україні, як і в інших високо розвинутих країнах, юридично підтверджено рівність чоловіка і жінки, але в дійсності це не так. Часто положення, задекларовані в законодавстві, не мають реалізації в житті. Існуючий стереотип жінки-домогосподарки – актуальний в сьогоденні. Але не потрібно забувати, що жінка не лише ніжне, емоційне й прекрасне створіння, але й мудра особистість, яка може досягти в житті поставленої мети. Держава відкриває великі можливості для жінки нового покоління, але більшість з представниць прекрасної статі обирають стереотипне життя. Це спричинене усвідомленням жінками своєї ролі, як суб’єкту державного і політичного процесу. На сьогоднішньому етапі жінки втрачають зацікавленість в розвитку своєї активності в суспільних і політичних відносинах. Хоча існує частина жінок, які впевнено крокують до своєї мети, і зокрема реалізації своєї особистості в політичному житті. Наша історія налічує велику кількість жінок, які уславилися своїми організаторськими, політичними, літературними, акторськими здібностями. Серед них княгиня Ольга – правителька Київської Русі, Анна Ярославна – королева Франції(дочка Ярослава Мудрого), наймогутніша султанша Настя – Роксолана, Маруся Чурай – українська Сапфо (її пісні лунають і сьогодні ), Соломія Крушельницька – золотий голос опери, Марія Заньковецька – Народна артистка республіки, Марія Віленська (Марко Вовчок) – борець за справедливість, письменниця Леся Українка. Цей список далеко не повний. Можна ще називати жінок, які зробили внески в розвиток суспільства.

Проаналізувавши становище жінки в Київській Русі, можна сказати, що представниці прекрасної статі мали досить широке коло прав, яке було підтверджене нормативно-правовими актами.

В сім’ї жінка не поступалася правами чоловіку. Навіть були родини, в яких усі питання вирішувалися спільно. Після смерті чоловіка жінка могла успадкувати все його майно і отримувала повну опіку над дітьми. Зокрема, можна згадати про Марфу Борецьку, яка, отримавши спадщину, не виходила заміж вдруге, щоб не втрати її.

Як уже згадувалося, матеріальні права жінки еволюціонували в три етапи. Після останнього жінка мала майже всі права передбачені сучасним законодавством.

Давньоруське законодавство враховувало особливості жіночого організму. Наприклад, Руська Правда передбачала суворе покарання за побиття вагітної жінки. Норми права і церкви охороняли жінку як хранительку роду, матір, дружину. Хоча в цій опіці були і негативні риси. Частіше всього церква стверджувала, що жінка слабка і залежна від чоловіка істота. Цьому протиставлялися традиції і звичаї давньоруського суспільства, яке поки що зберігало язичницькі традиції.

Жінки брали активну участь у політиці. Зокрема, не можна не згадати про княгиню Ольгу і Анну Ярославну – королеву Франції. Але поступово розпочався етап, з якого почався утиск можливостей жінки. І якщо в часи Литовського князівства, Речі Посполитої і Гетьманщини ще більш-менш широта прав жінки була забезпечена чоловіками, то з часу, коли українські території увійшли до складу Російської імперії почався процес масового вкорінення стереотипу про неповноцінність жінки, який на стільки прижився у суспільстві, що існує і по сьогодні.

Хоча наша країна і проголосила рівність прав жінки і чоловіка гендерна проблема все ж існує. Конституція України та інші нормативно-правові акти затвердили рівність між чоловіком і жінкою. Законодавець навіть врахував особливості жіночого організму, надавши їм певні пільги. Але все ж існують перепони, які заважають реалізації можливостей жінки в повній мірі. Це особливо яскраво видно на прикладі реалізації політичних прав. Якщо першою частиною статті Конституції про політичні права “вільно обирати”[11:10], то її реалізація можлива майже в повній мірі; інша ж частина “вільно …бути обраним ”[11:10] забезпечується не в повній мірі, тому що створюються бар’єри як з боку чоловіків, так і жінок.

Отже, становище жінки в Київській Русі відрізнялося від сьогодення тим, що у свідомості давньоруського суспільства вкладався широкий спектр прав жінки, хоча в законодавстві це відображалося в меншій мірі. В сучасній Україні зовсім протилежна ситуація, тобто законодавство врахувало майже всі аспекти, але люди ще поки не повністю усвідомлюють широту наданих прав.

Лише, коли члени суспільства почнуть розуміти, що права надані жінці заради того, щоб вона могла допомогти нації своїми здібностями, тоді законодавчо-закріплені права зможуть бути реалізованими.


Вікторія Кальченко
Створення контролюючої програми з теми “Природні зони України”, курсу “Я і Україна”

Останнім часом в освітній процес глобально впроваджуються комп’ютерні технології. Вивчення інформатики та використання комп’ютера при вивченні різних предметів розпочинається ще з молодшої ланки. Створюються різноманітні контролюючі, розвиваючі та навчальні програми . Але в більшості з них спостерігається:



  • Наявність зайвого для уроку матеріалу або навпаки мала його кількість;

  • Брак мультимедійного насичення.

Крім того, велика кількість програм зорієнтована на індивідуальну роботу. В умовах класу важко застосовувати такі програми. Це і стало причиною вибору вище сказаної теми: створення контролюючої програми з теми “Природні зони України”, курсу “Я і Україна”, що вивчається в 4-ому класі.

Ця програма написана на мові Basic в середовищі Visual Basic 6.0

Програма має два модулі – Адміністратор і безпосередньо Тест. Модуль Адміністратор надає керівнику такі можливості:


  1. ввімкнути мережну гру;

  2. обрати кількість та порядок завдань;

  3. переглянути результати попередньо пройдених тестів.

Мережна гра полягає в тому, що на кожному з терміналів, програма по закінченню тесту буде визначати, яким за послідовністю учень закінчив тест у мережі першим, другим чи іншим. Це надає на уроці атмосферу суперництва.

При запуску Тесту, який запускається учнями на терміналах, програма вимагає від учня задати свої дані (прізвище та клас). Прапорець “Слідкувати за рейтингом” включає учня до мережної групи. Кнопка “Далі” розпочинає тест. Кількість та порядок завдань програма бере з модуля Адміністратор.

Приклади завдань:


  • яку територію України займає степова зона;

  • розташувати на карті позначки: корисних копалин, тварин, рослин.

По закінченню тесту виводиться вікно “Результати”, в якому відображується кількість правильних та неправильних відповідей, а також якість виконаних завдань.

Ця робота була випробувана на уроках природознавства в 4-ому класі при вивченні теми “Природні зони України”, курсу “Я і Україна”. Оскільки дана програма вимагає від учня обов’язково дати правильну відповідь, то вона є ефективним засобом для узагальнення та систематизації знань з цієї теми.


Володимир Алєксєєнко

Діофантові рівняння

6 серпня 1900 р., Париж, ІІ Міжнародний конгрес математиків. На конгресі зі своєю доповіддю “Математичні проблеми” виступає Д.Гільберт (1862-1943) – видатний німецький математик. Найбільш цікаві, на думку Гільберта, проблеми, "дослідження яких може значно стимулювати подальший розвиток науки", він і запропонував математикам у своїй доповіді. З тих пір пройшло понад 100 років. Проблеми Гільберта протягом усього цього часу не втрачали актуальності, до їх розв’язання були прикладені зусилля талановитіших математиків. Розвиток ідей, пов’язаних зі змістом вказаних проблем, склало значну частину математики ХХ ст. Десятою проблемою Гільберт назвав задачу про розв’язок Діофантових рівнянь. Рівняння – одне з найважливіших понять математики. Теорія рівнянь вже давно стала мовою сучасної науки, постійно розвивається і знаходить численні застосування в квантовій механіці, у фізиці кристалів, в економіці, при конструюванні сучасних ЕОМ та інших галузях науки й виробництва.



На уроках математики було розв’язано багато різноманітних рівнянь. Але серед них є такі, які не достатньо вивчаються в шкільному курсі математики і на які звернув свою увагу Гільберт – це діофантові рівняння. Все це і визначило вибір теми та обумовило її актуальність. Отже предметом дослідження у роботі є діофантові рівняння. Діофантовими рівняннями називають алгебраїчні рівняння чи системи рівнянь з цілими коефіцієнтами для яких потрібно знайти цілі чи раціональні розв’язки. При цьому число невідомих в рівнянні повинно бути не менше двох (якщо не обмежуватися лише цілими числами). Діофантові рівняння мають, як правило, багато розв’язків, тому їх називають невизначеними рівняннями. Нами були поставлені такі цілі:

  • опрацювати навчально-методичну, науково-популярну літературу з обраної тематики;

  • з’ясувати, як розв’язується розглядувана проблема у шкільній практиці, вузівському навчальному процесі фізико-математичних спеціальностей;

  • проаналізувати завдання по обраній темі, які пропонують на математичних олімпіадах різного рівня;

  • створити навчальну комп’ютерну програму, яка дозволяє розв’язувати лінійні діофантові рівняння з двома невідомими.

Відповідно до цілей, у роботі були поставлені такі завдання:

навести способи розв’язування діофантових рівнянь, які не є лінійними.

РЕЗУЛЬТАТИ ІНШИХ КОНКУРСІВ, ЗМАГАНЬ ТА ОЛІМПІАД




прізвище, ім’я

конкурс

результат

Солодовник А.

Обласний фінал МАН

І місце

Солодовник А.

Всеукраїнський фінал МАН

ІІІ місце

Романчук К.

Обласна олімпіада з історії

ІІІ місце

Романчук К.

Обласна Олімпіада з правознавства

ІІІ місце

Хапчук В.

Обласна Олімпіада з економіки

ІІІ місце

Хапчук В.

Обласна олімпіада з географії

ІІІ місце

Житня Д.

Обласна олімпіада з укр. мови

ІІІ місце

Власюк Н.

“Miss & Mister English 2004”

I місце

Бондарець А.

“Міс Звягель 2005”

Віце-міс

Житня Д., Маланяк А.

Міські змагання з геології

ІІ місце






VI. КНИГА ПРОЕКТІВ


I. КРАЩЕ ГІР МОЖУТЬ БУТИ ЛИШЕ ГОРИ

Робота над проектом “Краще гір можуть бути лише гори”, який виконувався учнями 10Б класу в рамках спецкурсу “Громадянська освіта” тривала у квітні-серпні 2004 року. У червні 2004 року до учасників проекту долучилися майбутні колегіанти – учні 9Б класу.



Мета проекту:

  • застосувати на практиці набуті теоретичні знання з громадянської освіти та практичної психології;

  • розробити оптимальний варіант перебування та відпочинку в Карпатах;

  • провести дослідження рівня підготовленості колегіантів до тривалого перебування в групі;

  • створити підручник-рекомендацію для тих, хто вирішить провести відпочинок в умовах гір.

Етапи роботи над проектом:

  1. Теоретична підготовка, аналіз перебування в горах попередніх груп учнів школи у 1998-2003 роках (квітень 2004 року)

  2. Формування груп, розподіл обов’язків (травень 2004 року)

  3. Закупівля продуктів харчування, підготовка туристичного спорядження (червень 2004 року)

  4. Тренувальний похід в Олександрівку (11-12 червня 2004 року)

  5. Перебування в горах трьох груп (16-30 червня 2004 року)

  6. Опрацювання матеріалів (липень-серпень 2004 року)

  7. Оформлення матеріалів, підсумковий збір учасників проекту (вересень 2004 року)

Учасники проекту:

І група: Карплюк С., Шайнога М., Криштановська К., Скобєнніков Г., Козак Ю, Зіннуров Е.І. (керівник)

ІІ група: Власюк Н., Маланяк А., Колосюк А., Сербіна Н., Мєдвєдєва К., Радзимінський А., Лебідь О., Ковальчук Н.С. (керівник)

ІІІ група: Завгородній Д., Франковський З., Гнітецька Т., Змієвська І.. Валінкевич К., Примак І., Лашта І., Степанов О., Бойко С., Парандій Л.В. (керівник)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка