Групи Назва "карти"



Скачати 282.45 Kb.
Сторінка3/4
Дата конвертації05.05.2016
Розмір282.45 Kb.
1   2   3   4
Передбачення Фатіми від Божої Матері (зберігаються в Ватикані):

- світова війна 1914-1917 рр.;

- в Росії виникне імперія зла, але розпадеться;

- вихід планетарного суспільства до нової формації очолить Україна.

Ванга: Ніхто нікому не потрібен. Людей цікавлять лише гроші. Вони вважають, що за їх допомоги можна все поставити на своє місце. Ніхто не розуміє, що вже недалеко той день, коли гроші стануть нікому не потрібним сміттям! Так, не за горами той день, коли у людей буде все, крім можливості придбати те, що дійсно має ціну, але чого не купиш: дружбу, повагу, любов, співпричастніть…Що гроші, багатство?! Тлін! Як пише в своєму посланні Іаков: «Послухайте брати мої возлюблені! Чи не бідних світу вибрав Бог бути багатими Вірою і нащадками царства, яке він обіцяв тим, хто любить його!»

Я буваю знервованою, але не злою. Бо мені видно, як стискається поступово вогняне кільце навколо Землі; мучусь муками незнайомих мені людей, але не можу, та і не смію всього пояснити. Строгий, владний голос постійно попереджує: не вдавайся в пояснення, люди повинні жити тим життям, яке заслуговують…

Р. Моуді: В стані клінічної смерті люди зустрічаються з променистими істотами, які задають приблизно таке питання: чи готовий ти до смерті? Чи готовий померти? Що зробив ти в своєму житті, що можеш мені показати? Що вагомого зроблено в твоєму житті? Все це з любов’ю і бажанням людині піти по шляху правди про самого себе.

Моріа: …Сваті - пора сказати, що так звемо зірку, яка нестримно наближається до Землі. Здавна вона була символом Матері Світу і епоха Матері Світу повинна початись, коли її зірка наблизиться до Землі набувало. Починається велика епоха, бо духорозуміння пов’язане з Матір’ю Світу. Навіть знаючи час дивно спостерігати за фізичним наближенням судженого. Важливе наближення дуже великої епохи, що суттєво змінить життя на Землі.

Ф. Хойл: Люди всього лиш пішаки в величезній грі, яку проводить чужий нам розум, що контролює кожний крок людства. Він з другого світу з п’ятьма вимірами, з відмінними від наших фізичними законами. Вони навчились знімати бар’єри простору і часу; вони настільки відрізняються від нас, що ми не можемо зрозуміти і описати їх людською мовою. Вони полишені «тіла», більше схожі на «чистий розум» і досягають якої-завгодно точки у Всесвіті в раховані миттєвості. Вони всюди! Вони контролюють нас і наш розвиток.

Преподобний Іоанн Кассіан Римлянин: Провидіння Боже для користі Людини скрило світ невидимий від зору людського, щоб той не був прикладом зла, розпусти і самознищення Людства.

Махатма Ганді: Всесвіт починається біля твого ганку. Погано, якщо він там і закінчується.

Кожна людина має право жити, діяти, думати так, як вона рахує необхідним, але при одній умові: щоб ні приклад її життя, ні приклад дії, ні приклад мислення не принесли шкоди ні Людям, ні навколишній Природі!

Апостол Павло: «Кажу вам тайну: не всі ми вмремо, але все зміниться несподівано, в мить ока, при останній трубі; бо затрубить і мертві воскреснуть нетлінними, а ми змінимося. Бо тлінному цьому - вбратися в безсмертя! Коли ж тлінне це вбереться в нетлінне і смертне вбереться в безсмертне, тоді збудеться слово написане: Поглинена смерть перемогою!»

Олена Реріх: Всі говорять про різні свободи, але полярні табори і світи бояться одного і того ж звіра - свободи думки!

Г.Гуревич: Хто попереду, той зупиняється, бо не потрібно вдосконалюватись. Його обганяють ті, хто на обочині - це закон нерівномірного розвитку в обмеженій системі.Частина 4. Прогноз на найближчі десятиріччя.

Наближається кінець другого тисячоліття від Різдва Христова. З надією і тривогою вдивляємось в третє: що чекає людство на зламі тисячоліть? На що сподіватись і куди поверне колесо історії? Багато пророків вдивлялись в майбутнє, багато можливих варіантів розглянуто і розглядається. Та для того, щоб побачити майбутнє не потрібно ходити далеко. Необхідно лише озирнутись навколо і виділити з проблем сьогодення паростки нового, звернути увагу на прикмети ще не пережитих людством подій і процесів. А ці прикмети все тривожніші і все більш невідворотні. Забруднення всіх середовищ Землі, руйнація біосфери і заміна ноосфери техносферою, виснаження елементних і енергетичних джерел, експоненціальний ріст наукових досягнень при такому ж падінні моральних устоїв. І все це на тлі обмеженості сприйняття інформації і обмеженості людської свідомості, заміни індивідуального виховання дитини на техногенно-масове, примітивно-універсальне; руйнації родини - клітин, з яких складається організм суспільства. Самознищується біла раса - найбільш розвинута, інформаційно і технологічно продуктивна... Та невже все так безнадійно?

Для того, щоб осягнути хоча б найближче майбутнє, необхідно розглянути і зрозуміти зміни, що відбуваються перш за все з самою людиною. Звичайно не на фізично-біологічному рівні, хоча і тут маємо привід для невтішних висновків. Майже ідеально-пристосована до навколишнього середовища мавпа наперекір теорії Ч. Дарвіна стала непристосованою людиною. Втративши шерсть і хвоста, вона вимушена була почати «розвивати» мозок і свідомість, щоб вижити. Та знову, тільки-но досягнувши рівноваги з зовнішнім середовищем почала його руйнувати, добудовувати і заміняти свої власні органи на зовнішні. Замість ніг - колесо, крило, реактивний рух; замість рук - автомати і роботи, замість зору і інших каналів сприйняття інформації - використання багатьох і багатьох інших, техногенних; замість мозку - обчислювальні апарати...

З одного боку наше біологічне тіло нагадує скафандр, пристосований для умов життя людини на Землі , з іншого - це функціональне продовження того, що ми називаємо душею. Спочатку це тіло повністю задовольняло потребам людини і задачам, що стояло перед нею. Але, коли людина почала «добудовувати» своє біологічне тіло зовнішніми механізмами, то само біологічне тіло з необхідністю оптимальної рівноваги починає перебудовуватись. Навіщо людині ноги, якщо вона ними може не користуватись? Навіщо людині мозок, точніше багато з його функціональних структур, що вже не використовуються? А тому техногенна розбудова тіла людини з невідворотністю веде до деградації тіла біологічного, до виведення його з стану рівноваги, призведе до функціональних і структурних розладів і, в решті, до невідповідності задачам, що повинна вирішувати людина в житті. Якщо людство цього не зрозуміє, то з точки зору пристосованості до природи виживуть ті, що не встигли «пристосуватись» до зовнішнього техногенного середовища.

Та при всій важливості тіла біологічного першу скрипку в житті людини має відігравати та складова, яку називаємо душею. Це ментальна (інформаційно-свідома) і духовна складові, які можна називати ментальним і духовним тілами. Поглянемо на них з точки зору нинішнього дня, одночасно заглядаючи в день майбутній. Не потрібно пильно вдивлятись в оточуючих нас людей, щоб зрозуміти наскільки ми різні і наскільки по різному обдаровані (запрограмовані?). Той стан, в якому Людина знаходиться на Землі, просто вражаючий. Мало того, що вона має біологічне тіло хижака, вона ще й живе не за рахунок енергії призначеної для неї, а за рахунок енергії призначеної для біосфери Землі, а саме - рослинного світу. Якщо все живе на Землі організовано по принципу автономії життя в обмеженій системі (планети) і кругообігу живого (принцип взаємного, точніше ієрархічного поїдання), то Людина виходить за ці межі, знищуючи саму біосферу і системну архітектуру умов на планеті. Не зрозуміло, хто і для чого «створив», чи «поселив» людину в цьому просторі і часі на Землі. З одного боку це не «Хазяїн Землі», бо в Євангелії він говорить І. Хресту: «Я дам тобі владу над всіма царствами земними, що належать мені по праву (Творця?). Тим більше, що Людина «руйнує» створене Хазяїном Землі. З іншого боку Людина обмежена інформаційно не тільки по кількості каналів сприйняття інформації, але й по-можливостях її усвідомлення (наявність лише програмних «архетипів», що надаються перед народженням з повною блокіровкою свідомості минулих втілень з метою запобігти розширенню свідомості). Чому Людину тримають на Землі в якості «в’язня»? Чому Людину програмують, не дозволяючи усвідомити свою сутність? Чиїми «членами», чиїм подовженням ми є на Землі?

На ці і безліч інших запитань ми не знаємо відповіді, але вже сама поява цих питань говорить про те, що ми наблизились до відповіді на них і що час вирішальних подій в долі людства близький. Звичайно, що двадцять перше сторіччя може ще не відповісти на це питання, але могутній прорив в інформаційний Всесвіт дає привід сподіватись на позитивний результат. Можливо, що Людина, повністю сприйнявши основні заповіді «Нагорної проповіді», знайде компроміс між своєю суттю «хижака» і «моральним кодексом» (за словами Е. Канта) в душі і перестане бути хижаком, використовуючи в їжу лише штучні продукти, але сама присутність Людини на Землі дестабілізує її через експансію до зовнішнього середовища і побудову техносфери, що так чи інакше буде витісняти біосферу. Людство, що було на протязі мільйонів років лише «малим параметром» в житті біосфери, стало основним аргументом всіх процесів, що відбуваються на планеті.

Та повернемось до Людини і її місця в найближчому майбутньому.

І тут, розмовляючи про найближчі зміни, неможливо обминути мовчанням питання інтелектуального розшарування людей. Не потрібно далеко ходити, щоб побачити тенденцію до «дебілізації» значної частини людства. Точніше було б сказати не «дебілізації», а збільшення прірви між тими, хто може йти в ногу з розвитком суспільства і хто не здатен до цього.

Разюче змінюється мислення людей (особливо дітей), які мають відношення до комп’ютерної техніки і до роботи з інформаційними структурами взагалі. Людина починає мислити системно і ієрархічно і це зумовить великі зміни в житті суспільства. Можливо, що частина суспільства взагалі зупиниться в своєму розвитку і буде відігравати роль виконавців нескладних функцій і споживачів, в той час, як інша перейде на більш високий рівень розуму і свідомості.

Зміни, що чекають на людину безперечно призведуть до змін в будові сім’ї (родини), а ті, в свою чергу, відобразяться на побудові суспільства взагалі. Вже зараз бачимо які катаклізми переживає сім’я в найбільш розвинутих країнах. Рівність жінки і чоловіка, декларована християнством, сприймається найбільш розвинутими членами суспільства буквально, не на рівні взаємоповаги і рівної життєвої цінності, а на функціональному рівні. Але ж не для того Творець роз’єднав чоловіка і жінку, щоб люди намагались зробити все, аби не відрізнятись одне від одного. Максимально стійким і еволюційно придатним є варіант, коли жінка відповідає за продовження людства, за його життєздатність, вихованість, освіту, в той час як чоловік забезпечує майбутнє покоління всім необхідним для життя і розвитку, для найшвидшого пристосування до умов, що змінюються, для еволюції. Та починаючи з ХІХ століття, з проповідей протестантів і лютеранців, акцент людських цінностей змінився в бік «умовних» прав людини, а з розвитком масової культури і фемінізації сексуальної сфери як статі прибутку в ринковому суспільстві, призвів до втрати вартості сімейних цінностей і до руйнації самої сім’ї. Поступово, крок за кроком, подружнє життя перетворюється в Содом і Гомору, в запрограмований принципом прибутку «театр абсурду». Невже Творець створив жінку і чоловіка для того, щоб «попи від долара» вінчали чоловіка з чоловіком і жінку з жінкою?

А на разі маємо зловісні ознаки виродження всього суперхристиянського етносу, самої передової частини людства. Якщо представники білої раси не усвідомлять підміни цього важливого принципу християнства, то вже найближчим часом слід чекати втрати її ролі в житті планетарного суспільства, а в подальшому перехід в пасивно-старіючу і зникаючу популяцію. Із заново створюваних родин 80% терпить крах, в більшості родин білої раси народжується одна дитина і дуже рідко більше двох. Розповсюдження дошлюбних сексуальних відносин руйнує духовний початок сім’ї і її основу, бо не тіло служить душі, а душа прислуговує фізіології. То навіщо така Людина і таке суспільство Творцеві? Якщо людина опускається до рівня тваринного життя, то тварин на Землі і так доволі…

Зважаючи на ці невеселі роздуми слід констатувати, що найближчим часом необхідно чекати суттєвих змін не лише в принципах побудови сім’ї, а перш за все в розумінні основних заповідей - Нагорної проповіді, в їх розширенні і видозміні.

Можна заперечити, що ніяких кардинальних змін в принципах побудови сім’ї не сталось. Змінилось лише одне - жінка, рівна чоловікові, може забезпечити себе і дитину економічно; вона стала менше залежною від чоловіка, і тому, якщо раніше розлучення мало катастрофічні наслідки, то тепер це лише шлях, щоб позбутися тягаря ярма сімейного життя. Але коли в центр уваги суспільної думки поставлена особистість, коли в сім’ї виховується одна дитина і до неї вся увага і турботи дорослих, то при всіх благих намірах маємо тисячі і мільйони маленьких «наполеончиків» в країні, які сприймають реальність лише через призму свого «я», мені, для мене. Два «наполеончики» майже не здатні створити міцну, дружню сім’ю, бо кожен з них живе не заради сім’ї, а лише для себе. Суспільне поняття особистості зводиться не до цільності і талановитості, а до власного его. Забувається, та й просто не усвідомлюється основний принцип подружнього життя: після одруження повинно вмерти поняття «я», а залишитись лише «ми». Що добре для сім’ї - те добре і для мене, мої слова, дії, вчинки - все підкоряється родині. Але якщо десятки років майже в усіх країнах з білим населенням спочатку стояло «я», а вже потім «ми» - руйнація сім’ї неминуча. І поки ще з авансцени історії не зникла біла раса необхідно терміново переглянути засади, на яких будується сім’я. Звичайно «я» не повинно ігноруватись, але згідно з загальним принципом співвідношення детермінанти і свободи вибору близько 75% моральних принципів в нашій свідомості повинні займати родинні і суспільні цінності і лише 25% - особисті. Необхідно терміново переглянути ті принципи родинного і шкільного виховання, які стосуються відносин між дорослими і дітьми, відношення до батьків, до абсолютної цінності самої родини. Родина повинна отримати статус «святої». В підручниках, в фільмах, в усіх святах і міроприємствах - скрізь одною з підвалин виховання має стати поняття «родини».

Звичайно, сказане є відхиленням від теми, але цінність життя людини не лише в тому, щоб іти шляхом своєї долі, а й можливість зворотнього її формування, можливість власноручного відтворення майбутнього.

Вдивляючись в найближчі перспективи суспільного буття, на жаль, повинні констатувати, що в двадцять першому сторіччі сім’я зазнає ще більш негативних змін, а з нею і все біле суспільство, весь суперхристиянський етнос. На які ж зміни слід очікувати в планетарному суспільстві уже найближчим часом?

В соціально-економічному відношенні все більш владною буде традиція до усунення всяких меж і кордонів між народами і державами. Майбутнє за тими економічними утвореннями, які дозволяють здешевіти продукцію і покращити її якість. Лідерами в конкуренції за надприбутком є міжнародні об’єднання і корпорації. Саме вони контролюють світові ринки і диктують умови суспільного життя не лише окремим державам, а всьому планетарному співтовариству. Для вільного руху капіталу і усунення конкурентів подібні фінансові монстри зацікавлені в перетворенні планети в єдину організацію, в наддержаву з єдиною мовою, єдиною культурою, єдиною фінансовою системою, єдиною мораллю.

Поступово стиратимуться відмінності в укладі життя, в духовних цінностях, в світоглядно-моральних принципах. Все це має яскраво виражену тенденцію до спрощення, примітивізму, деградації і виродження.

З іншого боку, як протидія цій тенденції, зростатиме конкуренція народів за лідерство на світовій арені, а звідси матимемо зростання національної свідомості і боротьбу за місце під Сонцем. Кожний народ, як і всяка особистість має свої особливості, свої можливості і свою роль в розвитку планетарного суспільства.

Як же складається пасьянс народів і держав в 21 сторіччі? Щоб уникнути міжетнічних конфліктів в різних державах багатьом народам, великим і малим, буде надана відносна державна самостійність (наприклад, курдам, розсіяним в межах трьох держав: Туреччини, Ірану і Іраку). Тенденція малих народів до самовизначення призведе до розпаду останньої імперії в світі - Росії. Ще Л.М. Гумільов сформулював етнічний закон, згідно з яким різні етноси можуть жити мирно в межах одної держави лише за колючим дротом. Якщо в Росії збережеться «диктатура гвинтівки», то час її існування може подовжитись. В тому, щоб Росія не розпалась передчасно, зацікавлені найбільш розвинуті країни. І перш за все тому, щоб сучасна зброя масового знищення, поки вона морально не застаріла, не попала в руки місцевих князьків, екстремістів, терористів. Час морального старіння зброї знаходиться в межах десятидвадцяти років, а тому до 2015¸2020 року Росію будуть підтримувати кредитами, продуктами харчування, політично, прощаючи багато з того, що не прощають іншим країнам. Після цього, в залежності від ситуації, Росія через деякий час розпадеться на групу самостійних держав. Найбільшими з яких будуть Далекосхідна, яка тісно взаємодіятиме з Японією, Кореєю і Китаєм; Південно-козацька - з центром в Ростові чи в Новочеркаську і в склад якої ввійдуть Дон, Кубань, Ставропілля і нижнє Поволжя; а також безпосередньо Росія в межах території угро-фінського етносу - від Балтики до Уралу і від Льодовитого океану до Оки. Територія від Уралу до Хабаровська буде поступово асимільована Китаєм і стане по суті його протекторатом. Поволжя і Приуралля розпадуться на тюркські князівства і поступово перейдуть в іслам.

Падіння Росії буде супроводжуватись надзвичайно глибокою етнічною кризою, точніше її кінцевою фазою.

Можливо, що все більшої ваги в розвитку історичних подій набуватиме іслам. Маючи переваги перед іншими етносами в відновленні суспільства, країни ісламу можуть суттєво впливати на окремі суспільні процеси. І все ж, зважаючи на сучасний стан цих країн, її добробут побудований не на інтелекті, а на пафосі, можна говорити про обмеженість подібного впливу. Але й тут не виключена варіація об’єднання країн ісламу з такими країнами як Росія (якщо остання уникне розпаду) або Китай і виникнення нових варіантів шляхів розвитку людства.

Слід зауважити, що прогноз відносно ситуації на планеті є лише екстраполяцією тенденцій сьогодення. Але ще невідомо, які комбінації розглядаються на рівні «шахістів» планетарного рівня. Можливо, що найближчим часом на планеті можуть відбутись такі несподівані події, що повністю змінять шляхи подальшого розвитку суспільства.

Один з варіантів розвитку планетарного суспільства визначає закон «концентрації і розсіювання». Після об’єднання всіх народів під дахом супердержави (або кількох таких систем) може початись розпад її на безліч малих, як більш життєздатних. Ситуація може в якійсь мірі копіювати еру вимирання динозаврів і завоювання поверхні землі ссавцями. Можливо що системні об’єднання людей мало нагадуватимуть державні утворення, але це будуть цілком самостійні, автономні, життєздатні системи з набором в чомусь подібних до державних інститутів.

За Росією втратять своє панівне становище у світі Сполучені Штати. І сила і слабкість Сполучених Штатів в доларі. Завдяки долару США можуть без обмежень грабувати цілий світ. Але світовий ринок потребує все більше доларів, особливо після розпаду СРСР. Зараз по світу «бродять» трильйони доларів, які не забезпечені національним багатством США. Це ті гроші, які можуть бути на протязі секунд, завдяки електронній пошті перекинуті в яку завгодно точку планети і пограти на потоках яких з’являється спокуса у багатьох капіталістів і фінансових груп. Маємо вражаючі приклади Дж. Сореса, і бажання багатьох інших повторити подібні успішні комбінації. Розгойдування долара призведе до його падіння і падіння США в якості фінансового монстра. Падіння не буде миттєвим, бо самі Сполучені Штати, що користуються в основному електронними грошима, «відмовляться» від долара і збережуть тимчасову стабільність. Але оскільки США не являють собою сформований етнос, а можливість жити за рахунок інших багато в чому буде втрачена, то між тими, хто звик мало працювати, але багато мати, почнеться перерозподіл того, що залишилось. Швидше за все це призведе до соціальних потрясінь і жорстоких конфліктів між різними етнічними групами. Саме в цей час на сцену світової історії впевнено вийде Китай.

На кінець другого тисячоліття населення Китаю сягнуло за півтора мільярда чоловік. Кожний четвертий житель планети - китаєць. Але китаєць це не просто рядовий громадянин планетарного суспільства. Це громадянин піднебесної імперії, єдиної (за Конфуцієм) цивілізованої країни світу. Всі інші народи варвари. Багато китайців, навіть залишаючись в поклоні, вважають себе вищими і розумнішими за представників інших народів. Китай - одна з небагатьох країн, де кращі фінансові ділки світу - євреї - не змогли пустити коріння. Євреї, архітектори Сполучених Штатів в тому вигляді, який вони мають на цей час, панують у фінансовому всесвіті суспільства. Міжнародні картелі, світові банки, економіка і політика більшої частини суспільства контролюється євреями. Та все тече і все змінюється. Створення і розбудова інформаційно-технічного простору США, лідера в цій галузі, потребує до 200000 молодих талановитих спеціалістів на рік. Більшу частину з квоти на роботу і громадянство в США складають китайці. Вже в найближчі десятиріччя саме вони майже повністю контролюватимуть інформаційний простір, а через нього і фінансові структури США, витісняючи при цьому нечисленних євреїв з цих областей. Поступово США перейдуть під незримий контроль Китаю і це буде ще однією, третьою причиною їх падіння.

Перша з них - етнічна і інтелектуальна криза, пов’язана з мораллю і народжуваністю в білій частині суспільства.

Передумовою етнічної кризи стане інтелектуальна, яка уже зараз проявляється в бодай найменшому бажанні дітей Сполучених Штатів встигати за науково-технологічним прогресом у світі, що уже зараз видно неозброєним оком як небажання вчитись. Навіщо «сушити» свій мозок, коли є можливість купити чужий. Подібна тенденція призведе до інтелектуального виродження білого населення США і деяких інших країн, до втрати їх пасіонарності.

Другою причиною падіння США, як уже говорилось, буде падіння долара.

Протистояти світовій експансії Китаю зможе лише об’єднана Європа. Передові представники цього континенту, розуміючи ситуацію з доларом, роблять все можливе, щоб застрахувати себе на випадок кризи з доларом. Об’єднується соціально-економічний простір, вводиться паралельна фінансова система «Євро». «Євро» може стати ще однією причиною падіння долара і це добре розуміють світові фінансові кола, зосереджені в основному, в США. Щоб запобігати падінню долара необхідно послабити, а якщо буде можливість - то і знищити «Євро». З цією метою вбиваються «клинці» в процес об’єднання Європи на зразок локальних етнічних і міждержавних конфліктів (приклад тому Югославія), розпалюються расові і націоналістичні вогнища, дискредитуються лідери країн - локомотивів об’єднаної Європи. Подібні дії дещо загальмують становлення єдиної Європи, але не зможуть зупинити історично визначений процес. І все ж, навіть об’єднана Європа, лідер в інтелектуально-технологічному розвитку не зможе протистояти Китаю в боротьбі за лідерство в XXI сторіччі. Етнічне зубожіння білої раси стане нездоланною перепоною в відтворенні її людської бази, і зведе нанівець потенційні можливості залишатись в авангарді суспільного прогресу. Навіть об’єднання всіх європейських країн в конфедерацію лише дещо загальмує історичний процес, але не змінить його суті. Для цього необхідного протиставити зростанню Китаю інший подібний процес. Противагою Китаю в XXI сторіччі може стати Індія, населення якої теж сягнуло за мільярд, а по темпах економічного зростання вона навіть опереджає Китай. Етнічно це полярні народи, і питання лише в тому, хто стоятиме за Індією: об’єднана Європа, чи окремі держави. Так чи інакше, але XXI сторіччя - це сторіччя протистояння двох культур і вибір шляху подальшого духовного сходження людства.

Можливий і інший варіант розвитку подій, пов’язаний зі змінами в економічному розвитку людства. Ще недавно міжнародний капітал розвинутих країн в пошуках прибутку прямував в країни третього світу, де була сама дешева робоча сила і де затрати на виробництво були мінімальними. Якість виробу гарантувалась бездоганною відпрацьованістю кожної окремої операції. Завдяки цьому у країн третього світу був шанс наздогнати в технологічному відношенні розвинуті країни. Та після якісного стрибка в комп’ютерно-робототехнічних технологіях вектор руху капіталу змінився на протилежний. Тепер в цеху не потрібні сотні дівчат, автоматично повторюючих один і той же рух. Тепер весь процес виробництва протікає автоматично і лише контролюється технологом за допомогою комп’ютера. А для переналадки автоматичної лінії і заміни інструменту достатньо одного-двох висококваліфікованих спеціалістів. Продукція стає ще дешевшою і ще якіснішою, але виробляють її там, де високий загально-освітній і технологічній рівень населення, а саме в високорозвинутих країнах. Всі інші країни і народи, що «не дотягнули» до необхідного рівня «відстануть назавжди» і використовуватимуться лише як ринок дешевої робочої сили при видобутку сировини, та як ринок збуту продукції. І якщо Китай не дотягне «до планки», а «рух» долара буде вдалим, то Сполучені Штати і Західна Європа зможуть зберегти своє панівне становище в світі, бо більше 30% наукових досліджень і розробки нових технологій в світі приходяться на США і приблизно ще стільки ж на Західну Європу. Через ці регіони «течуть» основні світові фінансові потоки і саме тут розробляються найновіші інформаційні технології. США і Західна Європа в змозі скуповувати і експлуатувати найталановитіших представників всіх країн світу, вбиваючи останню надію на інтелектуальне і технологічне сходження цих країн. І все ж утриматись на протязі тривалого часу на чолі людства цим країнам не удасться по причинах перерахованих вище. Глобальні зміни, що чатують на людство в XXI сторіччі, можуть повернути колесо історії зовсім в несподіваному напрямку.

В XXI сторіччі почнуть кардинально змінюватись функції держави і її основних інститутів. Головна функція кожного державного утворення - це створення найбільш сприятливих умов для існування і розвитку якоїсь множини населення планети, що відрізняється від інших в фізичному, ментальному, чи духовному відношеннях і об’єднану за мовною і територіальними ознаками. Як самодостатня, стійка система «держава» повинна мати інститути:

- самовідтворення (народжуваність, життєздатність, виховання);

- забезпечення необхідними потоками речовини, енергії, інформації;

- самозахисту (від зовнішньої небезпеки);

- імунітету (від небезпеки, що проникає, або існує в середині);

- транспортних засобів і комунікацій;

- створення зовнішнього біологічного, фізичного, технологічного і інтелектуального духовного середовищ для повноцінного і оптимального розвитку своїх громадян;

- розвитку духовної і етнічної самосвідомості.

Найважливішою функцією держави є турбота про майбутнє. Держава, в якій народжуваність менша за смертність, приречена. Звичайно, ніхто не змусить жінку народжувати дітей, є економічна ситуація в сім’ї, точніше - посилання на неї. Щоб нейтралізувати цю обставину держава повинна взяти на себе повністю функції матеріального забезпечення дитини, її навчання і виховання. Друга обставина, що спричиняє кризу народжуваності, знаходиться в системі цінностей суспільства, де святість материнства в усіх ланках культурного і духовного життя замінена фізіологічними статевими стосунками. Тож в державі необхідно мати відповідний інститут, що відслідковував би питання матері і дитини, але не для того, щоб усунутись від рішення проблеми, як маємо ситуацію на цей час, а для першочергового вирішення проблем сьогодення і планування майбутнього.

Важливим аспектом цієї проблеми є якість народжених. Дефектне тіло, тіло з природними вадами, не зможе забезпечити повноцінного інформаційного і духовного розвитку, а тому особливого значення набуватимуть питання прогнозування якості плоду. Батьки, здатні до відтворення здорового в усіх відношеннях потомства, повинні заохочуватись, в протилежному випадку - попереджуватись і нести відповідальність за долю своїх дітей не лише в кармічному відношенні, але й перед суспільством.

Наступною за важливістю задачею держави є забезпечення своїх громадян всім необхідним для повноцінного фізичного, інтелектуального і духовного розвитку: потоками речовини, енергії, інформації, духовних стосунків і подій. Починаючи з 19-го сторіччя перед людством постала проблема вичерпання ресурсів (проблема Мальтуса). Населення Землі невпинно зростає, в той час як наявні запаси мінеральної сировини і енергетичних ресурсів зменшуються. Зменшуються і скорочуються біологічні ресурси планети, катастрофічно руйнується біосфера планети в цілому.

Першочерговими задачами держави і планетарного суспільства в цьому аспекті є визначення критичного рівня населення планети і створення автономних, побудованих на принципі замкнутості всіх циклів діяльності людини, господарств, починаючи з сім’ї і закінчуючи планетарним суспільством. На вході в систему такого господарства повинна бути лише сонячна енергія, і на виході - теж. Все інше повинно бути замкнуто в один кругообіг, в циклічну участь в одних і тих же процесах. По суті родина повинна жити «в сучасному хуторі», виробляючи все на місці і не шкодячи при цьому навколишньому середовищу. І лише те, що за складністю не може бути реалізовано в подібних умовах, повинно вироблятись в спеціалізованих центрах і повертатись туди ж.

Поступово повинні зникнути великі міста - динозаври сучасного світу. Замість них залишаться центри керування, планування, збору і переробки інформації, промислового виробництва, виховання і освіти, духовного і інтелектуального спілкування, відпочинку і спорту, профілактики і лікування. Деякі з них співпадатимуть територіально, більшість будуть окремими, самостійними утвореннями. Майже все доросле населення виконуватиме подвійні обов’язки: буде працювати в себе, в своєму надсучасному суперзамкнутому господарстві і одночасно в центрах суспільного призначення.

Більше 50% території планети (в тому числі суші) повинно стати заповідною, де б могла розвиватись і самовідтворюватись біосфера планети. Океани, моря і ріки повинні використовуватись за природним призначенням - бо це життєво-важливі органи життя і здоров’я планети. Всі водні артерії повинні перестати виконувати роль транспортних комунікацій і виробництв енергії і їжі. Всі суспільні транспортні, енергетичні інформаційні і інші комунікації будуть розміщені під землею чи під водою (в океанах) і надійно ізольовані від зовнішнього середовища. Вся заповідна територія використовуватиметься лише для спілкування з природою, виховання, відпочинку, але знову-таки лише в межах самовідновлюваності біосфери і за принципом «не нашкодити». Всяке хімічне і, особливо, інформаційно-генетичне втручання в життя природи буде категорично заборонено.

Водночас суспільство матиме цілу сітку заповідників і банків генетичної інформації, що дозволятимуть відтворити втрачене і конструювати необхідне для життя і розвитку людини, особливо для виробництва продуктів-замінників тваринного походження (мається на увазі все живе окрім рослин і грибів).

Важливу роль в житті суспільства відіграватиме і на далі енергетика. Але енергетика не побічна, не штучного походження, не перероблена, а первинно-чиста, та, що несе в собі інформацію на розвиток біосфери і планети в цілому - енергія Сонця. Всі інші види енергії можуть використовуватись лише в якості генератора механічних перетворень і фізичного руху. Водночас необхідно відмовитись від енергії руйнації і розпаду матерії, що визиває подібні негативні явища в живому, наприклад, енергії розпаду важких хімічних елементів уранової групи і трансуранових. Звичайно, сонячна енергія розподіляється досить нерівномірно по земній кулі, тож великого значення набуде акумуляція енергії і її перерозподіл. В цьому відношенні кращими акумуляторами були є і будуть вода (приклад енерго і термо-стабілізуючої ролі океанів) і рослинний світ.

Як всяка стійка, самодостатня система, держава має дбати про системи захисту від зовнішнього впливу і розвинуту «імунну» систему від власних хвороб. В сучасному суспільстві функції захисту держави виконує армія, організована за принципом «мати все те на озброєні, що мають всі держави в цілому». Та уявіть зайця з рогами бика, зубами вовка, отрутою змії, голками їжака, властивостями хамелеона, пазурами кішки і т.д. Не потрібна ядерна бомба, аби «паралізувати» (не вбити! не зруйнувати, а лише нейтралізувати) місто і навіть державу.

Іноді для цього необхідно лише вжалити в нервовий вузол, щоб вивести всю систему з ладу. Тож кожна держава з часом має спеціалізуватись в якомусь одному аспекті озброєнь з розвитком «імунних» особливостей для захисту від інших. Замість багатомільйонних армій з величезною кількістю танків, літаків і ракет залишаться спеціалізовані центри з високоінтелектуальним штатом працівників, які розроблятимуть і виконуватимуть функції спеціалізованого захисту від зовнішньої небезпеки. Аналогічні інститути будуть виконувати подібні ж функції імунних систем. В сучасній державі - це інститути державної безпеки, поліції, суду або ж наближені до них. Якщо до цього часу всі вони слугували і служать для захисту владноможців від власного народу (за висловом давньогрецького філософа Платона), то в майбутньому вони повинні перш за все дбати про фізичний, ментальний і духовний стан суспільства, захищати його від тих суспільних хвороб, що можуть призвести до «увіччя», а то й загибелі не лише держави, а й - перш за все - її населення. Функція цих інститутів зводитиметься до задач піклування про здоров’я і життєздатність суспільства.

З відомого принципу Короленко - Кюрі витікає ще одна задача держави - це створення необхідного для здоров’я кожної людини і суспільства в цілому, для виховання дітей і побудови майбутнього відповідного задачам суспільства зовнішнього біофізичного, інтелектуального і духовного середовищ. В біофізичному відношенні людина повинна не створювати все більше і більше мертвих перепонок між собою і природою в вигляді будинків, машин і т.п., а навпаки, користуватись подібними речами лише при необхідності. Щоденне життя людини має бути побудоване таким чином, щоб дати відповідне фізичне, інтелектуальне і духовне навантаження. Для розвитку стійкості біологічного тіла необхідні спека і холод, дощі вітер, фізичні навантаження на всі м’язи і функціональні на всі системи організму. Для розвитку ментального - це вирішення задач, що потребують системності мислення і необхідності творчого підходу, це загальний рівень інформаційно-технологічного стану навколишнього середовища, який відповідав би вимогам розвитку суспільства і кожної особистості, це високий рівень розвитку суспільного середовища.

І відносно духовного середовища - це можливість служіння Богові і людям, всьому живому і всьому розумному, це можливість піклуватись про своїх ближніх і «братів наших молодших», це можливість причетності до величного дійства, що розгортається повсюдно і повсякчасно, це можливість жити з почуттям надії добра і любові, з почуттям величезної подяки за дароване нам життя.

Ще однією важливою функцією держави є створення державного егрегора, енерго-інформаційного утворення державної свідомості, покликаного для зміцнення держави і її стійкості, підвищення цільової вартості кожного громадянина, значимості буття. Це той «рукотворний» Бог суспільства, який завдяки зворотному впливу на суспільство, що його створило, стабілізує державу, надає відчуття гідності і необхідності, не випадковості кожного життя і важливості всякого державного дійства. Створення державного егрегора - це і створення історичного міфу з міфічними героями і негідниками в якості прикладів для побудови морально-етичних підвалин суспільства, це створення цільового інформаційно-духовного середовища, це мова і культура, це становлення інваріантних рис, архітектури суспільної свідомості, все те, що перетворює народ в єдине ціле.

За часом існування і за масштабністю задач вище за державні утворення є етнічні. Якщо держава вирішує в основному задачі самозабезпечення і еволюції етносу чи його частини, то етнос в цілому створюється для вирішення задач розвитку планетарного суспільства в цілому.

Кожний етнос формується в конкретному просторі геофізичних умов і на визначеному в часі рівні розвитку планетарного суспільства. Але обов’язковою для всякого етносу є наявність однієї чи декількох особливостей, які надають йому переваги по відношенню до інших в боротьбі за «місце під Сонцем».

З одного боку такі особливості спонукають народження нових етносів, з іншого - руйнацію і зникнення з історичної арени інших. Не вдаючись в детальний аналіз етнічної будови планетарного суспільства і розвитку конкретних етносів, необхідно все ж вирізнити основні тенденції в його розбудові в XXI сторіччі. Найбільш тривожною ознакою, як уже підкреслювалось вище, є тенденція до виродження суперхристиянського етносу в цілому і до втрати його провідної ролі в розвитку суспільства в XXI сторіччі. Якщо в основі цього явища лежить руйнація сім’ї, то цілком вірогідно, місце суперхристиянського етносу займе той, в якому стабільність сім’ї в сучасних умовах зберігається. До таких етносів необхідно віднести супермусульманський, а також китайський і індійський етноси*. Особливо перспективним у цьому відношенні виглядає супермусульманський, де жорстокі обмеження на спиртні напої і чітке розмежування в ролях чоловіка і жінки зумовлюють стабільність, і відтворення суспільства і його перспективність.

Перспективними в XXI сторіччі будуть етноси, що стрімко перебудовуються уже зараз. Звичайно масштабність перебудови в часі таких великих систем, як етноси, не дозволяє прогнозувати кінцевий результат змін, що відбуваються, але привертає до себе увагу самими змінами і пошуком нових джерел існування і нових моральних кодексів будови суспільства. В цьому плані звертає на себе увагу слов’янська гілка планетарного суспільства, а саме та, що сповідує православ’я. Саме тут, на території України, Білорусії, частково Росії зміни найбільш помітні і вражаючі. Чи спостерігаємо перебіг смертельної хвороби, чи маємо нагоду спостерігати докорінну перебудову в житті цієї частини суспільства - покаже майбутнє. Але якщо ці народи не зміняться духовно і інтелектуально - вони приречені. XXI сторіччя - це сторіччя інформаційних і духовних технологій, і той етнос, який першим перебудує себе в цьому плані має найкращі перспективи на майбутнє.

В XXI сторіччі слід очікувати багато змін і на рівні буття самої планети. З 2003 року Земля остаточно ввійде в сузір’я Водолія, господарем якого є планета Уран. Уран - бог неба і наречений Геї, богині Землі, - приходить на зміну Сатурну, господарю сузір’я Риб, божеству підземного царства, що «поїдає власних дітей». Відомо, що прихід нового господаря віщує і нові порядки. Колись слов’янські народи народились під патронажем Сонця, Урана і Меркурія. Нині ж лише Україна і Білорусія знаходяться під покровам цих небесних тіл. Росія, що є дочкою Золотої Орди*, народилась завдяки взаємодії Юпітера і Сатурна, і знаходиться під їх покровом. Ці планети разом з Венерою стояли біля колиски Золотої Орди, угро-фінського етносу і кавказько-іранської гілки білої раси, а тому не дивний потяг Росії до влади (Юпітер) і знищення власних дітей (Сатурн). Уран і Сатурн - полярні планети і, якщо Сатурн намагався знищити все, що створено під покровом Урана, то в XXI сторіччі події будуть розвиватися, вірогідно, за іншим сценарієм.


Раса

біла

Сонце, Меркурій, Уран




жовта

Сонце, Венера, Місяць, Юпітер




чорна

Сонце, Венера, Сатурн

Країна (сучасні)

Україна

Сонце, Меркурій, Уран




Білорусія

Сонце, Меркурій, Уран




Росія

Юпітер, Сатурн




Китай

Венера, Місяць, Марс, Плутон




Індія

Меркурій, Місяць, Сатурн, Нептун




США

Меркурій, Юпітер, Плутон




Германія

Сонце, Марс, Сатурн




Франція

Марс, Юпітер, Сатурн, Плутон




Японія

Венера, Марс, Сатурн, Нептун




Польща

Венера, Марс, Сатурн, Плутон




Швеція

Меркурій, Марс, Сатурн, Уран




Чехія

Місяць, Сатурн, Плутон




Словакія

Сонце, Меркурій, Уран

Країни: (в минулому)

Стародавня Греція

Меркурій, Юпітер, Плутон




Рим

Місяць, Юпітер, Нептун




Єгипет

Сонце, Венера, Марс, Сатурн




Золота Орда

Венера, Юпітер, Сатурн




Візантія

Сонце, Меркурій, Юпітер, Плутон




Київська Русь

Сонце, Меркурій, Сатурн




Литовське князівство

Місяць, Юпітер, Уран

Народи:

Євреї

Меркурій, Юпітер, Сатурн, Місяць




Араби

Венера, Марс, Сатурн


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка