Грошово-кредитне регулювання економіки



Скачати 21.49 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації12.01.2021
Розмір21.49 Kb.
1   2   3   4
Банківська система – сукупність різніх банків та банківських об’єднань, їх взаємозв’язок і взаємодія.

Головним суб’єктом грошово-кредитної політики є центральний банк, який в Україні має назву Національного банку. Крім нього, у виробленні грошово-кредитної політики беруть участь інші органи державного регулювання економіки — Міністерство фінансів, Міністерство економіки, безпосередньо уряд, Верховна Рада. Органи виконавчої та законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які є орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний і торговельний баланси, рівень зайнятості тощо). Верховна Рада, крім того, регулярно заслуховує доповіді Голови НБУ та отримує інформацію банку про стан грошово-кредитного ринку в Україні.



Грошово-кредитне регулювання являє собою один з механізмів державного регулювання економіки, воно спрямоване на зміну обсягів грошової маси, відсоткових ставок, обсягів кредитування та інших параметрів, що визначають попит і пропозицію грошей і вартість національної грошової одиниці.

Об'єктами грошово-кредитного регулювання виступають попит і пропозицію грошей. Функція попиту на гроші формується під впливом багатьох факторів. Пропозиція грошей, навпаки, може контролюватися монетарною владою і особливо ЦБ. Але під повним контролем ЦБ знаходиться тільки грошова база. Формування ж грошової маси - це результат взаємодії ЦБ, комерційних банків та небанківського сектора.

Грошово-кредитна політика є складовою частиною економічної політики держави, головні стратегічні цілі якої - підвищення добробуту населення та забезпечення максимальної зайнятості. Виходячи з довгострокової стратегії, основними орієнтирами макроекономічної політики уряду зазвичай виступають забезпечення зростання ВВП і зниження інфляції.

Головною (кінцевої) метою грошово-кредитної політики більшість ЦБ в даний час вважають стабільність цін.

Центральний банк змінює пропозицію грошей через надання позичок комерційним банкам, купівлю цінних паперів та валюти. Він створює так звані сильні гроші, або грошову базу, через готівкову та кредитну емісію. Грошова база складається з готівки, що перебуває в обігу поза банківською системою (гроші в населення), а також із резервів комерційних банків (резерви на рахунках у центральному банку й готівка в касах банків). Комерційні банки створюють безготівкові гроші шляхом надання кредитів економічним суб’єктам.

Резерви банків поділяються на дві частини: обов’язкові резерви, які перебувають у центральному банку як безвідсотковий депозит, і надлишкові резерви, які банки використовують для кредитування економічних суб’єктів.

У статті 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (1991 р.) визначено, що банківська система України складається з Національного банку України (НБУ) та інших банків, які створені й діють на території України відповідно до положень цього Закону. Перший рівень банківської системи України представлений Національним банком України, який відповідає за підтримання стабільності національної грошової одиниці та функціонування банківської системи. Національний банк України, як і центральні банки країн із ринковою економікою, є емісійним центром держави, банком банків, банком уряду, органом банківського регулювання й нагляду, монетарного та валютного регулювання економіки, впливає за допомогою визначених законодавством функцій та операцій на всі сфери економічного життя країни. НБУ здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від органів державної влади, має право законодавчої ініціативи й у своїй діяльності підзвітний Президентові України та Верховній Раді України. Національний банк України як головний банк держави виступає координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними й фінансовими процесами в економіці країни, зберігає кошти державного бюджету України та позабюджетних фондів, здійснює розрахункове обслуговування центральних органів влади, бере участь в обслуговуванні державного боргу розміщенням державних цінних паперів, їх покриттям та виплатою доходу за ними. Як центральний банк держави, НБУ здійснює регулювання обсягу грошової маси, застосовуючи відповідні інструменти, а саме: визначення та регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків; відсоткову політику; рефінансування комерційних банків; операції з цінними паперами на відкритому ринку; депозитну політику; управління золотовалютними резервами; регулювання імпорту й експорту капіталу. НБУ належить виключне право введення в обіг (емісії) банкнот і монет, він установлює правила введення в обіг, зберігання, перевезення грошей, визначає порядок здійснення касових операцій для банків, підприємств та організацій, організовує інкасацію.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка