Гематоонкологічні хвороби І рівень



Скачати 62.58 Kb.
Сторінка6/15
Дата конвертації09.02.2021
Розмір62.58 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
ІІ рівень. Вирішити тестові завдання.

Знайдіть аналіз крові, відповідний діагнозу:

1.Гострої лейкемії

В. Л-60 тис. / Мкл. з 12% .л-88%. тіні Боткіна-Гумпрехта

2.Хронічної мієлолейкемії

Г. Л-120тис. / Мкл. баз.-3% .еоз.-5% мієлобластів-2%, проміелоцітов- 1%, мієлоцитів 20%, Ю.-4%, п-6%, л-1%. г-7%.

3.Хронічної лімфолейкемії

Д. Л-8 тис. / Мкл. - 3%, п. - 4%. с-63%, л-25%, г-5%.

4.Лейкемоїдної реакції

А. Л-15 тис. / Мкл. мієлоцитів -1.ю-2.г-25.С-63.л-8.г-1 %%


ІІІ рівень. Вирішити ситуаційні задачі.

Задача 1

Хвора К. 44 років, надійшла зі скаргами на загальну слабість, головний біль, пітливість, підвищення температури, біль у горлі. Погіршення стану наступило гостро після прийому амідопірину. Об-но: блідість шкіри; мигдалики гіперемовані, з сірим нашаруванням. Тони серця глухі. Печінка біля краю реберної дуги. Ан.крові: ер – 3,5х1012/л, Hb - 150 г/л, КП - 0,9, тромб-200х109/л, лейк-0,9х109/л, п-2%, с-18%, л-71%, м-9%. Мієлограма: загальна кількість мієлокаріоцитів знижена, затримка дозрівання клітин гранулоцитарного ряду, еритропоез і мегакаріоцитопоез не змінені

Визначити діагноз.

Агранулоцитоз


Визначити принципи лікування.

Лікувальні заходи при АЦ будь-якої етіології повинні включати:

1. Усунення етіологічного фактору і термінову госпіталізацію хворого в бокс (краще в гематологічне відділення).

2. Створення асептичних умов - ізоляція, ультрафіолетове опромінення палат, ретельний догляд за шкірою та слизовими оболонками. Підшкірні і внутрішньом'язові ін'єкції для запобігання розвитку абсцесів слід замінити внутрішньовенними.

3. Призначення антибіотиків широкого спектра дії (цефалоспорини

II-III покоління, фторхінолони) і флуконазолу (150 мг/добу).

4. При наявності вторинної вірусної і грибкової інфекції застосовують противірусні препарати (ацикловір), амбазон, а також імуноглобулін в дозі 0,5 г/кг через день або 3 рази на тиждень до нормалізації показників гемограми.

5. При некротичній ентеропатії рекомендовано переведення хворого на парентеральне харчування із забезпеченням достатньої добової енергетичної цінності (30 ккал/кг і більше). Обсяг розчинів, що вводяться, повинен складати

40 мл/кг на добу. Тривале парентеральне харчування вимагає підключення емульсійних розчинів ліпідів, що мають високу енергетичну цінність. При проведенні повного парентерального харчування необхідний контроль за центральним венозним тиском, діурезом, змістом електролітів і глюкози в крові.

6. Призначення препаратів гранулоцитарного колонієстимулюючого фактору (КСФ): Ленограстім і філграстім. Перспективним методом є застосування гемопоетичних стовбурових клітин.

7. При аутоімунному і імунному АЦ призначають глюкокортикостероїди. Вони зменшують вираженість синдрому клітинного гіперкатаболізму. Дози підбирають індивідуально залежно від тяжкості стану (в середньому вони становлять 120-200 мг преднізолону на добу).

8. Засобами вибору при лікуванні цитостатичного АЦ являються препарати рекомбінантних гемопоетичних факторів росту - Г-КСФ, ГМ-КСФ, інтерлейкін-1 та інтерлейкін-3.




Задача 2

Хворий 37 років, має клініку ГРЗ. Для зниження температури тіла приймав анальгін, парацетамол. Температура тіла зберігалась 390С, виникло дрижання, набряк Квінке, виразковий стоматит, збільшились шийні лімфатичні вузли. Ан крові: Нв-125 г/л, ер.3,8х1012/л, л-1,4х109/л, нейтрофільних гранулоцитів – 0,5х109/л.


Визначити діагноз.

Лімфаденіт



Визначати принципи лікування.

Для лікування лімфаденіту в першу чергу визначають його причину – від цього буде залежати лікування. Зазвичай лікування консервативне медикаментозне, проте у запущених випадках можливе оперативне втручання.

Після встановлення діагнозу лікар призначає препарати – для бактеріального призначають антибіотики, для інфекційного – першочергове лікування інфекції (призначення антибіотиків, заспокійливих, анальгетиків, протизапальних препаратів тощо), знеболювання ураженого лімфовузла. Для домашнього лікування часто застосовуються мазі для впливу на шкіру та підшкірні уражені тканини, – часто це дозволяє пришвидшити лікування. Також, у більшості випадків обов’язковим є посилений водний режим, послаблення фізичних навантажень, якщо вони були, специфічні дієти.

Якщо збудником є важка інфекція, і лімфовузли не вдається вилікувати консервативними методами – доводиться їх видаляти. Іноді для лікування проводять розтин, дренування і санацію ураження лімфовузлів. У разі доброякісного утворення можливе видалення або спостереження. Коли причиною лімфаденіту є рак, лікарі зосереджуються на його лікуванні.

Після операцій лікар також призначає подальше лікування до якого входять антибіотики широкого спектру (наприклад макроліди), антигістамінні, протизапальні і обезболюючі.


 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©res.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка