Гіменолепідоз[ред. • ред код]


Гіменолепідоз щурячий[ред. • ред. код]



Скачати 384.5 Kb.
Сторінка7/17
Дата конвертації13.09.2021
Розмір384.5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Гіменолепідоз щурячий[ред. • ред. код]


Спорадичні випадки димінутного/щурячого гіменолепідозу зустрічаються повсюдно, але вкрай рідко[6]. Багато з них, мабуть, не діагностуються. Ціп'як димінутний є біогельмінтом. Облігатними (обов'язковими) дефінітивними хазяями є пацюки і миші, іноді інші гризуни, факультативними — собаки, мавпи, дуже рідко людина. Проміжними хазяями є близько 30 видів різних комах і багатоніжок (личинки та імаго бліх, тарганів, борошняного хрущака, личинки хлібної молі і борошняної вогнівки тощо). В організм людини проміжні цього гельмінтоза потрапляють випадково, при заковтуванні проміжних хазяїв разом із зерном, борошном, пилом, недостатньо пропеченими хлібними виробами. У більшості випадків ця інвазія має безсимптомний перебіг. Димінутний гіменолепідоз перебігає легше, ніж гіменолепідоз, якого спричинює карликовий ціп'як. Це пов'язано, в першу чергу із тим, що у димінутного ціп'яка відсутні травматичні інвазійні утворення на сколексі — прикріплення до слизової кишечника на відміну від карликового ціп'яка відбувається за допомогою 4 присосок без гаків, немає й автоінвазії. В тяжких випадках відбувається ентерит та порушення роботи нервової системи. Діагностика та лікування проводяться так, як й при зараженні карликовим ціп'яком.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка