Хірургія визначення груп крові за системою ав0 за допомогою цоліклонів”



Скачати 57.41 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації12.05.2020
Розмір57.41 Kb.
  1   2   3
Хірургія

ВИЗНАЧЕННЯ ГРУП КРОВІ ЗА СИСТЕМОЮ АВ0

ЗА ДОПОМОГОЮ ЦОЛІКЛОНІВ”


  1. Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  2. Одягнути захисні окуляри, гумові рукавички

  3. Підготувати необхідний інструментарій для проведення тесту (планшет, піпетки, скляні палички або скельця) на робочому столі

  4. Нанести по 1 краплі в окремі підписані луночки планшету цоліклони анти-А та анти-В

  5. Біля кожної краплі цоліклону нанести 1 краплю зразку крові (кров : реагент - 1:10) з пробірки за допомогою пластикової піпетки

  6. Окремими кінцями скляної палички або предметного скльця провести змішування крові та цоліклонів

  7. Продовжувати перемішувати похитуючими рухами планшетки впродовж 30сек.

  8. Витримати експозицію 2,5 хвилини

  9. Утилізувати використані матеріали та рукавиці, залишити захисні окуляри на столі

  10. Оцінити реакцію аглютинації на планшеті і записати результат визначення групи крові на папері


РОЗПИТУВАННЯ ХВОРОГО ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ


  1. Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  2. Привітатись

  3. Представитись

  4. Запитати у пацієнта його ім'я, вік, рід занять, місце проживання

  5. Пояснити суть опитування та запитати дозволу на опитування

  6. Зібрати скарги - виділити основну скаргу та деталізувати її

  7. Збір анамнезу захворювання: Коли ? Як?, З чим пов’язує свій стан?, Що передувало хворобі? Чи вперше виник біль? Чи лікувався до звернення? Чим лікувався? Ефективність лікування?

  8. Збір анамнезу життя:

  • наявність в анамнезі специфічних захворювань (вірусний гепатит, туберкульоз, венеричні та онкологічні захворювання)

  • наявність спадкової схильності до захворювань в його родині

  • перенесені операції або травми (з уточнення часу та виду)

  • наявність інших встановлених захворювань та постійний прийом ліків (супутня патологія)

  • Наявність алергічних реакцій — на що, як перебігає

  1. Подякувати пацієнту

  2. Підсумувати отриману інформацію


МАЛІ МАНІПУЛЯЦІЇ

Внутрішньовенна ін'єкція

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Одягнути маску та гумові рукавички

  • Перевірити одноразові шприци і голки безпосередньо перед підготовкою до ін’єкції на термін придатності

  • Уважно прочитати назву ліків на ампулі або флаконі, уточнити дату виготовлення та кінцевий термін реалізації препарату, що вказані на ампулі чи флаконі

  • Підготувати шприц до проведення ін’єкції (розкрити упаковку, дістати шприц, приєднати голку до шприца, зібраний шприц покласти до упаковки)

  • Підготувати чотири стерильні ватяні кульки, оброблені спиртом, покласти в стерильний лоток

  • Підготувати флакон чи ампулу (обробити спиртом) відкрити ампулу

  • Здійснити забір розчину до шприца

  • Змінити голку

  • Одягнути ковпачок на голку, випустити повітря зі шприца і покласти його до упаковки

  • В положенні сидячи, покласти руку хворого на стіл внутрішньою поверхнею догори

  • Підкласти під лікоть тверду подушечку або складений рушник

  • Накласти джгут на плече хворого вище від ліктьового згину із застосуванням прокладки

  • Виконати пальпальцію вен ліктьового згину та вибрати найбільш об'ємну та найменш рухому з них

  • Поверхню ліктьового згину протерти стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту, двічі: спочатку обробити ділянку розміром 10 х 10 см, потім другим тампоном 5 х 5 см. Другий тампон затиснути між IV і V пальцями лівої руки.

  • Обробити гумові рукавички 70% розчином етилового спирту

  • Пальцем лівої руки поряд із венозним стовбуром змістити трохи вниз шкіру і зафіксувати венозний стовбур

  • Правою рукою взяти шприц з ліками так, щоб II палець фіксував муфту голки, а решта утримували циліндр шприца. Зріз голки повинен бути зверху.

  • Голку встановити під гострим кутом (15-200) до поверхні шкіри, обережним рухом проколоти шкіру й стінку фіксованої вени та просунути її ще на 5–10 мм за ходом вени.

  • Злегка відтягнути поршень шприца до себе. У разі правильного положення голки у вені в шприці з'являється кров

  • Обережно зняти джгут

  • Повільно ввести лікарський препарат

  • Після закінчення введення притиснути пальцем до місця ін'єкції ватний тампон, змочений спиртом, швидким рухом вивести голку з вени

  • Виконати фіксування тампону в місці венепункції

  • Одягнути ковпачок на голку

  • Від’єднати голку та розібрати шприц, помістити їх в контейнер для дезінфекції та утилізації

Внутрішньом'язева ін'єкція

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Одягнути маску та гумові рукавички

  • Перевірити одноразові шприци і голки безпосередньо перед підготовкою до ін’єкції на термін придатності

  • Уважно прочитати назву ліків на ампулі або флаконі, уточнити дату виготовлення та кінцевий термін реалізації препарату, що вказані на ампулі чи флаконі

  • Підготувати шприц до проведення ін’єкції (розкрити упаковку, дістати шприц, приєднати голку до шприца, зібраний шприц покласти до упаковки)

  • Підготувати чотири стерильні ватяні кульки, оброблені спиртом, покласти в стерильний лоток

  • Підготувати флакон чи ампулу (обробити спиртом) відкрити ампулу

  • Здійснити забір розчину до шприца

  • Змінити голку

  • Одягнути ковпачок на голку, випустити повітря зі шприца і покласти його до упаковки

  • Внутрішньом’язову ін’єкцію проводять у положенні хворого лежачи на животі або на боці

  • Визначити верхньозовнішній квадрант сідниці, для чого ділянку сідниці умовно розділити на чотири квадранти: провести вертикальну лінію через сідничний горб, а горизонтальну – через великий вертлюг стегнової кістки.

  • Шкіру верхньозовнішнього квадранта протерти стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту, двічі: спочатку обробити ділянку розміром 10 х 10 см, потім другим тампоном 5 х 5 см.

  • Обробити гумові рукавички 70% розчином етилового спирту

  • Ватний тампон зволоженими 70% розчином етилового спирту зафіксувати між IV та V пальцями лівої руки.

  • У правій руці слід утримувати заповнений ліками шприц із голкою (II пальцем підтримувати поршень, V – муфту голки, а рештою пальців утримувати циліндр шприца).

  • Шкіру на місці ін'єкції розтягнути і зафіксувати між І та II паль­цями лівої руки. Правою рукою взяти шприц з ліками так, щоб II палець фіксував муфту голки, а решта утримували циліндр шприца. Зріз голки повинен бути зверху.

  • Перпендикулярно до поверхні шкіри різким рухом увести голку на глибину 5 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину, фасцію, великий сідничний м'яз.

  • До введення ліків відтягнути дещо поршень і переконатися у тому, що голка не потрапила в судину (у шприці не з'являється кров).

  • повільно ввести лікарський препарат

  • Швидким рухом видалити голку і притиснути місце проколу стерильним ватним тампоном, змоченим спиртом.

  • Одягнути ковпачок на голку

  • Від’єднати голку та розібрати шприц, помістити їх в контейнери для дезінфекції та утилізації

Підшкірна ін'єкція

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Одягнути маску та гумові рукавички

  • Перевірити одноразові шприци і голки безпосередньо перед підготовкою до ін’єкції на термін придатності

  • Уважно прочитати назву ліків на ампулі або флаконі, уточнити дату виготовлення та кінцевий термін реалізації препарату, що вказані на ампулі чи флаконі

  • Підготувати шприц до проведення ін’єкції (розкрити упаковку, дістати шприц, приєднати голку до шприца, зібраний шприц покласти до упаковки)

  • Підготувати чотири стерильні ватяні кульки, оброблені спиртом, покласти в стерильний лоток

  • Підготувати флакон чи ампулу (обробити спиртом) відкрити ампулу

  • Здійснити забір розчину до шприца

  • Змінити голку

  • Одягнути ковпачок на голку, випустити повітря зі шприца і покласти його до упаковки

  • Підшкірна ін’єкція проводиться у положення хворого сидячи. Пацієнтам з лабільною нервовою системою, схильним до запаморочень, ін'єкції слід виконувати в положенні лежачи.

  • У місці ін'єкції шкіру протерти стерильним ватним тампоном, зволоженим 70% розчином етилового спирту, двічі: спочатку обробити ділянку розміром 10 х 10 см, потім другим тампоном 5 х 5 см. Другий тампон затиснути між IV і V пальцями лівої руки.

  • Наповнений ліками шприц взяти правою рукою так, щоб II палець притримував муфту голки, решта пальців невимушено тримали циліндр шприца. Зріз голки має бути направленим вгору.

  • Вказівним та великим пальцями лівої руки захопити шкіру з підшкірною жировою клітковиною у відповідній ділянці і злегка відтягнути її догори.

  • Швидким рухом під гострим кутом (30–45°) ввести голку зрізом догори на глибину 1-2 см в основу утвореної складки.

  • Після проколу шкіри складку відпустити і II—III пальцями лівої руки обхопити обід циліндра шприца, а І пальцем надавити на рукоятку поршня і повільно ввести ліки під шкіру.

  • Лівою рукою прикласти до місця уколу стерильний ватний тампон змочений етиловим спиртом і швидким рухом витягнути голку.

  • Одягнути ковпачок на голку

  • Від’єднати голку та розібрати шприц, помістити їх в контейнери для дезінфекції та утилізації

ПЕРВИННА ХІРУРГІЧНА ОБРОБКА (ПХО) РАНИ

ПХО рани

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Одягнути маску

  • Обробити руки антисептиком

  • Одягнути гумові рукавички

  • Тричі обробити шкіру навколо рани антисептиком

  • Провести пальпаторну та інструментальну (використання зонду) ревізію рани

  • Обробити порожнину рани антисептиком

  • Просушити рану

  • Накласти асептичну пов'язку

  • Помістити використані інструменти та матеріали в контейнер для дезінфекції

  • Призначити екстрену профілактику правця (проговорити в голос про необхідність введення протиправцевого анатоксину)

Накладання та зняття швів

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Одягнути маску

  • Обробити руки антисептиком

  • Одягнути гумові рукавички

  • Обробити шкіру навколо рани антисептиком

  • Обрати необхідні інструменти для накладання та зняття вузлових швів (голкотримач, голка, нитка, пінцет хірургічний, ножиці)

  • Взяти пінцетом голку та правильно (на 1/3 від вушка голки, та на 1/3 від носика голкотримача) зафіксував у голкотримачі під кутом 900

  • Взяти шовний матеріал (нитку) та правильно (довга частина 2/3 довжини, коротка частина 1/3 довжини) заправив у вушко голки

  • Довгий край нитки зафіксувати під пальцями руки біля бранш голкотримача

  • Хірургічним пінцетом зафіксувати край рани та на відстані 1 см від нього вколоти голку перпендикулярно до площини тканини, що прошивається

  • Голку провести через тканину по окружності адекватній її кривині через обидва краї рани симетрично, захватуючи при цьому у шов однакову кількість тканини.

  • Зав’язати нитку на три вузли, що використовуються в хірургії при накладанні вузлових швів на шкіру, розташувавши їх на 1 см з боку від рани

  • Зрізати вільні кінці нитки, відступаючи 1 см від вузла

  • Зняти шов за загально прийнятою методикою (пінцетом захватити вільні краї ниток підтягнувши їх до верху таким чином, щоб над поверхнею тканини з’явилась частина нитки, що знаходилась в товщі тканини та пересікти її за допомогою ножиць між вузлом та тканиною, видалити нитку)

  • Повторити накладання шва та його зняття ще 2 рази

  • Помістити використані інструменти та матеріали в контейнер для дезінфекції


ФІЗИКАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО ХВОРОГО

  • Зовнішній вигляд – халат, шапочка, охайний вигляд

  • Привітатись з пацієнтом

  • Представитись

  • Запитати ім'я та побатькові пацієнта

  • Запитати дозволу на обстеження

  • Вимити руки

  • Одягнути рукавички

  • Попросити пацієнта зайняти лежаче положення на спині з витягнутими вздовж тулуба руками та випрямленими ногами.

  • Зайняти академічне положення біля ліжка пацієнта - студент повинен присісти на стілець праворуч від пацієнта.

  • Попросити пацієнта звільнити живіт від одягу.

  • Попросити пацієнта вказати рукою на локалізацію абдомінального болю

  • Пояснити пацієнтові мету, хід майбутньої маніпуляції.

  • Провести огляд живота пацієнта та озвучити результати огляду (форма, симетричність, участь в акті дихання, наявність пухлинних вип'ячувань, висипань, післяопераційних рубців).

  • Провести поверхневу пальпацію живота

Методика поверхневої пальпації.

  • Лікар кладе кисть правої руки на живіт хворого, дещо зігнувши пальці, і поступово, обережно, не сильно проникаючи в глибину, пальпаторно обстежує всі відділи живота.

  • За наявності скарг на біль в певній частині живота пальпацію слід починати з ділянки, що найбільш віддалена від передбачуваної локалізації больової зони

  • Послідовність поверхневої пальпації живота:

І.При болю в правій здухвинній ділянці:

Ліва здухвинна ділянка — ліва бічна — права бічна — ліва підреберна — права підреберна — епігастральна — пупкова — надлонна — права здухвинна ділянка



ІІ.При болю в лівій здухвинній ділянці:

Права здухвинна ділянка — ліва бічна — права бічна — ліва підреберна — права підреберна — епігастральна — пупкова — надлонна — ліва здухвинна ділянка



ІІІ. При болю в епігастральній ділянці:

Ліва здухвинна ділянка — права здухвинна ділянка - ліва бічна — права бічна — ліва підреберна — права підреберна — пуп кова - надлонна— епігастральна



IV. При болю в правій підреберній ділянці:

ліва здухвинна ділянка — права здухвинна ділянка - ліва бічна — права бічна - ліва підреберна — епігастральна — пупкова — надлонна — права підреберна ділянка



NB! Болючу ділянку потрібно пальпувати останньою.

  • Визначити симптом Щоткіна-Блюмберга в місці найбільшої болючості.

Методика виконання сиптому Щоткіна-Блюмберга

Повільно вдавлюють рукою черевну стінку, а потім, руку швидко знімають. Позитивний симптом — посилення болю при відніманні руки від черевної стінки.



Негативний симптом — відсутність посилення болю при відніманні руки від черевної стінки.
ТРАВМА

І. Зупинка артеріальної кровотечі за допомого джгута-закрутки

  1. Одягніть гумові рукавички

  2. Вкладіть пацієнта на кушетку

  3. Підготуйте ділянку кінцівки для накладання джгута - захистити шкіру м'якою прокладкою з бинта (також можна прямо на одежу попередньо розправивши її зморшки).

  4. Надайте ураженій кінцівці підвищеного положення.

  5. Розмістіть джгут проксимальніше рани на 5-8 см (максимально 10 см).

  6. Після розміщення джгута на кінцівці просмикніть ремінь в скобу, затягніть його до упору і зафіксуйте вільну частину ремінця, використовуючи застібку велкро.

  7. Проводьте обертання стержня-фіксатора до припинення кровотечі.

  8. Зафіксуйте стрижень-фіксатор в спеціальній скобі.

  9. Застебніть скоби липучкою

  10. Запишіть час накладення джгута (години, хвилини) на джуті. Перед часом напишіть велику літеру „Т” (турнікет, time), яка є сигналом персоналу, що пораненому накладено джгут.

  11. Перевірте відсутність пульсу на периферичній артерії ураженої кінцівки

  12. Переконайтеся, що джгут не накладений на суглоб, на місце перелому кістки. Намагайтеся не накладати джгут у середній третині плеча та в області підколінної ямки — тут більш вірогідне ушкодження нервів.

NB! Джгут не накладається в середній третій плеча та в верхній третині гомілки - небезпека травмування променевого та малогомілкового нервів.

ІІ. Зупинка артеріальної кровотечі пальцевим притисненням артерії

  1. Одягніть гумові рукавички

  2. Надайте пацієнту горизонтального положення.

  3. Проведіть тимчасову зупинку артеріальної кровотечі:

3.1. При кровотечі з a.femoralis:

  • Положення потерпілого на спині

  • Пальцем визначають пульсацію a.femoralis в точці, що відповідає межі середньої та внутрішньої третини пахової зв’язки.

  • Притискають артерію кулаком або пальцем до горизонтальної гілки лонної кістки.

3.2. При кровотечі з a.poplitea:

  • Положення - на животі

  • Другий - п'ятий пальці покласти на середину підколінної ямки;

  • За допомогою другої руки захопити гомілку потерпілого і зігнути ногу в колінному суглобі приблизно під кутом 120°;

  • Притиснути підколінну артерію до головки великогомілкової кістки.

3.3. При кровотечі з a.brachialis:

  • Положення потерпілого на спині

  • Правою рукою захопити передпліччя і підняти його доверху, зігнувши руку в ліктьовому суглобі приблизно під кутом 80°;

  • Лівою рукою захопити плече потерпілого так, щоб перший—четвертий пальці знаходилися на внутрішній борозні двоголового м'яза плеча, а великий палець — на протилежному боці плеча;

  • Чотирма пальцями лівої руки притиснути плечову артерію до плечової кістки.

3.4. При кровотечі з a. carotis communis:

  • Положення — на спині, без подушки.

  • Голову постраждалого повернути у протилежний від рани бік;

  • Покласти перший палець кисті на середину внутрішнього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза (проекція верхнього краю щитовидного хряща);

  • Другий-п'ятий пальці тієї ж кисті розташувати на задній поверхні шиї;

  • Натиснути першим пальцем у напрямку до хребта, притискаючи сонну артерію до сонного бугорка поперекового відростка шостого шийного хребця.

  1. Оцінити ефективність зупинки кровотечі — кровотеча зупинилась.

ІІІ. Зупинка венозної кровотечі за допомогою тиснучої пов'язки

  1. Положення потерпілого - на спині або сидячи у зручній для нього позі

  2. Положення рятівника - поруч так, щоб бачити обличчя хворого (слідкувати — чи не заподіює він біль) і всю перев’язувальну поверхню

  3. Одягнути гумові рукавички

  4. Надати кінцівці підвищеного положення за допомогою валика-подушки.

  5. Накрити рану стерильною серветкою, поверх якої розташуйте давлючий елемент (нерозгорнутий бинт)

  6. Накласти циркулярну пов’язку, здійснюючи максимальний тиск на рану:

  • Вільний кінець бинта беруть в ліву руку, а скачану його частину в праву.

  • Розкочують бинт навколо кінцівки зліва направо (по ходу годинникової стрілки), прихопивши першими двома оборотами (турами) кінець бинта і притримуючи кожен тур вільною лівою рукою.

  • Перші 2 туру бинта повинні повністю покрити один одного, щоб добре закріпити кінець бинта, а кожен наступний оберт частково повинен прикривати попередній, закріплюючи його.

  • Останні 2 тури бинта, як і два перших, накладаються один на одного, потім бинт розрізають уздовж, зав’язують вузлом обидва кінці (не слід бинт розривати, так як один з кінців може обірватися)

  1. Оцінити ефективність зупинки кровотечі — відсутність кровотечі

ІV. Імобілізація верхньої кінцівки пневматичною шиною.

  1. Пневматичну шину витягують з пакета. Розстібають застібку і підводять під травмовану верхню кінцівку (місце фіксації).

  2. Верхній кінцівці надають зручне фізіологічне положення - плече відводять до 50° і наперед до 30°, згинають у ліктьовому суглобі на 90°, пальці згинають на 60°.

  3. Створюють підкладку між кінцівкою та шиною з бинта, марлі, вати.

  4. Шину застібають. Слід зауважити, що накладення фіксатора не передбачає зняття одягу, взуття.

  5. Відкривають клапан, повертаючи повітропровідну трубку проти годинникової стрілки.

  6. За допомогою насоса надувають шину і зворотним поворотом трубки закривають клапан.

  7. Необхідно спостерігати за станом кінцівки.

  8. Перевіряють чи теплі пальці та оцінюють колір шкірних покривів — наявність ціанозу. Це необхідно для профілактики порушення кровообігу в кінцівці

  9. При переломах кісток передпліччя фіксують 2 суглоба - ліктьовий і променево-зап'ястковий суглоб, для плеча — три суглоби: плечовий, ліктьовий і променево-зап'ястковий.

  10. Пацієнт транспортується в лежачому або сидячому положенні в залежності від тяжкості стану і пошкодження потерпілого.

  11. При знятті відкривають клапан, і далі шляхом розстібання блискавки фіксатор з верхньої кінцівки знімається.

V. Іммобілізація нижньої кінцівки пневматичною шиною.

  1. Пневматичну шину витягують з пакета.

  2. Розстібають застібку і підводять під травмовану нижню кінцівку (місце фіксації), обов`язково знизу або ж вкладають потерпілого на розгорнуту шину травмованою нижньою кінцівкою.

  3. Шину приводять відповідно з положенням і контуром фіксованого місця.

  4. Створюють підкладку з бинта, вати.

  5. Надати кінцівці середньо-фізіологічне положення відводять стегно на 10°, ногу згинають у колінному суглобі на 10—15°, стопу — на 90°.

  6. Шину застібають. Слід зауважити, що накладення фіксатора не передбачає зняття одягу, взуття.

  7. Відкривають клапан, повертаючи повітропровідну трубку проти годинникової стрілки.

  8. За допомогою насоса надувають шину і зворотним поворотом трубки закривають клапан.

  9. Необхідно спостерігати за станом кінцівки.

  10. Перевіряють чи теплі пальці та оцінюють колір шкірних покривів — наявність ціанозу. Це необхідно для профілактики порушення кровообігу в кінцівці.

  11. Шина обов’язково повинна захоплювати два суглоби при переломах кісток гомілки (колінний + гомілково-ступневий) або три суглоба при переломах стегнової кістки (кульшовий + колінний + гомілково-ступневий).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка