Гіменолепідоз[ред. • ред код]


Патогенез[ред. • ред. код]



Скачати 384.5 Kb.
Сторінка4/17
Дата конвертації13.09.2021
Розмір384.5 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Патогенез[ред. • ред. код]


Провідним патогенетичним чинником є механічне пошкодження слизової оболонки тонкої кишки личинками і статевозрілими гельмінтами. Розвиток личинок призводить до руйнування ворсинок кишечника, дорослі ціп'яки пошкоджують слизову оболонку своїми присосками й гачками в місцях прикріплення. Має значення сенсибілізація макроорганізмуантигенами гельмінтів, розвиток дисбіозу кишечника і дефіциту вітамінів.

Клінічні прояви[ред. • ред. код]


У МКХ-10 виділяють «Гіменолепідоз» під кодом В71.0. Клінічна картина гіменолепідозу сильно варіює, відрізняючись як за наявністю, так і за перевагою певних симптомів, за ступенем їх виразності. У 1/3 хворих може відбуватися субклінічний перебіг інвазії. Хворих турбує біль у місці проекції тонкого кишечника, зниження апетиту, нудота, нестійкі випорожнення, нездужання, слабкість, підвищена стомлюваність, дратівливість, головний біль. При інтенсивних інвазіях (більше 2000 паразитів), як правило, виникають більш тяжкі прояви: сильний нападоподібний біль у животі, блювання, запаморочення, судомні напади, непритомність, погіршення пам'яті, субфебрилітет, безсоння тощо. Можуть розвиватися порушення функції печінки, шлунка, кишок, розвиваються загальна астенія, легка анемія, еозинофілія. Іноді трапляються алергічні прояви: висип, свербіж шкіри, вазомоторний риніт.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка