Хворий 64-х років госпіталізований зі скаргами на задишку, відчуття важкості у правому підребер’ї, збільшення живота. Під час огляду лікар звернув увагу на відсутність набряків на ногах при явному асциті



Скачати 21.37 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації02.05.2021
Розмір21.37 Kb.
1   2   3   4
IV.Призначте лікування.

1.Етіологічне лікування: в залежності від етіологічного фактора, який можливо викликав дане захворювання (антибактеріальні, протитуберкульозні засоби, антигістамінні, ГК, цитостатики).

2.Медикаментозне лікування:

АСК (750-1000 мг кожні 8 год) на 1-2 тижні, а потім зниження дози на 250-500 мг кожні 1-2 тижні.

Rp.: Acidi acetylsalicylici 0,5 

D. t. d. №10 in tab. 

S.: По 1 таб. 3-4 рази/добу після їжі..

Ібупрофен (600 мг кожні 8 год) 1-2 тиж., зниження дози на 200-400 мг кожні 1-2 тиж.

Rp.: "Ibuprofen" 400 mg
D.t.d. № 20 in tabl.
S. по 1 таблетці2 рази/день.

Колхіцин (0,5 мг 1 раз/добу) 3 місяці.

Rp: Colchicini 0,005 
D.t.d. № 50 in tabulettis
S. По 1 таблетці щогодини, не більше 6 мг за 12 годин.

3. Лікування набряково-асцитичного синдрому:

-дієта з обмеженням кухонної солі до 2 г на добу;

-сечогінні - фуросемід 80 - 120 мг на добу в поєднанні з верошпіроном 100 - 200 мг на добу.

При відсутності артеріальної гіпертензії для посилення сечогінного ефекту можна поєднувати гіпотіазид по 0, 025 г 1 - 2 рази на день з фуросемідом і верошпіроном;

-обмежують рідину до 600 – 700мл/добу.

-якщо кількість ексудату наростає, проводять пункцію перикарда.

4.Симптоматичне лікування СН та ускладнень:

- інгібітори АПФ (еналаприл 5-40 мг/добу, каптоприл 25-100 мг/добу);

- бета-адреноблокатори (метопролол 50-200 мг/добу, бісопролол 2,5-10 мг/добу);

-блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (при непереносимості інгібіторів АПФ);

-аміодарон, непрямі антикоагурлянти при важких формах .



Можливим є проведення перикардіоцентезу у разі хронічного перебігу, але у даному випадку невідомий анамнез.
Пункція перикарда проводиться з діагностичною метою пункцію перикарда проводять для уточнення причини перикардиту, а також за наявності великої кількості випоту (за даними ЕхоКГ та рентгенологічного дослідження), її виконують також за підозри на гнійний перикардит та тампонаду серця. Пункцію перикарда треба виконувати під контролем ехокардіо-скопії.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка